Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №910/1444/26 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" червня 2026 р. Справа№ 910/1444/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бестаченко О.Л.

суддів: Шаратова Ю.А.

Скрипки І.М.

секретар судового засідання - Васильченко А.І.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 30.06.2026,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Завод "Маяк"

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 29.04.2026

у справі № 910/1444/26 (суддя - Князьков В.В.)

за позовом Акціонерного товариства "Завод "Маяк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агат"

про стягнення 8 050 281,68 грн та зобов`язання усунути перешкоди у користуванні нерухомим майном,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Акціонерне товариство "Завод "Маяк" (далі за текстом - АТ "Завод "Маяк", позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агат" (далі за текстом - ТОВ "Агат", відповідач) про стягнення основного боргу в сумі 4 025 140,84 грн, неустойки в розмірі 4 025 140,84 грн та зобов`язання усунуту перешкоду в користуванні майном шляхом звільнення корпусу №16А площею 7 719,6 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Степана Бандери, буд.8.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що договір оренди №92 від 30.09.2022 припинений, проте, відповідач уникає обов`язку передачі майна та підписання акта приймання-передачі.

11.03.2026 ТОВ "Агат" було подано заяву про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва по справі №910/15726/25.

28.04.2026 АТ "Завод "Маяк" подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони ТОВ "Агат" укладати та/або продовжувати (пролонгувати) договори суборенди (оренди та/або інші договори які передбачають користування майном) щодо майна розташованого за адресою: м. Київ, проспект Степана Бандери, 8, частина корпусу № 16A.

В обґрунтування поданої заяви позивач посилається на те, що можна вважати доведеним факт того, що майно АТ "Завод "Маяк", а саме нежитлове приміщення за адресою м. Київ, проспект Степана Бандери 8 корп. 16А, використовує невизначене та невідоме позивачу коло осіб. Тобто, як вказує позивач, в разі задоволення позову рішення суду неможливо буде виконати при наявності осіб, які займають приміщення на підставі договорів суборенди. Наявність невизначеного кола осіб, які мають укладені договори суборенди (суб-суборенди і далі), перешкоджають виконанню рішення суду про усунення перешкод в користуванні майном та створює підстави для подальшого апеляційного оскарження. Крім того, наявність договорів суборенди, що перевищують строк договору оренди №92 призведе до порушення прав позивача та ускладнить виконання рішення суду.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2026 у справі № 910/1444/26 відмовлено в задоволенні заяви Акціонерного товариства "Маяк" про забезпечення позову.

Задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Агат" про зупинення провадження у справі.

Зупинено провадження у справі № 910/1444/26 за позовом Акціонерного товариства "Маяк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агат" про стягнення 8 050 281,68 грн та зобов`язання усунути перешкоди у користуванні нерухомим майном до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва по справі №910/15726/25.

Ухвалюючи вказане рішення в частині розгляду питання про застосування заходів забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що АТ "Завод "Маяк" не доведено суду підстав для застосування у справі заходів забезпечення позову, які викладено в заяві від 28.04.2026, внаслідок чого заява не підлягає задоволенню.

Зазначає, що фактично за наявності спору щодо наявності права користування приміщеннями за договором №92 від 30.09.2022, позивачем заявлено про застосування заходу забезпечення позову шляхом обмеження прав орендаря, що визначені п. 2.4 договору №92 від 30.09.2022, що має ознаки вирішення спору по суті.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою суду першої інстанції, АТ "Завод "Маяк" звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Господарську суду міста Києва від 29.04.2026 у справі № 910/1444/26 в частині відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову. Прийняти нове рішення, яким заяву АТ "Завод "Маяк" про забезпечення позову задовольнити.

В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги АТ "Завод "Маяк" зазначає, що ухвала суду першої інстанції в оскаржуваній частині є незаконною, необґрунтованою, постановленою із неповним дослідженням фактичних обставин справи, неправильним застосуванням норм матеріального права та без урахування реальних ризиків істотного ускладнення виконання майбутнього рішення суду.

Стверджує, що суд першої інстанції формально підійшов до розгляду заяви про забезпечення позову та повністю проігнорував як реальний зміст спірних правовідносин, так і поведінку відповідача після припинення договору оренди, що призвело до постановлення ухвали, яка не забезпечує ефективного судового захисту прав власника майна.

Зазначає, що предметом даної справи є не абстрактний спір щодо окремих договірних умов чи виключно питання стягнення грошових коштів. У межах даного спору АТ "Завод "Маяк" звернулося до суду зокрема з вимогами про усунення перешкод в користуванні майном, звільнення корпусу №16А, повернення нерухомого майна законному власнику, припинення незаконного користування майном після закінчення строку дії договору оренди №92 від 30.09.2022.

Тобто фактично у даній справі вирішується питання реального повернення зазначеного об`єкта нерухомості власнику після припинення орендних правовідносин.

Саме тому питання фактичного користування приміщеннями, кола осіб, які перебувають у будівлі, подальшої передачі майна третім особам та створення нових похідних правовідносин напряму впливає на можливість реального виконання майбутнього рішення суду.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.05.2026 апеляційну скаргу АТ "Завод "Маяк" передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючої судді (судді-доповідача) - Бестаченко О.Л., суддів: Скрипки І.М., Шаратова Ю.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2026 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Завод "Маяк" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.04.2026 у справі № 910/1444/26 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме для подання до Північного апеляційного господарського суду доказів сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

25.05.2026 до апеляційної інстанції через "Електронний суд" від представника Акціонерного товариства "Завод "Маяк" - Гордєєва Олександра Леонідовича надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано платіжну інструкцію № 7571 від 22.05.2026 на підтвердження сплати судового збору.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ "Завод "Маяк" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.04.2026 у справі №910/1444/26, призначено її до розгляду на 30.06.2026; витребувано у Господарського суду міста Києва копії матеріалів справи №910/1444/26, необхідних для розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства "Завод "Маяк" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.04.2026 у справі № 910/1444/26.

01.06.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/1444/26.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

10.06.2026 до Північного апеляційного господарського суду через підсистему "Електронний суд" ТОВ "Агат" направило відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить залишити ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.04.2026 у справі № 910/1444/26 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Вважає, що оскаржувана ухвала винесена з повним дотриманням вимог чинного законодавства, є законною та обґрунтованою, а апеляційна скарга подана в рамках дотримання відповідачем стратегії систематичного невиконання норм Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України), процесуальних диверсій, ненадання доказів та свідомої протидії суду у встановленні реальних обставин справи, а сама апеляційна скарга, як і раніше подана заява про забезпечення позову мають іншу мету, ніж зазначено в цих документах, а саме блокування або принаймні системне ускладнення господарської діяльності відповідача, порушення його права в рамках недобросовісної, недоброчесної та протизаконної "стратегії" позивача спрямованої на ухилення від виконання власних зобов`язань та невиконання рішень судів, які вже набрали законної сили.

Зазначає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 29.04.2026 у справі №910/1444/26 в частині зупинення провадження у справі позивачем не оскаржувалась, що додатково підтверджує висловлену ним раніше позицію та фактичну згоду у цьому питанні з позицією відповідача та думкою суду першої інстанції, викладеною у вищевказаній ухвалі.

Позивач посилається на те, що відповідачем було передано в суборенду частину приміщень, що з незрозумілих причин, на думку позивача, мало б бути підставою для забезпечення позову.

Разом з тим, позивач ніколи не заявляв до відповідача жодних претензій з приводу передачі приміщень в суборенду. Окрім того, відповідно до п. 2.4. договору оренди №92 від 30.09.2022 допускається передача в суборенду, а позивачем надано багаторазову, безстрокову та безвідкличну згоду на передачу майна або його частини в суборенду.

Таким чином, передачею в суборенду майна або будь-якої його частини права позивача порушені бути не можуть, оскільки це прямо передбачено умовами укладеного договору.

Явка представників сторін у судове засідання

У судове засідання 30.06.2026 з`явилися представники сторін.

Представники АТ "Завод "Маяк" у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримали, з викладених у ній підстав, просили її задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції в оскаржуваній частині скасувати.

Представник ТОВ "Агат" у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.04.2026 у справі № 910/1444/26 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Акціонерне товариство "Завод "Маяк" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агат" про стягнення основного боргу в сумі 4 025 140,84 грн, неустойки в розмірі 4 025 140,84 грн та зобов`язання усунуту перешкоди в користуванні майном шляхом звільнення корпусу №16А площею 7 719,6 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Степана Бандери, буд.8.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що договір оренди №92 від 30.09.2022 припинений, проте, відповідач уникає обов`язку передачі майна та підписання акту приймання-передачі.

11.03.2026 відповідачем було подано заяву про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва по справі №910/15726/25.

29.04.2026 позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "АГАТ" укладати та/або продовжувати (пролонгувати) договори суборенди (оренди та/або інші договори які передбачають користування майном) щодо майна, розташованого за адресою м. Київ, проспект Степана Бандери, 8, частина корпусу № 16A.

Позивач вказує, що можна вважати доведеним факт того, що майно АТ "Завод "Маяк", а саме нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, проспект Степана Бандери, 8, корп. 16А, використовує невизначене та невідоме позивачу коло осіб. Тобто, як вказує позивач, в разі задоволення позову рішення суду не можливо буде виконати при наявності осіб, які займають приміщення на підставі договорів суборенди. Наявність невизначеного кола осіб, які мають укладені договори суборенди (суб-суборенди і далі), перешкоджає виконанню рішення суду про усунення перешкод в користуванні майном та створює підстави для подальшого апеляційного оскарження. Крім того, наявність договорів суборенди, що перевищують строк договору оренди №92, призведе до порушення прав позивача та ускладнить виконання рішення суду.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції

Пунктом 4 частини 1 статті 255 ГПК України встановлено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про відмову у забезпеченні позову.

Згідно зі статтею 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (частина 1 статті 271 ГПК України).

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга АТ "Завод "Маяк" не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Пунктом 2 частини першої статті 137 ГПК України передбачено можливість забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти певні дії. Вирішуючи питання про застосування такого заходу, господарський суд має встановити наявність зв`язку між заявленою забороною і предметом позову, оцінити обґрунтованість ризику істотного ускладнення виконання майбутнього рішення або ефективного захисту права, а також співмірність обмеження прав відповідача з наслідками, запобіганню яким воно має слугувати.

Як убачається з матеріалів справи, поряд із вимогами майнового характеру АТ "Завод "Маяк" заявлено вимогу про зобов`язання ТОВ "Агат" усунути перешкоди у користуванні нерухомим майном шляхом звільнення корпусу № 16А площею 7 719,6 кв. м, розташованого за адресою: м. Київ, проспект Степана Бандери, буд. 8. Підставою цієї вимоги позивач визначає припинення договору оренди нерухомого майна № 92 від 30.09.2022 та неповернення відповідачем об`єкта оренди.

З метою забезпечення позову АТ "Завод "Маяк" просить заборонити ТОВ "Агат" укладати та/або продовжувати (пролонгувати) договори суборенди, оренди та/або інші договори, які передбачають користування майном, розташованим за адресою: м. Київ, проспект Степана Бандери, буд. 8, частина корпусу № 16А.

Необхідність застосування такого заходу заявник обґрунтовує тим, що частиною спірних приміщень фактично користуються треті особи, а подальша передача приміщень новим користувачам і виникнення похідних договірних правовідносин, на думку позивача, ускладнять виконання рішення суду про звільнення нерухомого майна.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 05.08.2019 у справі № 910/16586/18 зазначила, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідного заходу з урахуванням його розумності, обґрунтованості та адекватності, забезпечення збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, імовірності утруднення виконання або невиконання судового рішення у разі невжиття такого заходу, а також необхідності запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками відповідного судового процесу.

При цьому достатньо обґрунтованими для забезпечення позову є підтверджені належними доказами фактичні обставини, з якими пов`язується застосування конкретного виду забезпечення позову. Адекватність заходу забезпечення позову визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається, а співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від застосування відповідного заходу з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок його невжиття.

Отже, вирішуючи питання про застосування заявленого АТ "Завод "Маяк" заходу забезпечення позову, суд має встановити не лише факт вчинення або можливість вчинення відповідачем дій щодо передачі спірного майна у користування третім особам, а й те, чи створюють такі дії реальний та достатньо обґрунтований ризик істотного ускладнення чи унеможливлення виконання майбутнього судового рішення або ефективного поновлення прав позивача, а також чи є заявлена заборона адекватною і співмірною такому ризику.

Оцінюючи наведені заявником обставини, колегія суддів враховує, що визначальне значення для встановлення наявності такого ризику має правова природа суборендних правовідносин та обсяг прав, які суборендар набуває щодо майна власника.

Відповідно до статті 761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права; наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму. За змістом статті 774 ЦК України передання наймачем речі у користування іншій особі в піднайм є похідним від прав наймача, а строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму.

Верховний Суд у постанові від 15.05.2019 у справі № 909/500/18, застосовуючи статті 761, 774 ЦК України, зазначив, що договір суборенди є похідним від договору оренди та може зберігати чинність виключно протягом строку дії основного договору. У разі втрати чинності договором оренди припиняються права наймача на орендоване майно, зокрема право передання його в суборенду, а договір суборенди припиняється одночасно з припиненням договору оренди незалежно від підстав такого припинення.

Такий правовий підхід підтверджений Верховним Судом у постанові від 20.11.2024 у справі № 922/509/24, у якій Суд вказав, що дія договору суборенди поза межами договору оренди суперечить правовій природі суборенди.

У постанові від 20.03.2026 у справі № 750/8645/23 Верховний Суд, вирішуючи спір за вимогою власника про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням від особи, яка посилалася на договір суборенди, також виходив із похідного характеру суборенди та відсутності у суборендаря права користування приміщенням після припинення основного орендного титулу.

Отже, договір суборенди не створює для суборендаря самостійного щодо основної оренди титулу користування майном, який міг би існувати незалежно від обсягу та строку прав орендаря. Права суборендаря є похідними від прав особи, яка передала майно в суборенду, та не можуть бути ширшими за них.

Між сторонами існує спір щодо строку дії договору оренди № 92 від 30.09.2022. Позивач обґрунтовує позов припиненням орендних правовідносин після 31.08.2025, тоді як відповідач посилається на автоматичне продовження договору. Питання щодо продовження дії договору № 92 є предметом розгляду у справі № 910/15726/25, до набрання законної сили судовим рішенням у якій провадження у цій справі зупинено.

За таких обставин при вирішенні питання про забезпечення позову суд не здійснює оцінки обґрунтованості позицій сторін щодо припинення чи продовження договору № 92 та не встановлює наперед правових наслідків відповідних обставин, оскільки їх вирішення виходить за межі предмета цього апеляційного перегляду.

Водночас правова природа суборенди як похідного від основної оренди правовідношення свідчить про те, що саме по собі укладення або існування договору суборенди не створює для суборендаря самостійного титулу користування майном, незалежного від прав орендаря.

Оскільки пунктом 2.4 договору № 92 передбачено можливість передачі орендованого майна у суборенду, укладення орендарем договорів суборенди протягом строку дії основного договору є реалізацією передбаченого договором права та саме по собі не свідчить про неправомірність поведінки орендаря чи наявність підстав для встановлення судової заборони на вчинення відповідних дій.

Разом з тим припинення основного договору оренди відповідно до правової природи суборенди тягне припинення похідного від нього права користування суборендаря. Відтак суборендар не набуває такого обсягу прав на майно, який зберігався б незалежно від припинення правового титулу орендаря або міг бути протиставлений власнику поза межами дії основного договору оренди.

Таким чином, посилання заявника на саму можливість укладення відповідачем договорів суборенди не є достатнім для висновку про виникнення у третіх осіб самостійних прав на спірне майно, здатних унеможливити або істотно ускладнити поновлення прав власника у разі задоволення позову.

При цьому питання щодо чинності, недійсності чи нікчемності конкретних договорів суборенди не є предметом розгляду у цій справі та не підлягає вирішенню під час перегляду ухвали про відмову в забезпеченні позову. Оцінка відповідних правовідносин здійснюється судом виключно в обсязі, необхідному для встановлення наявності або відсутності ризику істотного ускладнення ефективного захисту прав позивача.

Колегія суддів також враховує зміст та обсяг заявленого заходу забезпечення позову. Позивач просить заборонити відповідачу не лише укладення нових договорів суборенди, а й продовження вже укладених договорів, укладення договорів оренди та будь-яких інших правочинів, які передбачають користування спірним майном.

Отже, заявлений захід поширюється на невизначене коло можливих правочинів різної правової природи та фактично встановлює загальну заборону на передачу відповідачем спірних приміщень у користування третім особам.

Водночас запропонована заборона не припиняє вже існуючих правовідносин з особами, які фактично користуються приміщеннями, та не усуває тих обставин, які заявник наводить як наявну перешкоду для виконання майбутнього рішення. Тому факт існування суборендних відносин сам по собі не доводить необхідності встановлення заборони щодо всіх можливих договорів користування у майбутньому.

За наведених обставин матеріали справи не дають достатніх підстав для висновку, що невжиття саме запропонованого заходу забезпечення позову істотно ускладнить чи унеможливить виконання майбутнього рішення суду або ефективне поновлення прав позивача. Натомість заявлена заборона істотно обмежує можливість відповідача реалізовувати передбачені договором права на період, коли питання щодо чинності самого орендного титулу залишається предметом невирішеного спору.

З огляду на похідний характер суборенди, відсутність у суборендаря автономного титулу щодо майна власника поза межами основної оренди, а також зміст і обсяг заявленої заборони, колегія суддів дійшла висновку, що запропонований захід не є співмірним із доведеним у цій справі ризиком та не забезпечує належного балансу інтересів сторін.

Відтак колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви АТ "Завод "Маяк" про забезпечення позову. Доводи апеляційної скарги наведених висновків не спростовують.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.04.2026 у справі № 910/1444/26 прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Акціонерного товариства "Завод "Маяк" задоволенню не підлягає.

Розподіл судових витрат

Згідно зі статтею 129 ГПК України судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Завод "Маяк" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.04.2026 у справі № 910/1444/26 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.04.2026 у справі № 910/1444/26 залишити без змін.

3. Матеріали справи повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 14.08.2026.

Головуючий суддя О.Л. Бестаченко

Судді Ю.А. Шаратов

І.М. Скрипка