Додаткове рішення від 12 серпня 2026 р. у справі №492/1397/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-з/813/425/26

Справа № 492/1397/25

Доповідач Громік Р. Д.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.08.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого – Громіка Р.Д.,

суддів – Драгомерецького М.М., Комлевої О.С.,

за участю секретаря – Скрипченко Г.В,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за відсутності учасників справи заяву адвоката Афанасьєва Анатолія Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про ухвалення додаткової постанови у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Болградського відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), про припинення стягнення аліментів, про звільнення від сплати заборгованості по аліментам, скасування постанов про встановлення тимчасових обмежень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом до відповідачки про припинення стягнення аліментів, про звільнення від сплати заборгованості по аліментам, скасування постанов про встановлення тимчасових обмежень.

Позовна заява вмотивована тим, що 25 листопада 2011 року між сторонами було зареєстровано шлюб, який рішенням Арцизького районного суду Одеської області від 25 липня 2024 року розірвано.

У період шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дитина ОСОБА_3 , на утримання якого на підставі судового наказу від 16 січня 2024 року з позивача на користь відповідачки стягуються аліменти.

Заочним рішенням Арцизького районного суду Одеської області від 07 квітня 2025 року виключені відомості про батьківство позивача з актового запису № 111 від 01 лютого 2012 року про народження вказаної дитини, тому відсутні підстави для стягнення аліментів та за позивачем була безпідставно сформована заборгованість у розмірі 50855,00 грн по аліментах на утримання вказаної дитини та відносно позивача державним виконавцем вжито примусові заходи виконання рішення про стягнення аліментів, а саме: накладено арешт на кошти боржника, на майно боржника, встановлено тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, тимчасове обмеження боржника у праві користування зброєю, тимчасове обмеження боржника у праві полювання, тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, а також примусово стягнуто грошові кошти з банківського рахунку у зв`язку з чим позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Рішенням Арцизького районного суду Одеської області від 15 січня 2026 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Припинено стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі однієї чверті заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку на кожну дитину, та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання заяви про видачу судового наказу, тобто з 12 січня 2024 року, і до досягнення ОСОБА_4 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Звільнено ОСОБА_2 від сплати заборгованості по аліментам на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 50855 гривень 00 копійок. У задоволенні вимог позову про скасування постанов про встановлення тимчасових обмежень відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного суду від 05 серпня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Арцизького районного суду Одеської області від 15 січня 2026 року змінено, викладено абзац другий і третій у такій редакції: «Припинити стягнення з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі однієї чверті заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку на кожну дитину, та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 08 травня 2025 року. Звільнити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) від сплати заборгованості по аліментам на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 9514 гривні 81 копійок». В іншій частині рішення суду залишено без змін.

У судовому засіданні 05 серпня 2026 року до закінчення судових дебатів адвокатом Афанасьєвим А.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , оголошено клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, та зазначено, що докази на підтвердження витрат буде надано протягом 5 днів з дня ухвалення рішення.

10 серпня 2026 року до Одеського апеляційного суду від адвоката Афанасьєва А.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якому останні просить:

- ухвалити додаткове рішення про розподіл судових витрат у даній справі, стягнувши суму коштів за надання правничої допомоги позивача на користь відповідачки у сумі 5000 (п`ять тисяч) гривень;

- ухвалити додаткове рішення про стягнення з позивача на користь відповідачки судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 1453 гривні 44 копійки.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що заяву про ухвалення додаткового рішення необхідно задовольнити частково з огляду на таке.

До заяви про ухвалення додаткової постанови долучено:

1) договір про надання правової допомги №1 від 21 лютого 2024 року укладений між ОСОБА_1 (надалі-Клієнт), з одного боку, і адвокатом Афанасьєвим А.О., який діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ОД №003491 від 21 листопада 2018 року, виданого Радою адвокатів Одеської області (надані - Адвокат), з іншого боку, уклали цей договір про наступне:

п.3.1 Отримання винагороди адвокатом за надання правової допомоги відбувається у формі гонорару;

п.3.2. При визначення розміру гонорару враховується:

- обсяг і час робіт, що потрібний для належного виконання доручення;

- ступінь та складність правових питань, що стосуються доручення;

- вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю Адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання;

- необхідність виїзду у відрядження;

- важливість доручення з точки зору інтересів Клієнта;

- особливості або додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання доручення;

- характер і тривалість професійних відносин адвоката з клієнтом;

- професійний досвід, науко-теоретична підготовка та репутація адвоката.

п.3.3 Розмір гонорар не залежить від досягнення чи недосягнення Адвокатом позивного результату, якого бажає клієнт.

п.3.4 Сума гонорару подвоюється у разі надання Адвокатом послуг Клієнту у неробочий час, вихідні та святкові дні, або якщо Клієнт наполягає на терміновість виконання доручення. Під неробочим часом у цьому випадку розуміється час у світякові і вихідні дні, та у робочі дні з 17 до 9 години.

п.3.5. До гонорару не включаються фактичні витрати, необхідні для виконання Договору.

п. 3.6. За надання правової допомоги, відповідно до даного договору, клієнт сплачує Адвокату у фіксованій сумі або у процентному відношенні залежно від ціни позову, відповідно до домовленості сторін. За домовленістю може сплачуватись обумовлений Клієнтом та Адвокатом додатковий гонорар, якщо для Клієнта прийнято позитивне рішення. Позитивним рішенням вважається також закінчення справи Мировою угодою та залишення справи без розгляду за заявою іншої сторонн у справі.

п. 3.7. Перелік робіт, які Адвокат має виконати на виконання, доручення за цим Договором, розмір гонорару, умови та порядок розрахунків визначаються Додатковими угодами, після їх підписання стають невід`ємними складовими частинами Договору.

п. 3.8. Крім оплати гонорару, Клієнт відшкодовую Адвокату витрати, понесені ним у зв`язку виконанням даної угоди (надалі витрати). Такі витрати включають:

- видатки на міжнародний та/або міжміський зв`язок;

- витрати на факсимільний зв`язок, поштові витрати;

- фотокопіювання, транспортні та відрядні витрати;

- переклад на іноземні мови та з іноземних мов;

- витрати на оплату праці експертів, консультантів із спеціальних питань;

- транспортні витрати (вартість проїзду Адвоката або вартість палива у разі користування Адвокатом власним автомобілем); інші витрати, пов`язані з наданням послуг.

п. 3.8 За несвоєчасну оплату Адвокату передбачених договором сум, клієнт сплачує пеню у розмірі 1% від несплаченої суми за кожен прострочений день

п. 3.9. Гонорар у справі обчислюються за нульовою ставкою (розміром) разі досягнення відповідної домовленості між Адвокатом та Клієнтом.

п. 3.10 У разі дострокового розірвання Договору з ініціативи Клієнта або його представника внесена сума гонорару не повертається, крім випадків, коли рішенням компетентного органу будуть встановлені факти несумлінного ставлення Адвоката до своїх обов`язків, передбачених цим договором та Законом України «Про адвокатуру та адвокатську Діяльність». При цьому, клієнт та/або особа, яка уклала договір іпrересах клієнта, зобов’ язаний сплатити Адвокату гонорар за всю роботу, що була виконана чи підготовлена, виконання, а також компенсувати усі витрати за цим договором. Розірвання договору про падання правової допомоги з ініціативи клієнта та/або особи, яка уклала договір в інтересах клієнта, не є показником незадовільної роботи адвоката.

п.3.11. Факт виконання доручень Клієнта за Договором підтверджуються звітами (актами виконаних робіт) Адвоката про виконання Договору, зразок якого визначається у Додатку №1 до Договору. Звіт (акт виконаних робіт) підписується Клієнтом і Адвокатом. Звіт (акт виконаних робіт) може бути надісланий на поштову або електронну адресу Клієнта. Якщо протягом 10 днів від дня отримання звіту (акту виконаних робіт) від Клієнта не надійшло зауважень, Звіт (акт виконаних робіт) вважається прийнятим, а доручення - виконаним.

п.3.12. Підставою для сплати гонорару рахунок, який видається Клієнтові Адвокатом. Клієнт сплачує гонорар не пізніше наступного банківського дня після отримання від Адвоката рахунку

п.3.13 Гонорар сплачується готівкою або здійснюється у безготівковому порядку на рахунок Адвоката у банківській установі. При оплаті гонорару готівкою Клієнту видається відповідний документ (довідка, квитанція, прибугковий касовий ордер тощо)

п. 3.14. Детальний перелік робіт, які підлягають виконанню Адвокатом за цим Договором, а також розмір, умови, порядок розрахунків визначаються у додаткових угодах, які після підписання Клієнтом Адвокатом стають невід`ємними складовими частинами Договору

2) додаткову угоду від 10 лютого 2026 року до Договору №1 про надання правничої допомоги від 10 лютого 2026 року, з якої вбачається, що адвокат на виконання Договору про надання правової допомоги №1 від 21 лютого 2024 року зобов`язуєтеся виконати наступне:

- консультація з правових питань щодо підстав та порядку оскарження судових рішень – 10 лютого 2026 року;

- підготовка, складення та надіслання до Одеського апеляційного суду апеляційної скарги на рішення Арцизького районного суду Одеської області у справі №492/1397/25 – до 26 лютого 2026 року;

- представництво Клієнта у справі №492/1397/25 в Одеському апеляційному суді, включаючи складання та подання процесуальних документів, участь у судовому засідання – протягом розгляду справи, до ухвалення судом рішення у справі

Загальна вартість послуг складає фіксовану суму 5000 гривень;

3) акт виконаних робіт (наданих послуг) від 07 серпня 2026 року згідно договору про надання правової допомоги №1 від 21.01.2024 про те, що адвокат на виконання Договору про надання правової допомоги №1 від 21 лютого 2024 року надав (виконав), а Клієнт отримав (прийняв) правову допомогу у формі:

- консультація з правових питань щодо підстав та порядку оскарження судових рішень – 10 лютого 2026 року – витрачений час 1 година;

- підготовка, складення та надіслання до Одеського апеляційного суду апеляційної скарги на рішення Арцизького районного суду Одеської області у справі №492/1397/25 – до 26 лютого 2026 року – витрачений час 4 години;

- представництво Клієнта у справі №492/1397/25 в Одеському апеляційному суді, включаючи складання та подання процесуальних документів, участь у судовому засідання – 05 серпня 2026 року – витрачений час 1 година.

Загальна вартість послуг складає фіксовану суму 5000 гривень;

4) рахунок №18 від 10 серпня 2026 року на суму 5000 гривень.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з ст. 246 ЦПК України передбачено, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно з ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.

Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За правилами оцінки доказів, встановлених ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі №905/1795/18, від 08 квітня 2020 року у справі №922/2685/19, від 12 травня 2021 року у справі №873/79/20).

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 у справі №755/9215/15-ц).

Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123 - 130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

– має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 137 ЦПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони (подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21);

– з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені у частинах третій–п`ятій, дев`ятій статті 141 ЦПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами) (близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21).

Подібні висновки викладено також у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2024 року у cправі №910/615/14 (№910/5042/22), від 26 вересня 2024 року у cправі №910/11903/23.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції, зазначає, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, пункту 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Жодним чином не заперечуючи права позивача отримати всі види професійної правничої допомоги, а так само не заперечуючи кваліфікацію адвоката, який надав якісні послуги відповідно до замовлення, суд на засадах пропорційності, враховуючи наведене вище та відповідно критеріїв статті 143 ЦПК України, зокрема, співмірності і розумності, оцінює понесені позивачем витрати з точки зору мінімально необхідного їх розміру, що підлягає віднесенню на сторону відповідача з покладенням на останнього обов`язку відшкодувати такі витрати.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила, що фактично на стадії апеляційного провадження представником відповідача підготовлено апеляційну скаргу на оскаржуване судове рішення та взято участь у судовому засіданні, яке відбулось 05 серпня 2026 року.

Щодо витраченого часу адвокатом на консультацію з правових питань щодо підстав та порядку оскарження судових рішень, то колегія суддів звертає увагу на те, що консультація з правових питань щодо підстав та порядку оскарження судових рішень тощо, є послугами, що дублюються та фактично є складовими одного завдання, а саме складення відзиву апеляційної скарги, а тому такі витрати не можуть бути стягнуті в повному обсязі.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі №758/6113/19.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що відшкодування адвокатських витрат у заявлених сумах не відповідає вищевказаним критеріям розумності, неспівмірні в повній мірі зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, колегія суддів дійшла висновку про стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 грн, оскільки такий розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, обґрунтованості, розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи, її складності, необхідних процесуальних дій сторони.

Щодо стягнення судового збору за подання апеляційної скарги

Згідно з ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Апеляційним судом при ухваленні судового рішення не вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення чи ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що за подачу апеляційної скарги на оскаржуване рішення ОСОБА_1 сплачено судовий збір у загальному розмірі 1453,44 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 4068-6472-9905-7117 від 26.02.2026.

Постановою Одеського апеляційного суду від 05 серпня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Арцизького районного суду Одеської області від 15 січня 2026 року змінено, викладено абзац другий і третій у такій редакції: «Припинити стягнення з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі однієї чверті заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку на кожну дитину, та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 08 травня 2025 року. Звільнити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) від сплати заборгованості по аліментам на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 9514 гривні 81 копійок». В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Враховуючи, що постановою Одеського апеляційного суду від 05 серпня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, що з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1453,44 гривень.

Керуючись ст.ст. 141, 270 ЦПК України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Заяву адвоката Афанасьєва Анатолія Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про ухвалення додаткової постанови задовольнити частково.

Ухвалити додаткову постанову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Болградського відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), про припинення стягнення аліментів, про звільнення від сплати заборгованості по аліментам, скасування постанов про встановлення тимчасових обмежень.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) витрати понесені на професійну правничу допомогу, понесені у суді апеляційної інстанції, у розмірі 4000,00 (чотири тисячі) грн.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 1453,44 гривень.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий Р.Д. Громік

Судді: М.М. Драгомерецький

О.С. Комлева