Вирок від 12 серпня 2026 р. у справі №711/8187/26 — Придніпровський районний суд м. Черкас

Суд: Придніпровський районний суд м. Черкас

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Одержання доступу до дитячої порнографії, її придбання, зберігання, ввезення, перевезення чи інше переміщення, виготовлення, збут і розповсюдження

Дата: 12 серпня 2026 р.

Справа: №711/8187/26

Суддя: Комплєктова Т. О.

Справа № 711/8187/26

Номер провадження 1-кп/711/503/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2026 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

провівши у відкритому судовому засіданні в залі Придніпровського районного суду м. Черкаси судовий розгляд кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026250310001546 від 03.06.2026, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не працюючого, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 301-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , у період часу з 19 години 13 хвилин 19.12.2024 до 02 години 46 хвилин 06.05.2026, реалізуючи єдиний злочинний умисел, спрямований на умисне одержання доступу, придбання та зберігання дитячої порнографії без мети збуту чи розповсюдження, в порушення вимог ст. 36 Закону України «Про медіа», ст. 21 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001, ст. ст. 2, 19, 34, 36 Конвенції про права дитини, яка ратифікована Законом України № 789-ХІІ від 27.02.1991, ст. 9 Конвенції про кіберзлочинність від 07.09.2005, ст. 20 Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства від 25.10.2007, ст. ст. 1, 2, 3 Факультативного протоколу до Конвенції про права дитини щодо торгівлі дітьми, дитячої проституції і дитячої порнографії, ратифікованого Законом України № 716-IV від 03.04.2003, розуміючи те, що обіг продукції порнографічного характеру, яка містить дитячу порнографію, в Україні заборонений, нехтуючи загальнолюдськими принципами моралі, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з метою завантаження та подальшого зберігання фото- та відеофайлів, відвідуючи невстановлений в ході досудового розслідування інтернет-сайт у всесвітній мережі Інтернет шляхом введення ключових слів одержав доступ та здійснив завантаження на належний йому мобільний телефон Realme RMX2001 (IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 ) файли з назвами: «7eca8210-5618-11f0-a4c8-d779d86b49de.jpeg», «py3bVYQsNJTe9Lo.jpg», «XJ2Scm5YryOlp9x.jpg»,«5c25f140-cela-11ef-ac677746b43c7434.mp4», «29649cb70abee66eb557475c57bbcfee.mp4», «chat.mp4», «chat (3).mp4», «fe46b63705164d.mp4», «mp4.mp4», «session-2024-0 (4).mp4», «VID_20250103_235412_841.mp4», «Redgifs-TenseRosybrownGossamerwingedbutterfly.mp4.mpeg», та на належні йому накопичувач інформації SSD об`ємом 480 Gb марки «Apacer» із серійним номером АР480GAS340G системного блока у корпусі чорного кольору файл з назвою: «197e8c86955118f91a72193718f9a452004f931a.mp4», які згідно висновку експерта № СЕ-19/124-26/9431-МЗ від 23.07.2026 містять ознаки продукції порнографічного характеру та належать до дитячої порнографії, таким чином придбав їх й умисно зберігав на мобільному телефоні Realme RMX2001 (IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 ) й накопичувачі інформації SSD об`ємом 480 Gb марки «Apacer» із серійним номером АР480GAS340G системного блока у корпусі чорного кольору без мети збуту чи розповсюдження до моменту їх вилучення працівниками поліції в ході проведення 08.07.2026 обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказаними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 1 ст. 301-1 КК України, тобто умисне одержання доступу до дитячої порнографії з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, умисне її придбання та умисне зберігання без мети збуту чи розповсюдження.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 301-1 КК України, при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, підтвердивши обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, викладених в обвинувальному акті, які відповідають дійсності, і він їх у повному обсязі підтверджує та скориставшись правом, передбаченим ст. 63 Конституції України, відмовився давати показання в суді. У скоєному щиро розкаявся, вину усвідомив та повністю визнав, просив суворо не наказувати, надавши шанс на виправлення. Також просив врахувати що під час досудового розслідування він визнавав свою провину, зробивши для себе належні висновки, засуджує свою поведінку.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що учасники судового провадження також не оспорювали фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши учасникам процесу положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 301-1 КК України - умисне одержання доступу до дитячої порнографії з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, умисне її придбання та умисне зберігання без мети збуту чи розповсюдження.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання, неодружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, не є особою з інвалідністю, не судимий, вину визнав, щиро розкаявся.

В якості обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та добровільне перерахування благодійної допомоги на підтримку Збройних Сил України в сумі 5000 грн.

У судовому засіданні обвинувачений свою вину визнав у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаявся, неодноразово вибачався за вчинене та висловлював жаль з цього приводу, критично оцінив свої дії, зауважив на тому, що готовий нести відповідальність за вчинене, що також свідчить про те, що особа розуміє тяжкість наслідків від своїх дій та щиро кається, дійсно бажає виправити ситуацію, що склалася з його вини.

Відповідно до постанови Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07.11.2018 активне сприяння розкриттю злочину є окремою обставиною, що пом`якшує покарання, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України. Тобто, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставини, що пом`якшують покарання, а саме щире каяття і активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, є альтернативними, незалежними та можуть існувати відокремлено одна від одної.

Активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення як обставина, що пом`якшує покарання, означає добровільну допомогу слідству будь-яким чином: повідомлення правоохоронним органам або суду фактів у справі, надання доказів, інших відомостей про власну кримінальну діяльність чи діяльність інших осіб, викриття інших співучасників, визначення ролі кожного з них у вчиненні злочину, наданні допомоги в їх затриманні, видачі знарядь і засобів вчинення злочину, майна, здобутого злочинним шляхом. Під активним сприянням розкриттю кримінального правопорушення слід вважати надання особою органам дізнання або досудового слідства будь-якої допомоги в установленні невідомих їм обставин справи, при цьому таке сприяння має бути активним. ОСОБА_4 повідомив усі суттєві обставини щодо вчинення ним даного кримінального правопорушення.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 66 КК України, згідно якої - при призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом`якшують, і інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті, у якості обставини, що пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає добровільне перерахування на підтримку Сил оборони України власних грошових коштів в сумі 5000,00 грн, розуміючи нагальні потреби Сил оборони України в необхідній техніці та амуніції для боротьби зі збройною агресією російської федерації, що підтверджується квитанцією № 3СВН-39КВ-ХКВТ-НКЕ8 від 03.08.2026.

Така позиція узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові Касаційного кримінального суду від 19.07.2023 у справі № 442/2407/22.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Що стосується призначення додаткового покарання обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді позбавлення права обіймати посади, які пов`язані з навчанням і вихованням дітей, або займатися діяльністю, пов`язаною з роботою з особами до 18 років, про яке просив прокурор, суд зазначає, що згідно з положеннями ст. 55 КК у випадку, коли санкцією відповідної частини статті Особливої частини КК передбачено можливість призначення особі додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, суд, визнаючи особу винуватою у вчиненні відповідного кримінального правопорушення, має право призначити таке додаткове покарання незалежно від того, чи обвинувачений обіймав певну посаду або займався певною діяльністю на час вчинення кримінального правопорушення. Така позиція викладена у постанові ОП ККС ВС від 04.09.2023 року у справі № 404/2081/22 (провадження № 51-130 кмо 23).

На підставі вищевикладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а також враховуючи ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його наслідків, особи обвинуваченого, обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у виді пробаційного нагляду, з покладенням ряду обов`язків, передбачених ч.ч. 2,3 ст. 59-1 КК України,з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з навчанням і вихованням дітей, або займатись діяльністю, пов`язаною з роботою з особами до вісімнадцяти років, визначеному санкцією ч. 1 ст. 301-1 КК України.

Підстав для застосування ст. 69, ст. 75 КК України чи приписів ст. 69-1 КК України суд не вбачає.

Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, достатнім для запобігання вчиненню ним нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України, мети покарання.

Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови у цивільному позові.

Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 10.07.2026 № 712/9425/26 в рамках кримінального провадження № 12026250310001546 від 03.06.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 301-1 КК України накладено арешт на майно, яке вилучене 08.07.2026 під час проведення обшуку, а саме: мобільний телефон «OnePlus Nord 4» у корпусі чорного кольору, IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 , серійний номер: НОМЕР_5 , у якому наявні SIM-картки з номерами НОМЕР_6 та НОМЕР_7 ; мобільний телефон «Realme 6» у корпусі сірого кольору, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , без SIM-карток; системний блок у корпусі чорного кольору, що на праві власності належать ОСОБА_4 , та які передані до камери зберігання речових доказі Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області.

Накладений даною ухвалою слідчого судді арешт слід скасувати частково після набрання вироком законної сили, згідно вимог ст. 174 КПК України, а саме на мобільний телефон «OnePlus Nord 4» у корпусі чорного кольору, IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 , серійний номер: НОМЕР_5 , у якому наявні SIM-картки з номерами НОМЕР_6 та НОМЕР_7 .

Відповідно до частини 1 статті 96-1 КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: 1) одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення злочину, фінансування та/або матеріального забезпечення злочину або винагороди за його вчинення; 3) були предметом злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Санкція статті, за якою кваліфіковано дії обвинуваченого ОСОБА_4 , передбачають покарання у виді позбавлення волі. Речові докази: мобільний телефон «Realme 6» у корпусі сірого кольору, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , без SIM-карток, упакований до сейф-пакету NPU 577364 та системний блок у корпусі чорного кольору, які передані до камери збереження речових доказів ЧРУП ГУНП в Черкаській області, використані ним як засіб для вчинення кримінального правопорушення. За таких обставин, до вказаних речових доказів слід застосувати спеціальну конфіскацію.

Відповідно до положень ч.2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого на користь держави необхідно стягнути документально підтверджені витрати на залучення експерта в розмірі 8664 грн. 48 коп.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Керуючись ч. 3 ст.349, ст.ст. 368-370, 373, 374 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 1 ст. 301-1 КК України, і призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 4 (чотири) роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з навчанням і вихованням дітей, або займатись діяльністю, пов`язаною з роботою з особами до вісімнадцяти років на строк 3 (три) роки.

На підставі ч.ч. 2,3 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили - не обирати.

Стягнути із ОСОБА_4 процесуальні витрати на залучення експерта: - висновок № CE-19/124-26/9431 - МЗ від 23.07.2026 в розмірі 4813,60 грн.; - висновок № CE-19/124-26/7640 - МЗ від 29.06.2026 в розмірі 3850,88 грн., що всього становить 8664 (вісім тисяч шістсот шістдесят чотири) грн. 48 (сорок вісім) коп.

Накладений ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 10.07.2026 № 712/9425/26 в рамках кримінального провадження № 12026250310001546 від 03.06.2026 арешт на вилучене майно, а саме: мобільний телефон «OnePlus Nord 4» у корпусі чорного кольору, IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 , серійний номер: НОМЕР_5 , у якому наявні SIM-картки з номерами НОМЕР_6 та НОМЕР_7 ; який на праві власності належить ОСОБА_4 - скасувати після набрання вироком законної сили.

На підставі статей 96-1, 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію майна та конфіскувати у власність держави речові докази: мобільний телефон «Realme 6» у корпусі сірого кольору, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , без SIM-карток, що упакований до сейф-пакету NPU 577364 та системний блок у корпусі чорного кольору, які на праві власності належить ОСОБА_4 , вилучені та зберігаються в камері схову речових доказів Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області.

Речові докази по справі:

-мобільний телефон «OnePlus Nord 4» у корпусі чорного кольору, IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 , серійний номер: НОМЕР_5 , у якому наявні SIM-картки з номерами НОМЕР_6 та НОМЕР_7 , що упакований до сейф-пакету NPU 577365, який зберігається у камері схову речових доказів Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області - повернути власнику ОСОБА_4 ;

-оптичний носій інформації формату DVD-R до протоколу огляду від 09.07.2026; оптичний носій інформації формату DVD-R до протоколу від 10.07.2026, які зберігаються у матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку, з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя: ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua