Постанова від 12 серпня 2026 р. у справі №703/2239/26 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/821/509/26 Справа № 703/2239/26 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАПГоловуючий у І інстанції Биченко І. Я. Доповідач в апеляційній інстанції Поєдинок І. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року Суддя Черкаського апеляційного суду Черкаської області Поєдинок І.А., за участю ОСОБА_1 , захисника Погрібної Т.С., розглянувши апеляційну скаргу захисника в інтересах ОСОБА_2 на постанову судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 04 червня 2026 року, якою -

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000.00 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 , судовий збір в дохід держави в сумі 665 грн. 60 коп.

в с т а н о в и в :

Відповідно до постанови суду першої інстанції, ОСОБА_1 08 квітня 2026 року близько 10 години 00 хвилин в с.Холоднянське по вул. Докучаєва, 5, керував автомобілем «Опель», номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме зіниці очей не реагують на світло, поблідніння шкіри обличчя, від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння в установленому порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Постановою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 04 червня 2026 року, ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000.00 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 , судовий збір в дохід держави в сумі 665 грн. 60 коп.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, захисник в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу в якій просить:

1.Постанову Смілянського міськрайонного суду від 25.06.2026 року - скасувати.

2.Справу стосовно ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення в його діях.

Вважає, що зазначене рішення є незаконним та не обгрунтованим.

Вказує, що суд першої інстанції не забезпечив повного, всебічного та об`єкі дослідження обставин справи і наявних у ній доказів, що істотно вплинуло на правильність її вирішення та призвело до необгрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 .

Працівниками поліції не було роз`яснено порядок проходження огляду, правові наслідки відмови від нього.

Судом не враховано дані про особу апелянта, зокрема те, що він є інвалідом, його стан здоров`я та обставини, які виключають наявність ознак сп`яніння.

Матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів, які б підтверджували наявність передбачених законом підстав для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 .

Вказує, що твердження працівників поліції про відсутність реакції зіниць на світло та перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного спяніння не знайшло свого об`єктивного підтвердженя, оскільки під час спілкування з працівниками поліції до місця події підходили сторонні особи, які знали ОСОБА_1 та підтвердили, що він є особою з інвалідністю та має наслідки тяжкої травми голови. На відеозаписі зафіксовано, що присутні особи самостійно перевіряли реакцію зіниць ОСОБА_1 на світло та не погоджувалися з твердженнями працівників поліції про їх нерухомість.

Вказує, що апелянт не заперечував проти проходження огляду як такого, а лише просив забезпечити можливість його проходження у присутності близької особи або особи, якій він довіряє, з огляду на свій стан здоров`я та психологічний стан.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу, перевіривши законність та обгрутнованість апеляційної скарги вважаю, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обгрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необгрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Згідно положення ст. 33 КУпАП, суд при накладенні адміністративного стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Вважаю, що зазначена постанова судді є законною та обґрунтованою.

Суддя районного суду вірно встановив фактичні обставини справи, та прийняв обґрунтоване рішення щодо доведеності вини гр. ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Так, ОСОБА_1 08 квітня 2026 року близько 10 години 00 хвилин в с.Холоднянське по вул. Докучаєва, 5, керував автомобілем «Опель», номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме зіниці очей не реагують на світло, поблідніння шкіри обличчя, від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння в установленому порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень підтверджується наступними доказами:

- даними протоколу про адміністративне порушення серії ЕПР1 №634994 від 08 квітня 2026 року, де зазначено, що ОСОБА_1 08 квітня 2026 року близько 10 години 00 хвилин в с.Холоднянське по вул. Докучаєва, 5, керував автомобілем «Опель», номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме зіниці очей не реагують на світло, поблідніння шкіри обличчя, від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння в установленому порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.(а.с.1);

- даними рапорту ВП №2 (м. Сміла) черкаського РУП ГУНП в Черкаській області грпп старшого інспектора Хухуліна Р.В. від 08.04.2026 року, де зазначено, що 08.04.2026 року о 09:54 год. отримано повідомлення про те, що в с. Холоднянське по вул. Докучаєва, 5, водій автомобіля «Опель», номерний знак НОМЕР_2 , перебуває з ознакми сильного алкогольного сп`яніння.

- даними направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 08 квітня 2026 року, відповідно до якого, ОСОБА_1 , в зв`язку з виявленням у нього ознак наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, поблідніння шкіри обличчя, направляється працівником поліції до закладу охорони здоров`я - ЧОНД, для визначення стану його сп`яніння, однак ОСОБА_1 у даному направленні зазначено, що водій від проходження огляду на наркотичне сп`яніння відмовився.(а.с.4);

- даними відеозапису до протоколу, розміщеними на диску, з якого вбачається, що водій ОСОБА_1 неодноразово, протягом тривалого часу, відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, в медичному закладі.(а.с.18).

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України - водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Невизнання ОСОБА_1 своєї вини розцінюю як бажання уникнути відповідальності за вчинення даного правопорушення, оскільки зазначені обставини викладені в апеляційній скарзі не спростовують факт керування ОСОБА_1 автомобілем з ознаками наркотичного сп`яніння, відмову від проходження огляду у встановленому законом порядку та не звільняють його від відповідальності за скоєне.

Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції виніс незаконну постанову щодо ОСОБА_1 у зв`язку з невідповідністю висновків судді фактичним обставинам справи, а також через порушення норм матеріального і процесуального права, є необґрунтованим та спростовуються даними відеозапису.

Так, суд першої інстанції обґрунтовано притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема його вина підтверджується зібраними доказами, які містяться в матеріалах справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №634994 від 08 квітня 2026 року, даними рапорту ВП №2 (м. Сміла) черкаського РУП ГУНП в Черкаській області грпп старшого інспектора Хухуліна Р.В. від 08.04.2026 року, даними направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 08 квітня 2026 року, щодо ОСОБА_1 , даними відеозапису до протоколу.

Відповідно до приписів ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.

Відповідно до ч.1 ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Частина четверта статті 266 КУпАП передбачає, що огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.

Згідно з ч.5 ст.266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Аналіз норм чинного законодавства свідчить про те, що питання встановлення наявності (чи відсутності) ознак стану сп`яніння, які є підставами для проведення огляду водія транспортного засобу, відноситься виключно до компетенції поліцейського.

Згідно з п.2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейського) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками наркотичного сп`яніння, згідно з п.4 розділу І Інструкції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З відеозапису вбачається, факт зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , зафіксовано, що на вимогу працівників поліції ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного спяніння за допомогою приладу «Драгер» покази якого склали 0,00% алкоголю. В подальшому, працівник поліції, провівши огляд зрачків водія за допомогою ліхтарика, виявив, що його зіниці не реагують на світло. У зв`язку вивленням у ОСОБА_1 ознак наркотичного спяніння, працівник поліції зробив вимогу водієві пройти огляд на визначення такого стану у медичному закладі. ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння категорично відмовився.

Із переглянутого відеозапису вбачається, що працівники поліції неодноразово вимагали від ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, однак останній, незважаючи на попередження працівників поліції, що за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння передбачена адміністративна відповідальність, від проходження огляду відмовився.

При цьому працівники поліції тривалий час роз`яснювали ОСОБА_1 положення діючого законодавства, що за відмову від проходження огляду передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП і неодноразово вимагали пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння.

Суд апеляційної інстанції вважає, що відеозаписи є повними та вичерпно інформативними, носять безсторонній характер, позбавлені упередження та суб`єктивного ставлення і надають можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Відеозапис є належним та допустимим доказом, оскільки згідно з приписами п.1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-УІІІ поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою, зокрема, попередження, виявлення або фіксування правопорушення.

Додані до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписи відповідають вимогам ст.251 КУпАП, оскільки є показаннями технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Доводи апелянта про невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення нормам КУпАП, є необґрунтованими та оцінюються критично, оскільки наданий суду протокол містить відомості про місце вчинення правопорушення, пункт Правил дорожнього руху, порушення якого інкримінується ОСОБА_1 .

Так, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Відповідно до ст. 266 КУпАП водій відстороняється від керування автомобілем з підстав, що він має ознаки алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Таким чином, поліція зобов`язана забезпечити доставку водія до лікарні для огляду, зокрема і на поліційному автомобілі, адже водій підлягає відстороненню від керування. За змістом п. 9 Розділу ІІ Інструкції право обрання способу доставки водія на огляд належить працівникам поліції, оскільки це їх обов`язок, а не право водія.

З оглянутого відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 спочатку погодився пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння та бажав, щоб з ним їхала дружина. Однак таку позицію не обгрунтував та зазначив, що наразі дружина перебуває на роботі. Крім того, після телефонного дзвінка категорично їхати на огляд відмовився.

Аналізуючи досліджені докази у сукупності, у суду апеляційної інстанції не має об`єктивних сумнівів у винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.

Доводи апелянта, про те, що ОСОБА_1 08.04.2026 року, пройшов огляд на стан сп`яніння за самозверненням у медичному закладі «ЧОНД» (виписка з амбулаторної картки № 54 від 08.04.2026), не заслуговують на увагу і суперечать вимогам законодавства України про адміністративні правопорушення. Як зазначалося вище, згідно з ч.4 ст.266 КУпАП огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами такого огляду проводиться в присутності поліцейського, внаслідок чого огляд, який пройшов ОСОБА_1 та виписка за його результатами є недопустимим доказом, про що прямо зазначено у ч.5 ст.266 КУпАП.

Доводи апелянта, про безпідставність зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , що він не порушував ПДР України, є необґрунтованими, оскільки причина зупинки транспортного засобу ніяким чином не впливає на суть правопорушення вчиненого ОСОБА_1 , та не звільняє його від відповідальності за скоєне.

Свідок ОСОБА_3 показала, що є дружиною ОСОБА_1 і вона в телефонному режимі не рекомендувала йому їхати на медичний огляд за станом здоровя останнього.

Суд апеляційної інстанції вважає, що покази даного свідка ніяким чином не впливають на обов`язок водія транспортного засобу пройти огляд на стан сп`яніння на вимогу працівника поліції відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України.

Інші доводи апелянта щодо невизнання вини у вчиненні адміністративного правопорушення спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами у справі та спрямовані на уникнення відповідальності.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що відео наявне в матеріалах справи є допустимим та належним доказом.

За таких обставин, встановлюючи наявність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доводиться поза розумним сумнівом дослідженими в судовому засіданні доказами, які на переконання суду є належними та допустимими, повністю взаємоузгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи встановленим у судовому засіданні.

Суд апеляційної інстанції вважає, що матеріали справи містять достатню кількість доказів, які дають підстави суду дійти вказаного вище висновку.

При накладенні стягнення на ОСОБА_1 суд першої інстанції у відповідності до статей 33-35 КУпАП, вірно врахував всі обставини справи, врахував порушення ПДР України останнім, ступінь його вини, майновий стан, та призначив ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

За таких обставинах підстав для зміни чи скасування постанови судді від 04 червня 2026 року, немає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

Постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 04 червня 2026 року, якою ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП – залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника в інтересах ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І.А. Поєдинок