Постанова від 13 серпня 2026 р. у справі №467/1050/26 — Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 467/1050/26

Провадження № 1-в/467/193/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.08.2026 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

засудженого ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),

представника колонії ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Арбузинка клопотання засудженого

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого вироком Миколаївського апеляційного суду від 11 січня 2023 року за ч.3 ст. 204 КК України до 8 років 2 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного майна із знищенням незаконної продукції,

про заміну покарання у виді позбавлення волі більш м`яким у виді пробаційного нагляду

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2026 року до суду надійшло клопотання засудженого ОСОБА_4 про заміну покарання у виді позбавлення волі більш м`яким у виді пробаційного нагляду на підставі ст. 82 КК України, мотивоване тим, що він відбув більшу частину призначеного судом покарання, досяг великих успіхів, отримав 16 заохочень, здобув освіту, відшкодував судові витрати та не допустив жодного правопорушення. Більш того, він переведений до дільниці соціальної реабілітації, усвідомив наслідки вчиненого ним правопорушення та зробив для себе належні висновки, має намір після звільнення повернутися до нормального життя, продовжити навчання на юридичному факультеті.

Засуджений у судовому засіданні підтримав заявлене клопотання.

Представник колонії підтримав позицію засудженого.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що засуджений відбув передбачену законом частину покарання, після відбуття якої щодо нього може бути застосована заміна покарання на більш м`яке. Засуджений має як заохочення, так і шість стягнень. Строк невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі є значним.

Вивчивши матеріали особової справи засудженого, заслухавши думки учасників процесу, суд приходить до наступного.

ОСОБА_4 засуджений вироком Миколаївського апеляційного суду від 11 січня 2023 року за ч.3 ст. 204 КК України до 8 років 2 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного майна із знищенням незаконної продукції.

Початок строку відбування покарання: 20.03.2022 року, кінець строку відбування покарання: 20.05.2030 року.

З досліджених матеріалів особової справи засудженого вбачається, що засуджений з 03.05.2023 року відбуває покарання у виді позбавлення волі в державній установі "Південноукраїнська виправна колонія (№83)" Миколаївської області.

Згідно характеристики на засудженого, наданої державною установою «Південноукраїнська виправна колонія (№83)» від 10 серпня 2026 року, засуджений ОСОБА_4 характеризується наступним чином. Згідно ч.1 ст. 118 КВК України працевлаштований робітником по виготовленню МПП. Згідно з ч.5 ст.118 КВК України залучається без оплати праці до робіт з благоустрою колонії, поліпшення житлово-побутових умов та допоміжних робіт. У колі засуджених підтримує рівні взаємовідносини, не конфліктний. На критику в свою адресу реагує адекватно. Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи. Спальне місце та приліжкову тумбочку утримує у чистоті і порядку. До майна установи і предметів, якими користується у побуті ставиться відповідально. Виконує передбачені законом вимоги персоналу установи. Засуджений не перебуває на профілактичному обліку.

Засуджений має 13 заохочень у виді «Подяки» та 6 стягнень: 05.07.2022 року - попередження начальника СІЗО (намагався налагодити міжкамерний зв`язок); 05.10.2022 року - попередження начальника СІЗО (намагався налагодити міжкамерний зв`язок); 31.10.2022 року - догана начальника СІЗО (намагався налагодити міжкамерний зв`язок); 23.11.2022 року – догана начальника СІЗО (порушив розпорядок дня); 03.01.2023 року – карцер 5 діб (намагався налагодити міжкамерний зв`язок); 10.03.2023 року - попередження начальника СІЗО (виявлено та вилучено заборонені предмети).

Постановою начальника державній установі "Південноукраїнська виправна колонія (№83)" Миколаївської області від 05.08.2026 року переведений до дільниці соціальної реабілітації.

Відповідно до довідки ДУ «Південноукраїнська виправна колонія (№83)» від 12 серпня 2026 року за вих. № 10/829засуджений ОСОБА_4 в ДУ «Південноукраїнська ВК (№ 83)» працевлаштований на дільниці з виготовлення малопомітної перешкоди плутанки сітки згідно договору № 10 від 01.04.2024 року; працевлаштований на дільниці, з виготовлення малопомітної перешкоди плутанки сітки, згідно договору № 76 від 01.01.2025 року; працевлаштований на дільниці з виготовлення малопомітної перешкоди плутанки сітки згідно договору № 64 від 10.03.2026 року.

Відповідно до довідки ДУ «Південноукраїнська виправна колонія (№83)» від 12 серпня 2026 року за вих. № 6/830засуджений ОСОБА_4 в ДУ «Південноукраїнська ВК (№ 83)» з липня 2023року залучається без оплати праці до робіт з благоустрою колонії, поліпшення житлово-побутових умов, допоміжних робіт.

Згідно з п. 2 ч. 4 ст. 82 КК України заміна невідбутої частини покарання більш м`яким можлива після фактичного відбуття засудженим не менше половини строку покарання, призначеного судом за тяжкий злочин.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, за яке відбуває покарання засуджений, передбачене ч.3 ст. 204 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.

Засуджений відбув більше 1/2 частини строку покарання, призначеного судом. Невідбута частина покарання засудженого на день розгляду справи у суді складає 3 роки 9 місяців 6 днів.

Застосуванню ст. 82 КК України (заміна не відбутої частини покарання більш м`яким), за формальними ознаками засуджений підлягав по відбуттю 1/2 частини строку покарання 20 квітня 2026 року. Рішенням комісії державної установи «Південноукраїнська виправна колонія №83» (протокол № 13 від 28 квітня 2026 року) відмовлено в застосуванні ст. 82 КК України, як особі, яка не стала на шлях виправлення.

Статтею 51 КК України визначено систему кримінальних покарань, яка включає в себе види покарань та їх порівняльну суворість, яка визначається від першого виду найбільш м`якого покарання до останнього - найсуворішого. Пунктом 7-1 ч.1 вказаної статті визначено вид покарання - «пробаційний нагляд», а пунктом 11 цієї ж статті є вид покарання - «позбавлення волі». З чого слідує, що пробаційний нагляд є більш м`яким видом покарання, ніж позбавлення волі.

Згідно з ст.6 КВК України виправлення засудженого це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки, свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства, повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві.

Відповідно до положень ст. 82 КК України особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, або покарання у виді довічного позбавлення волі невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м`яким покаранням. Заміна невідбутої частини покарання більш м`яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.

Заміна невідбутої частини покарання більш м`яким є важливою складовою прогресивної системи відбування покарання, яка дає змогу, дотримуючись мети покарання, водночас покращувати правове становище засудженого і зменшувати обсяг та характер карально-виховного впливу на нього. У такий спосіб закон стимулює добросовісне відбування покарання засудженим, визначаючи, що саме від його поведінки значною мірою залежить можливість покращення його правового становища.

Умовами застосування заміни невідбутої частини покарання більш м`яким є: 1) засуджений відбуває покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі, або довічного позбавлення волі (ч. 1 ст. 82); 2) він став на шлях виправлення (ч. 3 ст. 82); 3) він фактично відбув встановлену ч. 4 ст. 82 частину призначеного судом покарання.

Положення про те, що засуджений став на шлях виправлення, означає, що його зразкова поведінка і сумлінне ставлення до виконання обов`язків в період відбування покарання засвідчили успішність процесу виправлення і можливість ефективного продовження його за умови застосування до засудженого більш м`якого виду покарання.

Ставлення особи на шлях виправлення це прагнення засудженого до такого виправлення, позитивні зрушення в його поведінці і добросовісне ставлення до праці, які свідчать про сумлінне здійснення процесу виправлення, що може ефективно продовжуватись і в умовах відбування більш м`якого покарання. Підставою для заміни невідбутої частини покарання більш м`яким покаранням є обставина, що засуджений не виправився, не довів своє виправлення, але став на шлях виправлення і для закріплення досягнутих результатів ще необхідний вплив на нього, але вже в умовах відбування більш м`якого виду покарання. Свідченням того, що засуджений став на шлях виправлення, є його зразкова поведінка і сумлінне ставлення до праці, додержання режиму відбування покарання, однак ефективність і гарантованість цього процесу можливі лише за умови застосування до нього більш м`якого покарання.

Зразкова поведінка полягає у дотриманні правил внутрішнього розпорядку, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутності порушень дисципліни, це поведінка, на яку повинні орієнтуватися інші особи, які відбувають покарання. Сумлінне ставлення до покладених обов`язків насамперед передбачає, що особа бере участь у суспільно-корисній праці та добросовісно виконує трудові обов`язки, покращує кількісні та якісні показники виконуваної роботи, підвищує виробничу кваліфікацію, бережно ставиться до обладнання та інструментів, дотримується правил охорони праці та техніки безпеки.

Сумлінне ставлення до праці насамперед передбачає, що особа бере участь у суспільно-корисній праці та добросовісно виконує трудові обов`язки, покращує кількісні та якісні показники виконуваної роботи, підвищує виробничу кваліфікацію, бережно ставиться до обладнання та інструментів, дотримується правил охорони праці та техніки безпеки.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 17 постанови від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким», судам, зокрема, слід ретельно з`ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.

При цьому, висновок суду повинен ґрунтуватися на всебічному врахуванні даних про поведінку засудженого і ставлення його до праці за весь час відбування покарання.

Разом з тим, дотримання порядку та умов відбування покарання, а також, добросовісна поведінка засудженого, відповідно до ст. 9 КВК України, є його обов`язком, а процес виправлення та перевиховання має бути стабільним та послідовним.

Дійсно, як зазначено у характеристиці, ОСОБА_6 характеризується позитивно, працевлаштований та має заохочення.

Разом з тим, суд враховує, що покарання у виді пробаційного нагляду є більш м`яким, ніж позбавлення волі, та схоже за умовами на покарання із застосуванням ст. 75 КК України, оскільки особа його відбуває, не перебуваючи у місцях позбавлення чи обмеження волі.

Крім того, суд враховує, що засуджений на початку строку відбування покарання протягом 2022 - 2023 років отримав шість стягнень, в т.ч. одне за злісне порушення встановленого порядку відбування покарання, передбачене ст. 133 КВК України, тому наявна у матеріалах провадження позитивна характеристика засудженого відповідає нормальній поведінці свідомого засудженого та не може бути беззаперечною підставою для застосування щодо нього пільги у виді заміни невідбутої частини покарання більш м`яким у виді пробаційного нагляду.

Наведене свідчить про відсутність беззаперечних доказів, які можуть свідчити про таке успішне здійснення процесу виправлення, що може ефективно продовжуватися й в умовах відбування менш суворого покарання у виді пробаційного нагляду.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність визначених законом підстав для заміни засудженому невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі на більш м`яке - пробаційний нагляд, як того просить засуджений.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання засудженого про заміну йому невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі більш м`яким, пробаційним наглядом.

Керуючись ст. ст. 537, 539 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_4 про заміну покарання у виді позбавлення волі більш м`яким у виді пробаційного нагляду відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 7 днів з моменту її проголошення через Арбузинський районний суд Миколаївської області.

Суддя ОСОБА_1