Вирок від 13 серпня 2026 р. у справі №574/639/26 — Буринський районний суд Сумської області

Справа № 574/639/26

Провадження № 1-кп/574/113/2026

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2026 року м. Буринь

Буринський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду Сумської області в режимі відео конференції кримінальне провадження №12026200450000426 від 08.05.2026 року про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Буринь, Сумської області, із середньою спеціальною освітою, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого 14.05.2026 року Буринським районним судом Сумської області за ст. 126-1 КК України до покарання у вигляді 160 годин громадських робіт, маючого не зняту та не погашену судимість,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора – ОСОБА_4 ,

потерпілого – ОСОБА_5 ,

обвинуваченого – ОСОБА_3 ,

захисника – ОСОБА_6 ,

в с т а н о в и в:

08.05.2026 року близько 10:30 год. ОСОБА_3 , перебуваючи за адресою: Сумська область, Конотопський р-н, м. Буринь, вул. Ринкова помітив ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який знаходився неподалік магазину «АТБ» з особистим майном для продажу, яке знаходилось в картонній коробці, а саме лотком з десятком яєць та панамами в кількості 5 шт.

В цей час у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, реалізуючи який ОСОБА_3 , діючи умисно, підійшов до ОСОБА_7 та, усвідомлюючи, що його дії є відкритими для останнього та оточуючих навколо осіб, забрав з наявної картонної коробки лоток з десятком яєць, вартістю 60 грн. та панаму вартістю 163 грн., та не зважаючи на вимоги ОСОБА_7 повернути негайно відкрито викрадене, пішов від нього. ОСОБА_7 , за допомогою велосипеду, наздогнав ОСОБА_3 біля магазину з рибальським приладдям, розташованого за вищевказаною адресою, та знову вимагав повернути викрадене, внаслідок чого ОСОБА_3 наніс удар кулаком правої руки в обличчя, а саме в ділянку рота, в результаті чого у ОСОБА_7 виникли забійна рана на нижній губі зліва, яка відноситься до легких тілесних ушкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров`я більш ніж 6 але не більше 21 дня та синець на верхній губі, який відноситься до легких тілесних ушкоджень. Після цього ОСОБА_3 з викраденим майном залишив місце скоєння злочину та розпорядився викраденим на власний розсуд, чим спричинив потерпілому майнову шкоду на загальну суму 223 грн.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому йому злочині, за обставин, викладених в обвинувальному акті, визнав повністю та пояснив, що 08.05.2026 року близько 10 год. 30 хв. він, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, вийшов з магазину "АТБ", що знаходиться в м. Буринь, та помітив потерпілого ОСОБА_7 , який неподалік магазину продавав панами та лоток яєць. Так як він є військовослужбовцем то підійшов до потерпілого та запитав чому він не служить під час військового стану та продає військові панами, на що останній відповів, що чим хоче тим і торгує. Обурившись від такої відповіді потерпілого, він забрав з картонної коробки лоток яєць та одну панаму, після чого, не зважаючи на вимоги ОСОБА_7 їх повернути, пішов в бік рибальського магазину. Через деякий час потерпілий наздогнав його на велосипеді та знову почав вимагати повернути свої речі, після чого він вдарив його кулаком правої руки в обличчя і пішов далі, випивши по дорозі всі яйця з лотка, який забрав у потерпілого. Також, обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому, попросив вибачення у потерпілого, повністю визнав заявлений останнім до нього цивільний позов та просив суд надати йому можливість повернутись на військову службу щоб спокутувати свою провину.

Потерпілий ОСОБА_7 в судовому засіданні повідомив, що 08.05.2026 року близько 10 год. 30 хв. біля магазину "АТБ", який знаходиться на вул. Ринковій в м. Буринь, він продавав звичайні панами, кольору піксель, та лоток яєць, кількістю 10 шт. В цей час до нього підійшов обвинувачений ОСОБА_3 та почав чіплятись до нього з-приводу того, що він торгує військовими панамами та погрожувати розбити йому лице. Після цього обвинувачений забрав в нього лоток яєць і одну панаму. Він вимагав їх повернути, однак обвинувачений не відреагував та пішов, а він сів на велосипед та наздогнавши обвинуваченого біля магазину "Едельвейс" попросив його повернути хоча б лоток яєць, але відчув удар в обличчя, після якого в нього злетіли окуляри та запаморочилась голова. Після того як обвинувачений пішов він зателефонував у поліцію та розповів, що трапилось. Також потерпілий повністю підтримав заявлений ним до обвинуваченого цивільний позов про стягнення моральної шкоди та повідомив, що з приводу отриманих тілесних ушкоджень за медичною допомогою не звертався, однак та внаслідок дій обвинуваченого, який значно переважає його у фізичній силі, зазнав душевних та фізичних страждань, оскільки має тяжке захворювання очей та після збиття обвинуваченим окулярів з його обличчя втратив можливість орієнтуватись, а також після вчиненого відносно нього злочину в нього з`явився страх з`являтись в громадських місцях.

Заслухавши показання обвинуваченого та потерпілого, які відповідають фактичним обставинам справи і сторонами кримінального провадження не оспорюються, з`ясувавши думку учасників судового провадження про визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядок їх дослідження, суд у відповідності до вимог ч.3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та судовий розгляд було обмежено допитом обвинуваченого та потерпілого, а також дослідженням характеризуючих даних щодо особи обвинуваченого та документів, необхідних для вирішення долі речових доказів та розподілу процесуальних витрат.

При цьому судом було з`ясовано правильність розуміння учасниками провадження змісту цих обставин, не встановлено сумнівів у добровільності їх позиції та роз`яснено їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Надані обвинуваченим та потерпілим в судовому засіданні, показання не викликають у суду жодних розумних сумнівів щодо доведеності винуватості ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину, а тому суд вважає вину обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, наведених в описовій частині вироку, доведеною повністю та його дії кваліфікує за ч.4 ст.186 КК України, так як своїми діями ОСОБА_3 вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинене в умовах воєнного стану.

При призначенні покарання для обвинуваченого суд, у відповідності до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його особу, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також положення ч.2 ст.50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Вчинене ОСОБА_3 кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.186 КК України, згідно зі ст.12 КК України є умисним тяжким злочином.

Обвинувачений ОСОБА_3 є військовослужбовцем за призовом під час мобілізації, одружений, раніше судимий, за місцем проживання характеризується негативно, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

В якості обставин, що пом`якшують покарання суд враховує: щире каяття обвинуваченого, оскільки він критично оцінив вчинений ним злочини та висловив жаль з приводу скоєного, попросив вибачення в потерпілого та повністю визнав заявлений до нього потерпілим цивільний позов; активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, так як він правдиво повідомив про обставини його вчинення; а також, що обвинувачений має статус учасника бойових дій, під час захисту Батьківщини отримав поранення та був нагороджений відзнакою Міністра оборони України "Хрест Доблесті".

Обставиною, що обтяжує покарання відповідно до ст.67 КК України, є рецидив кримінальних правопорушень.

З урахуванням викладеного, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 враховуючи незначну вартість викраденого майна, наявність декількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, а також беручи до уваги позицію прокурора про необхідність застосування при призначенні покарання ст. 69 КК України, суд приходить до висновку про можливість на підставі вказаної статті призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі на строк нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.4 ст.186 КК України, у виді позбавлення волі строком на два роки.

Судом встановлено, що вироком Буринського районного суду Сумської області від 14.05.2026 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, та призначено йому покарання у виді 160 годин громадських робіт, яке обвинувачений не відбув.

Таким чином, оскільки, ОСОБА_3 вчинено кримінальне правопорушення до постановлення вказаного вироку, то остаточне покарання йому необхідно призначити із застосуванням ч.4 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання у виді 160 годин громадських робіт більш суворим покаранням у виді двох років позбавлення волі.

Разом з цим, ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а й від спроможності правоохоронних органів не допустити безкарності злочинних діянь та спроможності виконати його обвинуваченим.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст.58 КК України покарання у виді службового обмеження застосовується до засуджених військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на строк від шести місяців до двох років у випадках, передбачених цим Кодексом, а також у випадках, коли суд, враховуючи обставини справи та особу засудженого, вважатиме за можливе замість обмеження волі чи позбавлення волі на строк не більше двох років призначити службове обмеження на той самий строк.

З урахуванням особи обвинуваченого, який є військовослужбовцем за призивом під час мобілізації, обставин кримінального провадження та обставин, які пом`якшують його покарання, суд вважає за можливе ОСОБА_3 замість призначеного покарання у виді позбавлення волі призначити покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців на строк два роки.

На підставі ч. 2 ст.58 КК України із суми грошового забезпечення обвинуваченого слід провадити відрахування в доход держави у розмірі 20 відсотків.

На переконання суду саме таке покарання відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

08.05.2026 року ОСОБА_3 було затримано в порядку ст.208 КПК України та в подальшому останньому було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк дії якого продовжений до 06.09.2026 року включно.

Згідно з ч. 1 ст. 377 КПК України, якщо обвинувачений тримається під вартою, суд звільняє його з-під варти в залі судового засідання у разі виправдання; звільнення від відбування покарання; засудження до покарання, не пов`язаного з позбавленням волі; ухвалення обвинувального вироку без призначення покарання.

З огляду на викладене суд вважає за необхідне звільнити ОСОБА_3 з-під варти негайно.

Крім того, на підставі ст.72 КК України обвинуваченому слід зарахувати строк попереднього ув`язнення з 08.05.2026 року по 14.08.2026 року включно у строк відбуття покарання із розрахунку, що одному дню попереднього ув`язнення відповідають три дні службового обмеження для військовослужбовців.

Потерпілим поданого цивільний позов, в якому він просить стягнути з обвинуваченого на свою користь 50000 грн. моральної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням.

Згідно ч.1 ст.129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Суд вважає встановленим, що в результаті протиправних дій обвинуваченого потерпілому завдана моральна шкода, оскільки в зв`язку з отриманими тілесними ушкодженнями він очевидно зазнав фізичного болю, а також зазнав душевних страждань.

Отже, беручи до уваги обставини заподіяння моральної шкоди, глибину та тривалість душевних страждань, перенесених потерпілим, а також визнання обвинуваченим заявленого до нього цивільного позову, суд приходить до висновку про наявність підстав для його задоволення.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави витрати на залучення експертів для проведення судових експертиз в сумі 4813,60 грн.

Питання щодо речових доказів підлягає вирішенню у відповідності до ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.366-371, 373-376 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, та призначити йому покарання із застосуванням ст.69 КК України, у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Буринського районного суду Сумської області від 14.05.2026 року, більш суворим покаранням за даним вироком, призначити покарання ОСОБА_3 у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст.58 КК України покарання, що призначене ОСОБА_3 у вигляді позбавлення волі строком 2 (два) роки замінити на службове обмеження для військовослужбовців строком на 2 (два) роки з відрахуванням 20 (двадцяти) відсотків із суми грошового забезпечення в дохід держави.

Під час відбування цього покарання засуджений не може бути підвищений за посадою, у військовому званні, а строк покарання не зараховується йому в строк вислуги років для присвоєння чергового військового звання.

На підставі ст.377 КПК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 з-під варти негайно у зв`язку з призначеним покаранням у виді службового обмеження.

На підставі ст.72 КК України у строк виконання покарання зарахувати час попереднього ув`язнення ОСОБА_3 , а саме з 08.05.2026 року по 14.08.2026 року включно, із розрахунку, що три дні службового обмеження для військовослужбовців відповідають одному дню попереднього ув`язнення.

Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 моральну шкоду, завдану вчиненням кримінального правопорушенням, в розмірі 50000 (п`ятдесят тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експертів для проведення судової товарознавчої експертизи у сумі 4813 (чотири тисячі вісімсот тринадцять) грн. 60 коп.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 18.05.2026 року на чоловічу панаму кольору хакі – скасувати.

Речові докази по справі:

- чоловічу панаму кольору хакі, яка передана на зберігання потерпілому ОСОБА_7 – залишити в його розпорядженні:

- відеозапис з ТЦ "Едельвейс" на оптичному диску – залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Буринський районний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же самий строк з моменту вручення його копії.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: ОСОБА_1