Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №707/712/26 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/821/1542/26Головуючий по першій інстанції

Справа № 707/712/26 Категорія: 304090000 Тептюк Є. П.

Доповідач в апеляційній інстанції

Сіренко Ю. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року

м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:

Сіренка Ю.В., Фетісової Т.Л., Новікова О.М.,

учасники справи:

позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит?Капітал»,

відповідач – ОСОБА_1 ,

особа, яка подає апеляційну скаргу – представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» – адвокат Усенко Михайло Ігорович,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит?Капітал» – адвоката Усенка Михайла Ігоровича на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 07 травня 2026 року (у складі судді Тептюка Є.П.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

У лютому 2026 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулось до суду із вказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в розмірі 15640 грн.

В обґрунтування зазначено, що 19.12.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1661887, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит в розмірі 12000 грн, а відповідач зобов`язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

ТОВ «Авентус Україна» умови договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит на потрібну йому суму, в свою чергу відповідач користувався кредитними коштами, проте не виконав умови договору і в нього виникла заборгованість.

11.09.2020 ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит?Капітал» уклали Договір відступлення прав вимоги № ККАУ-11092020, згідно з яким ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Авентус Україна», в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1661887 від 19.12.2019.

Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 07.05.2026 позов задоволено частково.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 1661887 від 19.12.2019 у розмірі 6520 гривень.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судові витрати в розмірі 3109,95 грн, що складаються із: судового збору в розмірі 1109,95 грн та витрат на правничу допомогу в розмірі 2000 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Судом першої інстанції, на підставі поданих доказів, встановлено факт перерахування позичальнику кредитних коштів в розмірі 12000 грн. Також встановлено, що строк кредитування за укладеним кредитним договором становить 30 днів, оскільки доказів пролонгації договору матеріали справи не містять.

Крім того, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 6000 грн, що передбачений умовами договору, за невиконання позичальником зобов`язань щодо повернення суми позики та сплати процентів за користування позикою.

Враховуючи викладене вище та факт часткового погашення заборгованості відповідачем, суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення на користь позивача заборгованості за кредитним договором у розмірі 6520 грн.

Не погоджуючись із таким рішенням суду, представником позивача – адвокатом Усенком М.І. через підсистему «Електронний суд» подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі.

В обґрунтування зазначає, що рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 07 травня 2026 року ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неповного з`ясування обставин, які мають значення для справи.

Вказує, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у стягненні відсотків за користування кредитними коштами, нарахованих після 18.01.2020 та штрафних санкцій.

Звертає увагу на те, що з огляду на здійснення відповідачем пролонгації кредиту відповідно до пп. 1.7.-1.8. Договору, а також положення п. 3.2 та п. 1.3.2 Договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснювалося до 24.03.2020.

Відтак, зазначає, що заборгованість підтверджується матеріалами справи, розрахунком заборгованості та умовами укладеного договору, а тому підлягає стягненню в повному обсязі.

Окрім того, кредитодавцем було нараховано штраф у зв`язку із досягненням передбаченого договором граничного розміру неустойки, який не може перевищувати 50 % від суми отриманої позики, тобто 6000 грн.

Відзив на апеляційну скаргу до Черкаського апеляційного суду не надходив.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ.

Згідно з п. 1 ч. 6 цієї статті для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 25 червня 2026 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів доходить таких висновків.

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону визначено, що електронний договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно з ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У частині першій статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно - телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика, кредит, банківський вклад), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 19.12.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту № 1661887, шляхом підписання електронним підписом (одноразовим ідентифікатором) М876483, який був відправлений на номер телефону відповідача та введений ним 19.12.2019 13:35:55, що також підтверджується довідкою про ідентифікацію ТОВ «Авентус Україна».

Згідно договору про надання споживчого кредиту № 1661887 сума кредиту становить 12000 грн, строк надання кредиту – 30 днів; дата повернення кредиту – 18.01.2020, яка вказується в Графіку платежів, що є додатком № 1 до договору; спосіб надання кредиту – безготівковим шляхом; тип процентної ставки – фіксована; знижена процентна ставка – 1,35 % в день; стандартна процентна ставка – 1,80 % в день; орієнтовна загальна вартість кредиту: за стандартною процентною ставкою – 18480 грн; за зниженою процентною ставкою – 16860 грн.

На підтвердження виконання умов кредитного договору, позивачем надано інформаційну довідку ТОВ «ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» № 6520-ВП від 16.12.2025, відповідно до якої було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта № 5354*1304 від ТОВ «Авентус Україна» 19.12.2019 на суму 12000 грн.

11.09.2020 ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит?Капітал» уклали Договір відступлення прав вимоги № ККАУ-11092020. Згідно вказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Авентус Україна», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1661887 від 19.12.2019.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 1661887 від 19.12.2019 у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 15640 грн, яка складається з наступного: заборгованість за тілом кредиту – 12000 грн; заборгованість за процентами – 1480 грн; неустойка – 2160 грн.

Відповідачем, у свою чергу, здійснено погашення кредитної заборгованості в розмірі 17960 грн.

13.02.2026 позивачем надіслано досудову вимогу на адресу відповідача, проте дана вимога залишена без виконання.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що кредитодавцем перераховано ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі 12000 грн.

Також судом встановлено, що строк дії договору становить 30 днів. Доказів пролонгації договору матеріали даної справи не містять. Відтак, кредитор мав право нараховувати відсотки за користування кредитом до 18.01.2020.

Разом з тим, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що з відповідача підлягає стягненню штраф в розмірі 6000 грн за неналежне виконання своїх зобов`язань щодо повернення кредиту (п. 4.4.3.).

Оскільки відповідач сплатив частково заборгованість в розмірі 17960 грн, то його заборгованість перед позивачем складає 6520 грн (24480 грн -17960 грн =6520 грн).

Апеляційний суд погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Пунктом. 1.2 договору № 1661887 сторони визначили строк кредитування 30 днів.

Відповідно до висновків, викладених в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 04.07.2018 в справі № 310/11534/13-ц, в постанові Верховного Суду від 15.03.2023 у справі № 300/438/18, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до умов договору ТОВ «Авентус Україна» мало право на нарахування відповідачу процентів за користування кредитом лише за 30 днів.

Згідно п. 1.5. договору, паспорта споживчого кредиту, графіка платежів до договору, сторонами договору було погоджено загальну вартість кредиту за стандартною ставкою у розмірі 18480 грн.

Згідно наданого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» розрахунку заборгованості відповідач сплатив на користь ТОВ «Авентус Україна» 17960 грн.

Колегія суддів відхиляє посилання представника ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на пролонгацію відповідачем договору від 19.12.2019 на умовах, визначених п. 1.8. цього договору, оскільки такі посилання не ґрунтуються на наявних у матеріалах справи доказах.

Так, пунктом 1.7. кредитного договору визначено, що Клієнт має право ініціювати продовження строку кредитування Позикою та зміну дати погашення Позики, шляхом здійснення платежу на користь Товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів. Після отримання Товариством коштів, заява Клієнта про продовження строк користування Позикою вважається поданою.

Відповідно до п. 1.8. після вчинення Клієнтом дій, зазначених у п. 1.7. Товариство має право, але не обов`язок, акцептувати заяву Клієнта про продовження строку кредитування Позикою, шляхом направлення Клієнту текстового повідомлення про погодження нового строку Позики (із зазначенням нової дати повернення) на засіб зв`язку Клієнта та/або адресу електронної пошти Клієнта.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів акцептування Товариством заяви ОСОБА_1 про продовження строку користування позикою та направлення відповідачу текстового повідомлення про погодження нового строку Позики, із зазначенням нової дати повернення.

Саме по собі зазначення у договорі про можливість пролонгації строку кредиту не вказує на продовження сторонами строку користування кредитом, оскільки такий строк визначений п. 1.2. договору. З урахуванням визначеного строку сторонами було розраховано загальну вартість кредиту для споживача та реальну річну процентну ставку за договором про споживчий кредит.

Крім того, пунктом 5.1. кредитного договору, визначено, що внесення змін та доповнень до цього Договору оформляється шляхом підписання Сторонами додаткових договорів/угод.

Водночас, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» не надало доказів відображення зміни умов договору щодо строку кредитування та нової дати повернення кредиту в особистому кабінеті споживача чи підписану сторонами додаткову угоду, як це передбачено договором.

Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що ТОВ «Авентус Україна» мало право на нарахування відповідачу процентів за користування кредитом виключно в межах строку кредитування, визначеного п. 1.2. договору, відповідно, враховуючи умови договору, місцевий суд обґрунтовано вважав, що розмір відсотків за користування кредитними коштами за період з 19.12.2019 року по 18.01.2020 має становити 6480 грн.

Також вірним є висновок суду про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 6000 грн за неналежне виконання умов укладеного кредитного договору, що передбачено п. 4.4.3.

Таким чином, суд першої інстанції вірно виснував про те, що сума заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, з урахуванням часткового погашення заборгованості, складає 6520 грн.

Колегія суддів не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції по суті вирішення справи не спростовують.

Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи, що за результатами апеляційного перегляду справи, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення без змін, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит?Капітал» – адвоката Усенка Михайла Ігоровича залишити без задоволення.

Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 07 травня 2026 року у даній справі залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених Цивільним процесуальним кодексом України.

Судді Ю.В. Сіренко

О.М. Новіков

Т.Л. Фетісова