Постанова від 13 серпня 2026 р. у справі №133/1810/26 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 133/1810/26

Провадження № 23-з/801/120/26

Категорія:

Головуючий у суді 1-ї інстанції

Доповідач: Медвецький С. К.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2026 рокум. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі судді Медвецького С. К., розглянув заяву адвоката Шох Кристини Антонівни в інтересах ОСОБА_1 про відвід судді Вінницького апеляційного суду Ковальської І. А., заявлений у справі про адміністративне правопорушення № 133/1810/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и в :

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 16 липня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Адвокат Шок К. А. в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на цю постанову, в якій, посилаючись на неправильне застосування суддею першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, недоведеність обставин, які суддя вважав встановленими, просив скасувати постанову суду першої інстанції, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 29 липня 2026 року головуючим суддею (суддя-доповідач) визначена Ковальська І. А.

Розгляд апеляційної скарги було призначено на 13 серпня 2026 року о 08 год 40 хв.

В обґрунтування заяви про відвід зазначено, що стороні захисту було фактично обмежено час для ознайомлення з матеріалами справи та підготовки до судового розгляду, оскільки матеріали справи були отримані лише 11 серпня 2026 року, за два дні до призначеного засідання, при цьому було повідомлено про неможливість подальшого відкладення розгляду. На думку заявника, такі обставини свідчать про упереджене ставлення судді Ковальської І. А. до ОСОБА_1 , порушення його права на захист та, відповідно, викликають обґрунтований сумнів у можливості здійснення суддею об`єктивного та неупередженого судового розгляду.

Перевіривши доводи заявленого відводу, а також матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов такого висновку.

Відповідно до статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно зі статтею 246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у містах, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Статтею 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком установлену законом відповідальність.

Чинний КУпАП не містить спеціальних норм, що передбачають для учасників судового розгляду можливість заявити відвід судді в справі про адміністративне правопорушення, відповідно, не визначений порядок розгляду заяви про відвід. Разом з тим право кожного на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом закріплено у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. 17 липня 1997 року Україна ратифікувала зазначену Конвенцію і Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов`язковість рішень Європейського суду з прав людини, які стосуються тлумачення та застосування норм Конвенції.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно з нормами статті 9 Конституції України, статті 17 Закону України від 22 грудня 1993 року «Про міжнародні договори» міжнародні договори, згода на обов`язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» у спірних питаннях, або які не врегульовані національним законодавством, суди застосовують міжнародні договори, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України.

Рада суддів України у пункті 4 рішення від 08 червня 2017 року № 34 роз`яснила, що у разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства, враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України, міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства можливе застосування чинних процесуальних норм за аналогією.

Норми Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України) передбачають підстави, за яких може бути заявлений відвід судді, який бере участь у кримінальному провадженні, тому у даному випадку необхідно застосувати аналогію права і норми КПК України при розгляді цієї заяви про відвід судді у справі про адміністративне правопорушення.

Згідно з частиною сьомою статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Статтею 75 КПК України визначений виключний перелік обставин, що унеможливлюють участь судді в кримінальному провадженні, а саме: слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

Відповідно до частини п`ятої статті 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.

У рішенні Європейського суду у справі «Мироненко і Мартенко проти України» (рішення від 10 грудня 2009 року) зазначено, що наявність безсторонності має визначатися (з огляду на пункт перший статті 6 Конвенції ) за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається серед інших аспектів, чи забезпечував суд загалом та його склад зокрема відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії», від 24 лютого 1993 року, та «Ветштайн проти Швейцарії» заява № 33958/96 ). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають відносини, які розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» від 10 червня 1996 року). Безсторонність суду визнається, поки не надано доказів протилежного (рішення «Ветштайн проти Швейцарії).

Для того, щоб вирішити, чи у даній справі є правомірні підстави сумніватись в неупередженості судді, слід взяти до уваги думку скаржника, якій, проте, не можна надавати вирішальної ролі. Визначальною є потреба встановити, чи його оцінка може вважатись об`єктивно виправданою («Феррантеллі Сантангело проти Італії» , § 58; «Падовані проти Італії», § 27).

У цьому випадку навіть зовнішня видимість може бути важливою. Вона полягає в довірі, котру в демократичному суспільстві суди мають викликати під час судового розгляду, в тому числі й у підсудних.

Існування національної процедури, покликаної гарантувати неупередженість, а саме правила стосовно відводу і самовідводу суддів, є необхідною складовою. Такі правила засвідчують намагання національного законодавця усунути будь-які правомірні сумніви в неупередженості судді відповідного суду, а також є спробою забезпечити безсторонність, усунувши таким чином причину занепокоєння. Окрім гарантування відсутності дійсно заангажованого підходу, вони мають на меті усунути будь-яку видимість упередженості і, відповідно, зміцнити довіру, яку в демократичному суспільстві суди мають викликати у громадськості («Мікаллеф проти Мальти», § 99, «Межнарич проти Хорватії, § 27, «Харабін проти Словаччини», § 132).

Як слідує з матеріалів справи, апеляційну скаргу адвоката Шох А. К. було призначено до розгляду на 13 серпня 2026 року о 08 год 40 хв.

У цей же день суддя Ковальська І. А. здійснила розгляд апеляційної скарги.

Постановою Вінницького апеляційного суду Вінницької області від 13 серпня 2026 року апеляційну скаргу адвоката Шох К. А. в інтересах ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 16 липня 2026 року без змін.

Водночас заява адвоката Шох К. А. про відвід судді Ковальської І. А. була подана та зареєстрована у Вінницькому апеляційному судді лише 13 серпня 2026 року о 10 год 30 хв, тобто після завершення розгляду апеляційної скарги та ухвалення судового рішення.

Таким чином, на момент подання заяви про відвід розгляд апеляційної скарги у справі № 133/1810/26 суддею Ковальською І. А. вже був завершений, з ухваленням судового рішення.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 14 жовтня 2024 року у справі № 403/14755/12, відповідно до якої заява про відвід, що надійшла до суду після перегляду (розгляду) справи, залишається без розгляду, оскільки не може бути предметом судового розгляду.

Інститут відводу спрямований на забезпечення безсторонності суду саме під час здійснення судового розгляду та має на меті усунення судді від участі у розгляді справи за наявності обставин, які викликають обґрунтований сумнів у його неупередженості. Водночас після завершення судового розгляду та постановлення судового рішення заява про відвід не може вплинути на склад суду, який уже здійснив розгляд справи, та не може бути підставою для повторного розгляду справи іншим суддею.

Оскільки заява адвоката Шох К. А. в інтересах ОСОБА_1 про відвід судді Ковальської І. А. надійшла після завершення розгляду апеляційної скарги та постановлення судового рішення, вона не може бути предметом судового розгляду, тому підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

Заяву адвоката Шох К. А. в інтересах ОСОБА_1 про відвід судді Вінницького апеляційного суду Ковальської І. А. залишити без розгляду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Вінницького

апеляційного суду Сергій МЕДВЕЦЬКИЙ