Рішення від 13 серпня 2026 р. у справі №308/11158/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/11158/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Бедьо В.І., за участю секретаря судового засідання Малиновської І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою представника позивача Шкапенка Олександра Віталійовича, який діє в інтересах Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

АТ «А-Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № ABH0CT155101078672 від 27.01.2021 року у розмірі 89337,94 грн, з яких: 47927,14 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 41410,80 грн - загальний залишок заборгованості за процентами, а також судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.01.2021 року ОСОБА_1 уклав з АТ «А-Банк» кредитний договір № ABH0CT155101078672, відповідно до умов якого отримав кредит у розмірі 50000,00 грн строком на 60 місяців, тобто до 26.01.2026 року, зі сплатою процентів у розмірі 50,00 % річних.

Кредитний договір складається із Заяви Клієнта та Графіку погашення кредиту.

Позивач зазначає, що свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі та надав відповідачу кредитні кошти, однак останній належним чином умови договору не виконував, у зв`язку з чим станом на 31.07.2026 року утворилася заборгованість у вищезазначеному розмірі.

Згідно з наданим Банком розрахунком станом на 31.07.2026 року заборгованість відповідача за кредитним договором становить 89337,94 грн, яка складається з: 47927,14 грн - загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 41410,80 грн - загального залишку заборгованості за процентами.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав.

Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Інші процесуальні дії у справі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.08.2026 року вказану цивільну справу передано на розгляд судді Бедьо В.І.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.08.2026 року відкрито провадження у справі та постановлено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 27.01.2021 року між АТ «А-Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № ABH0CT155101078672, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 50000,00 грн строком на 60 місяців, тобто до 26.01.2026 року, зі сплатою процентів у розмірі 50,00 % річних.

Кредитний договір складається із Заяви Клієнта та Графіку погашення кредиту.

Згідно з умовами договору ліміт за цим договором становить 50000,00 грн на поповнення обігових коштів зі строком повернення до 26.01.2026 року. За користування кредитом позичальник зобов`язався сплачувати Банку проценти у розмірі 50,00 % річних. Комісія за договором становить 0,00 грн.

АТ «А-Банк» свої зобов`язання виконало, надавши відповідачу кредитні кошти, що підтверджується наявними у матеріалах справи копією кредитного договору, паспортом споживчого кредиту, графіком погашення, меморіальним ордером на списання коштів з кредитного рахунку, меморіальним ордером на зарахування коштів на поточний рахунок, випискою по рахунку «Швидка готівка» на підтвердження погашень, випискою з карткового рахунку, на який було здійснено зарахування кредитних коштів, а також розрахунком заборгованості.

Будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження повного та своєчасного виконання умов кредитного договору відповідачем матеріали справи не містять.

Станом на 31.07.2026 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № ABH0CT155101078672 від 27.01.2021 року становить 89337,94 грн, з яких: 47927,14 грн - заборгованість за тілом кредиту; 41410,80 грн - заборгованість за процентами.

Заборгованість за комісією та пенею відсутня.

Оцінка суду.

Між сторонами виник спір щодо стягнення заборгованості за кредитним договором.

Специфіка спірних правовідносин свідчить, що для правильного вирішення спору необхідно дати відповідь на такі ключові питання:

1.чи було укладено кредитний договір між сторонами?

2.чи були фактично надані відповідачу кредитні кошти?

3.чи наявні правові підстави для стягнення заборгованості, і якщо так, то в якому розмірі?

Відповідаючи на вказані питання, суд виходить із такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону; одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Судом встановлено, що кредитний договір укладено між сторонами в електронній формі.

Відповідач, підписавши Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк», погодився на використання електронного підпису, у тому числі одноразового OTP-пароля, для підтвердження відповідних операцій та укладення правочинів.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

В силу ст. 8 вказаного Закону юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму, а допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно з цієї підстави.

За змістом ч.ч. 2, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін.

Частиною 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що договір про споживчий кредит укладається у письмовій формі, у тому числі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами законодавства.

Отже, укладення кредитного договору в електронній формі саме по собі не свідчить про його недійсність або неналежність як доказу.

Належними та допустимими доказами у справі підтверджується як факт укладення між сторонами кредитного договору, так і факт надання відповідачу кредитних коштів.

Зокрема, факт надання кредитних коштів підтверджується меморіальним ордером на списання коштів з кредитного рахунку, меморіальним ордером на зарахування коштів на поточний рахунок відповідача та випискою з карткового рахунку, на який було зараховано кредитні кошти.

Доказів на спростування зазначених обставин, як і доказів належного виконання відповідачем зобов`язань за договором, суду не надано.

Щодо вимог про стягнення заборгованості за тілом кредиту суд зазначає, що за умовами укладеного договору Банк надав відповідачу кредит у розмірі 50000,00 грн, який останній зобов`язався повернути у порядку та строки, визначені договором та графіком погашення.

Строк кредитування закінчився 26.01.2026 року.

З наданого Банком розрахунку вбачається, що внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань станом на 31.07.2026 року непогашений залишок заборгованості за тілом кредиту становить 47927,14 грн.

Наданий позивачем розрахунок у цій частині відповідачем не спростований, іншого розрахунку заборгованості суду не надано.

Щодо вимог про стягнення процентів суд зазначає наступне.

Пунктом 6 кредитного договору сторони погодили, що за користування кредитом позичальник сплачує Банку проценти у розмірі 50,00 % річних.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Таким чином, обов`язок відповідача зі сплати процентів за користування кредитними коштами прямо передбачений укладеним між сторонами договором.

Згідно з розрахунком заборгованості станом на 31.07.2026 року заборгованість відповідача за процентами становить 41410,80 грн.

Розрахунок процентів відповідачем не спростовано, доказів їх сплати або неправильності здійсненого Банком нарахування матеріали справи не містять.

При цьому позивачем не заявлено до стягнення пеню чи комісію, оскільки відповідно до розрахунку заборгованості їх залишок становить 0,00 грн.

Суд також враховує, що кредитний договір № ABH0CT155101078672 укладений 27.01.2021 року, тобто до спливу тридцятого дня з дня набрання чинності Законом України № 3498-IX.

Разом з тим, оскільки позивач не заявляє до стягнення пеню, штрафи чи інші платежі, передбачені договором як відповідальність за прострочення виконання зобов`язань, питання про їх стягнення та застосування до них положень п. 6 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» у межах цієї справи не вирішується.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За правилами ст.ст. 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює обставини, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем належними та допустимими доказами підтверджено факт укладення кредитного договору, надання відповідачу кредитних коштів, неналежне виконання останнім взятих на себе зобов`язань та наявність станом на 31.07.2026 року заборгованості у загальному розмірі 89337,94 грн.

Доказів на спростування зазначених обставин, доказів погашення заборгованості повністю або частково в іншому розмірі чи контррозрахунку відповідачем суду не надано.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги АТ «А-Банк» є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задовольняється повністю, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 280-283, 354 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 612, 625, 629, 1048, 1054 ЦК України, Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», Законом України «Про споживче кредитування», суд, -

У Х В А Л И В:

Позов представника позивача Шкапенка Олександра Віталійовича, який діє в інтересах Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (ЄДРПОУ: 14360080, 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11) заборгованість за кредитним договором № ABH0CT155101078672 від 27.01.2021 року у розмірі 89337,94 (вісімдесят дев`ять тисяч триста тридцять сім) гривень 94 копійки, з яких: 47927,14 (сорок сім тисяч дев`ятсот двадцять сім) гривень 14 копійок - заборгованість за тілом кредиту; 41410,80 (сорок одна тисяча чотириста десять) гривень 80 копійок - заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (ЄДРПОУ: 14360080, 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11) судовий збір у розмірі 2662,40 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Ужгородського міськрайонного

суду Закарпатської області Бедьо В.І.