Рішення від 09 серпня 2026 р. у справі №570/3505/26 — Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/3505/26

Номер провадження 2-о/570/181/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2026 року м.Рівне

Рівненський районний суд Рівненської області в особі судді Гладишевої Х.В.,

за участю секретаря судового засідання: Ярошик І.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського районного суду Рівненської області цивільну справу заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису, -

в с т а н о в и в :

До Рівненського районного суду Рівненської області звернулася представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Ящук Вікторії Миколаївни, заінтересована особа ОСОБА_2 та просить видати обмежувальний припис, яким вжити наступні заходи тимчасового обмеження прав ОСОБА_2 та покладення на нього обов?язків:

- заборонити ОСОБА_2 перебувати в місці проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 6 місяців;

- заборонити ОСОБА_2 наближатися на відстань менше 300 м до місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 6 місяців;

- заборонити ОСОБА_2 вести телефонні переговори або контактувати з ОСОБА_1 через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб, строком на 6 місяців;

- заборонити особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебуватиме у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь який спосіб спілкуватися строком на 6 місяців.

Короткий зміст заяви по суті справи. Аргументи учасників справи.

Зміст заяви про видачу обмежувального припису.

Представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Ящук В.М. поданій заяві посилається на те, що ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Вище зазначене майно належить ОСОБА_3 на праві особистої приватної власності.

Заінтересована особа ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , являється колишнім чоловіком ОСОБА_1 , з яким розлучені з 24.03.2025 року на підставі рішення Рівненського районного суду Рівненської області ( справа №570/179/25).

Формально колишнє подружжя проживає разом, однак фактично ОСОБА_1 вимушена жити у близьких для неї людей (друзів, родичі), оскільки ОСОБА_2 практично постійно знаходиться дома, зловживає алкогольними напоями та регулярно вчиняє домашнє насильство по відношенню до своєї колишньої дружини.

ОСОБА_1 потерпає від насильства зі сторони ОСОБА_2 вже протягом кількох років, його поведінка негативно впливає на її здоров?я та працездатність. Після скандалів, сварок, образ та погроз з боку ОСОБА_2 не може належним чином виконувати свої професійні обов?язки. Такі дії ОСОБА_2 призводять до психологічних страждань ОСОБА_1 , погіршення якості життя, викликає негативні емоції та переживання. ОСОБА_1 змушена постійно здійснювати прийом заспокійливих ліків.

ОСОБА_1 неодноразово зверталася за захистом до правоохоронних органів, проте це не дало жодного результату, ОСОБА_2 , не змінив своєї поведінки. Йому виносились офіційні попередження про недопустимість вчинення домашнього насильства, він неодноразово притягався до адміністративної відповідальності, а це свідчить про систематичність вчинення насильства в сім`ї.

Потягом останнього часу регулярність конфліктів значно зросла. Насильницькі дії ОСОБА_2 виражаються в словесних образах, погрозах, приниженням, нецензурною лайкою, штовханнях, смиканням ОСОБА_1

03.07.2024 року Рівненський районний суд Рівненської області виніс постанову у справі № 570/2998/24, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 гривень. 02.12.2024 року Рівненський районний суд Рівненської області виніс постанову у справі № 570/5998/24, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 гривень.

На момент звернення із заявою про видачу обмежувального припису, в провадженні Рівненського районного суду Рівненської області перебуває ще дві справи відносно ОСОБА_2 щодо вчинення ним домашнього насильства, зокрема справа №570/2492/26 та справа № 570/3070/26. Відповідно до відповіді на адвокатський запит№ 108408-2026 від 29.06.2026 року наданої ВП № 1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області, ОСОБА_1 неодноразово здійснювала виклики поліції за фактом вчинення її колишнім чоловіком домашнього насилля відносно неї, зокрема такі виклик здійснювалися 20.05.2024 року, 13.11.2024 року, 16.05.2026 року, 11.06.2026 року.

Вказує, що ОСОБА_2 вчиняє насильство щодо ОСОБА_1 тривалого часу, не зважає на заходи вжиті поліцією і судом. Після кожного рішення суду він і надалі погрожує їй розправою та впевнений у своїй безкарності, а його агресія щоразу посилюється.

Зважаючи на це, існує переконання, що вірогідність продовження та повторного вчинення насильства з боку ОСОБА_2 щодо ОСОБА_1 , а також настання тяжких наслідків для її здоров`я є дуже високою, і тому я просить видати обмежувальний припис із покладенням обов`язків на 6 місяців, оскільки попередні заходи вжиті поліцією та судом до кривдника виявились неефективними та не захистили Яковець С.А. від насильства.

Виклад відзиву на заяву про видачу обмежувального припису.

21.07.2026 року через канцелярію суду представником заінтересованої особи Остапчуком Б.П. подано відзив на заяву про видачу обмежувального припису.

У відзиві вказується, що з даною заявою погоджуюся і не зміг би виконати деякі приписи, якби вони були б задоволені судом, з наступних підстав. Зокрема, що стосується заборонити наближатися на відстань менше 300 метрів до місця проживання. ОСОБА_1 , за адресою АДРЕСА_1 , строком на 6 місяців, так як на даний час проживає навпроти, в будинку батька де є прописаним. Зазначає, що батько є пенсіонером, йому важко самому пересуватися навіть по будинку, тому ним надається допомога. Вважає, що обмеження у наближенні до місця проживання ОСОБА_1 в 300 метрів позбавить можливості проживати в єдиному житлі, яке доступне.

Повідомляється, що він офіційно працевлаштований, працює на посаді робітника з комплексного обслуговування та ремонту будинків в КЗ «Рівненський обласний центр комплексної реабілітації», майже щодня з 8 год. 30 хв до 18 год 30 хв перебуває поза місцем свого проживання.

З рештою вимог заявниці теж не погоджується, адже не намагається контактувати в будь який спосіб із заявницею. Вказує, що вона сама провокує сварки та ображає нецензурними словами. Розпочавши конфлікт викликає поліцію для складання протоколів по 173-2 КУпАП.

Через необізнаність в законодавстві і доброту визнає свою провину в інкримінованих адміністративних правопорушеннях, але поспілкувавшись з адвокатом і отримавши належну консультацію, розуміє, що мав не визнавати себе винним.

В обґрунтування такої позиції зазначає, що статус чоловік та дружина між ними був втрачений згідно рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 24.03.2025 року в якому зазначено, що шлюб розірвано. Отже жодного домашнього насильства відносно колишньої дружини ОСОБА_1 не вчиняв. Тобто, якщо і був якийсь інцидент із заявницею, то він був не як між дружиною та чоловіком, а між чужими людьми. Отже, мало місце незаконне притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП.

Оскільки, заявницею не надано жодних належних та допустимих доказів, просить відмовити у винесенні обмежувального припису.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 13.07.2026 року прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису. Справу призначено заяву до розгляду на 14.07.2026 року 14:30 год.

14.07.2026 року розгляд справи відкладено за заявою ОСОБА_2 на 22.07.2026 року 09:00 год.

22.07.2026 року через канцелярію суду представниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адвокатами Ящук В.М. та Остапчук Б.П. подано заяви розгляд клопотання про витребування інформації без їхньої участі.

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 22.07.2026 року клопотання представника заявниці ОСОБА_3 - адвоката Ящук В.М. задоволено. Постановлено витребувати у ВП №1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області інформацію про вчинення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , домашнього насильства відносно ОСОБА_1 та складання термінових заборонних приписів стосовно кривдника. У судовому засіданні оголошено перерву до 24.07.2026 року 11:00 год.

24.07.2026 року розгляд справи відкладено на 10.08.2026, у зв`язку із ненадходженням витребуваної інформації.

24.07.2026 року через канцелярію суду представником заявниці ОСОБА_3 - адвокатом Ящук В.М. подано клопотання про долучення доказів.

28.07.2026 року на адресу суду надійшла витребувана судом інформація.

10.08.2026 року через канцелярію суду представником заявниці ОСОБА_3 - адвокатом Ящук В.М. подано заяву про розгляд справи без їхньої участі. При цьому не заперечують щодо заборони наближатися до місця проживання ОСОБА_1 на відстань менше 50 м.

10.08.2026 року через канцелярію суду представником заінтересованої особи ОСОБА_2 - адвокатом Остапчуком Б.П. подано заяву про розгляд справи без їхньої участі. При цьому просить суд заборони наближатися на відстань менше 50 м.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вказане, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є колишнім подружжям.

Відповідно до рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 24.03.2025 року у справі №570/179/25 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 07.05.1993 року виконавчим комітетом Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області актовий запис №15-розірвано.

До матеріалів справи долучено:

- постанову Рівненського районного суду Рівненської області від 03.07.2024 року у справі №570/2998/24 про визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП та застосування адміністративного стягнення у виді штрафу.

В постанові суду зазначено, що 16.05.2024 року близько 15 год. 00хв. ОСОБА_2 за місцем свого проживання вчинив сварку зі своєю дружиною ОСОБА_1 , в ході якої виражався в її адресу нецензурною лайкою, образливими словами, чим вчинив відносно неї психологічний та моральний тиск, чим міг завдати шкоди психічному та моральному здоров`ю потерпілої.

- постанову Рівненського районного суду Рівненської області від 02.12.2024 року у справі №570/5998/24 про визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП та застосування адміністративного стягнення у виді штрафу.

В постанові суду зазначено, що 13.11.2024 року близько 18 год. 30 хв. ОСОБА_2 за місцем свого проживання за адресою АДРЕСА_1 , час конфлікту зі своєю дружиною ОСОБА_1 , ображав її, висловлювався в її адресу нецензурною лайкою, виганяв з будинку, чим завдав шкоди психічному здоров`ю потерпілої. В судовому засіданні ОСОБА_2 неведені обставини вчинення ним домашнього насильства. Зазначив, що з потерпілою примирився, у вчиненому щиро розкаявся.

- постанову Рівненського районного суду Рівненської області від 24.06.2026 року у справі №570/570/2492/26 про визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП та застосування адміністративного стягнення у виді штрафу.

В постанові суду зазначено, що 16.05.202 року о 13 год.30 хв. 18 год. 30 хв. ОСОБА_2 ображав свою дружину нецензурною лайкою, внаслідок чого завдав шкоди її психічному здоров`ю. В судовому засіданні правопорушник вину визнав.

На виконання ухвали Рівненського районного суду Рівненської області від 22.07.2026 ВП №1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області надано інформацію, з якої вбачається, що згідно з даними інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції» (ІКС, ПІНП) встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства відносно дружини ОСОБА_1 , а саме:

- 07.06.2024 за ч. 1 ст. 173-2 КУПАП (протокол ВАД 338289);

- 13.11.2024 за ч. 2 ст. 173-2 КУПАП (протокол ВАД 337078);

- 16.05.2026 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (протокол ВАД 751222);

- 11.06.2026 за ч. 1 ст. 173-2 КУПАП (протокол ВАД 658526).

Також відносно гр. ОСОБА_2 за вчинення домашнього насильства відносно його дружини ОСОБА_1 , було складено наступні термінові заборонні приписи:

- 13.11.2024 АА №382346 (строком на 3 доби);

- 16.05.2026 АА № 383172 (строком на 3 доби);

- 10.06.2026 АА №617875 ( строком на 10діб).

Норми права, які підлягають застосуванню при вирішенні спору.

Відповідно до п.п. 3, 4, 6, 7, 14, 17 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи.

Кривдником є особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.

Обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.

Згідно ч.ч.2, 3 ст.26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов’язків: заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; усунення перешкод у користуванні майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; обмеження спілкування з постраждалою дитиною; заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв’язку особисто і через третіх осіб.

Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.

Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.

Оцінкою ризиків вважається оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи, відповідно до п.9 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Оцінка ризиків має проводитись за факторами небезпеки (ризиків) щодо вчинення домашнього насильства шляхом відібрання свідчень від постраждалої від такого насильства особи, з`ясування обставин конфлікту та виявлення чинників і умов, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи. Фактори небезпеки (ризику) щодо вчинення домашнього насильства мають визначатися за результатами оцінки дій кривдника, які свідчать про ймовірність настання летальних наслідків у разі вчинення домашнього насильства з метою виявлення вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті такої особи.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 28.04.2020 року винесеній за результатами розгляду справи № 754/11171/19.

Верховний Суд у постанові від 14.01.2020 року винесеній у справі № 754/6995/19 зазначає, що під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.

Предметом доказування є вчинення по відношенню до заявника домашнього насильства, що є необхідною умовою для можливості застосування судом до заінтересованої особи спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.350-2 ЦПК України, заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст. 350-5 ЦПК України справа про видачу обмежувального припису розглядається судом за участю заявника та заінтересованих осіб. У разі якщо участь заявника становить загрозу подальшої дискримінації чи насильства для нього, справа може розглядатися без його участі. Неявка належним чином повідомлених заінтересованих осіб не перешкоджає розгляду справи про видачу обмежувального припису.

Суд розглядає справу не пізніше 72 годин після надання заяви про видачу обмежувального припису до суду.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі №756/3859/19 (провадження №61-11564св19) зроблено висновок, що «враховуючи положення Закону №2229-VIII, обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях».

В свою чергу, як унормовано ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Крім того, згідно зі ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до положень ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов’язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов’язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов’язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE», N 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Мотиви, з яких виходить суд при ухваленні рішення.

Суд звертає увагу, що відповідно до положення Закону України «Про запобігання та протидію домашнього насильству», обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію, направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій особи та прийняття стосовно неї рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 неодноразово повідомляла правоохоронні органи про домашнє насильство в сім`ї, вчинене ОСОБА_2 . Факти домашнього насильства зафіксовані, як під час перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у шлюбі так і після розірвання шлюбу.

За даними фактами суд неодноразово притягував ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, а поліцією проводилися перевірки та видавалися термінові заборонні приписи.

Як вбачається із долучених до справи доказів лише за червень місяць 2026 року видано два термінові заборонні приписи: 16.05.2026 АА № 383172 (строком на 3 доби) та 10.06.2026 АА №617875 ( строком на 10діб). Також, 24.06.2026 року Рівненський районний суд Рівненської області у справі №570/570/2492/26 визнав винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу. У суді ОСОБА_2 свою вину визнав.

Суд вважає доведеним факт системності (повторюваності) вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства відносно ОСОБА_1 , яке проявляється у формі психологічного. На підставі досліджених доказів суд, оцінюючи ризики вірогідності продовження чи повторності вчинення домашнього насильства у будь-яких його проявах, вважає такі реальними, а тому для забезпечення дієвого та ефективного захисту ОСОБА_1 вбачає за необхідне застосувати до ОСОБА_2 обмежувальний припис.

Разом з тим, суд враховує, що колишнє подружжя проживає поруч, тому вважає за необхідне заборонити ОСОБА_2 наближатися на відстань менше 50 м до місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 6 місяців.

Інші обов`язки задовільнити в тому ж обсязі і на той строк, який просить ОСОБА_1 , а саме :

- заборонити ОСОБА_2 перебувати в місці проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 6 місяців;

- заборонити ОСОБА_2 вести телефонні переговори або контактувати з ОСОБА_1 через інші засоби зв?язку особисто і через третіх осіб, строком на 6 місяців;

- заборонити особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебуватиме у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь який спосіб спілкуватися строком на 6 місяців.

Враховуючи, що заявником доведено необхідність застосування обмежувальних заходів строком на шість місяців, що буде достатнім строком для забезпечення безпеки постраждалої особи.

Відповідно до приписів п.10 ч.1 ст.430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч.3 ст.350-5 ЦПК України судові витрати, пов’язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, відносяться на рахунок держави.

Керуючись Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», ст. ст.5, 9, 12, 19, 81, 82, 141, 259, 350-1 - 350-6, 430 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису - задовільнити частково.

Видати обмежувальний припис, яким вжити наступні заходи тимчасового обмеження прав ОСОБА_2 та покладення на нього обов`язків:

- заборонити ОСОБА_2 перебувати в місці проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 6 місяців;

- заборонити ОСОБА_2 наближатися на відстань менше 50 м до місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 6 місяців;

- заборонити ОСОБА_2 вести телефонні переговори або контактувати з ОСОБА_1 через інші засоби зв?язку особисто і через третіх осіб, строком на 6 місяців;

- заборонити особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебуватиме у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь який спосіб спілкуватися строком на 6 місяців.

Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.

Судові витрати, пов’язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, віднести на рахунок держави.

Про видачу обмежувального припису не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.

Учасники справи:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_2 , виданий Рівненським РВ УМВС України в Рівненській області.

Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст постанови складено 14 серпня 2026 року.

Суддя Гладишева Х.В.