Рішення від 09 серпня 2026 р. у справі №924/474/26 — Господарський суд Хмельницької області

Суд: Господарський суд Хмельницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Господарське

Категорія: Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них

Дата: 09 серпня 2026 р.

Справа: №924/474/26

Суддя: Муха М.Є.

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Незалежності, 1, м. Хмельницький, 29607, тел. (0382) 71-81-84, (0382) 71-81-83

e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, ЄДРПОУ 03500128

_______________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" серпня 2026 р. Справа № 924/474/26

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Мухи М.Є., при секретарі судового засідання Лежніній Я.С. розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Інвест Лугини", с. Лугини, Коростенський район, Житомирська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Золота Роса Агро" с. Бражинці, Полонський район, Хмельницька область

про стягнення 4 593 241,63 грн.

Представники сторін в судове засідання не з`явились.

Рішення ухвалюється після оголошеної в судовому засіданні 03.08.2026 перерви.

У судовому засіданні відповідно до ст.240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою від 11.05.2026 відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 28.05.2026. Ухвалою від 28.05.2026 підготовче засідання відкладено на 08.06.2026. Ухвалою від 08.06.2026 підготовче засідання відкладено на 24.06.2026. У підготовчому засіданні 24.06.2026 оголошувалась перерва до 09.07.2026. Протокольною ухвалою від 09.07.2026 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 22.07.2026. Ухвалою від 22.07.2026 судове засідання відкладено на 03.08.2026. У судовому засіданні 03.08.20216 оголошувалась перерва до 10.08.2026.

Виклад позицій учасників справи, заяви, клопотання.

ТОВ "Агро Інвест Лугини" звернулось із позовом до суду про стягнення із ТОВ "Золота Роса Агро" 4391803,45 грн. заборгованості за договором суборенди землі від 22.05.2023, 50 535,82грн. 3% річних, 150 902,36грн. інфляційних втрат з підстав невиконання останнім умов договору щодо сплати орендних платежів.

Повноважний представник позивача в судове засідання не з`явився, у заяві від 10.08.2026 просить здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача та задовольнити позовні вимоги.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, відзиву на позов не подав, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується довідками про доставку ухвал суду у даній справі в електронний кабінет ТОВ "Золота Роса Агро" в ЄСІТС.

За ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки судом належним чином виконано обов`язок та вжито заходи щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено таке.

22.05.2023 між ТОВ "Агро Інвест Лугини" (Орендар) та ТОВ "Золота Роса Агро" (Суборендар) укладено договір суборенди землі відповідно до п.1.1 якого Орендар надає, а Суборендар приймає в строкове платне користування Земельні ділянки (зазначених у Додатку 1 до Договору), для ведення товарного с/г виробництва, які знаходяться на території Коростенського району, Житомирської області і належать Орендарю на правах оренди.

В суборенду передаються земельні ділянки загальною площею 639,5273 га. (п.2.1).

Згідно п.3.1. строк дії цього Договору щодо земельних ділянок, зазначених в Додатку 1 до Договору становить 2 роки 6 місяців 10 днів, до 01.12.2025, але не перевищує строк, визначений кожним договором оренди відповідної земельної ділянки, укладений між Орендарем та власником земельної ділянки.

Суборендна плата вноситься Суборендарем у встановленій цим Договором формі та у гривневому еквіваленті. Для мети розрахунків Сторін курс гривні до долара США визначається за курсом продажу долару США на Міжбанківському валютному ринку України на момент закриття валютних торгів на дату, що передує даті здійснення кожного платежу згідно даних інтернет-сайту http://minfin.com.ua/currency/mb/archive/usd/.

Суборендна плата сплачується Суборендарем в розмірі 135 (сто тридцять п`ять) доларів США за 1 га землі, що на момент підписання даного Договору еквівалентно 4986,13 (чотири тисячі дев`ятсот вісімдесят шість) гривень 13 копійок, за 1 га землі, яка перебуває в суборенді. Річна суборендна виплата складає 86336,19 (вісімдесят шість тисяч триста тридцять шість) доларів США 19 центів, що еквівалентно становить 3188766,74 (три мільйони сто вісімсот вісім тисяч сімсот шістдесят шість) гривень 74 копійки і сплачується за наступним графіком: суборендна плата за 2023 рік сплачується до 15.10.2023 року; суборендна плата за 2024 рік сплачується до 15.03.2024 року; суборендна плата за 2025 рік сплачується до 15.03.2025 року. Керуючись ст. 528 Цивільного кодексу України, Сторони погодили, що обов`язок щодо виплати орендної плати орендодавцям у розмірі від нормативної грошової оцінки Земельної ділянки зазначеному в договорі оренди, покладається на Орендаря та виконується ним в строк, який відповідає строку виплати орендної плати відповідно до договорів оренди земельних ділянок.

Обчислення розміру суборендної плати за Земельні ділянки здійснюється без урахування індексації, коефіцієнтів, що обчислюються в розмірі та порядку, визначеними нормативними актами України.

Суборендна плата може вноситись тільки у грошовій формі (п.п.4.1-4.5).

Договір підписано представниками товариств та скріплено печатками.

Згідно акту приймання-передачі земельної ділянки від 22.05.2023 відповідачем отримано в суборенду земельні ділянки загальною площею 639,5273га, які знаходяться на території Коростенського району, Житомирської області згідно Додатку 1 до договору.

Додатковою угодою від 01.08.2023 сторони виклали п.4.2 договору в наступній редакції: "4.2. Суборендна плата за кожен рік дії Договору сплачується Суборендарем в розмірі 135 (сто тридцять п`ять) доларів США за 1 га землі, що на момент підписання даного Договору еквівалентно 4986,13 (чотири тисячі дев`ятсот вісімдесят шість) гривень 13 копійок, за 1 га землі, яка перебуває в суборенді. Річна суборендна виплата складає 86336,19 (вісімдесят шість тисяч триста тридцять шість) доларів США 19 центів, що еквівалентно становить 3188766,74 (три мільйони сто вісімсот вісім тисяч сімсот шістдесят шість) гривень 74 копійки і сплачується за наступним графіком: суборендна плата за 2023 рік сплачується до 15.11.2023 року; суборендна плата за 2024 рік сплачується до 15.03.2024 року; суборендна плата за 2025-2026 роки сплачується до 15.03.2025 року".

Додатковою угодою від 01.02.2025 сторони вирішили припинити дію Договору суборенди землі від 22.05.2023р. за взаємною згодою з 01 лютого 2025 щодо земельних ділянок згідно Додатку 1.

Сторони дійшли згоди, що у разі закінчення строку дії Договору до закінчення поточного виробничого циклу (дозрівання посівів та збору врожаю) Суборендарем, строк дії даного Договору продовжується до повного закінчення робіт зі збору Суборендарем врожаю.

Фінансові зобов`язання Суборендаря в частині виплати суборендної плати у гривневому еквіваленті 104 769,38 доларів США (сто чотири тисячі сімсот шістдесят дев`ять доларів США 38 центів) залишаються чинними до повного погашення заборгованості Суборендарем.

Підписанням цієї Додаткової угоди, Суборендар підтверджує наявність зобов`язань щодо сплати суборендної плати у гривневому еквіваленті 104769,38 доларів США (сто чотири тисячі сімсот шістдесят дев`ять доларів США 38 центів) та зобов`язується здійснити розрахунки в періоди до 30.05.2025, до 30.07.2025, до 15.12.2025.

Оскільки відповідачем зобов`язання щодо сплати заборгованості з орендних платежів в добровільному порядку не виконані, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з такого.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як встановлено матеріалами справи між сторонами укладено договір суборенди землі відповідно до п.1.1 якого Орендар надає, а Суборендар приймає в строкове платне користування Земельні ділянки (зазначених у Додатку 1 до Договору), для ведення товарного с/г виробництва, які знаходяться на території Коростенського району, Житомирської області і належать Орендарю на правах оренди.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами Договору суборенди, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором піднайму.

Статтею 774 Цивільного кодексу визначено, що передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Так, згідно зі ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 760 Цивільного кодексу України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права.

Частиною 1 ст. 762 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Із додаткової угоди від 01.02.2025 слідує, що сторони дійшли згоди припинити дію договору суборенди земельних ділянок загальною площею 639,5273га. Також відповідач взяв на себе зобов`язання сплатити заборгованість за суборендними платежами в розмірі 104769,38 дол. США у гривневому еквіваленті до 15.12.2025 (крайній строк).

Проте, відповідачем 13.11.2025 сплачено лише 200 000 грн.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як встановлено судом вище, договором суборенди та додатковою угодою від 01.02.2025 сторони чітко визначили строки сплати суборендних платежів.

При цьому, відповідач визнав наявність у нього заборгованості станом на 01.02.2025 року в розмірі 104769,38 дол. США та зобов`язався сплатити її до 15.12.2025.

Проте, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору суборенди відповідач не в повному обсязі сплатив заборгованість, у зв`язку з чим створив борг, який станом на 05.05.2026 становить 4391803,45 грн. (з врахуванням п. 4.1. договору та визначення грошового еквіваленту згідно даних інтернет-сайту https://minfin.com.ua/ua/currency/mb/archive/usd/).

Доказів сплати вказаної суми в повному обсязі або частково матеріали справи не містять, тому позовна вимога про стягнення 4391803,45 грн. заборгованості із сплати суборендних платежів є обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи, а тому підлягає задоволенню.

Позивач також просить суд стягнути 50535,82 грн. 3% річних за період з 16.12.2025 по 04.05.2026 та 150902,36 грн. втрат від інфляції за період з січня 2026 року по березень 2026 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Судом в даному випадку враховано, що заборгованість відповідача визначена в іноземній валюті та підлягає перерахуванню у гривневому еквіваленті станом на момент сплати.

Так, позивачем визначено заборгованість у гривневому еквіваленті станом на 04.05.2026 (з огляду на курс долара США до гривні), та здійснено нарахування на таку суму боргу, який існував 04.05.2026, за період з 16.12.2025 (щодо 3% річних) та за січень-березень 2026 (щодо втрат від інфляції). Проте, борг у такому розмірі на періоди нарахування не існував та змінювався залежно від щоденного курсу долара США до гривні.

Окрім того, у разі порушення грошового зобов`язання, предметом якого є грошові кошти, виражені у гривнях з визначенням еквіваленту в іноземній валюті, передбачені частиною другої статті 625 Цивільного кодексу України інфляційні втрати стягненню не підлягають, оскільки втрати від знецінення національної валюти внаслідок інфляції відновлені еквівалентом іноземної валюти. Такий правовий висновок Верховного Суду щодо застосування частини другої статті 625 Цивільного кодексу України викладений у постанові Верховного Суду від 11.10.2018 у справі № 905/192/18, у постанові Верховного Суду від 29.04.2021 у справі № 910/11077/20.

З огляду на зазначене, суд відмовляє в стягненні 50535,82 грн. 3% річних та 150902,36 грн. втрат від інфляції.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає частковому задоволенню в розмірі 4391803,45грн. заборгованості по договору суборенди землі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 219, 220, 232, 233, 237, 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256, 288 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Золота Роса Агро" (Хмельницька область, Полонський район, с. Бражинці, вул. Колгоспна, код ЄДРПОУ 37993260) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Інвест Лугини" (Житомирська область, Коростенський район, с. Лугини, вул. Героїв Небесної Сотні, 32, код ЄДРПОУ 37799289) 4391803,45грн. заборгованості із сплати суборендної плати, 65877,05грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У позові про стягнення 50535,82грн. 3% річних та 150902,36грн. інфляційних нарахувань відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено і підписано 14.08.2026р.

Суддя М.Є. Муха

Оригінал: reyestr.court.gov.ua