Постанова від 13 серпня 2026 р. у справі №142/579/25 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 142/579/25

Провадження № 33/801/891/2026

Категорія: 156

Головуючий у суді 1-ї інстанції Нестерук В. В.

Доповідач: Медвецький С. К.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2026 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького апеляційного суду Медвецький С. К. розглянув апеляційну скаргу адвоката Близнюка В. В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Піщанського районного суду Вінницької області від 23 липня 2026 року у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

у с т а н о в и в :

Постановою Піщанського районного суду Вінницької області від 23 липня 2026 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що 05 серпня 2025 року о 15:48 год в селищі Піщанка він керував автомобілем «DAEWOO LEGANZA», д. н. з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння.

Від проходження огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а відтак вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі адвокат Близнюк В. В., посилаючись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову Піщанського районного суду Вінницької області від 23 липня 2026 року скасувати, а провадження у справі закрити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що:

не доведено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, оскільки матеріали справи не містять належних та достатніх доказів руху автомобіля, а відеозапис не фіксує моменту керування;

під час оформлення матеріалів працівниками поліції порушено вимоги ст. 266 КУпАП та Інструкції щодо порядку виявлення ознак сп`яніння та направлення особи на медичний огляд;

протокол про адміністративне правопорушення містить недостовірні відомості щодо місця вчинення правопорушення, а викладені в ньому обставини не підтверджені належними та допустимими доказами;

судом першої інстанції не забезпечено дотримання принципу презумпції невинуватості та фактично покладено на особу обов`язок доводити свою невинуватість, у зв`язку з чим вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, належними доказами не доведена.

Проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи і дослідивши обставини справи, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення в першу чергу зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, а також чи винна дана особа в його вчиненні і чи підлягає вона адміністративній відповідальності, і лише після цього вирішувати питання про можливість накладення адміністративного стягнення.

Частиною сьомою статті 294 КУпАП встановлено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Установлено, що 05 серпня 2026 року о 15:48 год в селищі Піщанка ОСОБА_1 керував автомобілем «DAEWOO LEGANZA», д. н. з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка вимова.

Від проходження огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 відмовився.

Згідно з пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пункту 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі за змістом – Інструкція) огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

За змістом частини другої статті 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

DVD диск з відеозаписом є додатком до протоколу про адміністративне правопорушення.

Апеляційним судом досліджено DVD диск з відеозаписом.

З наданого працівниками поліції відеозапису з нагрудної боді-камери № 798304 слідує, що ОСОБА_1 перебував на водійському сидінні автомобіля «DAEWOO LEGANZA». Під час спілкування з працівниками поліції на запитання щодо причин невиконання вимоги про зупинку транспортного засобу ОСОБА_1 пояснив: о 15:50:19 «я думав, що ви мене обганяєте», о 15:51:10 «я дав вправо», о 15:55:48 «я їхав із ввімкненим світлом, ви мене догнали», о 15:56:10 «я їхав просто. Що ви від мене хочете?». Зазначені висловлювання у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_1 фактично визнавав обставини керування ним транспортним засобом. При цьому відеозапис не містить будь-яких висловлювань чи інших дій ОСОБА_1 спрямованих на заперечення факту керування транспортним засобом.

Крім того, з відеозапису слідує, що працівниками поліції ОСОБА_1 було повідомлено про виявлені у нього ознаки алкогольного сп`яніння та неодноразово запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, як на місці зупинки транспортного засобу, так і в закладі охорони здоров`я. Водночас ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився, про що о 16:05:46 прямо заявив: «відмовляюсь від проходження огляду».

Таким чином, наведений відеозапис підтверджує як обставини керування ОСОБА_1 транспортним засобом, так і факт його відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в закладі охорони здоров`я.

Положеннями частини першої статті 130 КУпАП передбачено, що відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, є окремою підставою для притягнення до адміністративної відповідальності незалежно від того тверезий водій чи ні, тому апеляційний суд вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

У пункті 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснено, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, судам слід урахувати, що стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника відповідно до встановленого законом порядку, якщо водій ухиляється від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився, що зафіксовано технічними засобами відеозапису. Отже, дії працівників поліції відповідають вимогам статті 266 КУпАП.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції вірно встановив обставини вчинення правопорушення водієм ОСОБА_1 , надав належну оцінку доказам в їх сукупності та дійшов обґрунтованого висновку про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов`язки, зокрема - пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп`яніння.

Відповідно до статті 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Дотримуючись вимог вищенаведеного закону суд апеляційної інстанції бере до уваги наступну практику Європейського суду з прав людини.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, зазначено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Апеляційним судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан сп`яніння, визначеного КУпАП та «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».

Відтак посилання сторони захисту на недопустимість доказів є безпідставними, оскільки обставини керування транспортним засобом та відмови від проходження огляду встановлені на підставі протоколу про адміністративне правопорушення та відеозапису, отриманих і долучених до матеріалів справи у встановленому законом порядку. Підстав для визнання зазначених доказів недопустимими апеляційним судом не встановлено.

Дослідивши інші доводи сторони захисту та матеріали адміністративної справи, суд вважає їх такими, що не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Щодо заперечення факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 , то вони спростовуються відеозаписом з портативного відеореєстратора № 798304 дослідженим судом.

З відеозапису встановлено, що ОСОБА_1 перебував саме на водійському місці автомобіля «DAEWOO LEGANZA». Під час спілкування з працівниками поліції він не заперечував факту керування транспортним засобом, а також у їхній присутності продовжував вживати алкогольні напої.

При цьому на відеозаписі не зафіксовано жодних пояснень ОСОБА_1 про те, що транспортним засобом він не керував. Навпаки, його висловлювання під час спілкування з працівниками поліції узгоджуються з обставинами, зафіксованими на відеозаписі та спростовують наведені ним і його захисником доводи.

Таким чином, досліджений відеозапис у сукупності з іншими доказами спростовує доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не здійснював керування транспортним засобом.

У постанові Верховного Суду від 15 березня 2019 року у справі № 686/11314/17 зроблено висновок, що: «відеозапис, навіть якщо він не відображає повну картину подій, визнається належним доказом, якщо з його змісту можливо встановити обставини, що мають значення для справи».

Доводи апеляційної скарги про зазначення у протоколі невірного місця вчинення адміністративного правопорушення також є необґрунтованими з огляду на таке.

З дослідженого судом відеозапису слідує, що працівники поліції здійснювали переслідування автомобіля «DAEWOO LEGANZA», після чого транспортний засіб був зупинений, а ОСОБА_1 перебував на водійському сидінні. Зафіксовані на відеозаписі обставини руху та зупинки транспортного засобу узгоджуються з відомостями, зазначеними у протоколі про адміністративне правопорушення.

При цьому належних та допустимих доказів на підтвердження того, що у вказаний у протоколі час транспортний засіб перебував саме в с. Молотківка Тульчинського району, а не в селищі Піщанка, стороною захисту не надано. Саме посилання на інше місце перебування автомобіля не спростовує відомостей, зазначених у протоколі та підтверджених сукупністю досліджених судом доказів.

Інші обставини, на які посилається захисник в апеляційній скарзі, зводяться до незгоди з ухваленим рішенням суду першої інстанції та не містять належних доводів, які б спростовували встановлені судом фактичні обставини справи чи його правові висновки.

Наявні в матеріалах справи докази повністю підтверджують правильність висновків суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Ураховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з`ясовані повно та об`єктивно, вина ОСОБА_1 доведена повністю, а його дії за частиною першою статті 130 КУпАП кваліфіковані правильно.

Зважаючи на характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, обставини його вчинення, дані про особу, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про можливість застосування до неї адміністративного стягнення, передбаченого санкцією частини першої статті 130 КУпАП.

Отже, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, тому її слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 280, 283, 294, 295 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу адвоката Близнюка В. В. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Піщанського районного суду Вінницької області від 23 липня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Вінницького

апеляційного суду С. К. Медвецький