Постанова від 13 серпня 2026 р. у справі №332/5057/26 — Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/5057/26

Провадження № 3/332/1189/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.08.2026 м. Запоріжжя

Суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя Яцун О.С., розглянувши матеріали, що надійшли з відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції в Запорізькій області ДПП НПУ, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 (інші відомості відсутні),

за ч. ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу АА № 341914 від 23.07.2026, 23.07.2026 о 15-00 год. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно колишньої співмешканки ОСОБА_2 , а саме: кричав, ображав, принижував, погрожував та не пускав до квартири, чим завдав шкоду її психологічному здоров`ю. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до протоколу АА № 341915 від 23.07.2026, 23.07.2026 о 15-00 год. малолітній син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , став свідком домашнього насильства, вчиненого його батьком ОСОБА_1 по відношенню до його матері ОСОБА_2 , яке виразилось у висловлювані словесних образ, кричав, погрожував та не пускав до квартири, внаслідок чого була завдана психологічна шкода здоров`ю дитини. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 заперечував обставини, викладені в протоколах про адміністративні правопорушення, зазначив, що жодних протиправних дій відносно ОСОБА_2 не вчиняв.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Статтею 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Під психологічним насильством розуміється форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Як на докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП, надано протоколи про адміністративні правопорушення серії АА № 341914 від 23.07.2026 та серії АА № 341915 від 23.07.2026, терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії ЕТ № 112658, форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, заява про правопорушення ОСОБА_2 , письмові пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , рапорт інспектора поліції та відеозапис з бодікамер співробітників поліції.

Проаналізувавши у сукупності наявні докази, суд доходить висновку, що матеріали справи не містять достатніх належних та допустимих доказів, щоб доводили поза розумним сумнівом вчинення ОСОБА_1 дій, зазначених у диспозиції частин 1, 2 статті 173-2 КУпАП, які б підпадали під ознаки дій психологічного характеру щодо ОСОБА_2 та сина ОСОБА_3 за обставин, викладених у протоколах про адміністративні правопорушення.

Суд враховує, що при з`ясуванні обставин вчинення правопорушення та встановленні наявності або відсутності в діях особи ознак фізичного чи психічного домашнього насильства, важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство».

Сам лише факт наявності між учасниками справи конфліктної ситуації із використанням образливих слів не може свідчити про вчинення психологічного насильства в розумінні вимог ст. 173-2 КУпАП та ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Досліджений відеозапис з бодікамер співробітників поліції не носить інформації щодо адміністративних правопорушень, що ставляться в провину ОСОБА_1 .

Жодного доказу на підтвердження психологічного насильства, окрім протоколів про адміністративні правопорушення суду не надано, разом з тим протокол про адміністративне правопорушення не може бути єдиним доказом винуватості особи.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність визначених ст. 251 КУпАП достатніх і належних доказів, обов`язок щодо збирання яких покладається на особу, уповноважену на складання протоколів про адміністративне правопорушення, на підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП.

Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з ч. 2 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Враховуючи вимоги ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 повинні тлумачитись на його користь.

В силу п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

У зв`язку з викладеним, провадження у справі підлягає закриттю за відсутності в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП.

Враховуючи викладене, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, ст. ст. 173-2, 251-252, 283-284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП – закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Заводський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення постанови, апеляційної скарги.

Суддя О.С. Яцун