Постанова від 13 серпня 2026 р. у справі №522/8454/26 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/1327/26

Номер справи місцевого суду: 522/8454/26

Головуючий у першій інстанції Кривохижа Ю.А.

Доповідач Кострицький В. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.08.2026 року м. Одеса

Суддя Одеського апеляційного суду Кострицький В.В., за участю: секретаря судового засідання Булацевської Я.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Конюшко Дениса Борисовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 02.06.2026 року по адміністративному правопорушенню передбаченому ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_2 , -

У С Т А Н О В И В:

Короткий виклад обставин справи

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серія ЕПР 1 № 661879 від 10.05.2026 року, 09.05.2026 року о 22 годині 00 хвилини у м. Одесі вулиці Рішельєвській, 16, ОСОБА_2 не надала перевагу в русі автомобілю «КІА» д.н.з. НОМЕР_1 , що рухався в попутному напрямку по тій смузі на яку вона мала намір перестроїтися та скоїла з ним зіткнення. При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим ОСОБА_2 порушила п. 10.3 ПДР, а саме: у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися.

Оскаржуваною постановою провадження в справі про адміністративне правопорушення, у відношенні ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Короткий виклад вимог та доводів апеляційної скарги

Не погоджуючись із вказаною постановою, адвокат Конюшко Д.Б. подав апеляційну скаргу та просив оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нову постанову, якою визнати ОСОБА_2 винною у вчиненні правопорушення передбаченого ст..124 КУпАП.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначав, що судом першої інстанції надано помилкової оцінки, щодо відсутності порушень п.10.3 ПДР України ОСОБА_2 .

Вважали, що з наявного в матеріалах відеозапису вбачається, що ОСОБА_2 змінила напрямок свого руху не переконавшись в безпечності свого маневру, а увімкнений нею покажчик повороту не надавав їй переваги у виконанні такого маневру.

Зазначали, що зі схеми ДТП, яка підписана ОСОБА_2 без зауважень чітко вбачається, що місце контактування транспортних засобів відбулось в межах смуги для руху автомобілю під керуванням ОСОБА_1 .

Вважали, що суд першої інстанції прийняв оскаржувану постанову з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права без всебічного розгляду справи, так як у справі наявні докази у повному обсязі підтверджують вину ОСОБА_2 ..

Зазначали, що суд першої інстанції фактично оцінив дії іншого водія учасника ДТП, дії якого не були предметом розгляду у даній справі, не надавши належної оцінки достатнім доказам в обґрунтування провини ОСОБА_2 ..

Явка в судове засідання

Сторони були сповіщенні належним чином про час, дату та місце судового засідання, в судове засідання сторони з`явились та надали свої пояснення.

Позиція апеляційного суду

Заслухавши сторони у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Судом першої інстанції вбачалось з протоколу про адміністративне правопорушення, що ОСОБА_2 притягається до адміністративної відповідальності за порушення вимог п.10.3 ПДР України.

Разом з тим, під час судового розгляду встановлено, що наявні у справі докази не дають можливості беззаперечно встановити механізм дорожньо-транспортної пригоди та дійти однозначного висновку про порушення ОСОБА_2 вимог Правил дорожнього руху.

Суд враховував, що наданими стороною захисту матеріалами підтверджується існування смуги для руху маршрутних транспортних засобів на ділянці дороги, де відбулося зіткнення транспортних засобів, тоді як зазначена обставина належним чином не відображена у схемі дорожньо-транспортної пригоди.

Крім того, матеріали справи містять суперечності щодо порядку та моменту виконання маневрів кожним із водіїв, а також щодо причин виникнення дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до п. 17.1 ПДР, на дорозі зі смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11 забороняються рух і зупинка інших транспортних засобів (крім таксі, мопедів, мотоциклів (за винятком мотоциклів з боковим причепом, мотоколясок, триколісних транспортних засобів) та велосипедистів) на цій смузі.

При цьому матеріали справи свідчать про наявність обставин, які потребували додаткової перевірки під час оформлення дорожньо-транспортної пригоди, зокрема щодо правомірності руху автомобіля KІА по смузі для маршрутних транспортних засобів та причинного зв`язку між діями кожного з учасників пригоди та настанням її наслідків.

Оцінивши всі наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що матеріали справи не містять достатніх та беззаперечних доказів того, що саме дії ОСОБА_2 перебували у прямому причинному зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди та що нею було допущено порушення вимог п.10.3 ПДР України.

Суд першої інстанції вважав, що на підставі викладених обставини, вина ОСОБА_2 не знайшла свого підтвердження у судовому засіданні.

Апеляційний суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції вважає, що судом першої інстанції помилково не було надано наявним доказам у справі належної правової оцінки, а також не наданої належної оцінки діям ОСОБА_2 ..

З матеріалів справи апеляційним судом встановлено наступне.

Ч. 7 ст. 294 КУпАП встановлено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.

Згідно ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Один із найважливіших конституційних принципів щодо захисту основоположних прав та свобод людини при здійсненні процедури притягнення особи до адміністративної та/або кримінальної відповідальності (презумпція невинуватості) закріплено у ст.62 Конституції України, згідно якого особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь- які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частина друга статті 8 Конституції України).

Згідно ст. 124 КУпАП , порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна - тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Згідно з нормами ст. 14 ЗУ «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

За пунктом 1.1. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні гуртуватися на вимогах цих Правил.

Згідно п. 2.3 (б) «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Згідно п. 10.3 «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306, у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися. За одночасного перестроювання транспортних засобів, що рухаються в одному напрямку, водій, який знаходиться ліворуч, повинен дати дорогу транспортному засобу, що знаходиться праворуч.

Відповідно до ПДР України дорожня обстановка це сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху (куди входить наявність та стан дорожньої розмітки, дорожніх знаків, дорожнього обладнання, світлофорів), які повинен враховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом.

В мотивування вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення в матеріалах справи наявні наступні докази:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 661879 від 10.05.2026 року з якого вбачається, що 09.05.2026 року о 22 годині 00 хвилини у м. Одесі вулиці Рішельєвській, 16, ОСОБА_2 не надала перевагу в русі автомобілю «КІА» д.н.з. НОМЕР_1 , що рухався в попутному напрямку по тій смузі на яку вона мала намір перестроїтися та скоїла з ним зіткнення. При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим ОСОБА_2 порушила п. 10.3 ПДР, а саме: у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися;

- схему місця дорожньо-транспортної пригоди від 09.05.2026 року, з якої вбачається що огляд місця ДТП проводився 09 травня 2026 року о 22:00 год по вул. Рішельєвській біля буд 16 , в Приморському районі в місті Одесі, також на схемі наявне фіксування дорожньої розмітки містить графічно зображені та зафіксовані об`єкти, дані про обставини дорожньої пригоди (ділянка дороги, де сталася дорожньо-транспортна пригода, сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив`язка об`єктів, транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїзної частини та інше). Місце зіткнення транспортних засобів на відстані 2,9 метрів від правого краю проїжджої частини по вул. Рішельєвській, від вул. Грецької, у бік вул.. Ніни Строкатої та на відстанці 38,5 м від краю буд. №16 по вул.. Рішельєвській у м. Одеса, таблицю дорожніх умов, в якій зазначені назви об`єктів, зображених на схемі, зазначено ідентифікаційні дані транспортних засобів та відомості про їх пошкодження, зокрема вказано, що у мотоцикла «Harley Davison XL1200 C» номерний знак НОМЕР_2 наявні пошкодження вилки з лівої та правої сторони, підніжки з прав, деформація рами, фари, лівого дзеркала та лакофарбового покриття баку, пошкоджено повітряний фільтр, переднє колесо, пластик двигуна. У автомобіля «KIA Stinger» номерний знак НОМЕР_1 наявна деформація переднього лівого крила, пошкоджено диску лівого переднього колеса, вм`ятина заднього лівого крила, яка підписана всіма учасниками без жодних заперечень;

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 09.05.2026 року встановлено, що в день дорожньо-транспортної пригоди керувала мотоциклом та рухалася по вул. Рішельєвській у крайній правій смузі та потім відчула удар і впала з мотоциклу. Зазначала, що рухалась по вул. Рішельєвській, вул.. Грецької у строну Буніна у крайній правій смузі для громадського транспорту. Її обігнала машина на великій швидкості з правої сторони і в процесі обгону ця машина вдарила її з мотоциклом з правого боку. Зазначала, що вона намагань уникнути зіткнення, але з цих обставин це не виявилося можливим. Після зіткнення остання впала на землю і викликала поліцію та швидку. Рухалась зі швидкістю 40 км/год. асфальт був сухим, освітлення добрим.

- письмовими пояснення ОСОБА_3 від 09.05.2026 року встановлено, що рухалася у крайній правій смузі руху з наміром у подальшому здійснити поворот. В останній момент мотоцикл повернув праворуч в її смугу руху, без сигнала повороту, а також не переконавшись в безпечності такого маневру, чим спровокувано ДТП, зазначала, що не мала можливості його уникнути. Зазначала, що рухалась керуючи автомобілем «KIA » номерний знак НОМЕР_1 , мотоцикл НОМЕР_2 .

- відеозаписом долученим за клопотанням адвоката Румянцева О. (а.с.12-33) встановлено, що 09.05.2026 року о 22:01:57 на 3 сек відеозапису зафіксовано, що мотоцикл рухається у другій смузі від правого краю проїжджої частини вул. Рішельєвській та починає маневр перестроювання у крайню праву смугу руху, фактично знаходячись на розділювальній лінії смуг, в той час як автомобіль білого кольору рухається у першій полосі від правого краю проїжджої частини вул. Рішельєвській. На 4 секунді даного відеозапису зафіксовано момент зіткнення транспортних засобів, та відсутність застосування обома водіями засобів екстреного гальмування, у зв`язку з чим утворюється контакт транспортних засобів у крайні правій смузі руху.

Враховуючи досліджені вище докази, апеляційний суд приходить висновку, що мотиви на підставі яких суд першої інстанції ухвалив оскаржувану постанову є помилковими.

Апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги, що суд першої інстанції надав оцінку діям водія ОСОБА_3 , що не було предметом розгляду даної справи, при цьому не надав належної оцінки діям водія ОСОБА_2 .

З відеозапису та схеми ДТП дослідженого апеляційним судом вбачається, що ОСОБА_2 керуючи мотоциклом «Harley Davison XL1200 C» номерний знак НОМЕР_2 не була уважною, не належно стежила за дорожньою обстановкою, своєчасно не зреагувала на її зміну, під час перестроювання не надала дорогу транспортному засобу «KIA Stinger» номерний знак НОМЕР_1 , що рухався в попутному напрямку по тій смузі, на яку ОСОБА_2 мала намір перестроїтися, у зв`язку з чим порушила вимоги п. 10.3 ПДР України за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП.

Доводи клопотання про закриття провадження подані адвокатом Румянцевим О. в суді першої інстанції, що згідно схеми організації руху, смуга для руху по якій рухалася ОСОБА_3 виділена для громадського транспорту, таксі, мопедів, мотоциклів і т.д., не є безумовною підставою для звільнення від відповідальності ОСОБА_2 , так як в її діях наявний склад порушення вимог п.10.3 ПДР України, чому судом першої інстанції не надано належної оцінки.

Крім того, наявність в діях водія ОСОБА_3 порушення п.17.1 ПДР України не є предметом розгляду у даній справі і також не є підставою для визнання відсутності складу адміністративного правопорушення інкримінованого ОСОБА_2 ..

Суд має розглядати справу повно та всебічно, дослідивши всі матеріали справи, та надавши доказам відповідну оцінку, з урахуванням положень ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia» заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Враховуючи вищевикладене апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги, що судом першої інстанції було допущено неповноту судового розгляду, а саме судом не з`ясовано чи вчиняла ОСОБА_2 адміністративне правопорушення та чи підлягала адміністративній відповідальності.

Таким чином апеляційний суд приходить до висновку про те, що доводи апеляційної скарги є слушними, а оскаржувана постанова була ухвалена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, без повного з`ясування обставин справи та належної оцінки доказів, а тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Враховуючи, що доводи апеляційної скарги є слушними та підлягають задоволенню, апеляційний суд ухвалює нову постанову з огляду на наступне.

Апеляційним судом враховано, що відповідно до вимог п.7 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП .

Згідно ч.2 ст.38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП ОСОБА_2 вчинила правопорушення 09 травня 2026 року, то строк притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності сплинув 09.08.2026р.

Так як, правопорушення не є триваючим та на момент розгляду справи закінчилися, передбачені ч. 2 ст. 38 КУпАП, строки для накладення адміністративного стягнення, а тому провадження по справі підлягає закриттю.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року. Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Таким чином, апеляційний суд доходить висновку, що керуючись ст.ст. 7, 251, 252, 266, 280, 294 КУпАП, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу адвоката Конюшко Дениса Борисовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 02.06.2026 року – скасувати.

Ухвалити нову постанову в новій редакції, якою провадження в справі про адміністративне правопорушення, у відношенні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ст.124 КУпАП закрити, на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП – у зв`язку з закінченням строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя

Одеського апеляційного суду В.В. Кострицький