Рішення від 12 серпня 2026 р. у справі №367/3532/26 — Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/3532/26

Провадження №2/367/5150/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

13 серпня 2026 року Ірпінського міського суду Київської області в складі:

головуючого – судді Третяк Я.М.

за участю секретаря – Люліної О.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, в якому просила стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), який продовжує навчання, у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи стягнення з дня пред`явлення позовної заяви до суду, і до закінчення навчання, але не довше, ніж до досягнення ним двадцяти трьох років.

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що з 21.08.1999 перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Під час перебування у шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 16.01.2008, виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Кремінського районного управління юстиції. 13.05.2020 шлюб, зареєстрований між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , було розірвано на підставі рішення Кремінського районного суду Луганської області від 13.05.2020 (справа №414/886/20).

Як зазначає позивач, з моменту розірвання шлюбу і по теперішній час син ОСОБА_3 мешкає разом нею. На підставі судового наказу, виданого Кремінським районним судом Луганської області від 25.06.2020 у справі №414/1287/20, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, та не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 24.06.2020 та до повноліття дитини. На підставі зазначеного судового наказу 03.07.2020 було відкрито виконавче провадження №62465520, яке здійснювалось Кремінським відділом ДВС у Сіверськодонецькому районі Луганської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України. У подальшому з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 здійснювалось стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 виповнилось 18 років, а тому стягнення аліментів згідно судового наказу припинено (у зв`язку з досягненням дитиною повноліття), та, відповідно, виконавче провадження №62465520 закінчено. Відповідно до договору від 08.08.2025 № 427 про навчання в Ірпінському фаховому коледжі економіки та права, укладеного між Ірпінським фаховим коледжем економіки та права в особі директора Пілевич О. А. та ОСОБА_1 , встановлено, що ОСОБА_3 одержує освітні послуги в Ірпінському фаховому коледжі економіки та права. Форма навчання – денна; освітній ступінь – фаховий молодший бакалавр; назва напряму, спеціальності – F3 «Комп`ютерні науки». Строк надання освітньої послуги – 2 роки. Крім цього пунктами 4.1., 4.2. вказаного договору визначено, що загальна вартість освітньої послуги на момент укладання Договору становить (без урахування інфляції) 62000,00 грн (шістдесят дві тисячі гривень). Вартість освітньої послуги за рік на момент укладання Договору становить 31000,00 грн (тридцять одна тисяча гривень). Пунктом 4.6. вказаного Договору визначено, що замовник що семестрово здійснює оплату за послуги до початку їх надання в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на діючий реєстраційний рахунок виконавця. Довідкою Ірпінського фахового коледжу економіки та права від 03.02.2026 № 5497 підтверджується, що ОСОБА_3 навчається на ІІІ курсі денного відділення коледжу за спеціальністю «Комп`ютерні науки». Дата закінчення навчання – 30.06.2027.

Ураховуючи, що добровільної згоди з приводу матеріального утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, між сторонами не досягнуто, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 12.03.2026 зазначену позовну заяву розподілено для розгляду судді Ірпінського міського суду Київської області Третяк Я.М.

Ухвалою від 20.03.2026 за вказаним позовом відкрито позовне провадження в цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

10.07.2026 від третьої особи ОСОБА_3 надійшла заява, в якій просив проводити розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

27.07.2026 представником позивача через підсистему «Електронний суд» подано заяву, в якій просив суд проводити розгляд справи без його участі та за відсутності позивача.

В судове засідання відповідач не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, а тому відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без його участі та ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами ч. 1 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Як вбачається з матеріалів справи, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 .

Згідно довідок від 27.02.2024 № 3251-5003136928 та № 3251-5003136851 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_1 та її син ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .

Установлено, що на підставі судового наказу, виданого Кремінським районним судом Луганської області від 25.06.2020 у справі №414/1287/20, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, та не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 24.06.2020 та до повноліття дитини.

Як видно з матеріалів справи, 08.08.2025 між Ірпінським фаховим коледжом економіки та права, в особі директора ОСОБА_4 та ОСОБА_1 укладено договір № 427 про навчання в Ірпінському фаховому коледжі економіки та права.

Згідно п.4.1. договору загальна вартість освітньої послуги на момент укладення договору становить 62 000,00 грн.

Згідно п.4.2. договору передбачено, що вартість освітньої послуги за рік на момент укладення договору становить 3100,00 грн.

Згідно з довідкою від 03.02.2026 № 5497 ОСОБА_3 навчається на третьому курсі денного відділення коледжу за спеціальністю «Комп`ютерні науки». Дата вступу – 01.09.2023, дата закінчення – 30.06.2027.

Так, на підтвердження здійснення оплати за навчання сина, позивачем долучено до матеріалів справи платіжною інструкцією від 08.09.2025 на суму 15500,00 грн (призначення платежу: КПК 0611101, плата за навчання зг.дог. № 427 від 08.08.2025, ОСОБА_3 ) та платіжну інструкцію від 02.02.2026 на 15500,00 грн (призначення платежу: КПК 0611101, плата за навчання зг.дог. № 427 від 08.08.2025, ОСОБА_3 ).

Також встановлено, що відповідач у справі ОСОБА_2 працює в ТОВ «ВС ТЕХНІК» з 01.10.2024 та займає посаду інженера. Сукупний дохід за період з 01.01.2026 по 30.06.2026 склав 142 296,75 грн, що підтверджується долученою стороною позивача довідкою № 17/07-26 від 17.07.2026.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості вимог щодо права позивача на стягнення з відповідача аліментів, суд виходить з такого.

Статтею 180 СК України визначено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а у випадках, передбачених статтями 198, 199 цього Кодексу, - і своїх повнолітніх дочку, сина.

Батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати (стаття 198 СК України).

Відповідно до ч.1 ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

У зазначеній нормі права законодавець пов`язує обов`язок батьків утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років за умови, коли батьки можуть надавати таку матеріальну допомогу.

Частиною другою статті 199 СК України встановлено, що право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3 обов`язок батьків утримувати повнолітню дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Згідно з статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Відповідно до статті 201 СК України до відносин між батьками і повнолітніми дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192, 194-197 цього Кодексу.

Виявлення бажання на отримання матеріальної допомоги у зв`язку з продовженням навчанням є правом повнолітньої дочки (сина) або одного з батьків, з якими вона (він) проживають, яке нерозривно пов`язано з обов`язковою умовою можливості відповідача надавати таку допомогу і така умова оцінюється судом у сукупності з іншими обставинами, що мають істотне значення для вирішення спору.

Частиною 1 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Сімейний кодекс України виходить із принципів рівності прав та обов`язків батьків. Відповідно до закону надавати матеріальну допомогу повнолітньому сину чи дочці, які продовжують навчання, зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає їх син (дочка).

Статтею 200 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Тобто на відміну від аліментів на неповнолітню дитину, при стягненні аліментів на дитину, яка досягла повноліття, необхідно враховувати, чи має батько можливість надання такого утримання та чи повнолітні дочка, син, що продовжують навчання, у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 263 ЦПК України).

Верховний Суд у постанові від 23 січня 2019 року у справі №346/10317/ виснував, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, що перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) існування потреби у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

При цьому, подаючи до суду позовну заяву, особа має довести наявність вищевказаних фактів, які надають право стягувати аліменти на повнолітню дочку, сина, що продовжують навчання. При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків з надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.

Верховний Суд у постанові від 20 травня 2020 року у справі №635/1139/17 виснував, що не надання будь-яких доказів на підтвердження обставин, які б свідчили про наявність у повнолітньої дитини потреби в матеріальній допомозі саме у зв`язку з навчанням (понесення витрат на харчування, проїзд, проживання, придбання підручників тощо) може стати підставою для відмови у задоволенні позовної заяви про стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання після досягнення повноліття.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_3 є сином відповідача ОСОБА_2 , проходить навчання за денною формою в Ірпінському фаховому коледжі економіки та права, у зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги. Зазначені обставини відповідачем не спростовані та сумнівів не викликають.

Крім того, суд встановив, що відповідач ОСОБА_2 офіційно працевлаштований та має сталий дохід.

Матеріали справи свідчать, що саме позивачка здійснює оплату навчання сина, забезпечує його утримання та фактично несе витрати, пов`язані із його навчанням. Відповідач доказів надання матеріальної допомоги сину не надав, відзиву на позов не подав, доводів позивачки не спростував.

З аналізу змісту наведеної норми ст. 199 СК України вбачається, що законодавець пов`язує обов`язок батьків утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років за умови, коли батьки можуть надавати таку матеріальну допомогу.

Частиною другою статті 200 СК України визначено, що при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

При цьому, подаючи до суду позовну заяву, особа має довести наявність вищевказаних фактів, які надають право стягувати аліменти на повнолітню дочку, сина, що продовжують навчання.

Таким чином, лише та обставина, що на батьків покладено обов`язок утримувати повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, сама по собі не може бути підставою для задоволення позовних вимог у розмірі, заявленому позивачем.

Отже, при визначенні розміру аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, суд приймає до уваги обставини, зазначені у статті 182 СК України та, виходячи з засад розумності, виваженості, справедливості, враховує правомірні очікування позивача на отримання аліментів, оскільки вона утримує його у зв`язку з неможливістю сина працевлаштуватися та отримувати дохід, суд вважає за можливе визначити до стягнення аліменти у розмірі 1/4 частки від всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з 23.03.2026 та до закінчення навчання ОСОБА_3 , але не більш ніж до досягнення 23-річного віку.

Суд вважає, що саме такий розмір аліментів, спрямований на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, відповідає вимогам розумності та є співмірний витратам, в зв`язку з навчанням, що потребує коштів на проїзд до навчального закладу, харчування, купівлю приладдя для навчання, тощо.

У зв`язку з вищевикладеним, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та їх задоволення.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Крім того, суд роз`яснює сторонам у справі, що згідно ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

З урахуванням ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень, 20 копійок.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 81, 258, 259, 263-265, 268, 280, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ), аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 12.03.2026 і до закінчення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчання, але не довше, ніж до досягнення ним 23-річного віку.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь держави судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень, 20 копійок.

Допустити негайне виконання рішення суду у межах платежу аліментів за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України -https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням- http://reyestr.court.gov.ua

Суддя: Я.М.Третяк