Вирок від 13 серпня 2026 р. у справі №127/22852/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/22852/26

Провадження № 1-кп/127/593/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.08.2026м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря: ОСОБА_2 ,

прокурора: ОСОБА_3 ,

обвинуваченого: ОСОБА_4 ,

захисника: ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.06.2026 року за № 42026022110000188, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , уродженця смт. Костянтинівка, Арбузинського району, Миколаївської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , маючого вищу освіту, працюючого вантажником у ТОВ «Аграна Фрут Україна», розлученого, раніше судимого, востаннє:

-14.05.2021 вироком Вінницького міського суду Вінницької області за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 Кримінального кодексу України до покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі, звільнений по відбуттю строку покарання,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , будучи раніше неодноразово судимим за вчинення злочинів проти власності, достовірно знаючи, що відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан, дія якого неодноразово продовжувалася, востаннє Указом Президента України від 27.04.2026 № 342/2026 з 05 години 30 хвилин строком на 90 діб, 30.05.2026 перебуваючи на відкритій місцевості неподалік дитячого спортивного майданчика, який знаходиться біля багатоквартирного будинку за адресою: м. Вінниця, Зодчих, 15, на траві помітив належні малолітньому ОСОБА_6 чорну наплічну сумку з фірмовою нашивкою з написом «End&start», вартість якої згідно висновку судово-товарознавчої експертизи, станом на момент вчинення злочину складала 285,60 грн, всередині якої знаходився мобільний телефон марки «Samsung» моделі «Galaxy А24» чорного кольору, вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи, станом на момент вчинення злочину складала 3637,00 грн. У цей час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел спрямований на таємне заволодіння чужим майном.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, діючи повторно, з метою власного незаконного збагачення та заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, розуміючи протиправність своїх дій та їх суспільно небезпечних наслідків, діючи таємно, переконавшись, що за його діями не спостерігають сторонні особи, ОСОБА_4 шляхом вільного доступу взяв у руки чорну наплічну сумку з фірмовою нашивкою з написом «End&start», в якій знаходився мобільний телефон марки «Samsung» моделі «Galaxy А24», які у вказаному місці попередньо залишив потерпілий ОСОБА_6 .

У подальшому, ОСОБА_4 , взявши вище вказані наплічну сумку та мобільний телефон із собою, зник з місця вчинення злочину, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_6 матеріальної шкоди на загальну суму 3922,60 грн.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину в інкримінованому йому діянні визнав в повному обсязі, в чому щиро розкаявся.

З`ясувавши розуміння учасниками процесу змісту обставин, які не будуть досліджуватись, роз`яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку, впевнившись у добровільності та істинності їх позиції, суд вважає обсяг доказів, що підлягають дослідженню, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визначити допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що його характеризують, оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорюються.

По суті пред`явленого обвинувачення ОСОБА_4 надав суду покази аналогічні обставинам викладеним в обвинувальному акті. Пояснивши суду, що 30.05.2026, ідучи в сторону додому через вулицю Зодчих помітив на траві сумку чорного кольору. Озирнувшись, та переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_4 підняв сумку, та, маючи корисливий мотив, вирішив її привласнити. Прийшовши додому, відкрив сумку та побачив мобільний телефон. Власника сумки та мобільного телефону відшукати не намагався.

ОСОБА_4 повідомив, що ставиться до вчиненого негативно, щиро кається, жалкує про вчинене, висновки зробив. Викрадене ним майно добровільно видав працівникам поліції та активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, з потерпілими контактував через свого захисника.

Потерпілий ОСОБА_6 та його законний представник ОСОБА_7 у судове засідання, будучи належним чином повідомленими про час та дату засідання, не з`явились. Поряд з тим, у матеріалах кримінального провадження наявна заява неповнолітнього потерпілого ОСОБА_6 , підписана його законним представником ОСОБА_7 про проведення судового розгляду без їх участі, претензії матеріального ти морального характеру до обвинуваченого відсутні, при визначенні міри покарання- покладаються на розсуд суду.

Заслухавши показання обвинуваченого, суд вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, доведена повністю.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за частиною 4 статті 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

При вирішенні питання щодо обрання ОСОБА_4 покарання суд керується вимогами статей 65-67 КК України, враховує практику Верховного Суду щодо призначення судами кримінального покарання, приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання та керується принципами законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Згідно вимоги про судимість вбачається, що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше неодноразово судимий, востаннє вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 14.05.2021, з урахуванням вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 01.04.2021 року, за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 Кримінального кодексу України до остаточного покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі. Звільнений 19.03.2025 по відбуттю строку покарання.

Згідно довідки КНП «ВОКПЛ ім. акад. О.І. Ющенка ВОР», вих. № 69/3266 від 12.06.2026, вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за даними електронної системи «Доктор Елекс», неодноразово звертався до лікаря-нарколога. Останнє звернення 08.06.2026 року з діагнозом: «Психічні і поведінкові розлади, викликані вживанням опіоїдів – синдром залежності».

Згідно характеристики, виданої директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-Експлуатаційне Об`єднання», вих. № Ж-Д-0003300 від 06.08.2026, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 01.06.2020 року. Скарг від сусідів та мешканців будинку на ОСОБА_4 до ТОВ "ЖЕО" не надходило.

Згідно характеристики, виданої директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-Експлуатаційне Об`єднання», вих. № Ж-Д-0003295 від 06.08.2026, ОСОБА_4 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає з матір`ю – ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є власником квартири.

Згідно довідки, виданої інспектором з кадрів Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграна Фрут Україна», вих. №28 від 23.06.2026, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно виконував роботи по цивільно-правовому договору навантажувально-розвантажувальні роботи у ТОВ «Аграна Фрут Україна» за період: з 17.06.2025 року по 31.10.2025 року, договір було розірвано 31.10.2025 року, згідно ст. 846 ЦКУ; з 19.06.2026 по теперішній час.

Згідно характеристики, виданої керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграна Фрут Україна», ОСОБА_4 за час роботи, а саме з 19.06.2026 по теперішній час, зарекомендував себе як відповідальний, дисциплінований і працьовитий працівник, який сумлінно виконує свої обов`язки та дотримується правил техніки безпеки. До роботи ставиться відповідально, у колективі підтримує доброзичливі стосунки.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 : раніше судимий; має постійне місце проживання разом з матір`ю пенсіонером, яка за словами ОСОБА_4 перебуває на його утриманні; за місцем проживання характеризується позитивно; має постійне місце працевлаштування на підставі цивільно-правового договору у ТОВ «Аграна Фрут Україна», за яким зарекомендував себе з позитивної сторони; неодноразово звертався до лікаря-нарколога з діагнозом: «Психічні і поведінкові розлади, викликані вживанням опіоїдів – синдром залежності»; вину у вчинені кримінального правопорушення визнав в повному обсязі, в чому щиро розкаявся, викрадене повернув.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово вказував, що якщо рецидив злочинів утворює одночасно і їх повторність, передбачену у статті чи частині статті Особливої частини КК України як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, то за змістом ч. 4 ст. 67 КК України суд не може ще раз врахувати ні повторності, ні рецидиву злочину при призначенні покарання як обставину, що його обтяжує.

Обставиною, яке пом`якшує покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Частиною другою статті 50 КК України передбачено чотири види мети покарання: - кара; - виправлення засуджених; - запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженими; - запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень іншими особами.

Відповідно до положень частини 1 статті 65 КК України, суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

З урахуванням конкретних обставин справи, тяжкості кримінального правопорушення, наявності обставини, яка пом`якшує покарання обвинуваченого у виді щирого каяття, відсутності обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, особи обвинуваченого ОСОБА_4 , який раніше неодноразово судимий, має постійне місце проживання разом з матір`ю пенсіонером, яка за словами ОСОБА_4 перебуває на його утриманні, за місцем проживання характеризується позитивно, має постійне місце працевлаштування, на підставі цивільно-правового договору, за яким зарекомендував себе з позитивної сторони,неодноразово звертався до лікаря-нарколога, востаннє з діагнозом: «Психічні і поведінкові розлади, викликані вживанням опіоїдів – синдром залежності», вину у вчинені кримінального правопорушення визнав в повному обсязі, в чому щиро розкаявся, добровільно повернув викрадене майно, та з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, а також враховуючи вимоги ст. 65 КК України, суд вважає, що покаранням необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України - строком 5 (п`ять) років, оскільки призначення саме цього виду та розміру покарання визнано судом найбільш відповідним досягненню мети покарання, визначеної ст. 50 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням. Згідно з ч. 3 ст. 75 КК України, у випадках, передбачених частинами першою, другою цієї статті, суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки. Тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом.

Суд враховує: тяжкість кримінального правопорушення, особу винного, а саме те, що, обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому, добровільно повернув викрадене, раніше судимий, має постійне місце проживання разом з матір`ю пенсіонером, яка за словами ОСОБА_4 перебуває на його утриманні, за місцем проживання характеризується позитивно, має постійне місце працевлаштування на підставі цивільно-правового договору, за яким зарекомендував себе з позитивної сторони, обставину, що пом`якшує покарання у виді щирого каяття, що у своїй сукупності є підставою для прийняття судом рішення про можливість звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України із застосуванням положень ст. 76 КК України.

Суд при цьому враховує імперативні приписи ч. 1 ст. 76 КК України, якими передбачено, що у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням суд покладає на засудженого такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Відповідно до вимог ст. 124 КПК України, з обвинуваченого ОСОБА_4 слід стягнути на користь держави процесуальні витрати, а саме, документально підтверджені витрати на залучення експертів: висновок експерта № 1000/26-21 від 10.06.2026 вартістю 1832,04 гривень; висновок експерта № 1036/26-21 від 16.06.2026 вартістю 1832,04 гривень. Загальна сума витрат на залучення експертів становить 3664 гривні 08 копійок.

Згідно положень ч. 4 ст. 174 КПК України суд, одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 50, 65-67, 75, 76, 185 КК України, статтями 100, 124, 174, 349, 368-371, 373, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України.

Призначити ОСОБА_4 покарання за частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 3 (три) роки.

На підставі п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Початок іспитового строку рахувати з дня проголошення вироку, тобто з 14.08.2026.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення експертизи у кримінальному провадженні в сумі 3664 (три тисячі шістсот шістдесят чотири) гривні 08 (вісім) копійок.

Арешт, накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 04.06.2026 року (справа № 127/19061/26) на майно, вилучене 01.06.2026 під час проведення огляду в кабінеті для проведення слідчих дій Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області, а саме на мобільний телефон Samsung Galaxy A24 серійний номер: НОМЕР_2 в чохлі чорного кольору із сім карткою « НОМЕР_3 », який було вилучено та поміщено до спец. пакету НПУ WAR 1186699 - скасувати.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме:

- мобільний телефон Samsung Galaxy A24 серійний номер: НОМЕР_2 в чохлі чорного кольору із сім карткою « НОМЕР_3 », який було вилучено та поміщено до спец. пакету НПУ WAR 1186699, та після проведення експертизи, згідно розписки від 19.06.2026, передано на відповідальне зберігання законному представнику неповнолітнього потерпілого ОСОБА_6 -ОСОБА_7 – залишити власнику ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- сумку чорного кольору «End&start», кепку чорно кольору із написом «NY», кофту темно - синього кольору із червоними вставками із 3-ма полосами на передпліччях із обох сторін білого кольору та капюшоном, які було вилучено та поміщено до спец. пакету НПУ HYQ 0122400 – повернути власнику ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою – в той самий строк з дня вручення їй копії вироку.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: