Вирок від 13 серпня 2026 р. у справі №571/1585/26 — Рокитнівський районний суд Рівненської області

Справа №571/1585/26

Провадження № 1-кп/571/197/2026

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2026 року селище Рокитне

Рокитнівський районний суд Рівненської області, в складі судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026186190000044 від 26.06.2026 про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Рокитне Рокитнівського району Рівненської області, жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого у АДРЕСА_2 , громадянина України, з вищою освітою, працюючого, одруженого, судимого 10 грудня 2025 року вироком Рокитнівського районного суду Рівненської області за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн.,

про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що він 25 червня 2026 року близько 11:30 год., перебуваючи на території житлового господарства за місцем свого фактичного проживання по АДРЕСА_2 , у ході сварки, на грунті неприязних відносин наніс матері ОСОБА_4 , яка є особою з 2 групою інвалідності, тілесні ушкождення.

ОСОБА_3 спочатку схопив лівою рукою за верхню частину правого передпліччя та почав та почав стискати. Після цього, взявши двома руками дерев`яну палицю, намагався виштовхнути потерпілу із двору. Тоді наніс один удар дерев`яною палицею в область правого передпліччя ОСОБА_4 , внасідок чого вона втратила рівновагу та впала на землю. В результаті ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді зеленувато-фіолетового, зі «змазаними» обрисами, невизначеної форми, переривчасто-зливного синця в межах середньо -верхньої третини переднє-зовншньої поверхні правого плеча; аналогічного синця в межах внутрішньої поверхні середньої третини правого передпліччя; смугастого осаднення розгинальної поверхні лівого ліктьового суглобу, що вкрите буро-червоною смугою кіркою, які згідно висновку експерта від 30.06.2026 № 140 (своїй сукупності та окремо) відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.1 ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження (проступок). Кваліфікацію дій обвинуваченого суд вважає вірною.

Обставини, які встановлені органом досудового розслідування стороною захисту беззаперечно визнаються, у зв`язку з чим, у відповідності до ч. 2 ст.382 КПК України, судом не досліджувались.

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про розгляд обвинувального акта у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Обвинувачений ОСОБА_3 у присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , надав письмову заяву, у якій повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, згідний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами та розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні за відсутності інших учасників судового провадження, ознайомлений з обмеженнями права апеляційного оскарження вироку, передбаченими ч.2 ст. 302 КПК України та не заперечує проти призначення покарання у виді виправних робіт.

Потерпіла ОСОБА_4 також надала заяву, в якій погоджується з розглядом обвинувального акта відносно ОСОБА_3 у спрощеному провадженні, зазначає, що ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження вироку, передбаченими ч.2 ст.302 КПК України.

Відповідно до положень ч.2 ст.12 КК України кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 є кримінальним правопорушенням (проступком).

Відповідно до ч.2 ст.381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Сторони кримінального провадження, потерпіла, відповідно до вимог ч. 2 ст.381 КПК України, в судове засідання не викликалися. При цьому, відповідно до ч.4 ст.107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України доведена повністю.

Згідно з ч. 2 ст.50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання.

Обставинами, які відповідно до ст.66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_3 є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставинами, що відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання є вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку, особи з інвалідністю та щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд виходить із встановленої статтею 50 КК України його мети, спрямованої на виправлення і запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який не перебуває на обліку у органах пробації (а.с.к.п. 67), характеризується позитивно (а.с.к.п.61), не зловживає алкогольними напоями та наркотичними препаратами та не перебуває на диспансерному обліку у лікарів нарколога та психіатра (а.с.к.п. 64,65), строкову службу не проходив (а.с.к.п. 69).

Суд враховує також і те, що згідно з вироком Рокитнівського районного суду Рівненської області від 10 грудня 2025 року обвинувачений ОСОБА_3 вже притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічного проступку до покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн. (а.с.к.п. 72,74-75), а тому приходить до висновку про недоцільність призначення йому покарання у виді штрафу.

У своїй заяві ОСОБА_3 не заперечував щодо призначення йому покарання у виді виправних робіт, проте матеріали кримінального провадження не місять відомостей про перебування останнього у трудових відносинах з ПрАТ «Рокитнівський скляний завод», у зв`язку з цим суд приходить до висновку про призначення йому покарання у виді громадських робіт , які відбуватимуться у вільний від роботи час.

Цивільний позов не заявлено.

Процесуальні витрати та речові докази відсутні.

Керуючись ст.ст.370,373,374,381,382 КПК України, суд,

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначити покарання у виді двохсот годин громадських робіт.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не застосовувався, до набрання вироком законної сили не обирати.

Процесуальні витрати та речові докази відсутні.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. З інших підстав, вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: