Рішення від 13 серпня 2026 р. у справі №369/535/23 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/535/23

Провадження № 2-о/369/15/26

РІШЕННЯ

Іменем України

14.08.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді- Пінкевич Н.С.,

при секретарі судових засідань Худинець Д.С.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту недостовірної інформації,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2023 році ОСОБА_2 звернувся до суду в порядку окремого провадження із зазначеною заявою. Посилаючись на те, що встановити автора та власника вебсайту, який поширив зазначену інформацію, неможливо, заявник просить суд: встановити факт, що інформація, поширена ІНФОРМАЦІЯ_1 на веб-сайті порталу «368.medіа» за адресою: http://368.medіа/2022/08/16/bankir -vedet -obshhij-biznes-s-rossiyanami/ під заголовком « ІНФОРМАЦІЯ_2 », а саме: ««Бывший глава наблюдательного совета ликвидированного «Укринбанка» ОСОБА_3 и его брат ОСОБА_4 имеют общий бизнес с россиянами. Об этом редакции 368.media стало известно из реестра юридических лиц.

Украинский экс-банкир может быть причастен к финансированию сепаратистов.

Владимир и ОСОБА_5 владеют равными частями компании ООО «Ерсте Украина», которая зарегистрирована в Киеве в декабре 2014 года. Компания специализируется на оптовой торговле бытовыми электротоварами и аппаратурой для приема, записи, воспроизведения звука и изображения. Уставной капитал компании составляет 8,1 млн гривен.

ОСОБА_5 имеет общий бизнес с гражданином российской федерации ОСОБА_6 . Вместе они владеют корпоративными правами на ООО «Мой лидер». Компания занимается печатью газет и имеет уставной капитал 10 тыс. гривен. В интернете можно найти упоминания их глянцевого журнала рекламы «Мой лидер», который содержит информацию о «лучших предприятиях региона и их услугах». По отзывам бывших сотрудников, журнал предлагал удаленную работу, которая состояла в поиске рекламодателей. За выполненную работу обычно не рассчитывались, находя многочисленные отговорки. Гражданин россии Осипьян владеет компанией «Юкрейн кепитал труп», которая занимается организацией строительства зданий. При этом компания имеет очень скромный уставной капитал в размере 20 тыс. гривен.

Напомним, что родившийся в 1958 году в ОСОБА_7 до 2001 года не мог похвастаться особыми жизненными успехами. Он работал в Сумской области как торговец конфискованным цветным металлом, который ему поставлял якобы местный сотрудник СБУ ОСОБА_8 . ОСОБА_9 удачно сменил профиль деятельности и попал в банковский сектор, став заместителем главы правления АБ «Клиринговый дом», а уже в следующем году стал менеджером в «Брокбизнесбанке». В данном финучреждении он познакомился с ОСОБА_10 , дважды занимавшим кресло председателя Нацбанка.

ОСОБА_3 засветился как миноритарный акционер (9 % акций) ПАО «Автокразбанка». Но главным периодом в жизни ОСОБА_11 и самым же скандальным стала работа в ПАО «Укринбанк».

Теневой банкир Украины: как Стельмах контролирует проблемные финучреждения.

В 2010 году ОСОБА_3 возглавил правление старейшего коммерческого банка «Украинский инновационный банк», чему предшествовала казалось бы невероятная история, способствовавшая падению цены банка минимум в 250 тысяч раз. Еще в 2007 году считавшийся одним из наиболее перспективных отечественных банков был готов купить израильский банк Bank Hapoalim за 200 млн долларов. Сами израильтяне были готовы совершить сделку, но требовалось разрешение, во многом формальное, Национального банка. И тут то, по словам тогдашнего главы правления «Укринбанка» ОСОБА_12 , начались махинации высокопоставленных чиновников, из-за которых впоследствии финучреждение перешло в собственность новых владельцев за 4 тысячи гривен.

Напомним, экс-глава НБУ ОСОБА_13 через связанных лиц получал контроль над мелкими банками, пользуясь влиянием в Нацбанке. Речь идет о «Укринбанке», «АвтоКрАЗбанке» и банке «Столичный», которые признаны банкротами и стали фигурантами уголовных дел. Владимира Клименко тесно связывают с экс-главой Нацбанка Владимиром Стельмахом. Именно Клименко представлял интересы Стельмаха в банке «Укринбанк». Кроме того, ОСОБА_14 лоббировал его назначение главой наблюдательного совета «АвтоКрАЗбанка» и временным администратором банка «БИГ Энергия».

ОСОБА_3 является бенефициарным собственником ООО «Будова-МК», ООО «АЗЧ Украина», ООО «Драйв постач +», ООО «Укр/ин/ком», ООО «Элит Универе». ОСОБА_15 является конечным бенефициарным собственником в ООО «Генк», ООО «Никсен груп», ООО «Укрвестпром», ООО «Ме Инвестментс», ООО «Экорегион», ООО «Торбуд», ООО «Лайнден» є недостовірною та спростувати зазначену інформацію.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 січня 2023 року заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 квітня 2023 року заяву ОСОБА_2 було визнано неподаною та повернуто заявнику.

Постановою Київського апеляційного суду від 11 серпня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 квітня 2023 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Дубас Т.В. від 07 вересня 2023 року відкрито провадження по справі та призначено судове засідання.

Надалі розгляд справи неодноразово відкладався, зокрема у зв`язку з поданням представником заявника клопотання про відкладення розгляду справи та заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 29 грудня 2023 року зазначене клопотання було задоволено, представнику заявника надано можливість брати участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням власних технічних засобів.

Згідно з розпорядженням керівника апарату Києво-Святошинського районного суду Київської області Распутньої Н.О. № 707 від 03.07.2024 року щодо повторного автоматичного розподілу справи № 369/535/23 та протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 03.07.2024 року у зв`язку з мобілізацією головуючого судді Дубас Т.В. вказану справу передано на розгляд судді Пінкевич Н.С.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08.07.2024 справу прийнято до провадження судді Пінкевич Н.С., призначено судове засідання.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області 06.11.2024 задоволено клопотання представника заявника про витребування доказів.

25 грудня 2024 року до суду надійшов лист Шевченківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), яким повідомлено, що на виконання ухвали суду здійснено пошук у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян актових записів про народження дітей у батька ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та матері ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

За результатами пошуку актових записів про народження дітей у зазначених осіб із вказаними в ухвалі датами народження не виявлено.

Разом із тим повідомлено, що під час пошуку актового запису про народження ОСОБА_18 виникла технічна помилка пошуку -« ОСОБА_19 кількість записів перевищує граничну. Змініть параметри пошуку». У зв`язку з цим для належної ідентифікації зазначеної особи та можливості здійснення коректного пошуку в Реєстрі необхідно зазначити дату її народження.

25 листопада 2025 року представником заявника ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» подано додаткові письмові пояснення, в яких зазначено, що відповідно до статті, опублікованої 16 серпня 2022 року на вебсайті порталу «368.media», заявника вказано засновником та бенефіціаром низки товариств. Водночас, за даними офіційного сайту YouControl, заявник є засновником та бенефіціаром лише окремих юридичних осіб, а щодо інших товариств наведена у публікації інформація не відповідає відомостям Єдиного державного реєстру. У зв`язку з цим представник просив суд врахувати наведені обставини під час розгляду справи.

У судовому засіданні представник заявника подано заяву підтримав, просив задоволити.

Суд, вислухавши пояснення заявника, дослідивши матеріали справи та оцінивши зібрані у справі письмові докази в їх сукупності, дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на вебсайті порталу «368.media» за посиланням http://368.media/2022/08/16/bankir-vedet-obshhij-biznes-s-rossiyanami/ було розміщено статтю під заголовком «Украинский банкир ведет общий бизнес с россиянами», в якій містяться відомості щодо заявника.

А саме: «Бывший глава наблюдательного совета ликвидированного «Укринбанка» ОСОБА_3 и его брат ОСОБА_4 имеют общий бизнес с россиянами. Об этом редакции 368.media стало известно из реестра юридических лиц.

Украинский экс-банкир может быть причастен к финансированию сепаратистов.

Владимир и ОСОБА_5 владеют равными частями компании ООО «Ерсте Украина», которая зарегистрирована в Киеве в декабре 2014 года. Компания специализируется на оптовой торговле бытовыми электротоварами и аппаратурой для приема, записи, воспроизведения звука и изображения. Уставной капитал компании составляет 8,1 млн гривен.

ОСОБА_5 имеет общий бизнес с гражданином российской федерации ОСОБА_6 . Вместе они владеют корпоративными правами на ООО «Мой лидер». Компания занимается печатью газет и имеет уставной капитал 10 тыс. гривен. В интернете можно найти упоминания их глянцевого журнала рекламы «Мой лидер», который содержит информацию о «лучших предприятиях региона и их услугах». По отзывам бывших сотрудников, журнал предлагал удаленную работу, которая состояла в поиске рекламодателей. За выполненную работу обычно не рассчитывались, находя многочисленные отговорки. Гражданин россии Осипьян владеет компанией «Юкрейн кепитал труп», которая занимается организацией строительства зданий. При этом компания имеет очень скромный уставной капитал в размере 20 тыс. гривен.

Напомним, что родившийся в 1958 году в ОСОБА_7 до 2001 года не мог похвастаться особыми жизненными успехами. Он работал в Сумской области как торговец конфискованным цветным металлом, который ему поставлял якобы местный сотрудник СБУ ОСОБА_8 . ОСОБА_9 удачно сменил профиль деятельности и попал в банковский сектор, став заместителем главы правления АБ «Клиринговый дом», а уже в следующем году стал менеджером в «Брокбизнесбанке». В данном финучреждении он познакомился с ОСОБА_10 , дважды занимавшим кресло председателя Нацбанка.

ОСОБА_3 засветился как миноритарный акционер (9 % акций) ПАО «Автокразбанка». Но главным периодом в жизни ОСОБА_11 и самым же скандальным стала работа в ПАО «Укринбанк».

Теневой банкир Украины: как Стельмах контролирует проблемные финучреждения.

В 2010 году ОСОБА_3 возглавил правление старейшего коммерческого банка «Украинский инновационный банк», чему предшествовала казалось бы невероятная история, способствовавшая падению цены банка минимум в 250 тысяч раз. Еще в 2007 году считавшийся одним из наиболее перспективных отечественных банков был готов купить израильский банк Bank Hapoalim за 200 млн долларов. Сами израильтяне были готовы совершить сделку, но требовалось разрешение, во многом формальное, Национального банка. И тут то, по словам тогдашнего главы правления «Укринбанка» ОСОБА_12 , начались махинации высокопоставленных чиновников, из-за которых впоследствии финучреждение перешло в собственность новых владельцев за 4 тысячи гривен.

Напомним, экс-глава НБУ ОСОБА_13 через связанных лиц получал контроль над мелкими банками, пользуясь влиянием в Нацбанке. Речь идет о «Укринбанке», «АвтоКрАЗбанке» и банке «Столичный», которые признаны банкротами и стали фигурантами уголовных дел. Владимира Клименко тесно связывают с экс-главой Нацбанка Владимиром Стельмахом. Именно Клименко представлял интересы Стельмаха в банке «Укринбанк». Кроме того, ОСОБА_14 лоббировал его назначение главой наблюдательного совета «АвтоКрАЗбанка» и временным администратором банка «БИГ Энергия».

Владимир Клименко является бенефициарным собственником ООО «Будова-МК», ООО «АЗЧ Украина», ООО «Драйв постач +», ООО «Укр/ин/ком», ООО «Элит Универе». ОСОБА_15 является конечным бенефициарным собственником в ООО «Генк», ООО «Никсен груп», ООО «Укрвестпром», ООО «Ме Инвестментс», ООО «Экорегион», ООО «Торбуд», ООО «Лайнден»

Відповідно до висновку експерта № 98/22 від 06 жовтня 2022 року, складеного Науково-дослідним центром судової експертизи з питань інтелектуальної власності, зазначене посилання розміщене на вебсайті 368.media, а у висновку зафіксовано зміст відповідної вебсторінки, у тому числі текст публікації, дату її розміщення та інші елементи інформаційного наповнення.

Відповідно до частини першої статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування такої інформації.

Абзацом третім частини четвертої статті 277 ЦК України передбачено, що якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування.

Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 роз`яснено, що у такому випадку суд вправі встановити факт неправдивості інформації та спростувати її лише за умови, якщо особу, яка її поширила, дійсно неможливо встановити.

Разом із тим, відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 12 листопада 2019 року у справі № 904/4494/18, а також Верховного Суду у постановах від 13 лютого 2019 року у справі № 439/1469/15-ц та від 11 грудня 2023 року у справі № 504/4099/16-ц, належним відповідачем у справах щодо поширення інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу або власник вебсайту.

Суд враховує, що статтею 30 Закону України «Про інформацію» передбачено розмежування фактичних тверджень та оціночних суджень. Оціночні судження, критика, висловлення думок та переконань не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Дослідивши зміст спірної статті, суд дійшов висновку, що вона містить як повідомлення про певні обставини та події, так і висловлювання, які мають характер оцінок, припущень та критичних суджень автора щодо діяльності заявника.

При цьому заявник просить встановити недостовірність не окремих конкретних відомостей, а фактично всієї статті в цілому, яка складається з великої кількості самостійних висловлювань різного характеру.

Водночас подані заявником докази не дають можливості суду дійти висновку про недостовірність усіх поширених відомостей у їх сукупності. Надані до суду документи підтверджують або спростовують лише окремі обставини, пов`язані зі складом засновників та бенефіціарних власників окремих юридичних осіб, однак не спростовують зміст усієї публікації та кожного із викладених у ній тверджень.

Крім того, значна частина наведених у статті висловлювань є оціночними судженнями автора щодо діяльності заявника, його професійної репутації та суспільної оцінки, які відповідно до ст. 30 Закону України «Про інформацію» та усталеної практики Європейського суду з прав людини не можуть бути предметом судового спростування.

За правилами статей 12, 76, 81 ЦПК України саме заявник зобов`язаний довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог. Належних, допустимих та достатніх доказів, які б свідчили про недостовірність усієї інформації, поширеної у спірній публікації, суду не подано.

Оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд доходить висновку, що підстав для встановлення факту недостовірності всієї інформації, поширеної у статті «Украинский банкир ведет общий бизнес с россиянами», та її спростування в порядку окремого провадження не встановлено, у зв`язку з чим у задоволенні заяви слід відмовити.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 2, 94, 275, 277, 302 Цивільного кодексуУкраїни, ст. ст. 29, 30 Закону України «Про інформацію», со. ст. 19, 76, 80, 81, 259, 263, 264, 265, 268, 293, 294, 315 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ухвалив:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 про встановлення факту недостовірності інформації та ii спростування.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи(вирішення питання) без повідомлення(виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скаргу на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 14 серпня 2026 року.

Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ