Вирок від 13 серпня 2026 р. у справі №484/452/26 — Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Провадження: № 1-кп/484/230/26

Справа: № 484/452/26

Вирок

іменем України

14.08.2026 року м. Первомайськ

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючої- судді ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у судовому засіданні в м. Первомайську в залі суду кримінальне провадження № №12025152110000901 від 11.11.2025 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця м. Миколаїв Миколаївської області, громадянина України, з середньою освітою, проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , не працючий, судимий 18.06.2026 року Заводським районним судом м. Миколаєва за ч.4 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 185 КК України

за участю прокурора ОСОБА_4

обвинуваченого, який приймає участь в режимі відеоконференції з СІЗО м. ОСОБА_5

за відсутності представника потерпілого за наявності його заяви

встановив

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан, який був неодноразово продовжений, та діяв станом на 01.11.2025.

Так, 01 листопада 2025 року ОСОБА_3 , перебуваючи в м. Первомайськ, Миколаївської області, за адресою свого тимчасового мешкання: АДРЕСА_2 , вирішив вчинити крадіжку будь-якого цінного майна з сусідньої квартири за адресою: АДРЕСА_3 . Того ж дня, в обідній час доби, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_3 , шляхом стороннього впливу за допомогою металевої проволоки відкрив ригельний замок та незаконно проник всередину вказаної квартири.

Після цього, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 , переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення, впевнившись, що за ним ніхто не спостерігає та його протиправні дії залишаються таємними для оточуючих, таємно, в умовах воєнного стану, викрав з квартири майно ОСОБА_6 , а саме, ноутбук торгової марки «ASUS» серії «VivoBook», моделі «E1504FA (BQ1311), сірого кольору вартістю 16455,18 гривень, після чого з місця події зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд. Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_3 спричинив матеріальний збиток потерпілій на загальну суму 16455,18 гривень

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.4 ст.185 КК України та визнає його винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло, вчинена в умовах воєнного стану.

Вказаних висновків суд дійшов, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України визнав повністю. Фактичні осбтавини справи викладені в обвинувальному акті не оспорює. У скоєному щиро розкаявся. Просив його суворо не карати та не позбавляти волі. Збитки не відшкодував.

Потерпіла суду надав заяву про слухання справи у її відсутність, збитки їй не відшкодовано, цивільний позов не заявляє.

Даючи оцінку показанням ОСОБА_3 суд визнає їх правдивими і достовірними, оскільки вони послідовні, об`єктивно і досить повно відображають обставини скоєного обвинуваченим кримінального правопорушення.

За згодою учасників судового провадження, згідно з ч. 3 ст. 349 КПК України, враховуючи те, що обвинувачений погодився з усіма обставинами та кваліфікацією вчиненого ним діяння, суд визнав недоцільним дослідження доказів, зібраних в ході досудового розслідування, щодо фактичних обставин, форми вини, мотиву та мети вчинення кримінального правопорушення, виду і розміру шкоди, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що учасники провадження правильно розуміють зміст цих обставин, суд переконався у добровільності їх позиції, а також роз`яснив, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Отже, доведено, що кримінальне правопорушення було вчинено за обставин, викладених в обвинувальному акті.

Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, за яким кваліфіковано дії обвинуваченого, а саме за ч. 4 ст. 185 КК України, є злочином.

Обставини, які пом`якшують покарання - щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, його особу, яка щиро розкаялась у вчиненому, посередньо характеризується за місцем проживання, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

При призначенні покарання, суд також бере до уваги положення ст. 50 КК України, якою встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, положення ст. 65 КК України, згідно з якою, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Судом встановлено, що вироком Заводського районного суду м.Миколаїва від 18.06.2026 року ОСОБА_3 засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

У цьому кримінальному провадженні ОСОБА_3 пред`явлено обвинувачення за кримінальне правопорушення, що вчинено ним до ухвалення вироку 18.06.2026 року.

Згідно з ч.4 ст.70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Таким чином, після постановлення вказаного вироку ОСОБА_3 визнається винуватим у вчиненні іншого кримінального правопорушення, вчиненого ним до постановлення попереднього вироку, тому призначати покарання необхідно з урахуванням вимог ч. 4 ст. 70 КК України.

Суд, враховуючи викладене, приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого неможливе без ізоляції від суспільства, у зв`язку з чим призначає покарання у виді позбавлення волі.

Цивільний позов не заявлено.

Процесуальні витрати на підставі ст. 124 КПК України підлягають стягненню з ОСОБА_3 на користь держави.

Речові докази необхідно вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженню судом не обирався.

Керуючись ст. ст. 100, 124, 349, 368, 370, 371, 374-376 КПК України, суд

ухвалив

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому йому обвинуваченні за ч. 4 ст.185 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених особі покарань за цим вироком та за вироком Заводського районного суду м.Миколаїва від 18.06.2026 року призначити остаточне покарання ОСОБА_3 у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 1 (один) місяць.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.

Витрати на проведення експертиз у кримінальному провадження на загальну суму на суму 14708 грн 10 коп стягнути з ОСОБА_3 на користь держави.

Речовий доказ: згідно квитанції №85 від 11.11.2025 року, що поміщено до камери речових доказів Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області, а саме: 5-ть слідів папілярних узорів, дактилоскопічні карти потерпілої, свідка, дактилоскопічну карту ОСОБА_7 -знищити;

згідно квитанції п`ять шурупів, замок та ключ, які поміщено до первинної упаковки – сейф пакету, разом з биркою Миколаївського НДЕКЦ – повернути потерпілій ОСОБА_8 .

Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя