Постанова від 13 серпня 2026 р. у справі №594/971/26 — Борщівський районний суд Тернопільської області

Справа № 594/971/26

Провадження № 3/594/263/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2026 року м.Борщів

Суддя Борщівського районного суду Тернопільської області Губіш О.А., розглянувши матеріали, що надійшли від заступника начальника відділення поліції №1 Чортківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , не працюючого,

за ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 15.06.2026 10 год 20 хв в м. Борщів вул. Промилова, 1 водій гр. ОСОБА_1 керував транспортним зсобом будучи позбавленим права керування транспортним засобом терміном на п`ять років, дане правопорушення вчинене повторно протягом року, чим порушив п.2.1.а. Правил дорожнього руху України, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 повторно не прибув, хоча про час та місце проведення розгляду справи був сповіщений у визначеному законом порядку.

Захисник – адвокат Боднарюк В. І. подав до суду заяву, згідно якої розгляд справи просив провести без його участі. При цьому, зазначив, що раніше подане клопотання про закриття провадження у справі підтримує повністю та просить задоволити.

У клопотанні про закриття провадження у справі захисник вказує на те, що із інкримінованого ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 693477 від 15.06.2026 року вбачається, що 15.06.2026 року о 10:20 годині в м. Борщів (із матеріалів електронного суду вулиця нерозбірлива), водій ОСОБА_1 (нібито) керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування транспортними засобами терміном на п`ять років, дане правопорушення вчинено повторно протягом року, чим порушив п. 2.1 а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Окрім того, до вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення працівниками поліції було долучено також копію постанови про адміністративне правопорушення від 24 березня 2026 року, у відповідності до якої ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень за ч. 5 ст. 126 КУпАП й відповідно накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 40800,00 гривень з позбавленням права керування транспортним засобами на строк 5 років (копія постанови суду додається). ОСОБА_1 не заперечує що його було позбавлено права керування транспортними засобами, саме тому з того часу він жодним транспортним засобом не керував.

Також зазаначає, що в матеріалах справи немає жодних доказів того, що 15 червня 2026 року ОСОБА_1 керував транспортним засобом, будучи позбавленим такого права. А тому, просить закрити провадження по даній справі, у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, виходячи із нижчевикладеного.

Особа може бути піддана заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, що кореспондується із ст. 245 КУпАП, за якою завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

В той же час, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Згідно із роз`ясненнями п. 24 Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ зазначеної категорії слід звернути увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП, у ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Частина 5 статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення повторно протягом року порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, тобто статті 126 КУпАП.

При цьому, об`єктивною стороною даного адміністративного правопорушення є керування транспортним засобом особою, яка позбавлена права керування судом.

В п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", передбачено, що керування транспортним засобом – виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора - водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування".

Також зазначає, що відповідно до вимог п 1.10 ПДР, водій – це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія відповідної категорії.

Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортного засобу, перебуваючи безпосередньою в транспортному засобі. Тобто наявність посвідчення водія є обов`язковою умовою визначення особи як водія.

Таким чином, виходячи із наведеного, під керуванням транспортних засобом необхідно розуміти безпосередньо перебування у русі транспортного засобу, такий рух повинен здійснюватися за допомогою дії водія.

Відповідно до статті 31 Закону України від 2 липня 2015 року, № 580-VIII «Про Національну поліцію», поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

При цьому, статтею 40 цього Закону закріплено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими у автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, в тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Серед іншого необхідно вказати, що п. 3.5 розділу ІІІ Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції НП України від 03.02.2016 р. № 100, встановлює, що після активації нагрудної відеокамери (відеореєстратора) все спілкування повинно бути записане безперервно.

Однак, у матеріалах справи відсутні будь-які докази, в тому числі відеофайли, які би підтверджували факт керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 .

При цьому, суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» від 09.06.2011 р., заява №16347/02 та Малофєєва проти Росії» від 30.05.2013 р., заява №36673/04).

Відповідно до ч. 1 ст. 265-2 КУпАП, у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, працівник уповноваженого підрозділу, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку.

При тимчасовому затриманні транспортного засобу складається Акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається, в матеріалах справи відсутні жодні докази щодотимчасового затримання транспортного засобу, яким нібито керував ОСОБА_1 , який був позбавлений права такого керування, окрім того в матеріалах справи відсутній Акту огляду та затримання транспортного засобу 15 червня 2026 року, що знову же ставить під сумнів вчинення ОСОБА_1 інкримінованого правопорушення.

Так, дані відображені поліцейськими ВП № 1 (м. Борщів) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП є сумнівними з огляду на вищезазначені підстави, а наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п.161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» №39598/03 від 21.07.2011 року; стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").

При цьому, згідно вимог ст. 62 Конституції України та передбаченого у ній принципу презумпції невинуватості, згідно якого обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, серйозність покарання за частиною 5 статтею 126 КУпАП підкреслює її «кримінально-правовий» характер в розумінні положень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а тому особам, стосовно яких складено протокол про адміністративне правопорушення за цією статтею, мають бути забезпечені всі гарантії, які передбачені в ст. 6 Конвенції.

Також, зазначає, що ОСОБА_1 являється учасником бойових дій, та тривалий час перебуває в лавах Збройних Сил України, захищаючи територіальну цілісність України від агресора.

З підстав наведених вище, просить закрити провадження по даній справі за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

За таких обставин, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, виходячи з наступного.

Вина ОСОБА_1 стверджена даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 693477, який сумніву не викликає, оскільки складений уповноваженою особою, відповідно до вимог ст.ст. 254, 256 КУпАП, тому є належним доказом по справі.

З постанови Борщівського районного суду Тернопільської області від 24 березня 2026 року у справі №594/351/26, яка набрала законної сили, слідує, що ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130, ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років.

Поряд з тим, факт правопорушення зафіксовано відеозаписом з автомобільного реєстратора 857157 та нагрудної камери поліцейського 0167019, які було додано до протоколу.

При відтворенні таких судом, встановлено, що на них зафіксовано обстановку на місці події – де ОСОБА_1 15.06.2026 о 10:20 год в м. Борщеві по вул. Промисловій керував транспортним засобом марки «BMW 5201» д.н.з. НОМЕР_1 , те, що ОСОБА_1 працівнику поліції пояснив, що йому відомо, що його позбавлено права керування транспортним засобом та накледено штраф.

Будь-яких доказів, які б спростовували дані обставини ОСОБА_1 суду надано не було.

А тому, суд не приймає та відхиляє твердження захисника останнього в тій частині, що ОСОБА_1 транспортним засобом не керував.

При цьому суд звертає увагу на те, що клопотання про закриття провадження у справі захисником подано 31 липня 2026 року через Електронний суд. Згідно таконо захисник вказував на те, що у матеріалах справи, що є в Електронному суді відсутні додані до протоколу відеофайли.

Разом з тим, в судовму засіданні, яке мало місце 31 липня 2026 року, в якому захисник приймав участь в режимі відеокрнференції, такому судом було надано роз`яснення про те, що за відсутності дисковода на оргтехніці, на якій працює працівник апарату суду, що фомує справи, останній позбавлений можливості копіювати та направляти у матеріали справи Електронного суду відеоматеріали, додані до протоколу. А тому, суд врахував такі обставини, та вживши додаткові заходи, надав можливість адвокату ознайомитись з доданими до протоколу відеоматеріалами, відклавши розгляд справи.

Відповідно до п.2.1 а) Правил дорожнього руху України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Частиною 5 ст.126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

На підставі наведеного вище приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченогох ч.5 ст.126 КУпАП – керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Наведені докази узгоджуються між собою та є достатніми підставами для констатації факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП.

Посилання захисника - адвоката Боднарюк В. І. на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які, в тому числі відеофайли, які б підтверджували факт керування транспорним засобом саме ОСОБА_1 не заслуговують на увагу і суд розцінює їх як такі, що надані з метою уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.

При цьому, згідно вказаного відеозапису вбачається факт керування ОСОБА_1 транспорним засобом марки «BMW 5201» д.н.з. НОМЕР_1 .

За таких обставин, вбачаючи в діях ОСОБА_1 ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, приходжу до висновку, що до нього слід застосувати адміністративне стягнення в межах санкції ч.5 ст.126 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки з матеріалів справи не встановлено, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу, а тому відсутні підстави для застосування такого виду стягнення як його оплатне вилучення.

У відповідності до ст.40-1 КУпАП з ОСОБА_1 підлягає до стягнення судовий збір.

На підставі ч.5 ст.126 КУпАП та керуючись ст.ст. 40-1, 283, 284 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір», -

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення ОСОБА_1 даної постанови, а в разі оскарження цієї постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу (81600 гривень); витрати на облік зазначених правопорушень.

Стягнути з ОСОБА_1 - 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 (шістдесят) коп. судового збору.

Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Скарга на постанову може бути подана до Тернопільського апеляційного суду через Борщівський районний суд.

Суддя: