Вирок від 13 серпня 2026 р. у справі №308/10748/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/10748/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

прокурора – ОСОБА_2 ,

обвинуваченого – ОСОБА_3 ,

секретаря судового засідання – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, освітою середньо – спеціальною, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 26 квітня 2026 року, близько 14:00 год., перебуваючи на робочому місці на АЗС «Еleron» за адресою: Ужгородський р-н, с. Минай, вул. Патруса-Карпатського, буд. 2 умисно, незаконно, з корисливих мотивів, заволодів транспортним засобом, марки «ВАЗ 21063» (д.н.з. НОМЕР_1 , 1986 р.в.), що належить потерпілому ОСОБА_5 , який в подальшому продав гр. ОСОБА_6 за грошові кошти у сумі 4 400 грн. при наступних обставинах.

Так, на початку квітня 2026 року гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканець АДРЕСА_2 , на власному автомобілі марки «ВАЗ 21063» білого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , прямував до автомайстерні, що знаходиться в с. Баранинці Ужгородського району. Однак по дорозі автомобіль заглох та більше не заводився. Тоді ОСОБА_5 вирішив відбуксирувати належний йому автомобіль на стоянку АЗС «Еleron», що знаходиться за адресою: Ужгородський р-н, с. Минай, вул. Патруса-Карпатського, буд. 2, та повідомив про це працівника вищевказаної заправної станції. Після цього він попрямував на роботу та протягом певного часу не мав змоги забрати належйий йому автомобіль у зв`язку з великим навантаженням на роботі.

Надалі, 26.04.2026, у гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , який працює на АЗС «Еleron» на посаді підсобного робітника, виник злочинний умисел на продаж вищевказаного автомобіля своєму родичу — гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканцю АДРЕСА_3 , який займається розбиранням автомобілів та здійснює продаж автозапчастин і комплектуючих. Близько 10:00 год. гр. ОСОБА_3 зателефонував ОСОБА_7 та повідомив про те, що в нього наявний автомобіль марки «ВАЗ 21063» білого кольору під розборку, на що останній погодився. Прибувши на АЗС «Еleron» у с. Минай близько 14:00 год. та оглянувши автомобіль, ОСОБА_6 домовився про його придбання за грошові кошти у сумі 100 доларів США (та передав гр. ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 4400 грн).

Передавши грошові кошти гр. ОСОБА_3 , гр. ОСОБА_6 розпочав пошуки евакуатора в мережі Інтернет та знайшов у застосунку «ОLX» оголошення гр. ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканця АДРЕСА_4 . Зв`язавшись із ним, домовився про зустріч о 18:00 год. цього ж дня. Прибувши на місце, гр. ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_9 автомобіль, відбуксирували його та завантажили на евакуатор. Після цього автомобіль доставили в АДРЕСА_3 , де проживають батьки гр. ОСОБА_6 і де останній здійснює свою діяльність, з розбирання автівок, та в подальшому розібрав його на запчастини.

В подальшому, 08.05.2026 близько обідньої пори, гр. ОСОБА_5 приїхав на АЗС «Еleron», де залишав свій транспортний засіб, та виявив його відсутність. Звернувшись до працівників АЗС та переглянувши камери відеоспостереження наступного дня, а саме 09.05.2026, він виявив, що його автомобіль завантажили двоє невідомих осіб чоловічої статі на евакуатор та повезли в невідомому напрямку.

Зазначеними діями потерпілому ОСОБА_5 спричинено шкоду на загальну суму 23122,00 грн..

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину визнав повністю та підтвердив обставини викладені в обвинувальному акті.

Оскільки прокурор, обвинувачений не заперечили щодо фактичних обставин справи, враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення в повному обсязі за обставин, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги встановлення судом того факту, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин і відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, а також приписи ч. 2 ст. 394 КПК України щодо особливостей апеляційного оскарження, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого ОСОБА_3 та дослідженням характеризуючих даних про його особу.

Суд оцінює, що показання обвинуваченого ОСОБА_3 в повній мірі узгоджуються та відповідають суті тих подій, які викладені в обвинувальному акті, тому об`єктивних сумнівів у доведеності його вини у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, у суду не має.

Потерпілий ОСОБА_5 в судові засідання не з`являвся, подав до суду заяву про розгляд кримінального провадження у його відсутності.

Також, з поданих стороною обвинувачення письмових доказів міститься письмова заява потерпілого ОСОБА_5 про відшкодування йому матеріальних збитків ОСОБА_3 в повному обсязі.

Суд, обмежившись допитом обвинуваченого ОСОБА_3 , його щирим визнанням вини у вчиненому приходить до висновку, що органом досудового розслідування дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 289 КК України кваліфіковано вірно, як незаконне заволодіння транспортним засобом.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, дані про особу винного, який вперше притягається до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується по місцю проживання та є одруженим.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 є його щире каяття у вчиненому, активне сприяння в розкритті злочину та повне відшкодування шкоди потерпілому.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 судом не встановлено.

З врахуванням обставин вчинення кримінального правопорушення, тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, даних про його особу, обставин, що пом`якшують відповідальність, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення суд прийшов до висновку, що виправлення і перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції його від суспільства, звільнивши його від відбування основного покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст.75 КК України та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Цивільного позову по справі потерпілим не заявлялося.

Судові витрати по справі за проведення товарознавчої експертизи в розмірі 2406,80 грн. стягнути з ОСОБА_3 на користь держави.

Долю речових доказів вирішити у відповідності до ст.. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 370, 373 КПК України суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України та призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеною основного покарання з випробуванням, строком на 1 (один) рік.

Покласти на засудженого ОСОБА_3 у відповідності до ст. 76 КК України слідуючі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Судові витрати по справі за проведення товарознавчої експертизи в розмірі 2406,80 грн. стягнути з засудженого ОСОБА_3 на користь держави.

Речові докази: диск DVD-R на якому наявні відеозаписи з камери зовнішнбого відеоспостереження на АЗС «Еleron» за адресою: Ужгородський р-н, с. Минай, вул. Патруса-Карпатського, буд. 2 – залишити при матеріалах кримінального провадження.

Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.05.2026, якою накладено арешт на кузовні запчастини та інші складові транспортного засобу, марки «ВАЗ 21063» (д.н.з. НОМЕР_1 , 1986 р.в.), які передано на відповідальне зберігання ОСОБА_6 – залишити останньому.

Вирок може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: ОСОБА_1