Рішення від 13 серпня 2026 р. у справі №549/201/26 — Чорнухинський районний суд Полтавської області

Справа № 549/201/26

Провадження № 2-о/549/10/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2026 року селище Чорнухи

Чорнухинський районний суд Полтавської області в складі головуючої судді – Глущенко Н.М., присяжних Савченко В.С., Терещенко А.С., за участю секретаря судового засідання Бойко В.С., представника заявника Українець О.Л. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Чорнухи у режимі відеоконференції за допомогою он-лайн сервісу зв`язку заяву адвоката Українець Оксани Леонідівни в інтересах ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Лубенський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Лубенському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління міністерства юстиції України, військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, про оголошення фізичної особи померлою,

УСТАНОВИВ:

Адвокат Українець О.Л., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до суду з заявою, в якій просить: оголосити померлим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; датою смерті ОСОБА_2 вважати ІНФОРМАЦІЯ_2 під час забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України у с.Костянтинівка Сумського району Сумської області; місцем смерті ОСОБА_2 вважати с.Костянтинівка Сумського району Сумської області.

В обґрунтування заяви зазначила, що заявник є донькою ОСОБА_2 .

Сповіщенням №107 від 07.10.2025 ІНФОРМАЦІЯ_3

ОСОБА_1 повідомлено про те, що її батько - солдат

ОСОБА_2 , кулеметник 2 штурмового відділення 2 штурмового взводу 1 штурмової

роти НОМЕР_2 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , прийнятий на військову

службу 02.07.2025 ІНФОРМАЦІЯ_3 , зник безвісти 29.09.2025

близько 18:20 під час виконання бойового завдання (стрілецького бою у складі ШГр

« ІНФОРМАЦІЯ_4 ») у районі АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 у період 15.09.2025-29.09.2025 брав участь у заходах, необхідних для

забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у

зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, що

підтверджується довідкою Військової частини НОМЕР_1 (заінтересована особа-2) №3219

від 23.02.2026.

Згідно Наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) №4863 від 24.10.2025 (копія витягу з якого додається) завершено службове розслідування

стосовно зникнення безвісти, зокрема, солдата ОСОБА_2 та

визнано факт зникнення останнього безвісти 29.09.2025 при виконанні бойового

завдання в районі північно-західної частини населеного пункту Костянтинівка

Сумської області таким, що пов`язаний із захистом Батьківщини під час дії воєнного

стану. Також, у вказаному наказі зазначено, що відомості про самовільне залишення

частини, дезертирство під час бою або добровільну здачу в полон солдатом

ОСОБА_2 під час проведення службового розслідування не виявлені.

Як вбачається з Акту службового розслідування (копія якого додається),

затвердженого командиром військової частини НОМЕР_1 24.10.2025, близько 18:10-18:29

години 29.09.2025, виконуючи бойове завдання згідно бойового розпорядження

командира НОМЕР_2 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 №22351/2 дск від

29.-09.2025, внаслідок стрілецького бою, розпочатого противником проти штурмової

групи « ІНФОРМАЦІЯ_4 », у районі північно-західної частини населеного пункту Костянтинівка

Сумської області, було втрачено зв`язок і візуальний контакт зі штурмовою групою

« ІНФОРМАЦІЯ_4 », у складі якої перебував, у тому числі, й солдат ОСОБА_2 .

Після активної фази стрілецького бою зі сторони ворога, солдат ОСОБА_2 зник із поля зору. Після цього з ним та його побратимами намагалися

вийти на радіозв`язок, але відповіді не було. У зв`язку із продовженням активних

бойових дій противником, організувати пошуково-евакуаційні заходи ніяк не вдалось.

Була проведена розвідка за допомогою БпЛА, яка результатів не дала, вищевказаного

військовослужбовця, або його тіла виявлено не було.

Також, зі змісту відповіді Координаційного штабу з питань поводження з

військовополоненими №222/КШ/11436 від 14.05.2026 вбачається, що до останнього не

надходили повідомлення від Міжнародного Комітету Червоного Хреста або зі сторони

російської федерації про перебування ОСОБА_2 особи в полоні, стану його

здоров`я та місця утримання.

Оголошення батька заявниці померлим необхідно їй для отримання свідоцтва про смерть та отримання державної допомоги членам сім`ї загиблих захисників України та оформлення спадщини, яка залишилась після його смерті.

Ухвалою судді Чорнухинського районного суду Полтавської області від 19.05.2026 відкрито провадження в справі, розгляд справи призначено в порядку окремого провадження.

Ухвалою Чорнухинського районного суду Полтавської області від 09.07.2026 постановлено витребувати у військової частини НОМЕР_1 такі відомості: які заходи було вжито начальником групи цивільно-військового співробітництва щодо встановлення всіх обставин зникнення безвісти солдата ОСОБА_2 , який вважається зниклим безвісти з 29.09.2025 в районі північно-західної частини населеного пункту Костянтинівка Сумського району Сумської області; чи встановлено місцезнаходження солдата ОСОБА_2 ; чи наявна у військової частини інформація щодо результатів експертизи по вивченню ДНК солдата ОСОБА_2 ; чи було проведено нове службове розслідування за результатами експертизи ДНК солдата ОСОБА_2 . У разі проведення нового службового розслідування щодо обставин зникнення безвісти солдата ОСОБА_2 направити до суду належним чином засвідчену копію акту службового розслідування. Витребувано з відділення поліції №1 Лубенського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області відомості щодо результатів досудового розслідування, а також щодо встановлення місця знаходження ОСОБА_2 згідно матеріалів досудового розслідування №12025170580000441 від 07.10.2025.

У судовому засіданні 11.08.2026 представник заявника Українець О.Л. заяву та, викладені в ній доводи, підтримала в повному обсязі.

Представник заінтересованої особи - Лубенського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Лубенському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, зазначивши, що зауважень щодо заявлених вимог не має.

Представник заінтересованої особи Військової частини НОМЕР_1 в судове засідання не з`явився, про час та дату судового розгляду повідомлявся належним чином.

Представник заінтересованої особи - Міністерства оборони України, в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності. В додаткових поясненнях від 15.06.2026 зазначили, що Міністерство оборони України, ознайомившись із матеріалами справи, вважає за необхідне звернути увагу суду на порядок застосування положень частини другої статті 46 Цивільного кодексу України щодо оголошення фізичної особи померлою у зв`язку з її зникненням безвісти під час воєнних дій або збройного конфлікту.

Міністерство оборони України не заперечує, що ОСОБА_2 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та зник безвісти за обставин, пов`язаних із виконанням бойового завдання. Водночас при вирішенні питання про оголошення його померлим необхідно враховувати саме спеціальні положення частини другої статті 46 ЦК України та правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22.

Відповідно до зазначеної правової позиції, у випадку зникнення фізичної особи у зв`язку з воєнними діями або збройним конфліктом суд при визначенні строку має враховувати конкретні обставини справи, зокрема місце ймовірної загибелі особи та час ведення на цій території активних бойових дій.

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що шестимісячний строк у відповідних випадках обчислюється від дня закінчення активних бойових дій на місці або території ймовірної загибелі особи. При цьому сам факт дії воєнного стану на території України не є тотожним поняттю воєнних дій чи збройного конфлікту.

З огляду на це, при вирішенні даної справи необхідно встановити конкретне місце, де ОСОБА_2 востаннє перебував та виконував бойове завдання, правовий статус відповідної території, період ведення на ній активних бойових дій та дату їх закінчення. Для встановлення зазначених обставин можуть бути враховані офіційні відомості щодо територій, на яких ведуться або велися бойові дії.

Таким чином, Міністерство оборони України вважає, що питання про оголошення ОСОБА_2 померлим має вирішуватися судом з урахуванням вимог частини другої статті 46 ЦК України та наведених правових висновків Верховного Суду, із дотриманням установленого законом шестимісячного строку.

На підставі викладеного Міністерство оборони України просить суд ухвалити рішення відповідно до вимог чинного законодавства, врахувавши конкретні обставини зникнення ОСОБА_2 , місце ймовірної загибелі та дату закінчення активних бойових дій на відповідній території.

11 серпня 2026 року суд, після оголошення про перехід до стадії ухвалення судового рішення, керуючись положеннями ч.1 ст.244 ЦПК України, відклав ухвалення та проголошення судового рішення до 09 год 00 хв 14 серпня 2026 року.

Заслухавши пояснення представника заявника ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи, та перевіривши їх доказами, суд дійшов такого.

Судом установлено, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 08.10.2025 виданого повторно відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (а.с.8).

Заявниця змінила дошлюбне прізвище з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 07.09.2023 року виданого Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (а.с.9).

Загальновідомою та такою, що не потребує доказування, згідно положень ст. 82 ЦПК України, є обставина, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався, останній раз Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 4928-IX від 14.07.2026, згідно з яким воєнний стан продовжений строком на 90 діб.

ОСОБА_2 у період 15.09.2025-29.09.2025 брав участь у заходах, необхідних для

забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у

зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, що

підтверджується довідкою Військової частини НОМЕР_1 №3219

від 23.02.2026(а.с.11).

Згідно із Витягом з наказу тво командира військової частини НОМЕР_1 №5629 від

30.09.2025 призначено службове розслідування стосовно зникнення безвісти, зокрема, солдата ОСОБА_2 (а.с.13).

Відповідно до Витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №4863 від 24.10.2025 завершено службове розслідування стосовно зникнення безвісти, зокрема, солдата ОСОБА_2 та визнано факт зникнення останнього безвісти 29.09.2025 при виконанні бойового завдання в районі північно-західної частини населеного пункту Костянтинівка Сумської області таким, що пов`язаний із захистом Батьківщини під час дії воєнного стану (а.с.18-19).

Також, у вказаному наказі зазначено, що відомості про самовільне залишення

частини, дезертирство під час бою або добровільну здачу в полон солдатом

ОСОБА_2 під час проведення службового розслідування не виявлені.

Як вбачається з Акту службового розслідування (копія якого додається),

затвердженого командиром військової частини НОМЕР_1 24.10.2025, близько 18:10-18:29

години 29.09.2025, виконуючи бойове завдання згідно бойового розпорядження

командира НОМЕР_2 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 №22351/2 дск від

29.-09.2025, внаслідок стрілецького бою, розпочатого противником проти штурмової

групи « ІНФОРМАЦІЯ_4 », у районі північно-західної частини населеного пункту Костянтинівка

Сумської області, було втрачено зв`язок і візуальний контакт зі штурмовою групою

« ІНФОРМАЦІЯ_4 », у складі якої перебував, у тому числі, й солдат ОСОБА_2 .

Після активної фази стрілецького бою зі сторони ворога, солдат ОСОБА_2 зник із поля зору. Після цього з ним та його побратимами намагалися

вийти на радіозв`язок, але відповіді не було. У зв`язку із продовженням активних

бойових дій противником, організувати пошуково-евакуаційні заходи ніяк не вдалось.

Була проведена розвідка за допомогою БпЛА, яка результатів не дала, вищевказаного

військовослужбовця, або його тіла виявлено не було.

Зазначені факти підтверджуються поясненнями побратимів ОСОБА_2 , а саме:

- молодшого сержанта ОСОБА_7 , командира 2 штурмового

відділення – командира машини 3 штурмового взводу 1 штурмової роти НОМЕР_2 штурмового

батальйону військової частини НОМЕР_1 , який о 18:10-18:29 перебував за монітором та

спостерігав заходом подій, описаних у зазначеному вище акті службового

розслідування;

- солдата ОСОБА_8 , кулеметника 1 штурмового відділення 1

штурмового взводу 1 штурмової роти НОМЕР_2 штурмового батальйону військової частини

НОМЕР_1 , котрий також здійснював моніторинг виконання бойового завдання

29.09.2025 ОСОБА_2 разом з іншими військовослужбовцями.

Крім того, в акті службового розслідування вказано, що відповідно до витягу з

«Журналу бойових дій військової частини НОМЕР_1 » за інв. №66т від 01.10.2025 було

зафіксовано уточнення втрат особового складу за 29.09.2025 ДД №1687/2/23124. (а.с.14-17).

З метою перевірки обставин зникнення військовослужбовця судом було витребувано відповідну інформацію у органу досудового розслідування та військової частини.

З наданої інформації старшим слідчим СВ ВП №1 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області Ярошенко К. №182887-2026 від 27.07.2026 вбачається, що 29 вересня 2025 року військовослужбовець ОСОБА_2 зник безвісти під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Костянтинівка Сумської області. За даним фактом проводилося досудове розслідування, було заведено оперативно-розшукову справу категорії «Розшук» та оголошено його в державний розшук. Разом з тим, за результатами проведених розшукових заходів місцезнаходження військовослужбовця встановлено не було. (а.с.100-101).

Відповідно до інформації військової частини НОМЕР_1 №1687/8/41776 від 08.08.2026, службовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2 разом з іншими військовослужбовцями зник безвісти 29 вересня 2025 року під час виконання бойового завдання внаслідок бойових дій. При цьому службовим розслідуванням не встановлено факту загибелі військовослужбовця, його тіла не виявлено, а місцезнаходження на теперішній час залишається невідомим. За висновком службового розслідування ознак самовільного залишення військової частини, дезертирства чи інших порушень з боку військовослужбовця не встановлено.

З огляду на те, що ведуться активні бойові дії та місце зникнення солдата ОСОБА_2 перебуває під контролем збройних сил російської федерації, пошуково-евакуаційні заходи українськими пошуковими групами наразі не проводяться. (а.с.110-114).

Таким чином, надані суду відомості підтверджують факт зникнення ОСОБА_2 безвісти за особливих обставин під час виконання бойового завдання, однак самі по собі не підтверджують факт його загибелі (смерті). Будь-яких належних та достатніх доказів, які б безпосередньо підтверджували смерть військовослужбовця, суду не надано.

Також у судовому засіданні суд безпосередньо дослідив сповіщення сім`ї №107 вих №13/1335 від 07.10.2025, виданого ІНФОРМАЦІЯ_5 солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 прийнятий на військову службу 02 липня 2025 року зник безвісти 29.09.2025 виконуючи бойове завдання в районі населеного пункту Костянтинівка Сумського району Сумської області під час стрілецького бою у складі ШГр «Таран» (а.с.10).

Згідно з Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, 07.10.2025 відкрито кримінальне провадження № 12025170580000441, відповідно до якого 07.10.2025 до СПД № 2 ВП №1 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області надійшла заява ОСОБА_1 про те, що відповідно до сповіщення №170 від 07.10.2025 року виданого ІНФОРМАЦІЯ_3 , батько, кулеметник 2 штурмового відділення 2 штурмового взводу 1 штурмової роти 2 штурмового батальйону ВЧ НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель с.Вороньки Чорнухинської ТГ Лубенського району Полтавської області, під час виконання бойового завдання зник безвісти 29.09.2025 року в районі населеного пункту Костянтинівка Сумського району Сумської області. Правова кваліфікація кримінального правопорушення ч.1 ст.115 КК України (а.с.12).

Згідно зі статтею 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст. 13, 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 293 ЦПК України передбачено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Частиною 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» передбачено, що державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Відповідно до п.1 глави 5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України №52/5 від 18 жовтня 2000 року, підставою для державної реєстрації смерті є: лікарське свідоцтво про смерть (форма №106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за №1150/13024; фельдшерська довідка про смерть (форма №106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за №1150/13024; лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; рішення суду про оголошення особи померлою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.12.2022 у справі №490/6057/19 зроблено висновок, що встановлення факту, що має юридичне значення, щодо загибелі військовослужбовця під час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії російської федерації проти України можливе лише у судовому порядку, оскільки законодавець не визначив іншого, позасудового способу встановлення причинно-наслідкового зв`язку між смертю військовослужбовця та військовою агресією російської федерації.

Відповідно до ч.2 ст.46 ЦК України, фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років після закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Відповідно до ч. 3 ст. 46 ЦК України, фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України (ч.4 ст.46 ЦК України).

Відповідно до статті 305 ЦПК України, заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

Згідно з ст.306 ЦПК України, у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою: обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Тому оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть цієї особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті.

Підставою для оголошення особи померлою є не факти (докази), які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.

Оголошення особи померлою має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася щодо правовідносин за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.

Рішення про оголошення фізичної особи померлої приймається судом за наявності таких підстав: 1) відсутність особи в місці її постійного проживання; 2) відсутність відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона зникла безвісті за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку,- протягом шести місяців.

Особливості цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

Як роз`яснено в п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах встановлення фактів, що мають юридичне значення», громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина, коли немає доказів про факт його смерті. У цих справах суд визнає днем смерті громадянина, оголошеного померлим, день його гаданої смерті, якщо він пропав без вісті за обставин, які загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, а в інших випадках днем смерті вважається день набрання законної сили рішення суду про оголошення громадянина померлим.

Згідно з ч. 1 ст. 309 ЦПК України, у разі одержання заяви про появу фізичної особи, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або відомостей про місцеперебування цієї особи, суд за місцеперебуванням особи або суд, який ухвалив рішення про визнання особи безвісно відсутньою або оголосив її померлою, призначає справу до слухання за участю цієї особи, заявника та інших заінтересованих осіб і скасовує своє рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

У зв`язку з цим суд дійшов висновку, що оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть цієї особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті.

Підставою для оголошення особи померлою є не факти (докази), які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.

На відміну від факту смерті особи, який встановлюється судом за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин, громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина, коли немає доказів про факт його смерті. У цих справах суд визнає днем смерті громадянина, оголошеного померлим, день його найбільш ймовірної смерті, якщо він пропав безвісти за обставин, які загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, а в інших випадках днем смерті вважається день набрання законної сили рішення суду про оголошення громадянина померлим.

У постановах Верховного Суду від 31.05.2023 у справі № 177/11/20 та від 07.11.2023 у справі №607/159/23, наголошується на тому, що особливістю даної категорії справ є те, що висновок суду про оголошення фізичної особи померлою ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи (правова презумпція).

Так, у справі № 755/11021/22, формулюючи висновки, Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що у ч. 2 ст. 46 ЦК України законодавець навів дві спеціальні норми: «фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій» (речення перше) та «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» (речення друге).

Велика Палата Верховного Суду для з`ясування змісту припису речення другого ч.2 ст. 46 ЦК України «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» використовувала телеологічний (цільовий) спосіб тлумачення норми права (пункти 58-61 постанови Великої Палати Верховного Суду).

У пунктах 62, 65, 66 постанови у справі № 755/11021/22 Велика Палата Верховного Суду виснувала: «Речення друге частини другої статті 46 ЦК України не конкретизує обставини, за яких суд може застосувати скорочений шестимісячний строк замість дворічного, зазначеного у реченні першому цієї частини. Водночас суд може послатися на шестимісячний строк у разі наявності істотних підстав для припущення, що фізична особа загинула внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту, і без обґрунтованих підстав очікувати, що з часом обставини зміняться або з`являться нові дані щодо місцезнаходження цієї особи.

У чинному ЦК України видозмінену до реалій незалежної України статтю 21 законодавець виклав у статті 46 без істотних змін, доповнивши її у частині другій реченням другим з наведенням спеціального правила із вказівкою на право суду (з урахуванням конкретних обставин) оголосити фізичну особу померлою до спливу дворічного строку, але не раніше спливу шести місяців.

Законодавець доповнив чинний ЦК України реченням другим частини другої статті 46 ЦК України задля врегулювання ситуацій, коли у суду є достатні істотні підстави вважати, що на основі доказів у конкретній справі фізична особа з надзвичайно великою вірогідністю є дійсно померлою (загиблою), і що впродовж двох років, зазначених у частині першій цієї статті, про особу не буде додаткових відомостей як про живу».

У підсумку Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку: «… шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість» (пункт 81 постанови).

Шестимісячний строк, який у цьому випадку обраховується з дня закінчення активних бойових дій, виконує функцію своєрідного запобіжника, спрямованого на захист прав та інтересів фізичної особи, яка може перебувати в невідомому місці або тимчасово не мати змоги вийти на зв`язок з різних причин, пов`язаних з обставинами воєнних дій, збройного конфлікту. Така правова гарантія запобігає передчасному оголошенню особи померлою, враховуючи, що в умовах війни можуть бути численні фактори, які заважають встановленню фактичного місця перебування людини. Цей строк забезпечує можливість з`ясування додаткових обставин або отримання нової інформації про зниклу особу, що сприяє уникненню помилкових судових рішень, які могли б призвести до негативних правових наслідків для самої особи, її родичів і суспільства загалом.

Суд також враховує висновки Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), викладені у рішенні «Україна та Нідерланди проти Росії» (об`єднані заяви № 8019/16, 43800/14, 28525/20 та 11055/22) від 09 липня 2025 року, у якому суд констатував системні порушення прав людини, пов`язані, зокрема, з незаконним утриманням або відсутністю інформації про їх долю у контексті збройного конфлікту на території України. У зазначеному рішенні ЄСПЛ звернув увагу на численні випадки позбавлення волі та утримання осіб без зв`язку із зовнішнім світом, що об`єктивно ускладнює встановлення їх місцезнаходження.

Вказані обставини наочно свідчать про існування реального ризику помилкового встановлення факту смерті особи та оголошення особи померлої у ситуації, коли такі особи фактично можуть перебувати у полоні або в інших умовах, що унеможливлюють встановлення їх місцезнаходження, а тому застосування скорочених строків, передбачених статтею 46 ЦК України, може призвести до передчасного констатування смерті людини, яка фактично є живою.

Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309.

Водночас наказом Міністерства розвитку громад та територій України «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» № 376 від 28.02.2025 (далі Наказ №376), визнаний таким, що втратив чинність, наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за №1668/39004.

Крім того Наказом №376 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, зі змісту якого суд встановив, що у період часу з ІНФОРМАЦІЯ_6 донині с.Костянтинівка Сумського району Сумської області (Хотінська селищна територіальна громада) має статус території активних бойових дій.

Таким чином, судом установлено, що військовослужбовець ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зник безвісти під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Костянтинівка Сумського району Сумської області, що узгоджується з даними, що містяться у довідці військової частини до інформації військової частини НОМЕР_1 №1687/8/41776 від 08.08.2026, та в акті службового розслідування тобто на території активних бойових дій, при чому такі бойові дії тривають і на момент ухвалення судового рішення.

Отже, сам факт триваючих активних бойових дій на території зникнення особи безвісти свідчить про об`єктивну неможливість встановлення обставин її ймовірної загибелі, а відтак виключає наявність достатніх правових підстав для застосування інституту оголошення особи померлою на момент звернення до суду та ухвалення судового рішення.

Оскільки з аналізу положень ч.2 ст.46 ЦК України у взаємозв`язку з правовим висновком щодо застосування означеної норми матеріального права, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2024 у справі №755/11021/22, шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України, у даній справі має відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці зникнення безвісти військовослужбовця ОСОБА_2 (Костянтинівка, Сумського району, Сумської області (Хотінська селищна територіальна громада)), які, починаючи з 06.08.2024 тривають на означеній території, і станом на день як звернення заявника до суду, так і ухвалення судового рішення, не припинилися, тому суд дійшов висновку, що звернення ОСОБА_1 із заявою про оголошення померлим військовослужбовця ОСОБА_2 є передчасним, оскільки не сплинув строк, визначений ч.2 ст.46 ЦК України, для звернення до суду з відповідною заявою.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 18 березня 2026 року у справі № 940/517/25 (провадження № 61-15472св25).

Недотримання строку звернення до суду із заявою про оголошення фізичної особи померлою є самостійною і достатньою підставою для залишення без задоволення такої заяви.

Водночас, суд не здійснює правову оцінку засобів доказування, що долучені учасниками справи, з призми ймовірної загибелі військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в результаті стрілецького бою 29 вересня 2025 року, оскільки, як вже суд констатував, недотримання строку звернення до суду із заявою про оголошення фізичної особи померлою є самостійною і достатньою підставою для залишення без задоволення такої заяви.

Частиною 7 ст.294 ЦПК України передбачено, що при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

У зв`язку з цим, суд не вбачає правових підстав для здійснення розподілу судових витрат.

Керуючись ст. 46 ЦК України, ст. 13, 76, 77, 79, 80, 81, 89, 244, 258, 259, 264, 265, 293, 294, 305, 307, 308, 354, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Лубенський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Лубенському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління міністерства юстиції України, військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, про оголошення фізичної особи померлою.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.М.Глущенко

Присяжні: В.С.Савченко

А.С.Терещенко