Суд: Дніпровський районний суд міста Запоріжжя
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Самовільне залишення військової частини або місця служби
Дата: 13 серпня 2026 р.
Справа: №334/7962/26
Суддя: Добрєв М. В.
Дата документу 14.08.2026
Справа № 334/7962/26
Провадження № 3/334/1929/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 серпня 2026 року м. Запоріжжя
Суддя Дніпровського районного суду міста Запоріжжя Добрєв М.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , громадянина України, військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: Вінницька область,-,
за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП,-
ВСТАНОВИВ:
Згідно з протоколом ДНЗ-525 про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-11 КУпАП від 14.08.2026, 11.08.2026 року солдат ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, проходячи дійсну військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , в умовах воєнного стану, діючи в супереч вимогам статей 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, статей 11,13,16 Статуту внутрішньої Служби Збройних Сил України, маючи наміри на порушення військової дисципліни та вчинення військово-адміністративного правопорушення, з метою ухилитися від виконання обов`язків військової служби, (відповідно до інформації викладеній в письмовій доповіді командира військової частини НОМЕР_1 від 12 серпня 2026 року № 842/6330 щодо самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 без зброї військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 Десантно-штурмових військ Збройних Сил України солдатом ОСОБА_1 ), який 11 серпня 2026 року о 21 год. 30 хв., без поважних причин, самовільно залишив підрозділ військової частини НОМЕР_1 . 13 серпня 2026 року о 10 год. 30 хв. (відповідно до інформації яка викладена в письмовій доповіді командира військової частини НОМЕР_1 від 13 серпня 2026 року № 842/6365 щодо повернення після самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 без зброї військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 Десантно-штурмових військ Збройних Сил України солдата ОСОБА_1 ), останній самостійно повернувся до вказаного підрозділу за місцем проходження військової служби розташованого за вищевказаним місцем тимчасової дислокації.
Таким чином, в період часу з 21 год. 30 хв. 11 серпня 2026 року по 10 год. 30 хв. 13 серпня 2026 року, солдат ОСОБА_1 , безпідставно та без поважних причин, проводячи час на власний розсуд, перебував за межами підрозділу військової частини НОМЕР_1 , що в свою чергу та як наслідок, призвело до зниження його боєздатності, вчинивши адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 172-11 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП: самовільне залишення місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), тривалістю до десяти діб.
Вина правопорушника підтверджується: протоколом ДНЗ-525 про військове адміністративне правопорушення за ч.3 ст.172-11 КУпАП від 14.08.2026, доповіддю за фактом самовільного залишення, доповіддю за фактом повернення.
Положеннями частини третьої ст. 172-11 КУпАП передбачена відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.
Дослідивши матеріали справи, суддя встановив, що своїми діями військовослужбовець вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-11 КУпАП.
Відповідно до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.
Згідно зі ст. 33 КУпАП суд при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).
При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , суддя враховує характер вчиненого правопорушення, дані про особу, який раніше до адміністративної відповідальності за аналогічні правопорушення не притягувався, є військовослужбовцем, а також ступінь його вини та майновий стан, та доходить до висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в межах санкції, передбаченої ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, у мінімальному розмірі, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним подібних правопорушень в майбутньому.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Разом з тим, відповідно до п. 12 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.
Таким чином, ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 40-1, 172-20, 283, 284 КУпАП, суддя, -
П О С Т А Н О В И В :
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 8500 (вісім тисяч п`ятсот) грн., який підлягає сплаті не пізніше, як через п`ятнадцять днів з дня вручення копії постанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз`яснити ОСОБА_1 , що згідно ст. 308 КУпАП в порядку примусового виконання постанови стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік правопорушень, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Звільнити ОСОБА_1 , від сплати судового збору на підставі п. 12 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим або його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги та може бути звернута до виконання протягом трьох місяців.
Суддя: Добрєв М. В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua