Рішення від 11 серпня 2026 р. у справі №320/30121/23 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 320/30121/23

Провадження № 2-а/761/119/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Сіромашенко Н.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження,-

ВСТАНОВИВ:

04.09.2023 позивач, інтереси якого представлені адвокатом, звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просив скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 від 27.07.2023, що винесена старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Калюжним Є.Д.

Позов обґрунтовує тим, що 18.04.2023 відносно позивача інспектором поліції Макар Б.М. була винесена постанова серія ЕАС №6851856, про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Зазначає, що позивача було визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 122 КУпАП, із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу на суму 680,00 грн. З зазначеною постановою позивач не погодився та звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом про визнання дій протиправними та скасування постанови серія АЕС №6851856. Однак, 14.08.2023 позивач дізнався, що постанова серія ЕАС №6851856 від 18.04.2023 направлена на виконання, а старшим державним виконавцем Шевченківського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Калюжним Є.Д. відкрито виконавче провадження НОМЕР_1 відносно позивача. Вважає, що постанова про відкриття виконавчого провадження 27.07.2023, винесена старшим державним виконавцем Шевченківського ВДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Калюжним Є.Д., підлягає скасуванню, адже постанова серія ЕАС №6851856 підлягає виконанню тільки після залишення позовної заяви без задоволення.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.01.2023 матеріали вказаного позову передано на розгляд до Шевченківського районного суду м. Києва за підсудністю.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2024 вищевказана позовна заява надійшла в провадження судді Макаренко І.О..

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2026 матеріали вказаної справи передані на розгляд судді Сіромашенко Н.В., у зв`язку із звільненням з посади судді Макаренко І.О., на підставі розпорядження № 01-08-813 від 12.03.2026.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 06.04.2026 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідачем не було направлено на адресу суду заяв або заперечень проти розгляду справи в спрощеному позовному провадженні, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.6 ст.162 КАС України).

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.07.2023 старшим державним виконавцем Шевченківського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Калюжним Є.Д. винесено постанову ВП № НОМЕР_1 про відкриття виконавчого провадження, з примусового виконання постанови серії ЕАС № 6851856 від 18.04.2023, винесену НПУ ДПП УПП у м. Києві відділу адміністративної практики про стягнення з ОСОБА_1 штрафу на користь держави у розмірі 1360,00 грн.

З постановою про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1 позивач не погоджується та просить її скасувати, оскільки станом на сьогодні постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС № 6851856 від 18.04.2023, позивачем оскаржується в судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, в травні 2023 року позивачем подано до Шевченківського районного суду м. Києва позовну заяву до Департаменту патрульної поліції, третя особа: УПП у м. Києві інспектор батальйону №3, роти №4 лейтенант поліції Макар Б.М. про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 10.07.2023 відкрито проваджеення у справі, визначено розгляд справи проводити у спрощеному позовному провадженняі.

Статтею 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів, інших органів та посадових осіб, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню є Закон України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Отже, правомірними вважаються дії державного виконавця, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до п. 6 ч. статті 3 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 291 КУпАП передбачено, постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 26 цього Кодексу, постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованого в автоматичному режимі, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення, або про відмову в її отриманні.

Зокрема, згідно з ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300 1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Отже, системний аналіз наведених правових норм дає підстави стверджувати, що постанова про притягнення до відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху набирає чинності одразу після її вручення, а її оскарження не призупиняє набрання чинності.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та вважає, що відповідачем та представником відповідача не надано достатніх доказів які вказували б на вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, доводи позивача, що ним оскаржується постанова про притягнення до адміністративної відповідальності в судовому порядку є безпідставними, так як зазначена обставина є підставою для зупинення примусового виконання, а не відмови у відкритті виконавчого провадження. Оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення в судовому порядку жодним чином не впливає на відкриття виконавчого провадження державним виконавцем.

Крім того, слід зазначити, що позивачем не надано доказів, того, що він звертався до державного виконавця про зупинення примусового виконання постанови серії ЕАС № 6851856 від 18.04.2023 року, а отже, доказів того, що державному виконавцю було відомо про оскарження постанови особою, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Таким чином, на основі з`ясованих обставин, підтверджених доказами, дослідженими судом, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, а тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, України, Законом України «Про виконавче провадження», статтями 2, 6, 9, 72, 77, 90, 241, 244, 246, 255, 292, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 29.06.2026.

Суддя: Н.В. Сіромашенко