Рішення від 13 серпня 2026 р. у справі №548/1289/26 — Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/1289/26

Провадження №2/548/740/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.08.2026 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі :

головуючого судді - Коновода О. В.

за участі : секретаря судового засідання -Матвієнко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хорол у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей

УСТАНОВИВ:

Позиція позивача , відповідача, процесуальні дії, вчинені по справі.

Позивачка звернулася до Хорольського районного суду з вищевказаним позовом.

На обґрунтування позову зазначає, що 26 жовтня 2013 року між позивачкою, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Хорольського районного управління юстиції у Полтавській області було зареєстровано шлюб, актовий запис за №94, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_1 .

Від даного шлюбу сторони мають двох дітей: неповнолітню дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що доводиться копією свідоцтва про народження Серія НОМЕР_2 та малолітню дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що доводиться копією свідоцтва про народження Серія НОМЕР_3 .

Сімейне життя з відповідачем ОСОБА_2 не склалось через несумісність характерів, кожен із них має різні погляди на сімейне життя, ведення спільного господарства. Відсутність між ними взаєморозуміння і довіри, слугували причиною фактичного припинення з ним шлюбних відносин. Шлюбних відносин з відповідачем ОСОБА_2 не підтримують з серпня 2025 року. На даний час позивачкою подана до Хорольського районного суду Полтавської області позовна заява про розірвання шлюбу з ОСОБА_2 .

Відповідач працює в Хорольській міській раді Лубенського району Полтавської області, оператором котельні, але добровільно матеріальну допомогу на утримання двох неповнолітніх дітей не надає, чим порушує вимоги статей 84, 90 та 180 Сімейного Кодексу України.

З довідки виданої відділом виконавчого комітету Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області від 27.05.2026 року за №09-08/9/84 слідує, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 проживає разом з неповнолітніми дітьми- донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та донькою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 , які знаходяться на її утриманні.

Батько дітей не бере участі у їх вихованні, матеріально не підтримує, самоусунувся від виконання батьківських обов`язків.

Позивачка, ОСОБА_1 , знаходиться у скрутному матеріальному становищі, оскільки змушена самостійно матеріально забезпечувати нормальний фізичний та духовний розвиток двох неповнолітніх дітей, тоді як їх батько – ОСОБА_2 , відповідач добровільно матеріальної допомоги не надає.

Угоди про добровільну сплату аліментів на дітей між сторонами не досягнуто.

07.07.2026 року по справі було відкрито провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про поважність причин неявки суд не повідомив та не просив розглянути справу в його відсутність, тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача та ухвалити у справі заочне рішення, відповідно до вимогст. 280 ЦПК України.

За змістом речення 2 частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до частин 4,5 ст. 268 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що відповідач є батьком двох дітей: неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що доводиться копією свідоцтва про народження Серія НОМЕР_2 та малолітньої дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що доводиться копією свідоцтва про народження Серія НОМЕР_3 .

Норми права, застосовані судом.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Ст.12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до положень Конвенції ООН про права дітей від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 р. № 789-X11) дитина, з огляду на її фізичну й розумову незрілість вимагає спеціального захисту й турботи, включаючи належний правовий захист, як до, так і після народження.

Згідно ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу Україниза рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст.182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ч. 1 ст. 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватись на дитину визначається судом.

Відповідно до п.п. 3 п. 17Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, судповинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становищедитиниі платника аліментів;наявність в останньогоіншихнеповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини,батьків,повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 1 ст.79 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

Виходячи з положень, які містяться впостанові Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», при вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд бере до уваги стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров`я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів зобов`язань зі сплати аліментів на дитину за рішенням суду, наявність нерегулярного, мінливого, невизначеного доходу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Мотивована оцінка аргументів сторін.

Судом встановлено, що відповідач, який є батьком двох дітей: неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що доводиться копією свідоцтва про народження Серія НОМЕР_2 та малолітньої дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що доводиться копією свідоцтва про народження Серія НОМЕР_3 , працездатний, може надавати матеріальну допомогу на утримання дітей у вигляді аліментів.

Відповідно до ст. 5 «Рівноправність подружжя» Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом України №475/97-ВРвід 17.07.1997 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.

Принцип рівноправності подружжя також передбачає рівність їх обов`язків щодо матеріального забезпечення їхніх дітей, яке, з огляду на вимоги сімейного законодавства не може бути меншим від рівня, необхідного дитині для гармонійного розвитку, а тому з огляду на наявність матеріального обов`язку батька, який є працездатним та має можливість надавати мінімальну фінансову допомогу дитині, суд не може прийняти недостатній заробіток відповідача, як обставину, що є підставою для зменшення розміру аліментів.

Згідно ст.6 Європейської конвенції з прав людини визнається право людини на доступ до правосуддя, а за ст.13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

У п. 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України», в п.48 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Мала проти України» та в п.23 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гурепка проти України № 2» наголошується на принципі рівності сторін одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище, порівняно з опонентом.

З урахуванням встановлених обставин, приймаючи до уваги, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на положеннях Сімейного кодексу України, відповідають інтересам дітей, їх рівню життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини, і визначення указаного позивачем способу та розміру стягнення аліментів призведе до рівності прав дитини на утримання від батька відповідно до положень Закону.

Таким чином, аналізуючи вищезазначені обставини та факти, враховуючи принципи об`єктивності та справедливості, суд приходить до висновку, що з відповідача слід проводити стягнення у розмірі 1/3 частини всіх видів його доходів, але неменше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку,щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви і до досягнення дітьми повноліття, на користь позивача .

Розподіл судових витрат між сторонами.

За приписами ст. 15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

На підставі п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Судові витрати на правничу допомогу - це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов`язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.

Згідно із ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони.

За приписами ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Нормою ч. 8 ст. 141 ЦПК України, визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою або тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 та ч. 8 ст. 141 ЦПК України).

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 28.06.2023 у справі № 463/2001/19 де зазначено, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 та ч. 8 ст. 141 ЦПК України).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: копію Договору про надання правової допомоги б/н від 27.05.2026, копію Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, копію Акта про отримання правової допомоги від 28.05.2026 .

Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір`від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача судового збору на користь держави.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 180 184, 191 СК України, ст.ст. 1 18, 76 81, 141, 209 241, 259, 263 265, 268, 354, 355, 430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації та проживання : АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей- задовольнити .

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця та мешканця села Хильківка Лубенського району Полтавської області, ідентифікаційний номер: НОМЕР_5 , місце роботи: Хорольська міська рада Лубенського району Полтавської області, оператор котельні, аліменти на утримання двох дітей: неповнолітньої дочки, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітньої дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини всіх видів його доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі заяви, а саме з 29.05.2026 року і до досягнення дітьми повноліття, на користь їх матері, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Рішення в частині стягнення аліментів в сумах платежів за 1 місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця та мешканця села Хильківка Лубенського району Полтавської області, ідентифікаційний номер: НОМЕР_5 , місце роботи: Хорольська міська рада Лубенського району Полтавської області, оператор котельні на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_4 грошові кошти пов`язані з оплатою правничої допомоги адвоката у сумі 5000, 00 гривень.

Стягнути з Відповідача, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця та мешканця села Хильківка Лубенського району Полтавської області, ідентифікаційний номер: НОМЕР_5 , місце роботи: Хорольська міська рада Лубенського району Полтавської області, оператор котельні на користь держави судовий збір в розмірі 1331,20 грн .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст судового рішення складено 14 серпня 2026 року.

Суддя: О.В. Коновод