Рішення від 04 серпня 2026 р. у справі №587/1575/26 — Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/1575/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Степаненка О.А., за участю секретаря судового засідання Бузової Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення визнання права власності на частку земельної ділянки в порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовною заявою про визнання за ОСОБА_1 право приватної власності в порядку спадкування за законом після ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельну ділянку площею 1,3594 га, кадастровий номер 5924783800:06:003:0113, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Косівщинської сільської ради (на даний час це територія Степанівської селищної ради) Сумського району Сумської області.

У судове засідання позивач не з`явився, представник позивача направив письмову заяву про розгляд справи без їх участі, позов підтримав у повному обсязі, проти заочного розгляду справи та прийняття заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи. На адресу місця реєстрації судом направлялась копія ухвали суду про відкриття провадження у справі, проте повідомлення повернулись до суду без вручення з відмітками поштового відділення: «адресат відсутній». Згідно з положеннями ч.7,8 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду.

Таким чином, відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд його справи судом, заяв і клопотань до суду не надходило, процесуальним правом подати відзив на позовну заяву не скористався.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст. 169, 224 ЦПК України.

Беручи до уваги, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється в силу вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки - ОСОБА_3 , що підтверджується копію свідоцтва про смерть. (а.с.5)

На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого приватним нотаріусом Сумського районного нотаріального округу Сумської області Хоменко О. В. 01.09.2017 за № 4123, ОСОБА_3 належала 1/2 частка земельної ділянки площею 2,7187 га, кадастровий номер 5924783800:06:003:0064 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Косівщинської сільської ради Сумського району Сумської області.

Інша, 1/2 частка цієї земельної ділянки, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого приватним нотаріусом Сумського районного нотаріального округу Сумської області Хоменко О. В. 13.03.2020 за № 940, належала його брату – відповідачу ОСОБА_2 .

Згідно Договору про поділ земельної ділянки від 03.03.2023 № 485, було поділено вказану земельну ділянку в натурі. Земельна ділянка, належить на праві спільної часткової власності: ОСОБА_2 – частка на підстав свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого приватним нотаріусом Сумського районного нотаріального округу Сумської області Хоменко О.В. 13.03.2020 за р.№940, номер запису про право власності - 35919464; ОСОБА_3 - частка на підстав свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого приватним нотаріусом Сумського районного нотаріального округу Сумської області Хоменко О.В. 01.09.2017 за р.№4123, номер запису про право власності – 22122470. (а.с.11)

Після смерті ОСОБА_3 , позивачка звернулась до приватного нотаріуса Сумського районного нотаріального округу Сумської області Степаненко Т. І. із заявою про прийняття спадщини, у зв`язку із чим нотаріусом було заведено спадкову справу № 237/2025.

Постановою приватного нотаріуса від 31.03.2026 № 180/02-31 було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки право власності спадкодавця ОСОБА_3 не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на новостворену земельну ділянку з кадастровим номером 5924783800:06:003:0113 площею 1,3594 га, яка утворилась внаслідок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5924783800:06:003:0064 площею 2,7187 га.

Неведене перешкоджає позивачці в оформленні права власності на земельну ділянки після померлого чоловіка, а тому суд вважає, що вона обрала належний спосіб захисту права на спадкування, оскільки з наведених підстав позивачка позбавлена можливості захистити таке право у нотаріальному порядку.

Згідно зі статтею 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У статті 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У статті 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до приписів ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до вимог статті 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У частинах першій та другій статті 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (частина перша статті 1297 ЦК України).

Отже, для оформлення спадкових прав після померлого необхідно звернутися до нотаріуса за місцем проживання (реєстрації) спадкодавця, оскільки відповідно до частини першої статті 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

З наявних у справі матеріалів, зокрема з витребуваної судом у приватного нотаріуса Сумського районного нотаріального округу Степаненко Т.І. спадкової справи, вбачається, що спадкодавцем - за життя заповіт не вчинявся, а позивачка є єдиним спадкоємцем першої черги спадкування за законом. Будь-яких інших спадкоємців, які б звернулись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за померлим ОСОБА_3 матеріали спадкової справи не містять.

Згідно Довідки виконкому Степанівської селищної ради Косівщинського старостинського округу Сумського району Сумської області № 56-05-07 від 10.11.2025 року, на день смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , був постійно зареєстрований та постійно проживав в АДРЕСА_1 . Разом із ним за цією адресою була постійно зареєстрована і постійно проживала дружина ОСОБА_1 , 1952 року народження. (а.с.48)

На підтвердження існування успадкованої позивачкою земельної ділянки з кадастровим номером 5924783800:06:003:0113, до матеріалів справи долучено: копію Договору про поділ земельної ділянки, що є спільною частковою власністю від 03.03.2023 року (а.с.54), копію нотаріально завіреної заяви ТОВ «Агрофірма «Косівщинська» щодо згоди на поділ як землекористувача (орендаря) земельної ділянки з кадастровим номером 5924783800:06:003:0064 (а.с.14), технічну документаціюа із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, що перебуває в спільній частковій власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Косівщинської сільської ради Сумського району Сумської області, кадастровий номер земельної ділянки що підлягає поділу 5924783800:06:003:0064. Внаслідок поділу вказаної земельної ділянки утворились дві нові земельні ділянки: земельна ділянка з кадастровим номером 5924783800:06:003:0112 площею 1,3593 га ОСОБА_2 (згідно договору про поділ земельної ділянки від 03.03.2023 реєстр. № 485); земельна ділянка з кадастровим номером 5924783800:06:003:0113 площею 1,3594 га ОСОБА_3 (згідно договору про поділ земельної ділянки від 03.03.2023 реєстр. № 485) (а.с.8); Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 12.12.2023 року НВ-6300740002023, згідно якого земельна ділянка з кадастровим номером 5924783800:06:003:0113 розташована за адресою: Сумська область, Сумський район, Косівщинська сільська рада, категорія – землі сільськогосподарського призначення, вид цільового призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.34); кадастровий план земельної ділянки 5924783800:06:003:0113 (а.с.37 на звороті).

Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може подати позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється чи не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документів, які б посвідчували його право власності.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Судом також врахована правова позиція, що викладена у Постанові Верховного Суду від 22 вересня 2021 року №227/3750/19, у якій колегія суддів касаційної інстанції зробила висновок, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку.

У відповідності до ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 82 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Враховуючи вищевикладене, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача.

Таким чином, суд вважає за необхідне визнати за позивачкою ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка - ОСОБА_3 , на земельну ділянку площею 1,3594 га, кадастровий номер 5924783800:06:003:0113, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Косівщинської сільської ради (на даний час територія Степанівської селищної ради) Сумського району Сумської області.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 18,76, 81, 89, 263 - 265 ЦПК України, ст.ст. 328, 392, 1216, 1218, 1268, 1270, 1272 ЦК України, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) право приватної власності в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка - ОСОБА_3 , на земельну ділянку площею 1,3594 га, кадастровий номер 5924783800:06:003:0113, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Косівщинської сільської ради Сумського району Сумської області.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду через Сумський районний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 10.08.2026 року.

Суддя О.А. Степаненко