Постанова від 13 серпня 2026 р. у справі №487/2249/26 — Миколаївський апеляційний суд

14.08.26

33/812/363/26

Справа № 487/2249/26 Головуючий у першій інстанції Сухаревич З.М.

Провадження № 33/812/363/26 Головуючий у апеляційному суді Лівінський І.В.

П О С Т А Н О В А

14 серпня 2026 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі судді Лівінського І.В., розглянувши апеляційну скаргу захисниці Дідняк Ірини Анатоліївни на постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 27 липня 2026 року, якою провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП закрито у зв`язку із відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 27 липня 2026 року провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП закрито, у зв`язку із відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.

He погодившись з вказаною постановою суду, захисниця Дідняк І.А. подала апеляційну скаргу, яка сформована в системі «Електронний суд» 07 серпня 2026 року.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з огляду на таке.

До апеляційної скарги захисниця ОСОБА_2 – адвокат Дідняк І.А. додала ордер серії ВЕ № 1198308 від 07 серпня 2026 року.

Частиною другою статті 271 КУпАП передбачено, що повноваження адвоката на участь у розгляді справи підтверджуються довіреністю на ведення справи, посвідченою нотаріусом або посадовою особою, якій відповідно до закону надано право посвідчувати довіреності, або ордером чи дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором про надання правової допомоги. До ордера обов`язково додається витяг з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката або обмеження його прав на вчинення окремих дій як захисника. Витяг засвідчується підписами сторін.

У частині другій статті 26 Закону України від 05.07.2012 №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що ордер - це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 №41 затверджено Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги (далі - Положення №41).

Згідно з пунктом 4 Положення №41 ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

Відповідно до пункту 9 Положення №41 ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності).

Обов`язковим реквізитом ордеру, який досліджується у цій справі, є власноручний підпис адвоката (у графі «Адвокат») (підпункт 12.10 пункту 12 Положення №41).

Таким чином, ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», є письмовий документ встановленої форми, що містить обов`язкові реквізити, передбачені Положенням №41, зокрема, особистий підпис адвоката, який його видав.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 затверджене Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення про ЄСІТС,), яке визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).

Пунктом 24 Положення про ЄСІТС визначено, що підсистема "Електронний суд" є підсистемою ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи. Інструкція користувача Електронного суду розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за вебадресою https://wiki.court.gov.ua.

Згідно з пунктом 26 Положення про ЄСІТС електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.

Відповідно до абзацу першого пункту 27 Положення про ЄСІТС до створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.

Абзацом другим цього пункту обумовлено, що технічні вимоги щодо форм електронних документів та їхніх додатків, обмеження щодо їхнього розміру, формату та інших характеристик встановлюються Інструкцією користувача Електронного суду.

За правилами підпункту 11.5.1 пункту 11.5 Інструкції користувача Електронного кабінету ЄСІТС, розміщеної на сайті https://wiki-ccs.court.gov.ua (далі - Інструкція), користувачі, які підтвердили свої повноваження адвоката мають можливість видати ордер на конкретну справу для отримання доступу до документів по справі та загальний ордер (без вказання номера справи), який спрощує та прискорює процес подачі заяв до суду.

Алгоритм створення електронного ордера закріплений у підпункті 11.5.2 пункту 11.5 Інструкції.

Підпунктом 11.5.6 пункту 11.5 Інструкції передбачено, що обраний на початку формування заяви ордер буде автоматично завантажено до додатків сформованої заяви.

У підпункті 11.6.1 пункту 11.6 Інструкції зазначено, що електронні довіреності та ордери надаються та оформлюються засобами ЕС у відповідності до вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та їх юридична сила не може бути заперечена виключно через те, що вони мають електронну форму.

Натомість підписання цифровим підписом за допомогою засобів ЄСІТС доданого до створеного в Електронному суді документа файлу, що містить зображення заповненого бланку ордера, засвідчує надсилання цього додатку відповідним користувачем ЄСІТС та підтвердження ним відповідності електронної копії доданого ордера його оригіналу в паперовій формі, проте не прирівнює таку дію до видачі адвокатом ордера в електронній формі шляхом створення електронного документа встановленої форми.

Зі змісту копії наданого ордеру серії ВЕ № 1198308 від 07 серпня 2026 року вбачається, що він не містить всіх обов`язкових реквізитів, передбачених змістом пункту 12 Положення. Зокрема, скан-копія ордеру не містить особистого підпису адвоката Дідняк І.А.

Зазначене відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду КАС від 09 березня 2023 року у справі № 466/893/22.

Отже, доданий адвокатом документ не можна вважати ні електронною копією письмового (паперового) ордера (через відсутність власноручного підпису адвоката як обов`язкового реквізиту), ні створеним в електронній формі ордером (не сформований за допомогою засобів ЄСІТС або не підписаний як окремий документ кваліфікованим електронним підписом за допомогою іншого засобу підпису).

Суд вважає, що подана на підтвердження наявності у Дідняк І.А. повноважень на захист інтересів ОСОБА_2 у цій справі копія ордеру не містить власноручного підпису адвоката, а тому дійшов висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги.

До того ж, згідно з частиною другою статті 271 КУпАП до ордера обов`язково додається витяг з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката або обмеження його прав на вчинення окремих дій як захисника. Витяг засвідчується підписами сторін.

Між тим, на підтвердження своїх повноважень у апеляційному суді адвокат Дідняк І.А. надала тільки ордер.

До ордеру про надання правничої допомоги у Миколаївському апеляційному суді, витяг з договору про надання правової допомоги не додано.

За таких обставин, відповідно до вимог статті 294 КУпАП апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.

Чинні норми КУпАП стосовно права на оскарження постанови судді місцевого суду у справі про адміністративні правопорушення забезпечують за аналогією з правом на доступ до суду, закріпленим у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, законну мету і не порушують саму сутність цього права.

Гарантією забезпечення захисту прав і законних інтересів учасників справ про адміністративні правопорушення виступає передбачений у частині 2 статті 294 КУпАП порядок оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення.

Згідно з положеннями частини 2 статті 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 та частиною 1 статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Правило дотримання десятиденного строку на оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення з дня її винесення, надає потенційному апелянту достатньо часу для роздумів стосовно подачі апеляційної скарги, чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції. Це правило чітко визначає як для осіб, так і для органів влади, період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.

За приписами КУпАП, процесуальні дії під час провадження у справі про адміністративне правопорушення мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

Відповідно до чинного законодавства, початок 10-денного строку на апеляційне оскарження починається з дня винесення постанови, а не з дня отримання її копії учасниками судового провадження чи з дня ознайомлення з постановою.

Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, оскаржувана постанова суду першої інстанції винесена 27 липня 2026 року. Останній день для подачі апеляційної скарги, згідно з вимогами частини 2 статті 294 КУпАП, був 05 серпня 2026 року. Проте апеляційна скарга сформована в системі «Електронний суд» 07 серпня 2026 року.

Тобто апеляційна скарга подана після закінчення, встановленого частиною 2 статті 294 КУпАП, десятиденного строку з дня винесення постанови судді на її оскарження.

При подачі апеляційної скарги питання про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянтом не порушувалось.

За таких обставин, відповідно до вимог частини 2 статті 294 КУпАП апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.

Повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторно звернутися до суду з апеляційною скаргою в порядку, передбаченому частиною 3 статті 294 КУпАП, та з належним чином оформленим ордером, витягом з договору про надання правової допомоги, та з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду з зазначенням поважних причин пропуску строку та наданням відповідних доказів,

Отже, апеляційна скарга захисниці Дідняк І.А. підлягає поверненню, оскільки подана з пропуском передбаченого законом строку на апеляційне оскарження і апелянт не заявляє клопотання про поновлення цього строку.

Керуючись частиною 2 статті 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисниці Дідняк Ірини Анатоліївни на постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 27 липня 2026 року повернути особі, яка її подала.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Миколаївського

апеляційного суду І.В. Лівінський