Рішення від 12 серпня 2026 р. у справі №541/1733/26 — Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/1733/26

Номер провадження 2/541/1550/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13 серпня 2026 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Морозовської О.А.,

за участю секретаря судового засідання Калініченко Л.О., Гуриної В.М.,

позивача – ОСОБА_1 ,

представника відповідача – адвоката Данильчука С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миргород в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_2 , за результатом якого просить зменшити розмір аліментів, що стягнуті з нього ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 з частини до 1/8 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання заяви і до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позову зазначив, що він ОСОБА_1 з 04.09.2010 по 27 лютого 2020 року перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 . Від цього шлюбу є спільна дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 27 лютого 2026 року з нього на користь відповідача стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з 06 січня 2026 року і до повноліття дитини. Постановою державного виконавця Миргородського міськрайонного відділу ДВС від 07 квітня 2026 відкрито виконавче провадження №80681813 та розпочато стягнення з нього аліментів на утримання неповнолітньої дитини у розмірі частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно.

Зазначив, що 12 серпня 2025 року він зареєстрував шлюб з ОСОБА_5 . Від даного шлюбу є спільна дитина – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Дружина перебуває у відпустці по догляду за дитиною до 3 років і як наслідок не має можливості працевлаштуватися та отримувати дохід, для забезпечення потреб сім`ї. Сім`я проживає за рахунок його коштів і їх утримання збільшує розмір витрат з його заробітної плати.

Ухвалою суду від 19 травня 2026 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

03.06.2026 року від представника відповідача ОСОБА_2 – адвоката Данильчука С.Г. надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній у задоволені позву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини відмовити у повному обсязі з підстав, вказаних у відзиві (а.с. 33-40).

В судовому засіданні 19.06.2026 року позивач позовні вимоги підтримав. В судове засідання 13.08.2026 року не з`явився, до суду подав заяву, в якій просив розгляд справи проводити у його відсутність, , позовні вимоги підтримав (а.с.60).

Відповідач в судове засідання не з`явилася, її представник адвокат Данильчук С.Г. в судовому засіданні 19.06.2026 просив в задоволені позовних вимоги відмовити, в судове засідання 13.08.2026 надав заяву, в якій просив справу розглянути за відсутності відповідача та його представника, у задоволені позову відмовити в повному обсязі (а.с.61).

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши позивача, представника відповідача, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 02 серпня 2023 року було розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 . Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 27 лютого 2026 року було стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , аліменти на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 (однієї четвертої) частини всіх видів заробітку (доходів) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 06 січня 2026 року і до повноліття дитини (а.с.13-14). Державним виконавцем Миргородського ВДВС у Миргородському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління міністерства юстиції України Касьяновою О.М. 07.04.2026 року відкрито виконавче провадження №80681813 (а.с.15). 12 серпня 2025 року між позивачем та ОСОБА_8 зареєстровано шлюб, що підтверджують копією свідоцтва про укладення шлюбу (а.с.9) . В шлюбі позивача зі ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_5 народився син ОСОБА_6 (а.с.10).

ОСОБА_1 отримує грошове забезпечення за період з 01 січня 2026 року по 30 квітня 2026 року склало 168519,33 грн (а.с.11). ОСОБА_5 з січня 2026 по березень 2026 доходів не отримувала (а.с.12). ОСОБА_1 володіє автомобілем CHEVROLET LACETTI 2005 року випуску (а.с.41). ОСОБА_2 з 01 червня 2025 по 31 травня 2026 року отримала дохід в розмірі 100430,00 грн (а.с.42).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Згідно ст.180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.181 СК України, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платників аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст.192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Враховуючи зміст ст.ст.181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Зміна матеріального та сімейного стану платника аліментів є законно визначеною підставою для вимоги про зменшення розміру аліментів.

Звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, ОСОБА_1 посилався на те, що у нього змінився у сторону погіршення матеріальний стан, оскільки у нього народилася дитина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дружина перебуває у відпустці по догляду за дитиною та не має можливості працювати, тому весь тягар утримання сім`ї покладається на позивача .

Відповідно до ст.183 та ст.184 СК України, за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст.182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за домовленістю між батьками на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки ст.192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Верховним Судом України висловлено таку правову позицію в постанові від 05.02.2014 року в справі №6-143цс13.

Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку, що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.

При цьому, такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного, і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, незалежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.

Така думка суду узгоджується з позицією Верховного Суду, яка викладена в постанові від 19 червня 2024 року у справі № 686/22677/23 (провадження № 61-5022св24).

Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду: від 14 грудня 2022 року у справі № 727/1599/22 (провадження № 61-7814св22), від 10 жовтня 2023 року у справі № 682/2454/22 (провадження № 61-10748 св 23), 19 червня 2022 року .

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За приписами ч.ч.2, 3 ст.182 ЦПК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Відповідно до ч.ч.1,5,6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч.1 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Наведені обставини свідчать про зміну сімейного та матеріального стану позивача, що загалом впливає на його матеріальне становище й, на думку суду, дає підстави для зменшення розміру аліментів, присуджених йому рішенням суду.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

У зв`язку з викладеним, враховуючи наведені обставини, суд вважає за необхідне задовольнити позов частково, при вирішенні питання щодо зміни розміру аліментів, суд бере до уваги, що позивач має право на зміну розміру стягуваних з нього аліментів у зв`язку із зміною його сімейного стану, яка впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, а зменшення розміру аліментів з 1/4 частини до 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття не ставить відповідача в скрутне матеріальне становище. Відтак, суд приходить до висновку про наявність підстав для зміни розміру аліментів, що стягуються з позивача на користь відповідача на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 частини до 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття. Така зміна розміру аліментів не буде суперечити інтересам дитини та відповідатиме засадам справедливості, добросовісності та розумності.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у разі задоволення судом вимоги про зміну розміру аліментів, новий розмір аліментів сплачується з дня набрання рішенням законної сили.

Питання щодо розподілу судових витрат на вирішення суду позивачем не поставлено.

Керуючись ст.ст.81, 141, 180, 182, 191 СК Укаїни, ст.ст.12, 13, 81, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 430 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити частково.

Зменшити розмір аліментів, які стягуються ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 27 лютого 2026 року, на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1/4 частини до 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відомості про сторін у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання АДРЕСА_2 .

Представник відповідача: адвокат Данильчук Сергій Григорійович свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №4926 видане Радою адвокатів Дніпропетровської області 25.09.2020, адреса Полтавська область, м.Миргород. вул. Троїцька,68.

Суддя: О. А. Морозовська