Постанова від 29 липня 2026 р. у справі №908/73/26 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.2026 м.Дніпро Справа № 908/73/26

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Джепи Ю.А. (доповідач),

суддів: Соп`яненко О.Ю., Фещенко Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання: Антоненко Д.О.,

за участю представників:

від скаржника (Акціонерного товариства Комерційний банк “Приват Банк”): Глущенко Н.О. (поза межами приміщення суду),

від боржника (Фізичної особи-підприємця Колбунової Ольги Валеріївни): ОСОБА_1 (в залі суду) - адвокат,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк “Приват Банк”

на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 24.03.2026 у справі №908/73/26 (суддя Юлдашев О.О.), повний текст складено 13.04.2026,

боржник – Фізична особа-підприємець Колбунова Ольга Валеріївна (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

про неплатоспроможність

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст грошових вимог і ухвали суду першої інстанції.

До Господарського суду Запорізької області від ФОП Колбунової Ольги Валеріївни надійшла заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність останньої.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 24.03.2026 у справі №908/73/26 визнано грошові вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» у розмірі 2 208 539,62 грн основного боргу з другою чергою задоволення, 198 830,27 грн – 3% річних з другою чергою задоволення та 5 324,80 грн судового збору позачергово.

Зобов`язано керуючого реструктуризацією - арбітражного керуючого Лященка С.С. протягом трьох робочих днів після постановлення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду письмово повідомити кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів, організувати та провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення даної ухвали.

Зобов`язано конкурсних кредиторів розглянути проєкт плану реструктуризації боргів боржника та прийняти рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.

Не погодившись із зазначеною ухвалою, до Центрального апеляційного господарського суду звернулося Акціонерне товариство Комерційний банк «Приват Банк» з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу попереднього засідання Господарського суду Запорізької області від 24.03.2026 у справі №908/73/26 - в частині відхилення (невизнання) грошових вимог кредитора Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до боржника по справі №908/73/26 про неплатоспроможність боржника ОСОБА_2 – і ухвалити нове рішення, яким визнати грошові вимоги кредитора Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до боржника ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) у розмірі 11 642 335,80 грн, включити до реєстру вимог боржника ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) вимоги у розмірі 11 642 335,80 грн (друга черга), а також судовий збір по даній справі у сумі 5 324,80 грн – позачергово.

АТ Комерційний банк «ПриватБанк» посилається на Кредитний договір №DNHLGA00000553 від 14.06.2006, за яким ОСОБА_2 було надано кредит у сумі 406 371,20 дол. США, а згідно з Додатковим договором № 5 від 25.06.2010 кредит становив 263 934,22 дол. США зі сплатою 14,00 % річних та кінцевим строком повернення 02.06.2025.

Через неналежне виконання зобов`язань АТ Комерційний банк «ПриватБанк» звертався до суду, і рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 18.01.2011 у справі № 2-2903/2011 з ОСОБА_2 стягнуто заборгованість за цим кредитним договором станом на 09.11.2010 у розмірі 2 208 539,62 грн, а також судовий збір 1700 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 252 грн. Вказане рішення набрало законної сили, 21.02.2011 видано виконавчі листи, однак не виконано.

На думку АТ Комерційний банк «ПриватБанк», зазначене судове рішення є обов`язковим відповідно до ч. 1 ст. 326 ГПК України, а встановлені ним обставини укладення кредитного договору, отримання коштів, порушення ОСОБА_2 умов договору та наявності заборгованості є преюдиційними відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України і не потребують повторного доказування.

АТ Комерційний банк «ПриватБанк» вказує, що станом на 21.01.2026 – дату, що передує відкриттю провадження у справі про неплатоспроможність – заборгованість за тілом кредиту становила 201 956,56 дол. США, що за курсом НБУ 43,2747 грн за 1 дол. США станом на 23.02.2026 дорівнює 8 739 609,55 грн, та підлягає включенню до реєстру як безспірна заборгованість, підтверджена судовим рішенням і виписками з рахунків.

Крім того, АТ Комерційний банк «ПриватБанк» заявив 3 % річних за ст. 625 ЦК України, посилаючись на те, що ці нарахування є складовою грошового зобов`язання та компенсаційною, а не штрафною мірою відповідальності, а ухвалення рішення про стягнення основного боргу не припиняє грошового зобов`язання до його фактичного виконання.

За розрахунком АТ Комерційний банк «ПриватБанк», 3 % річних за період з 02.04.2017 по 07.08.2024 становлять 58 246 дол. США (263 934,22 дол. США х 3 % х 2685 дн. / 365), а за період з 08.08.2024 по 21.01.2026 - 8 830,75 дол. США (201 956,56 дол. США х 3 % х 532 дн. / 365), разом 67 076,75 дол. США, або 2 902 726,23 грн за курсом НБУ 43,2747 грн/дол. США. Відповідно загальний розмір вимог АТ Комерційний банк «ПриватБанк» становить 11 642 335,80 грн (8 739 609,55 грн + 2 902 726,23 грн), які він просить включити до другої черги.

АТ Комерційний банк «ПриватБанк» також посилається на ст. 599 ЦК України та вважає, що зобов`язання не припинилося, оскільки рішення суду не виконано, а також на ст. 629, 1054 ЦК України, ч. 4 ст. 236, ст. 86 ГПК України та практику Верховного Суду щодо обов`язку суду повно, всебічно й об`єктивно досліджувати докази та оцінювати їх у сукупності. Зокрема, наведено постанову КГС ВС від 28.01.2020 у справі № 910/6981/19 та постанову Верховного Суду від 23.03.2023 у справі № 910/3105/21, відповідно до якої грошові вимоги у справі про неплатоспроможність можуть підтверджуватися первинними документами або рішенням компетентного юрисдикційного органу.

АТ КБ «ПриватБанк» заперечує проти висновку суду щодо розміру боргу, посилаючись на абз. 4 ч. 2 ст. 45 КУзПБ та постанову Верховного Суду від 30.08.2023 у справі № 918/847/22.

Щодо 3 % річних АТ КБ «ПриватБанк» не погоджується з висновком суду про можливість їх нарахування лише до 23.02.2022 у зв`язку з воєнним станом. Скаржник посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2025 у справі № 903/602/24, згідно з якою до правових наслідків, передбачених ст. 625 ЦК України, застосовується загальна позовна давність у три роки, однак перебіг позовної давності був продовжений на час карантину, а з 24.02.2022 - з урахуванням законодавчих змін - продовжений/зупинений на період воєнного стану; тому, якщо позовна давність не спливла станом на 02.04.2020, вона не перешкоджає стягненню 3 % річних за відповідний період. На цій підставі АТ КБ «ПриватБанк» вважає необґрунтованим невизнання 3 % річних за період з 24.02.2022 по 21.01.2026 та вказує на неправильне застосування судом норм матеріального права.

Апелянт вважає, що в оскаржуваній ухвалі попереднього засідання Господарського суду Запорізької області від 24.03.2026 р. у справі № 908/73/26 про неплатоспроможність боржника ОСОБА_2 в частині неповного визнання вимог АТ КБ «ПриватБанк» судом було неповно досліджено обставини справи, існує невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, встановленим обставинам справи, порушено норми процесуального права і неправильно застосовано норми матеріального права – ст. ст. 599, 625, 629, 1054 ЦК України, ст. ст. 75, 86, 326 ГПК України, абз. 4 ч. 2 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали в частині часткового невизнання вимог АТ КБ «ПриватБанк».

3. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу.

Боржник у відзиві на апеляційну скаргу проти доводів скаржників заперечує та вважає оскаржувану ухвалу законною та обгрунтованою.

Боржник зазначає про незаконність визначення АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості в іноземній валюті та її перерахунку за курсом НБУ станом на 23.02.2026 – 43,2747 грн за 1 дол. США. Так, рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 18.01.2011 у справі № 2-2903/2011 за Кредитним договором № DNHLGA00000553 від 14.06.2006 з ОСОБА_2 стягнуто заборгованість саме у національній валюті України - 2 208 539,62 грн. На думку Боржника, відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України факт зміни валюти зобов`язання та фіксації суми боргу в гривні є преюдиційним, оскільки АТ КБ «ПриватБанк», звернувшись у 2010 році з позовом та отримавши у 2011 році судове рішення у гривні, яке набрало законної сили, погодився на трансформацію валюти зобов`язання.

Посилаючись на правові позиції КГС ВС у постанові від 09.04.2025 у справі № 916/1690/24 та Великої Палати Верховного Суду у постанові від 30.05.2018 у справі № 750/8676/15-ц, Боржник стверджує, що якщо судовим рішенням стягнуто суму в національній валюті та позивач погодився з таким рішенням, з моменту набрання ним законної сили зобов`язання має виконуватися саме у гривні, а зміна валюти зобов`язання назад із гривні на долари США для розрахунку нових вимог є безпідставною.

Згідно з ч. 2 ст. 41 КУзПБ склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Тому, на думку Боржника, використання АТ КБ «ПриватБанк» доларового еквівалента 201 956,56 дол. США для визначення вимог у сумі понад 8,7 млн грн є спробою повторного стягнення за тим самим договором та штучного збільшення заборгованості за рахунок курсової різниці.

Щодо 3 % річних Боржник заперечує розрахунок АТ КБ «ПриватБанк» у розмірі 67 076,75 дол. США за період 2017– 2026 років. По-перше після трансформації зобов`язання у гривню єдиною базою для нарахування передбачених ст. 625 ЦК України платежів вважає 2 208 539,62 грн, а не доларовий еквівалент. По-друге, боржник посилається на п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відповідно до якого на період дії воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування позичальник у разі прострочення виконання зобов`язань за договором про надання кредиту звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України. Тобто 3 % річних та інфляційні втрати, нараховані включно з 24.02.2022, не можуть бути визнані судом.

У зв`язку з цим Боржник вважає правильним висновок Господарського суду Запорізької області про врахування лише трирічного періоду до введення воєнного стану - з 24.02.2019 по 23.02.2022, за який обґрунтовано визначено 3 % річних у сумі 198 830,27 грн, із відмовою у нарахуваннях за період дії встановленого законом мораторію та за межами позовної давності.

Боржник вважає, що суд першої інстанції повністю дослідив матеріали справи, належно оцінив докази відповідно до ст. 86 ГПК України та правильно застосував норми матеріального і процесуального права, тоді як доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та ґрунтуються на помилковому тлумаченні законодавства.

4. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.

До Господарського суду Запорізької області від ФОП Колбунової Ольги Валеріївни надійшла заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність останньої.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 08.01.2026 прийнято заяву про відкриття провадження (проваджень) у справі про неплатоспроможність до розгляду; присвоєно справі номер провадження 26/3/26; підготовче засідання призначено на 22.01.2026.

Ухвалою суду від 22.01.2026 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-підприємця Колбунової Ольги Валеріївни (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ); введено процедуру реструктуризації боргів боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; призначено керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Лященка Сергія Сергійовича (свідоцтво № 107 від 04.02.2013); призначено попереднє судове засідання на 10.03.2026.

На офіційному веб-порталі судової влади України здійснено публікацію повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність від 23.01.2026.

23.02.2026 через систему «Електронний суд» АТ КБ «ПриватБанк» подав заяву з грошовими вимогами до боржника на суму 11 642 335,80 грн, яку суд прийняв до розгляду.

Встановлено, що АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_2 року уклали Кредитний договір № DNHLGA00000553 вiд 14.06.2006 (надалі – Договір), за умовами якого позичальник отримує кредит у сумі 406371,20 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 13.06.2008.

Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, Позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати.

Відповідно до п.3.8 Кредитного договору, при непогашенні кредиту в строки, зазначені у п.1.1, п. 2.3.3 заборгованість в частині вчасно не погашеної суми кредиту вважається простроченою. На залишок заборгованості по простроченій сумі кредиту нарахування відсотків здійснюється згідно п.3.2 договору.

До зазначеного Кредитного договору сторонами було укладено низку додаткових договорів, якими викладено в новій редакції п.1.1 Кредитного договору, та інші його умови.

Відповідно до Додаткового договору №5 від 25.06.2010 Банк зобов`язується надати позичальнику кредитні кошти в сумі 263 934,22 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 02.06.2025.

АТ КБ «ПриватБанк» у зв`язку з порушенням боржником своїх зобов`язань за Договором звертався за захистом своїх прав до суду про стягнення заборгованості у розмірі 277996,05 дол США, яка складалася з заборгованості за кредитом 263934,22 дол США, заборгованість по процентам 14061,83 Дол США, та Рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 18.01.2011 у справі №2-2903/2011 стягнуто з Колбунової О.В. на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за Кредитним договором №DNHLGA00000553 вiд 14.06.2006, станом на 09.11.2010, в розмірі 2 208 539,62 грн та судовий збір в розмірі 1700 грн, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 252 грн.

Рішення набрало чинності, 21.02.2011 видно виконавчі листи, які направлені до ВДВС

Рішення не виконано боржником.

У даній справі про неплатоспроможність боржника Фізичної особи-підприємця Колбунової Ольги Валеріївни АТ КБ «ПриватБанк» заявив грошові вимоги в сумі 201956,56 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 23.02.2026 (43,2747 грн за 1 дол. США) становить 8739609,55 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту, що стягнута судовим рішенням.

Також, АТ КБ «ПриватБанк» заявив грошові вимоги відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, а саме: 3% річних за період з 08.08.2024 року по 21.01.2026 року на загальну суму 2 902 726,23 грн.

5. Оцінка апеляційним господарським судом аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у апеляційній скарзі та заперечення на них, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Згідно з частиною першою статті 122 Кодексу України з процедур банкрутства подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Абзацом 11 ч. 3 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що господарський суд зобов`язаний прийняти заяву кредитора, подану з дотриманням вимог цього Кодексу та ГПК України, про що постановляється ухвала, в якій зазначається дата попереднього засідання суду.

Згідно з абзацом 1 ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною 1 статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

Завданням господарського суду є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт, тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору.

Як встановлено судом першої інстанції та перевірено апеляційним судом, між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 укладено Кредитний договір №DNHLGA00000553 від 14.06.2006, за умовами якого позичальнику надано кредит у сумі 406 371,20 доларів США зі сплатою 12,00 % річних та кінцевим терміном повернення 13.06.2008.

У подальшому сторонами укладалися додаткові договори, зокрема Додатковий договір №5 від 25.06.2010, відповідно до якого розмір кредиту становив 263 934,22 доларів США, процентна ставка – 14,00 % річних, а кінцевий термін повернення кредиту – 02.06.2025.

У зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_2 умов кредитного договору АТ КБ «ПриватБанк» звертався до суду з вимогою про стягнення заборгованості. Рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 18.01.2011 у справі № 2-2903/2011 з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» стягнуто заборгованість за Кредитним договором №DNHLGA00000553 від 14.06.2006 станом на 09.11.2010 у розмірі 2 208 539,62 грн, а також судовий збір у розмірі 1 700 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 252 грн. Рішення набрало законної сили, 21.02.2011 видано виконавчі листи, які направлено до ВДВС. Водночас рішення суду боржником не виконано.

Отже, заборгованість за Кредитним договором №DNHLGA00000553 від 14.06.2006 була предметом судового розгляду та за нею постановлено рішення про стягнення з ОСОБА_2 конкретної суми – 2 208 539,62 грн.

Після відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_2 . АТ КБ «ПриватБанк» заявило вимоги, зокрема, щодо стягнення 201 956,56 доларів США, визначивши їх гривневий еквівалент за курсом НБУ станом на 23.02.2026 – 43,2747 грн за 1 долар США, що становить 8 739 609,55 грн. При цьому АТ КБ «ПриватБанк» зазначив, що ця сума складається із заборгованості за тілом кредиту, яка вже була стягнута рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 18.01.2011 у справі №2-2903/2011.

За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано виходив насамперед не з питання автоматичної зміни валюти первісного кредитного зобов`язання, а з того, що заявлена АТ КБ «ПриватБанк» сума основного боргу фактично стосується того самого тіла кредиту, яке вже було визначене судовим рішенням від 18.01.2011 та підлягає виконанню на підставі виданих за цим рішенням виконавчих листів. Сам по собі факт невиконання зазначеного судового рішення не надає кредитору права повторно включати до реєстру вимог кредиторів те саме основне зобов`язання в іншому розрахунку, зокрема шляхом визначення його еквівалента в іноземній валюті за курсом, що склався через значний проміжок часу після ухвалення рішення.

Колегія суддів враховує правові висновки Верховного Суду щодо особливостей визначення та стягнення заборгованості, вираженої в іноземній валюті, при цьому вважає необхідним застосовувати їх з урахуванням конкретних фактичних обставин відповідної справи.

Зокрема, посилання апелянта на постанову Верховного Суду від 30.08.2023 у справі № 918/847/22 не може розглядатися як підстава для висновку про існування універсального правила, відповідно до якого будь-яке попереднє судове рішення про стягнення грошової суми у гривнях автоматично припиняє або трансформує первісне валютне зобов`язання.

Визначальним у цій справі є те, що АТ КБ «ПриватБанк» уже реалізував право на судовий захист щодо відповідної заборгованості, а рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 18.01.2011 у справі № 2-2903/2011 визначено конкретний розмір заборгованості, що підлягає стягненню з боржника - 2 208 539,62 грн.

Наявність у первісному кредитному договорі валютного еквівалента не є достатньою правовою підставою для повторного визначення вже стягнутого судом тіла кредиту в іноземній валюті та його нового перерахунку за курсом НБУ станом на 23.02.2026.

Зазначене узгоджується із правовими висновками, що викладені у п.п. 42-45 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.04.2025 у справі № 916/1690/24, згідно з якими, Верховний Суд погодився з рішеннями судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для визнання грошових вимог банку у гривні, оскільки кредитор, який сам визначив заборгованість в еквіваленті на національну валюту - гривню України, погодився із судовими рішеннями, якими таку заборгованість стягнуто з боржника, не має права на стягнення курсової різниці, оскільки визначив зобов`язання у національній валюті, у якій і прийняв його виконання.

Верховний Суд зазначив, що заявивши до стягнення в судовому порядку заборгованість за кредитним договором в гривневому еквіваленті та погодившись з судовим рішенням, яким таку заборгованість стягнуто з боржника, банк втратив право при зверненні в подальшому з грошовими вимогами у справі про неплатоспроможність, визначити суму боргу з урахуванням курсової різниці.

При цьому Верховний Суд відхилив доводи скаржника про необхідність врахування мотивувальної частини рішення районного суду та обставин, встановлених у мотивувальній частині судового рішення, оскільки не зважаючи на те, що у судовому рішенні суду цивільної юрисдикції, на яке посилається скаржник, у мотивувальній частині встановлено факт надання кредитів у доларах США, заборгованість була стягнута у національній валюті - гривні.

Також Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 09.04.2025 у справі №916/1690/24 зазначив, що наведене вище спростовує доводи касаційної скарги стосовно необхідності визначення суми заборгованості за кредитом у доларах США, оскільки сума заборгованості вже була визначена рішенням суду та це б зумовило невиправдане втручання судом у принцип res judicata.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для визнання вимог АТ КБ «ПриватБанк» щодо 201 956,56 доларів США, або їх еквівалента 8 739 609,55 грн, як окремої суми основного боргу, понад стягнуті рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 18.01.2011 у справі № 2-2903/2011 2 208 539,62 грн. При цьому невиконання судового рішення саме по собі не змінює встановленого розміру основного боргу та не створює підстав для його повторного визначення.

АТ КБ «ПриватБанк» заявив також грошові вимоги, передбачені частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, а саме 3 % річних за період з 08.08.2024 по 21.01.2026 у загальній сумі 2 902 726,23 грн.

Вирішуючи питання щодо зазначених вимог, суд першої інстанції правильно врахував положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за кредитним договором позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені). Крім того, передбачено списання неустойки, штрафу, пені та інших платежів, нарахованих включно з 24.02.2022 за прострочення виконання відповідних зобов`язань.

Отже, вимоги АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення 3 % річних, нарахованих за період з 24.02.2022 по 21.01.2026, є такими, що не підлягають визнанню, оскільки припадають на період дії встановленого законом звільнення позичальника від відповідальності за статтею 625 ЦК України.

Разом з тим суд першої інстанції правомірно здійснив перевірку розрахунку АТ КБ «ПриватБанк» за попередній період та визначив розмір 3 % річних за період з 24.02.2019 по 23.02.2022 у сумі 198 830,27 грн.

Доводи апеляційної скарги про на необхідність визначення 3 % річних виходячи із суми 67 076,75 доларів США також не спростовують висновків суду першої інстанції. Оскільки заявлена АТ КБ «ПриватБанк» сума основного боргу в іноземній валюті охоплює те саме тіло кредиту, щодо якого вже існує рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 18.01.2011 у справі № 2-2903/2011, підстав для використання такої суми як самостійної бази розрахунку похідних вимог у заявленому Банком розмірі не встановлено. Крім того, нарахування за період з 24.02.2022 виключається безпосередньо імперативними положеннями пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

За встановлених обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином дослідив подані докази, встановив юридично значимі обставини, правильно визначив характер спірних правовідносин та застосував до них норми Кодексу України з процедур банкрутства, Цивільного кодексу України та Господарського процесуального кодексу України.

Висновки суду першої інстанції про визнання вимог АТ КБ «ПриватБанк» у частині 2 208 539,62 грн основного боргу із включенням до другої черги, 198 830,27 грн 3 % річних із включенням до другої черги та 5 324,80 грн судового збору як вимог, що підлягають задоволенню позачергово, а в іншій частині заявлених вимог на загальну суму 11 642 335,80 грн – про відмову у їх визнанні, є законними та обґрунтованими.

6. Висновки за результатами апеляційного перегляду справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів виснує, що наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, не підтверджують порушення ним норм матеріального чи процесуального права, відповідно відсутні підстави для зміни або скасування ухвали Господарського суду Запорізької області від 24.03.2026 у справі №908/73/26.

7. Розподіл судових витрат.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк “Приват Банк” на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 24.03.2026 у справі №908/73/26 - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 24.03.2026 у справі №908/73/26 - залишити без змін.

3. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.

Повну постанову складено та підписано 13.08.2026.

Головуючий суддя Ю.А. Джепа

Судді: Ю.В. Фещенко

О.Ю. Соп`яненко