Постанова від 12 серпня 2026 р. у справі №697/1895/26 — Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/1895/26

Провадження № 3/697/754/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2026 року м. Канів

Суддя Канівського міськрайонного суду Черкаської області Сивухін С.Г., розглянувши матеріали, які надійшли від ВП №1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 3 ст.130 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 720005 від 15.07.2026, ОСОБА_1 15.07.2026 о 14:50 год. в с. Степанці, повторно протягом року керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: порушення мови, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі відмовився, при цьому двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, його дії кваліфіковано за ч.3 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, за адресою вказаною у протоколі про адміністративне правопорушення, про причини неявки суд не повідомив.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Частиною 3 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

За змістом ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до статті 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У відповідності до ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також враховуючи практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України»(рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії»(рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04), «Карелін проти Росії»(заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.), суддя, виходить з того, що, як і у кримінальному провадженні, так і у справах про адміністративні правопорушення, суд має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у протоколі про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.3 ст. 130 КУпАП надано наступні докази :

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 720005 від 15.07.2026;

- акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого водій відмовився від проходження огляду на встановлення стану алкогольного сп`яніння;

- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препараті, що знижують увагу та швидкість реакції від 15.07.2026, згідно якого вбачається, що у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота;

- постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області №697/978/26 від 02.07.2026, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.2 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 34000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки без оплатного вилучення транспортного засобу;

- відеозапис до протоколу.

Натомість до протоколу про адміністративне правопорушення не додано докази на підтвердження факту притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності ще раз протягом року за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Зі змісту постанови Канівського міськрайонного суду Черкаської області №697/978/26 від 02.07.2026 вбачається, що ОСОБА_1 було піддано адміністративному стягненню за ч.1 ст. 130 КУпАП постановою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 28.04.2025 у справі №697/784/25.

Таким чином, враховуючи дату винесення даної судової постанови у суду відсутні підстави для кваліфікації дій ОСОБА_1 саме за ч.3 ст. 130 КУпАП, оскільки виключаються умови вказані у диспозиції статті 130 ч.3 КУпАП, а саме вчинення правопорушення особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Інших доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 правопорушення матеріали справи не містять.

У постанові від 26.04.2018 у справі № 338/1/17 Верховний Суд роз`яснив, що саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення.

Таким чином, в судовому засіданні не було доведено «поза розумним сумнівом» належними до допустимими доказами факту того, що ОСОБА_1 протягом року було двічі піддано адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, будь-які докази, які б підтвердили факти, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення матеріли справи не містять, а сам по собі протокол не може бути беззаперечним доказом вини.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що під час розгляду справи вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, не доведена поза розумним сумнівом та не підтверджується наявними у справі доказами, і спростовується показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

За цих обставин, суд закриває адміністративну справу відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 130 КУпАП за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 9, 130, 245, 247 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 130 КУпАП - закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Канівський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя Г. С. Сивухін