Постанова від 22 червня 2026 р. у справі №910/9512/25 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2026 р. Справа№ 910/9512/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бестаченко О.Л.

суддів: Шаратова Ю.А.

Скрипки І.М.

секретар судового засідання - Васильченко А.І.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 23.06.2026

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Гарантований покупець"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 24.12.2025 (повний текст складено 11.02.2026)

у справі № 910/9512/25 (суддя - Смирнова Ю.М.)

за позовом Дочірнього підприємства "Нафтогаз-Енергосервіс" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до Акціонерного товариства "Гарантований покупець"

про стягнення 112 232 426,97 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Дочірнє підприємство "Нафтогаз-Енергосервіс" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі за текстом - ДП "Нафтогаз-Енергосервіс", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Державного підприємства "Гарантований покупець" (далі за текстом - Гарантований покупець, відповідач) 112 118 128,40 грн, з яких: вартість відпущеної, але не оплаченої електричної енергії за "зеленим" тарифом у сумі 86 747 763,04 грн, інфляційні втрати у розмірі 20 411 653,50 грн, 3% річних у розмірі 4 958 711,83 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №1123/01 від 09.12.2019 (далі за текстом - Договір) в частині повної оплати поставленої позивачем електричної енергії.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.12.2025 у справі № 910/9512/25 позов Дочірнього підприємства "Нафтогаз-Енергосервіс" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Державного підприємства "Гарантований покупець" про стягнення 112 232 426,97 грн задоволено повністю.

Присуджено до стягнення з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Дочірнього підприємства "Нафтогаз-Енергосервіс" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 86 747 763,04 грн основного боргу, інфляційні втрати у розмірі 20 126 674,25 грн, 3% річних на суму 5 357 989,68 грн та судовий збір в сумі 1 059 800,00 грн.

Ухвалюючи вказане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи положення п.10.4 Порядку у редакції, що діяла до 26.01.2024 та п.11.4 Порядку у редакції, що діяла з 26.01.2024, строк виконання зобов`язань відповідача зі 100% оплати поставленої позивачем електричної енергії, з огляду на оприлюднення Регулятором затвердженої вартості послуги за відповідний період, станом на день розгляду справи по суті є таким, що настав. Доказів на підтвердження оплати заборгованості за спірний період у повному обсязі матеріали справи не містять, а тому позовні вимоги в цій частині є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також зазначає наступне:

Пункт 11.4 Порядку №641 не містить положень про те, що у випадку неотримання коштів гарантованим покупцем від ОСП, строк виконання остаточного розрахунку гарантованого покупця з продавцем за "зеленим" тарифом не настає чи відкладається на строк до моменту надходження коштів. Строк виконання зобов`язання відповідача перед позивачем зі 100% оплати за поставлену електричну енергію за періоди, в тому числі, вересень 2022 року-грудень 2023 року, лютий-липень, вересень 2023 року, січень-грудень 2024 року, січень-квітень 2025 року є такими, що настали.

Разом з тим, суд не знаходить підстав для зменшення суми боргу на існуючу суму заборгованості позивача перед відповідачем за послуги з неоплаченої частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії, оскільки таке право згідно абз.3 підпункту 13 п.1 постанови № 332 відповідачем не реалізовано, а доказів зустрічного зарахування сторонами не надано. Суд не вбачає підстав втручатися у договірні відносини сторін та самостійно зменшувати суму заявленої заборгованості, навіть у випадку визнання позивачем боргу в цій частині.

Оскільки відповідач у встановлений строк свого обов`язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст.610 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України)), і він вважається таким, що прострочив (ст.612 ЦК України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Судом перевірено порядок нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат згідно наданого розрахунку та встановлено, що із врахуванням суми заборгованості за поставлену електричну енергію у спірний період стягненню з відповідача на користь позивача підлягають суми 3% річних у розмірі 5 357 989,68 грн та 20 126 674,25 грн інфляційних втрат.

Отже, підсумовуючи встановлене вище, за сукупністю наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено умови Договору в частині здійснення оплати за поставлену електричну енергію, у зв`язку з чим вимоги позивача є правомірними, а позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, Державне підприємство "Гарантований покупець" звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2025 року у справі № 910/9512/25 та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог повністю. Судові витрати покласти на позивача.

Відповідач вважає, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, а висновки викладені у рішенні не відповідають обставинам справи.

Зазначає, що твердження позивача щодо наявності простроченої заборгованості та як наслідок нарахування 3% річних та інфляційних втрат, не відповідає дійсності, оскільки позивачем не враховано особливості регулювання зобов`язань сторін під час дії воєнного стану, особливості здійснення розрахунків, зокрема права Гарантованого покупця на зменшення рівня розрахунків із продавцем за "зеленим" тарифом на суму неоплаченої частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії та вартості відхилення, а також не враховано усі оплати здійснені Гарантованим покупцем, а також необхідності врахування рівня розрахунків ОСП з Гарантованим покупцем за послугу.

Стверджує, що оскільки за розрахункові місяці вересень - листопад 2022 року, лютий - липень, вересень 2023 року, травень - грудень 2024 року, січень - квітень 2025 року, НЕК "Укренерго" не сплатило послугу в повному обсязі, зобов`язання Гарантованого покупця перед позивачем за вказані розрахункові періоди у розумінні ч.1 ст. 530 ЦК України не виникли.

Зазначає, що оскільки постанови НКРЕКП про затвердження вартості послуги за розрахункові місяці стягнення заборгованості за якими є предметом спору були прийняті та оприлюднені після 03.04.2024, то на правовідносини пов`язані зі здійсненням розрахунку за вказані розрахункові місяці розповсюджує свою дію постанова НКРЕКП №332, в редакції постанови НКРЕКП №652 "Про внесення зміни до постанови НКРЕКП від 25.02.2022 року №332", зокрема щодо права Гарантованого покупця на зменшення рівня розрахунків із продавцем за "зеленим" тарифом на суму неоплаченої частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії та вартості відхилення.

Звертає увагу суду, що висновок суду щодо необхідності вчинення Гарантованим покупцем якихось активних дій для реалізації свого права на зменшення рівня розрахунків є помилковим та не відповідає змісту абзацу 3 п.п. 13 п. 1 постанови НКРЕКП №332, зокрема у зв`язку з тим, що вказана постанова до прикладу розмежовує право на зменшення рівня розрахунків з правом на здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог. Більше того, існування положень щодо права на пропорційне зменшення також спростовує висновки суду щодо можливості реалізації такого права шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Оскільки Договором та Порядком (у будь яких його редакціях) не передбачено строк, протягом якого Гарантований покупець має здійснити доплату вартості електроенергії, яка утворилася у зв`язку зі збільшенням обсягу відпущеної електричної енергії за відповідний період, відповідно до акта коригування підписаного сторонами, після затвердження вартості послуги НКРЕКП застосуванню підлягає аналогія закону, а саме норми порядку №641, які регулюються та встановлюють порядок оплати придбаної електричної енергії за первісними актами купівлі-продажу.

Також апелянт не погоджується з розміром 3% річних та інфляційних втрат, який розрахований позивачем.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

10.04.2026 через підсистему "Електронний суд" від Дочірнього підприємства "Нафтогаз-Енергосервіс" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Гарантований покупець" залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2025 у справі № 910/9512/25 скасувати в частині стягнення основного боргу у розмірі 6 530 210,41 грн, провадження у справі № 910/9512/25 в частині вимог про стягнення основного боргу у розмірі 6 530 210,41 грн закрити у зв`язку із відсутністю предмету спору, в іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2025 у справі № 910/9512/25 залишити без змін.

Так, у відзиві позивач повністю заперечує проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, вважає рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2025 у справі № 910/9512/25 законним, справедливим та таким, що прийнято з дотриманням норм процесуального та матеріального права.

Зазначає, що суд першої інстанції у прийнятому рішенні дійшов вірного висновку, що строк виконання зобов`язання відповідача перед позивачем зі 100% оплати за поставлену електричну енергію за періоди, у тому числі, лютий - грудень 2022 року, лютий - липень, вересень 2023 року, січень - грудень 2024 року, січень - квітень 2025 року є такими, що настали.

Право відповідача зменшити рівень розрахунків із продавцем за "зеленим" тарифом на суму неоплаченої частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії та вартості відхилення, передбачене положеннями абз. 3 п. 11 постанови НКРЕКП №332 від 25.02.2022 року, не звільняють відповідача від обов`язку здійснити повну оплату придбаної електричної енергії за Договором, крім того, матеріали справи наразі не містять доказів реалізації зазначеного відповідачем права.

Звертає увагу суду, що ні Договір, ні Порядок не містять умов та правил, які б визначили стан виконання Гарантованим покупцем обов`язків за Договором в залежності від виконання ПрАТ "НЕК "Укренерго" обов`язків за договором про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії. При цьому, умова про те, що для здійснення остаточного місячного платежу враховується сума коштів, отриманих Гарантованим покупцем від ОСП відповідно до договору про надання послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, не пов`язує настання строку виконання Гарантованим покупцем зобов`язання з оплати електричної енергії з надходженням коштів ОСП.

Зазначає, що положення Наказів № 140 та №206 Міністерства енергетики не змінюють порядок та строки розрахунків за придбану електричну енергію за Договором, укладеним з виробником електричної енергії за "зеленим" тарифом на час дії особливого періоду, тому для визначення строку виконання грошового зобов`язання гарантованого покупця у розмірі 100% оплати за поставлену електричну енергію виробника за "зеленим" тарифом у період дії воєнного стану не має значення та не потребує доведення обставина наявності/відсутності на рахунках ДП "Гарантований покупець" коштів, необхідних для розрахунку з виробниками електричної енергії з альтернативних джерел, позаяк визначення строків розрахунків наведено у пункті 10.4 (11.4) Порядку №641.

Також, з огляду на часткове погашення основного боргу та положення п.2 ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) вважає, що провадження у даній справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 6 530 210,41 грн підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.02.2026 апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючої судді (судді-доповідача) - Бестаченко О.Л., суддів: Скрипки І.М., Шаратова Ю.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2026 відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2025 у справі № 910/9512/25 до надходження матеріалів даної справи до Північного апеляційного господарського суду. Витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/9512/25.

12.03.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/9512/25.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2026 відмовлено Державному підприємству "Гарантований покупець" у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2025 у справі № 910/9512/25 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме для подання до Північного апеляційного господарського суду доказів доплати судового збору у розмірі 1 271 760,00 грн.

24.03.2026 до апеляційної інстанції через підсистему "Електронний суд" від Державного підприємства "Гарантований покупець" надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано платіжну інструкцію №296 від 18.03.2026 на підтвердження сплати судового збору.

Ухвалою від 30.03.2026 Північний апеляційний господарський суд ухвалив відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2025 у справі № 910/9512/25; призначив її до розгляду на 05.05.2026.

05.05.2026 від Акціонерного товариства "Гарантований покупець" через підсистему "Електронний суд" надійшло клопотання про заміну учасника справи правонаступником.

В обґрунтування клопотання відповідач зазначає, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.02.2024 № 74-р "Питання перетворення Державного підприємства "Гарантований покупець" в акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого належать державі" було вирішено, зокрема, реорганізувати Державне підприємство "Гарантований покупець" (код згідно з ЄДРПОУ 43068454) шляхом перетворення в Акціонерне товариство "Гарантований покупець", 100 відсотків акцій у статутному капіталі якого належать державі та не підлягають приватизації або відчуженню в інший спосіб.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2025 № 1633 "Про утворення акціонерного товариства "Гарантований покупець"" утворено акціонерне товариство "Гарантований покупець", 100 відсотків акцій якого належать державі, шляхом перетворення державного підприємства "Гарантований покупець" (код згідно з ЄДРПОУ 43068454).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.05.2026, яка занесена до протоколу судового засідання, задоволено клопотання Акціонерного товариства "Гарантований покупець" про заміну учасника справи правонаступником, залучено до участі у справі № 910/9512/25 Акціонерне товариство "Гарантований покупець" (01032, Київ, вул. Симона Петлюри, 27, ідентифікаційний код юридичної особи: 43068454) в якості відповідача, як правонаступника Державного підприємства "Гарантований покупець".

У судовому засіданні 05.05.2026 оголошено перерву у розгляді апеляційної скарги до 19.05.2026.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2026 оголошено перерву у розгляді апеляційної скарги Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2025 у справі № 910/9512/25 до 23.06.2026.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

У судовому засіданні 23.06.2026 представник відповідача підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, просив її задовольнити, а рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2025 у справі № 910/9512/25 скасувати повністю та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог повністю.

Дочірнє підприємство "Нафтогаз-Енергосервіс" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" явку свого уповноважено представника в судове засідання 23.06.2026 не забезпечило, про час, дату та місце розгляду справи повідомлене належним чином.

Враховуючи, що явка сторін у судове засідання обов`язковою не визнавалась, участь в судовому засіданні є правом, а не обов`язком сторін, беручи до уваги, що сторонам було надано всі процесуальні можливості для реалізації наданих законом прав та зважаючи на строки розгляду апеляційної скарги, суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника позивача за наявними матеріалами справи, які є достатніми для розгляду апеляційної скарги по суті.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені судом апеляційної інстанції

09.12.2019 між Дочірнім підприємством "Нафтогаз-Енергосервіс" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" як продавцем за "зеленим" тарифом та Державним підприємством "Гарантований покупець" як гарантованим покупцем було укладено договір №1123/01 (Договір), згідно з п.1.1 якого продавець за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього Договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 26.04.2019 №641 (далі - Порядок).

У подальшому, між сторонами вказаного Договору були укладені наступні додаткові угоди: №940/01/20 від 31.03.2020, №637/01/21 від 17.02.2021; №2415/02/21 від 01.11.2021, №1424/07/23 від 29.05.2023; №630/07/24 від 25.01.2024; №5193/07/24 від 04.09.2024; №7776/07/24 від 30.12.2024.

Пунктом 7.5 Договору передбачено, що якщо виробник за "зеленим" тарифом є суб`єктом господарювання, який має намір виробляти електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), і Договір підписується до будівництва та/або введення в експлуатацію відповідних об`єктів виробництва електричної енергії виробника за "зеленим" тарифом та до встановлення "зеленим" тарифу для виробника за "зеленим" тарифом Регулятором: глави 1, 6-8 Договору набирають чинності з дати підписання сторонами Договору; глави 2-5 Договору набирають чинності з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому виконано останню з таких умов: 1) виробником за "зеленим" тарифом отримано ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії; 2) виробнику за "зеленим" тарифом встановлено "зеленим" тариф; 3) виробником за "зеленим" тарифом укладено договір про врегулювання небалансів електричної енергії.

Згідно укладеної додаткової угоди №940/01/20 від 31.03.2020 до Договору сторони дійшли згоди в преамбулі Договору слова "виробник за "зеленим" тарифом" замінити словами "продавець за "зеленим" тарифом" та виклали статті 1-7 Договору в новій редакції.

Зокрема, пунктом 7.5 Договору передбачили, що якщо продавець за "зеленим" тарифом є виробником за "зеленим" тарифом та суб`єктом господарювання, який має намір виробляти електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), і цей Договір підписується до початку будівництва та/або введення в експлуатацію відповідних об`єктів виробництва електричної енергії продавця за "зеленим" тарифом та/або до встановлення "зеленим" тарифу для продавця за "зеленим" тарифом Регулятором, та/або укладення продавцем за "зеленим" тарифом із оператором системи передачі договору про врегулювання небалансів: 1) глави 1, 6-7 цього Договору набирають чинності з дати підписання сторонами цього Договору; 2) глави 2-5 цього Договору набирають чинності з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому виконано останню з таких умов: продавцем за "зеленим" тарифом отримано ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, у випадку коли отримання ліцензії передбачено чинним законодавством; продавцю за "зеленим" тарифом встановлено "зеленим" тариф; продавець за "зеленим" тарифом уклав із оператором системи передачі договір про врегулювання небалансів; продавець за "зеленим" тарифом надав перелік точок комерційного обліку електричної енергії по кожному своєму об`єкту продавця за "зеленим" тарифом (погоджується кандидатом у виробники за "зеленим" тарифом та суміжним оператором системи розподілу або оператором системи передачі); продавець за "зеленим" тарифом надав однолінійну схему кожного об`єкта продавця за "зеленим" тарифом із зазначенням точок обліку електричної енергії та меж балансової належності електричних мереж (погоджується кандидатом у виробника за "зеленим" тарифом та суміжним оператором системи розподілу або оператором системи передачі). Гарантований покупець надає продавцю за "зеленим" тарифом згоду на участь у балансуючій групі гарантованого покупця після отримання письмового повідомлення про виконання умов, зазначених у цьому підпункті.

Додатковою угодою №637/01/21 від 17.02.2021 до Договору, Договір було доповнено новими пунктами 1.2, 2.6, 3.4, пп.2 п.4.2, п.7.10-7.14, главою 8 та пункти 3.3, пп. 2, п.4.2, пп.2 та 3 п. 4.3, пп.З п.4.5, п. 4.6, п. 7.3, п.7.5., пп.2 п.7.5 Договору були змінені/викладені у новій редакції.

Згідно п.1 укладеної додаткової угоди №2415/02/21 від 01.11.2021 до Договору сторони погодили, що глави 2-5 Договору набирають чинності з 01.11.2021, з огляду на те, що: постановою НКРЕКП від 09.07.2020 №1268 "Про видачу ліцензії з виробництва електричної енергії ДП "Нафтогаз-Енергосервіс" позивачу видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії відповідно до додатка; постановою НКРЕКП від 21.10.2020 №1946 "Про внесення зміни до додатка до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 09.07.2020 №1268" доповнено додаток до постанови НКРЕКП від 09.07.2020 №1268, а саме об`єкт електроенергетики - Фотоелектрична станція "Чуднів", місцезнаходження - Житомирська обл., Чуднівський р-н, с/рада Дубищенська (земельні ділянки з кадастровими номерами 1825882400:04:000:0630, 1825882400:04:000:0631 та 1825882400:04:000:0632); постановою НКРЕКП від 09.07.2020 №1276 "Про встановлення "зеленого" тарифу ДП "Нафтогаз-Енергосервіс" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" установлено позивачу "зелений" тариф на електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії до 01 січня 2030 року; 06.08.2020 позивач уклав із оператором системи передачі договір про врегулювання небалансів; надав перелік точок комерційного обліку електричної енергії по кожному своєму об`єкту продавця за "зеленим" тарифом та однолінійну схему кожного об`єкта продавця за "зеленим" тарифом із зазначенням точок обліку електричної енергії та меж балансової належності електричних мереж; у грудні 2021 року позивач ввів в експлуатацію Фотоелектричну станцію "Чуднів", розпочав генерацію електричної енергії та продаж її гарантованому покупцю.

Додатковою угодою №1424/07/23 від 29.05.2023 до Договору сторони доповнили пункт 7.6 новим абзацом, а пункти 7.7, 7.9, 7.14 та глава 8 Договору були викладені у новій редакції.

Згідно додаткової угоди №630/07/24 від 25.01.2024 до Договору сторони дійшли згоди в преамбулі Договору слова "продавець за "зеленим" тарифом замінити словом "продавець" та глави 1-8 Договору замінити главами 1-9 в новій редакції.

Додатковою угодою №5193/07/24 від 04.09.2024 сторонами погоджено змінити редакцію пп.11 п.4.2, п.4.6 та п.4.10 Договору.

Додатковою угодою №7776/07/24 від 30.12.2024 до Договору сторонами було погоджено змінити редакцію п.3.2, п.4.10, главу 9 Договору.

Згідно положень Договору у редакції, що діяла до 26.01.2024, п.2.1 було передбачено, що сторони визнають свої зобов`язання згідно з Законами України "Про ринок електричної енергії", "Про альтернативні джерела енергії", Порядком, Порядком продажу електричної енергії споживачами, Правилами ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №307, Правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №308, та керуються їх положеннями та положеннями законодавства України при виконанні цього Договору.

Пунктом 2.3 Договору у редакції, що діяла до 26.01.2024, продавець за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць продавця за "зеленим" тарифом за встановленим йому "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.

Згідно положень п.3.2 Договору у редакції, що діяла до 26.01.2024, розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок продавця за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ.

Пунктом 3.3 Договору у редакції, що діяла до 26.01.2024, оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюється відповідно до положень глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачам.

Положеннями п.4.5 Договору у редакції, що діяла до 26.01.2024 передбачено, що гарантований покупець зобов`язаний: 1) купувати у продавця за "зеленим" тарифом вироблену електричну енергію, за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб; 2) у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену у продавця за "зеленим" тарифом електричну енергію; 3) нараховувати плату за відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії продавця за "зеленим" тарифом відповідно до положень глави 9 Порядку.

Постановою НКРЕКП від 24.01.2024 №178, яка набрала чинності 26.01.2024, Порядок купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії та Типовий договір купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом затверджено викласти в новій редакції.

На виконання вказаної постанови між сторонами підписано додаткову угоду №630/07/24 від 25.01.2024 до Договору та викладено цей правочин у новій редакції.

Згідно п.13 додаткової угоди №630/07/24 від 25.01.2024 вона набуває чинності з 26.01.2024.

Так, згідно п.1.1 Договору (тут і надалі у редакції, яка набрала чинність 26.01.2024) за цим Договором продавець зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати електричну енергію в точках комерційного обліку електричної енергії, відпущену генеруючими одиницями продавця, включеними до балансуючої групи гарантованого покупця, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього Договору та чинного законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26 квітня 2019 року №641 (далі - Порядок).

Пунктами 2.1-2.3 Договору передбачено, що сторони визнають свої зобов`язання згідно з Законами України "Про ринок електричної енергії", "Про альтернативні джерела енергії", Порядком, Правилами ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року №307, Правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року №308, договором про участь у балансуючій групі гарантованого покупця та керуються їх положеннями і положеннями чинного законодавства України при виконанні цього Договору.

Купівля-продаж електричної енергії за Договором здійснюється за умови включення генеруючих установок продавця до балансуючої групи гарантованого покупця.

Продавець здійснює продаж електричної енергії гарантованому покупцю за встановленим Регулятором для кожної генеруючої одиниці "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки на нього, та іншими цінами, у випадках, передбачених Законом України "Про ринок електричної енергії" та Порядком, у національній валюті України.

Згідно п.3.2 Договору розрахунок за куплену гарантованим покупцем електричну енергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок продавця, з урахуванням ПДВ. Гарантований покупець та продавець при виникненні взаємної однорідної заборгованості мають право за взаємною згодою проводити зарахування зустрічних однорідних вимог, що оформлюється сторонами в установленому законодавством порядку.

Пунктом 3.3 Договору визначено, що оплата електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавців у розрахунковому місяці, формування актів купівлі-продажу електричної енергії здійснюється відповідно до Порядку.

Згідно п.4.4 Договору гарантований покупець зобов`язаний: 1) здійснювати купівлю та продаж електричної енергії в обсязі, визначеному відповідно до Порядку; 2) своєчасно та в повному обсязі здійснювати розрахунки за куплену у продавця електричну енергію; 3) виконувати інші зобов`язання, пов`язані з виконанням цього Договору та покладені на гарантованого покупця Законом, Порядком та цим Договором.

На виконання умов Договору та Порядку між уповноваженими представниками сторін були підписані та скріплені їх печатками відповідні акти купівлі-продажу електроенергії, а саме: за лютий 2022 року від 28.02.2022 на суму 5 476 883,52 грн з ПДВ (з актом коригування від 16.02.2023 на суму 4,06 грн з ПДВ); за березень 2022 року від 31.03.2022 на суму 13 091 029,62 грн з ПДВ; за квітень 2022 року від 30.04.2022 на суму 11 347 043,84 грн з ПДВ; за травень 2022 року від 31.05.2022 на суму 20 295 109,32 грн з ПДВ; за червень 2022 року від 30.06.2022 на суму 21 689 800,28 грн з ПДВ; за липень 2022 року від 31.07.2022 на суму 19 033 380,96 грн з ПДВ (з актом коригування від 16.05.2024 на суму + 124 302,37 грн); за серпень 2022 року від 31.08.2022 на суму 13 827 018,52 грн з ПДВ (з актом коригування від 17.05.2024 на суму + 90 300,89 грн); за вересень 2022 року від 30.09.2022 на суму 10 319 377,38 грн з ПДВ (з актом коригування від 30.04.2024 на суму + 67 393,33 грн); за жовтень 2022 року від 31.10.2022 на суму 12 659 074,79 грн з ПДВ; за листопад 2022 року від 30.11.2022 на суму 2 824 788,46 грн з ПДВ; за грудень 2022 року від 31.12.2022 на суму 1 918 184,05 грн з ПДВ; за лютий 2023 року від 28.02.2023 на суму 7 384 613,03 грн з ПДВ; за березень 2023 року від 31.03.2023 на суму 10 531 845,60 грн з ПДВ; за квітень 2023 року від 30.04.2023 на суму 12 505 470,02 грн з ПДВ; за травень 2023 року від 31.05.2023 на суму 22 348 473,29 грн з ПДВ; за червень 2023 року від 30.06.2023 на суму 22 994 631,74 грн з ПДВ; за липень 2023 року від 31.07.2023 на суму 25 661 489,34 грн з ПДВ; за вересень 2023 року від 30.09.2023 на суму 19 351 536,95 грн з ПДВ (з урахуванням акту коригування від 31.01.2024 на суму 5,21 грн з ПДВ); за січень 2024 року від 25.01.2024 та від 31.01.2024 на загальну суму 4 961 886,50 грн з ПДВ; за лютий 2024 року від 29.02.2024 на суму 6 926 345,65 грн з ПДВ; за березень 2024 року від 31.03.2024 на суму 14 906 088,71 грн з ПДВ; за квітень 2024 року від 30.04.2024 на суму 16 597 113,20 грн з ПДВ; за травень 2024 року від 31.05.2024 на суму 30 069 628,61 грн з ПДВ; за червень 2024 року від 30.06.2024 на суму 28 267 555,70 грн з ПДВ (з урахуванням актів коригування від 18.12.2024 на суму 0,56 грн з ПДВ та від 17.02.2025 на суму -0,56 грн з ПДВ); за липень 2024 року від 31.07.2024 на суму 30 062 817,20 грн з ПДВ (з урахуванням акту коригування від 19.08.2024 року на суму -1,16 грн з ПДВ); за серпень 2024 року від 31.08.2024 на суму 30 237 048,29 грн з ПДВ; за вересень 2024 року від 30.09.2024 на суму 19 637 385,85 грн з ПДВ; за жовтень 2024 року від 31.10.2024 на суму 14 734 677,92 грн з ПДВ; за листопад 2024 року від 30.11.2024 на суму 6 252 961,84 грн з ПДВ; за грудень 2024 року від 31.12.2024 на суму 2 175 894,59 грн з ПДВ (з урахуванням акту коригування від 31.12.2024 року на суму 506,29 грн з ПДВ); за січень 2025 року від 31.01.2025 на суму 4 265 494,03 грн з ПДВ; за лютий 2025 року від 28.02.2025 на суму 12 249 915,19 грн з ПДВ; за березень 2025 року від 31.03.2025 на суму 18 056 660,82 грн з ПДВ; за квітень 2025 року від 30.04.2025 на суму 24 026 811,67 грн з ПДВ.

Вказані акти підписані уповноваженими представниками сторін без жодних зауважень або заперечень.

На виконання п.10.4. Порядку (у редакції, що діяла до 26.01.2024) та п.11.4. Порядку (у редакції, що діяла з 26.01.2024) наступними постановами НКРЕКП (Регулятора) було затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої відповідачем у розрахункових періодах:

-січень - травень, липень, жовтень 2021 року; лютий - червень 2021 року; дата оприлюднення - 12.09.2022; дата настання зобов`язання з оплати - 13.09.2022; дата початку порушення виконання зобов`язань з оплати - 16.09.2022;

-липень 2022 року; дата оприлюднення - 21.09.2022; дата настання зобов`язання з оплати - 22.09.2022; дата початку порушення виконання зобов`язань з оплати - 27.09.2022;

-серпень 2022 року; дата оприлюднення - 15.03.2023; дата настання зобов`язання з оплати - 16.03.2023; дата початку порушення виконання зобов`язань з оплати - 21.03.2023;

-січень, лютий, липень-вересень 2023 року; дата оприлюднення - 01.05.2024; дата настання зобов`язання з оплати - 02.05.2024; дата початку порушення виконання зобов`язань з оплати - 09.05.2024;

-грудень 2022 року березень-червень, листопад, грудень 2023 року; дата оприлюднення - 10.05.2024; дата настання зобов`язання з оплати - 13.05.2024; дата початку порушення виконання зобов`язань з оплати - 20.05.2024;

-вересень- листопад 2022 року, жовтень 2023 року; дата оприлюднення - 16.05.2024; дата настання зобов`язання з оплати - 17.05.2024; дата початку порушення виконання зобов`язань з оплати - 24.05.2024;

-лютий та березень 2024 року; дата оприлюднення - 20.12.2024; дата настання зобов`язання з оплати - 23.12.2024; дата початку порушення виконання зобов`язань з оплати - 30.12.2024;

-вересень 2024 року; дата оприлюднення - 30.12.2024; дата настання зобов`язання з оплати - 31.12.2024; дата початку порушення виконання зобов`язань з оплати - 07.01.2025;

-липень 2024 року; дата оприлюднення - 23.01.2025; дата настання зобов`язання з оплати - 24.01.2025; дата початку порушення виконання зобов`язань з оплати - 31.01.2025;

-квітень та серпень 2024 року; дата оприлюднення - 13.02.2025; дата настання зобов`язання з оплати - 14.02.2025; дата початку порушення виконання зобов`язань з оплати - 21.02.2025;

-жовтень та листопад 2024 року; дата оприлюднення - 19.02.2025; дата настання зобов`язання з оплати - 20.02.2025; дата початку порушення виконання зобов`язань з оплати - 27.02.2025;

-грудень 2024 року; дата оприлюднення - 26.02.2025; дата настання зобов`язання з оплати - 27.02.2025; дата початку порушення виконання зобов`язань з оплати - 06.03.2025;

-січень 2025 року; дата оприлюднення - 12.03.2025; дата настання зобов`язання з оплати - 13.03.2025; дата початку порушення виконання зобов`язань з оплати - 20.03.2025;

-січень, травень, червень 2024 року, лютий 2025 року; дата оприлюднення - 10.04.2025; дата настання зобов`язання з оплати - 11.04.2025; дата початку порушення виконання зобов`язань з оплати - 18.04.2025;

-березень 2025 року; дата оприлюднення - 21.05.2025; дата настання зобов`язання з оплати - 22.05.2025; дата початку порушення виконання зобов`язань з оплати - 29.05.2025;

-квітень 2025 року; дата оприлюднення - 19.06.2025; дата настання зобов`язання з оплати - 20.06.2025; дата початку порушення виконання зобов`язань з оплати - 27.06.2025.

29.02.2024 між позивачем та відповідачем був підписаний акт зарахування зустрічних однорідних (грошових) вимог, відповідно до якого сторони дійшли згоди зарахувати зустрічні однорідні вимоги за зобов`язаннями у сумі 13 110 361,26 грн, у зв`язку з чим у відповідача припинились зобов`язання перед позивачем за куплену у період з лютого по серпень 2022 року включно електричну енергію за Договором на вказану в акті суму.

Як стверджує позивач, з урахуванням відомостей з акту звірки розрахунків станом на кінець дня 31.12.2024, підписаного обома сторонами, заборгованість відповідача перед позивачем станом на дату звернення до суду склала: за 2022 рік - 57 257 311,53 грн, за 2023 рік - 2 724 996,24 грн, за 2024 рік - 24 498 309,01 грн, а за 2025 рік - 2 267 146,26 грн.

Листом від 09.07.2025 за вих.№136-2 позивач звернувся до відповідача щодо підписання акту звірки взаємних розрахунків за купівлю-продаж електричної енергії станом на кінець дня 30.06.2025, відповідач вказаний лист отримав 10.07.2025, однак відповіді на вказаний лист не надав, підписаний зі свого боку акт звірки на адресу позивача не повернув.

Враховуючи викладене вище, позивач звернувся з відповідним позовом до суду. Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 3% річних та інфляційні втрати.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

У силу приписів ст. 202 ЦК України під правочином розуміють дії, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України), норми якого були чинними на час виникнення спірних правовідносин, установлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України)

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч.1 ст. 692 ЦК України).

Згідно з приписами ст.712 ЦК України, відповідно до яких за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до пунктів 10, 16, 72 частини 1 статті 1 Закон України "Про ринок електричної енергії" (у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) виробник електричної енергії (далі - виробник) - суб`єкт господарювання, який здійснює виробництво електричної енергії; гарантований покупець електричної енергії (далі - гарантований покупець) - суб`єкт господарювання, що відповідно до цього Закону зобов`язаний купувати електричну енергію у виробників, яким встановлено "зелений" тариф, а також у виробників за аукціонною ціною та виконувати інші функції, визначені законодавством; Регулятор - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 30 Закону України "Про ринок електричної енергії" виробник має право на своєчасне та у повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів на ринку електричної енергії та за допоміжні послуги.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 62 Закону України "Про ринок електричної енергії", з метою забезпечення загального економічного інтересу в електроенергетичній галузі України, необхідного для задоволення інтересів громадян, суспільства і держави, та забезпечення сталого довгострокового розвитку електроенергетичної галузі і конкурентоспроможності національної економіки України на учасників ринку відповідно до цієї статті можуть бути покладені спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії.

До спеціальних обов`язків, що покладаються на учасників ринку електричної енергії відповідно до цього Закону для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, належать, зокрема: 1) забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, включаючи забезпечення підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії за механізмом ринкової премії; 2) виконання функцій постачальника універсальних послуг; 3) виконання функцій постачальника "останньої надії"; 4) надання послуг із забезпечення розвитку генеруючих потужностей; 5) підвищення ефективності комбінованого виробництва електричної та теплової енергії.

Спеціальні обов`язки із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії покладаються на: гарантованого покупця; постачальників універсальних послуг; оператора системи передачі; виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії, яким встановлено "зелений" тариф, на строк застосування "зеленого" тарифу; виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії, які за результатами аукціону набули право на підтримку, на строк дії підтримки таких виробників.

Згідно з ч. 2 ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" гарантований покупець зобов`язаний купувати у суб`єктів господарювання, яким встановлено "зелений" тариф, або у суб`єктів господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим їм "зеленим" тарифом, аукціонною ціною з урахуванням надбавки до нього/неї протягом всього строку застосування "зеленого" тарифу або строку дії підтримки, якщо такі суб`єкти господарювання входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. При цьому у кожному розрахунковому періоді (місяці) обсяг відпуску електричної енергії, виробленої на об`єкті електроенергетики з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об`єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби.

Відповідно до частини 3 статті 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" купівля-продаж такої електричної енергії за "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до нього здійснюється на підставі двостороннього договору між виробником або споживачем, якому встановлено "зелений" тариф, та гарантованим покупцем. Такий договір укладається на підставі типового договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом. Типова форма договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом затверджується Регулятором. Договір купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом укладається між гарантованим покупцем та виробником або споживачем, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) на весь строк дії "зеленого" тарифу.

Відповідно до ч. 5 ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" у редакції, чинній до 26.01.2024, гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за "зеленим" тарифом та за аукціонною ціною, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами.

З 26.01.2024 ч. 5 ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що гарантований покупець здійснює оплату вартості електричної енергії, купленої за "зеленим" тарифом, з урахуванням вимог частини другої цієї статті, на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами.

Так, у справі, що переглядається, позивач, звертаючись з позовом, наголошував, що відповідач порушив умови договору щодо своєчасної та повної оплати вартості електричної енергії з альтернативних джерел за "зеленим" тарифом відповідно до умов договору.

У свою чергу, апелянт стверджує, що ті обставини, що: порядок виконання грошових зобов`язань Гарантованим покупцем в частині здійснення оплати виробникам електричної енергії за "зеленим" тарифом підпадає під спеціальне правове регулювання, визначене Порядком № 641, який передбачає обумовленість виконання таких зобов`язань 100% оплатою у відповідному обсязі ОСП послуги перед Гарантованим покупцем у відповідному розрахунковому періоді; несвоєчасне виконання НЕК "Укренерго" своїх зобов`язань за Договором 2 по оплаті послуги перед Гарантованим покупцем; обов`язковість цих положень Порядку №641 до прав і обов`язків сторін, не давали підстави суду першої інстанції вважати, що Гарантованим покупцем порушено умови виконання своїх зобов`язань, визначені спеціальним правовим регулюванням.

Так, Порядок купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії затверджено постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641 (далі за текстом - Порядок № 641), відповідно до пункту 10.1 (у редакції чинній до 26.01.2024) передбачено, що до 15/25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 10/20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

Згідно з пунктом 10.4 Порядку № 641 у редакції чинній до 26.01.2024 після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.

Джерелом коштів, якими гарантований покупець здійснює оплати виробникам електричної енергії за "зеленим" тарифом, є кошти, які ОСП (НЕК "Укренерго") сплачує гарантованому покупцю за послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за розрахунковий місяць. Зазначений механізм розрахунку відображений в главі 12 Порядку № 641.

Так, у пункті 12.5 Порядку № 641 вказується, що ОСП протягом двох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, здійснює остаточний розрахунок із гарантованим покупцем із забезпеченням йому 100 % оплати фактично наданої послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за розрахунковий місяць відповідно до розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, затвердженої Регулятором, з урахуванням попередньо сплачених авансових платежів.

Тобто, за загальним правилом, гарантований покупець здійснює оплати виробникам електричної енергії за "зеленим" тарифом, в тому числі й позивачу, в 3 етапи, попередньо отримавши кошти від ОСП (НЕК "Укренерго"):

- до 15 числа розрахункового місяця (абз. 1 пункту 10.1 Порядку №641),

- до 25 числа розрахункового місяця (абз. 2 пункту 10.1 Порядку №641),

- протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг) щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці (пункту 10.4 Порядку №641).

Пунктом 11.4. Порядку № 641, в редакції чинній після 26.01.2024, передбачено, що гарантований покупець забезпечує проведення розрахунку та здійснення оплати за відпущену продавцем за "зеленим" тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.

При визначенні суми коштів для здійснення остаточного місячного платежу за відпущену продавцем за "зеленим" тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію гарантованим покупцем, зокрема враховується сума коштів, сплачених такому продавцю за "зеленим" тарифом шляхом здійснення авансових платежів, та сума коштів, отриманих гарантованим покупцем від ОСП відповідно до Договору про надання послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.

При цьому, колегія суддів наголошує, що п. 11.4. Порядку № 641, на який посилається апелянт, не містить положень про те, що у випадку неотримання коштів гарантованим покупцем від ОСП, строк виконання остаточного розрахунку гарантованого покупця з продавцем за "зеленим" тарифом не настає чи відкладається на строк до моменту надходження коштів.

За умовами пункту 2.5. укладеного між сторонами договору вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачам на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці.

З огляду на встановлені умови Договору, положення Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою від 26.04.2019 №641 (в редакції до та після 26.01.2024), враховуючи зазначені вище Постанови НКРЕКП, відповідач був зобов`язаний здійснити 100% оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів протягом трьох/п`яти робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.

Згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року та станом на момент розгляду даної справи діє воєнний стан.

У зв`язку із введенням воєнного стану в Україні, з урахуванням вимог частини восьмої статті 16 Закону України "Про ринок електричної енергії", Міністерством енергетики України в межах повноважень, передбачених пунктом 8 Положення №507, видано накази від 28.03.2022 № 140 (втратив чинність на підставі наказу від 05.07.2022 № 221) та від 15.06.2022 № 206 (втратив чинність на підставі наказу від 01.04.2024 № 136).

Так, відповідно до Наказу № 140 ДП "Гарантований покупець" з дати набрання чинності цим наказом на період дії воєнного стану в Україні з коштів, що наявні на поточному рахунку та надходять від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, забезпечує перерахування коштів на сплату авансових платежів за придбану електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії, виробникам електричної енергії з альтернативних джерел енергії, що мають договірні відносини з ДП "Гарантований покупець", із дотриманням Порядку № 641.

Наказом № 206 встановлено, що ДП "Гарантований покупець" на період дії воєнного стану в Україні з коштів, що наявні на поточному рахунку та надходять від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, забезпечує перерахування коштів на сплату платежів за придбану електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії, виробникам електричної енергії з альтернативних джерел енергії, що мають договірні відносини з ДП "Гарантований покупець", із дотриманням вимог Порядку № 641.

Верховний Суд у постановах від 21.03.2024 у справі № 910/6185/23, від 11.04.2024 у справі № 910/9100/22 тощо, здійснивши аналіз змісту Наказів №140 та №206, вказав таке:

- мова йде про розподіл грошових коштів на оплату авансових платежів виробникам з альтернативних джерел енергії, що мають договірні відносини з ДП "Гарантований покупець";

- накази не звільняють ДП "Гарантований покупець" від повної оплати придбаного товару;

- накази не змінюють обов`язку ДП "Гарантований покупець" здійснити остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення НКРЕКП щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці;

- на час воєнного стану на ДП "Гарантований покупець" було покладено обов`язок пропорційного розрахунку з виробниками електричної енергії з альтернативних джерел з урахуванням коштів, що наявні на його поточному рахунку, та надходять від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії.

Слід відзначити і те, що об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 21.06.2024 у справі № 910/4439/23 погодилась із наведеними висновками суду касаційної інстанції і додатково зазначила, що:

"Метою Наказів №140 та № 206 визначено забезпечення безпеки постачання електричної енергії споживачам та уникнення ризиків призупинення діяльності виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії в умовах воєнного стану.

Отже, Міністерство енергетики України змінило відсоткове співвідношення розподілу коштів між виробниками за "зеленим" тарифом з метою збереження можливості для всіх виробників здійснювати виробництво електричної енергії з альтернативних джерел. Обов`язок розподілу було покладено на ДП "Гарантований покупець" у залежності від коштів, що наявні на його поточному рахунку, та надходять від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії.

В свою чергу, надаючи правову оцінку змісту вказаних наказів, об`єднана палата висновує, що наказ Міністерства енергетики України від 15.06.2022 "Про розрахунок з виробниками за "зеленим тарифом" № 206, як і попередній наказ Міністерства енергетики України від 28.03.2022 "Про розрахунки на ринку електричної енергії" № 140 ніяким чином не обмежує право позивача як виробника електричної енергії за "зеленим" тарифом на отримання повної вартості проданої електричної енергії, встановленої укладеним сторонами в справі договором, а також не змінює терміни виникнення та виконання грошових зобов`язань гарантованого покупця щодо проведення остаточних розрахунків за договором та згідно з пунктом 10.4 Порядку №641.

Разом з цим об`єднана палата наголошує на тому, що у відносинах між гарантованим покупцем та виробниками електричної енергії за "зеленим" тарифом, які виникли у період до введення воєнного стану в України та до прийняття Міністерством енергетики України Наказів №140 та №206, а також у правовідносинах, які виникли під час дії воєнного стану в Україні (особливого періоду у розумінні положень статті 16 Закону України "Про ринок електричної енергії") строк виконання грошового зобов`язання гарантованого покупця у розмірі 100 % оплати за поставлену електричну енергію за "зеленим" тарифом визначається виключно згідно з умовами двостороннього договору та Порядку №641, при цьому розмір коштів, що підлягають сплаті за поставлену електричну енергії, має обраховуватися з урахуванням положень, викладених у Наказах № 140 та № 206".

Отже, з огляду на наведене вище у сукупності, враховуючи, що положення Наказів № 140 та № 206 не змінюють порядок та строки розрахунків за придбану електричну енергію відповідно до умов укладеного сторонами Договору та Порядку № 641, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про настання строку виконання грошових зобов`язань відповідача щодо повної оплати вартості поставленої позивачем електричної енергії за всі заявлені до стягнення розрахункові періоди, а саме: лютий-грудень 2022 року, лютий-липень та вересень 2023 року, січень-грудень 2024 року, січень-квітень 2025 року.

Також скаржник вважає, що на спірні правовідносин розповсюджується дія постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 в редакції постанови від 03.04.2024 №652, якою абзац третій підпункту 13 пункту 1 викладеного такого змісту:

"Гарантований покупець має право зменшити рівень розрахунків із продавцем за "зеленим" тарифом на суму неоплаченої частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії та вартості відхилення".

Колегія суддів зазначає, що з правової конструкції підпункту 13 пункту 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 в редакції постанови від 03.04.2024 №652 встановлено, що законодавець наділив Гарантованого покупця саме правом на зменшення рівня розрахунків із продавцем за "зеленим" тарифом, для реалізації якого Гарантований покупець мав вчинити певні дії.

Наведеною нормою Гарантованому покупцю надано право зменшити рівень розрахунків із продавцем за "зеленим" тарифом на відповідну суму. Водночас саме по собі існування такого права та наявність у продавця заборгованості з відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії не свідчать про те, що розмір грошового зобов`язання відповідача за придбану електричну енергію у спірних розрахункових періодах автоматично зменшився на відповідну суму.

Матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували, що при здійсненні конкретних спірних розрахунків відповідач фактично визначив їх розмір з урахуванням передбаченого постановою № 332 зменшення та відобразив таке зменшення у взаєморозрахунках сторін.

За таких обставин посилання скаржника на саме існування передбаченого постановою № 332 права не спростовує встановленого судом першої інстанції розміру основної заборгованості.

Щодо розрахунку позивачем 3% річних та інфляційних втрат колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації за неналежне виконання зобов`язання. Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 22.07.2025 у справі № 910/4747/24 та від 20.05.2025 у справі № 916/2098/24.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19, зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відтак вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги.

Водночас під час перевірки розрахунків, заявлених на підставі частини 2 статті 625 ЦК України, суд зобов`язаний встановити не лише розмір відповідної суми боргу, а й момент виникнення прострочення щодо кожної складової грошового зобов`язання.

Як встановлено матеріалами справи, поряд із первісними актами купівлі-продажу електричної енергії сторонами у подальшому підписувалися акти коригування, якими уточнювалися обсяги та вартість електричної енергії за окремі розрахункові періоди. Зокрема, актом коригування від 16.05.2024 до акта купівлі-продажу електроенергії за липень 2022 року збільшено вартість електричної енергії на 124 302,37 грн з ПДВ, а актом коригування від 17.05.2024 до акта купівлі-продажу електроенергії за серпень 2022 року - на 90 300,89 грн з ПДВ.

При цьому рішення Регулятора щодо затвердження вартості послуги за липень 2022 року було оприлюднено 21.09.2022, а за серпень 2022 року - 15.03.2023, тобто до підписання зазначених актів коригування.

Пунктом 11.2 Порядку № 641 у редакції, чинній з 26.01.2024, прямо передбачено, що у випадку надання АКО оновлених сертифікованих даних комерційного обліку та/або отримання гарантованим покупцем іншої оновленої інформації, яка використовувалась при розрахунках обсягів купівлі-продажу електричної енергії, гарантований покупець здійснює розрахунок за оновленими даними та направляє продавцю акт коригування до акта купівлі-продажу електричної енергії.

Отже, акт коригування є передбаченим Порядком № 641 способом уточнення раніше визначених сторонами обсягів та вартості купівлі-продажу електричної енергії, а його складання може зумовити виникнення додаткової суми до сплати або, навпаки, зменшення раніше визначеної вартості.

Верховний Суд у постанові у справі № 910/215/25, вирішуючи питання щодо визначення строку оплати гарантованим покупцем додаткової вартості електричної енергії, визначеної актом коригування, підписаним сторонами після затвердження вартості послуги постановою НКРЕКП, погодився з висновком про те, що за відсутності у Договорі та Порядку № 641 окремо визначеного строку здійснення такої доплати відповідний обов`язок підлягає виконанню з урахуванням частини 2 статті 530 ЦК України.

За таких обставин довід апелянта про помилковість визначення позивачем наступного дня після підписання відповідного акта коригування як першого дня прострочення щодо додатково визначеної таким актом суми є обґрунтованим та підлягає врахуванню при перевірці розрахунку 3 % річних та інфляційних втрат.

Разом із тим зазначене не спростовує встановленого у справі факту існування основного грошового зобов`язання відповідача та прострочення його виконання за відповідними розрахунковими періодами, а впливає саме на правильність визначення розміру похідних вимог, передбачених статтею 625 ЦК України.

Питання розрахунку інфляційних втрат у зв`язку з простроченням боржником виконання грошового зобов`язання було предметом розгляду об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 905/21/19, за наслідками розгляду якої у постанові від 26.06.2020 викладено правовий висновок про те, що при зменшенні суми боргу внаслідок часткового виконання зобов`язання боржником сума погашення має відніматися не від основного боргу, який існував на початок розрахункового місяця, а від суми основного боргу, помноженої на індекс інфляції у цьому місяці. Подальший розрахунок інфляційних втрат здійснюється з урахуванням проіндексованого залишку основного боргу за попередній місяць.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 дійшла висновку, що у разі неповного місяця прострочення інфляційна складова враховується залежно від математичного округлення періоду прострочення: якщо час прострочення у неповному місяці більше 15 днів - індекс інфляції за такий місяць враховується; якщо 15 днів або менше - інфляційна складова за такий місяць не враховується.

У постанові від 23.09.2021 у справі № 924/2/21 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, перевіряючи правильність нарахування сукупного індексу інфляції відповідно до статті 625 ЦК України, зазначив, що величина приросту індексу споживчих цін має заокруглюватися до одного десяткового знака після коми. Аналогічний висновок викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19.

Колегія суддів, перевіривши наданий позивачем розрахунок по кожному розрахунковому періоду, у тому числі з урахуванням дат первісних актів купівлі-продажу, актів коригування, строків виникнення прострочення, здійснених оплат та наведених правових висновків Верховного Суду щодо застосування статей 530, 625 ЦК України і методики обчислення інфляційних втрат, здійснила власний перерахунок заявлених до стягнення сум.

Так, позивачем безпідставно включено до розрахунку інфляційні втрати, нараховані на суми збільшення вартості електричної енергії за актами коригування, а саме: на 124 302,37 грн за період з 16.05.2024 по 10.09.2025 та на 90 300,89 грн за період з 17.05.2024 по 10.09.2025, що у сукупності становить 35 188,88 грн. Крім того, безпідставно нараховано 3 % річних на суму 124 302,37 грн за період з 27.09.2022 по 15.09.2025 та на суму 90 300,89 грн за період з 21.03.2023 по 15.09.2025, загальний розмір яких становить 17 821,41 грн.

За результатами проведеного перерахунку колегія суддів дійшла висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати у розмірі 20 091 485,37 грн та 3 % річних у розмірі 5 340 168,27 грн

Отже, доводи апеляційної скарги щодо неправильного визначення розміру 3% річних та інфляційних втрат знайшли часткове підтвердження.

Водночас посилання апелянта на неврахування позивачем дефляції у липні 2025 року є безпідставними, оскільки з остаточного розрахунку інфляційних втрат, поданого разом із заявою про збільшення розміру позовних вимог, убачається, що при визначенні інфляційної складової позивачем враховано індекс споживчих цін за липень 2025 року, який відображав дефляційні процеси у відповідному місяці.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив наявність підстав для застосування частини 2 статті 625 ЦК України, однак неповно з`ясував обставини, які мають значення для визначення правильного розміру відповідних нарахувань, та не надав належної оцінки істотним запереченням відповідача щодо розрахунку.

За таких обставин рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2025 у справі № 910/9512/25 підлягає частковому скасуванню в частині розміру присуджених до стягнення 3% річних, інфляційних втрат та відповідного розподілу судових витрат з ухваленням у цій частині нового рішення.

Щодо клопотання позивача про закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу колегія суддів зазначає таке.

У відзиві на апеляційну скаргу Дочірнє підприємство "Нафтогаз-Енергосервіс" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", посилаючись на часткове погашення відповідачем після ухвалення рішення суду першої інстанції основного боргу у сумі 6 530 210,41 грн, просило закрити провадження у справі в цій частині на підставі пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Водночас у постанові від 30.08.2024 у справі № 916/3006/23 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв`язку з відсутністю предмета спору можливе, якщо предмет спору існував на момент виникнення спору, однак припинив існування у процесі розгляду справи до ухвалення судом першої інстанції рішення по суті спору.

Водночас, на переконання Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду, коли порушення ГПК України судом першої інстанції не допущено та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, встановлення апеляційним судом обставин припинення існування предмету спору, які (обставини) виникли вже після ухвалення рішення судом першої інстанції, саме по собі не може бути підставою для скасування судового рішення згідно зі статтею 278 ГПК України та закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Верховний Суд також зазначив, що у разі добровільного виконання боржником судового рішення повністю або частково ГПК України передбачає спеціальний процесуальний механізм, зокрема можливість звернення відповідно до частини другої статті 328 ГПК України із заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню повністю або у відповідній частині у зв`язку з добровільним виконанням обов`язку боржником.

У цій справі рішення Господарського суду міста Києва ухвалено 24.12.2025. На час його ухвалення основний борг, стягнутий оскаржуваним рішенням, існував, а обставини часткового виконання відповідачем грошового зобов`язання на суму 6 530 210,41 грн виникли після ухвалення рішення судом першої інстанції.

За результатами апеляційного перегляду колегія суддів не встановила підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2025 у частині висновку про наявність та розмір основної заборгованості відповідача. Підстави для часткового скасування рішення стосуються правильності визначення розміру інфляційних втрат, трьох процентів річних та відповідного розподілу судових витрат і не спростовують законності та обґрунтованості рішення в частині стягнення основного боргу.

Отже, погашення відповідачем після ухвалення рішення судом першої інстанції частини основного боргу у сумі 6 530 210,41 грн не є підставою для скасування рішення в цій частині та закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Відтак клопотання позивача про закриття провадження у справі в частині стягнення 6 530 210,41 грн основного боргу задоволенню не підлягає, а факт сплати зазначеної суми підлягає врахуванню на стадії виконання судового рішення в установленому ГПК України порядку.

Зважаючи на викладене, надаючи оцінку встановленим обставинам у сукупності відповідно до вимог ст. 86 ГПК України, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, знайшли часткове підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" від 18.07.2006, відповідно до яких пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, однак це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення.

Інші аргументи апеляційної скарги взяті судом до уваги, однак не мають вирішального впливу на результат вирішення спору та не спростовують наведених висновків суду апеляційної інстанції.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині.

Згідно з частиною 1 статті 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

У цій справі суд першої інстанції правильно встановив наявність у відповідача основного грошового зобов`язання та обґрунтовано відхилив доводи відповідача в цій частині. Водночас місцевий господарський суд не здійснив належної перевірки розрахунку похідних вимог, що призвело до неправильного визначення сум, які підлягають стягненню за частиною 2 статті 625 ЦК України.

За таких обставин апеляційна скарга Акціонерного товариства "Гарантований покупець" підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2025 у справі № 910/9512/25 - частковому скасуванню в частині визначення розміру інфляційних втрат, 3% річних та розподілу судових витрат, з ухваленням у цій частині нового рішення.

В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2025 у справі № 910/9512/25 слід залишити без змін.

Розподіл судових витрат

Згідно зі статтею 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням часткового задоволення апеляційної скарги та проведеного судом апеляційної інстанції перерахунку з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 059 270,10 грн судового збору за розгляд справи судом першої інстанції.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги підлягають розподілу пропорційно задоволеним вимогам, у зв`язку з чим з позивача на користь відповідача підлягає стягненню 508,70 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2025 у справі № 910/9512/25 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2025 у справі № 910/9512/25 скасувати частково.

3. Викласти резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2025 у справі № 910/9512/25 в наступній редакції:

" 1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Гарантований покупець" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд.27; ідентифікаційний код 43068454) на користь Дочірнього підприємства "Нафтогаз-Енергосервіс" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04112, місто Київ, вул. І.Гонти, будинок 3 А, корпус 2, ідентифікаційний код 30167066) 86 747 763 (вісімдесят шість мільйонів сімсот сорок сім тисяч сімсот шістдесят три) грн 04 коп. основного боргу, інфляційні втрати у розмірі 20 091 485 (двадцять мільйонів дев`яносто одна тисяча чотириста вісімдесят п`ять) грн 37 коп., 3% річних на суму 5 340 168 (п`ять мільйонів триста сорок тисяч сто шістдесят вісім) грн 27 коп. та судовий збір в сумі 1 059 270 (один мільйон п`ятдесят дев`ять тисяч двісті сімдесят) грн 10 коп.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити."

4. Стягнути з Дочірнього підприємства "Нафтогаз-Енергосервіс" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04112, місто Київ, вул. І.Гонти, будинок 3 А, корпус 2, ідентифікаційний код 30167066) на користь Державного підприємства "Гарантований покупець" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд.27; ідентифікаційний код 43068454) 508 (п`ятсот вісім) грн 70 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідні накази.

6. Матеріали справи № 910/9512/25 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 13.08.2026.

Головуючий суддя О.Л. Бестаченко

Судді Ю.А. Шаратов

І.М. Скрипка