Суд: Подільський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Залишення місця дорожньо-транспортної пригоди
Дата: 12 серпня 2026 р.
Справа: №758/10273/26
Суддя: Денисов О. О.
Справа № 758/10273/26
3/758/3635/26
Категорія 143
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 серпня 2026 року cуддя Подільського районного суду м.Києва Денисов О. О. , розглянувши справу про адміністративні правопорушення передбачені ст. 122-4 КУпАП стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомо, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ,
ВСТАНОВИВ:
23 травня 2026 року, о 17 годині 30 хвилин, в м. Києві, по вулиці Набережне Шосе 4км, керувала автомобілем марки «Мерседес», номерний знак (реєстраційний номер) НОМЕР_1 , будучи причетною до дорожньо-транспортної пригоди місце події залишила, чим порушила п.2.10.а ПДР України та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 повідомила, що вона вмовила водія поїхати з місця ДТП, оскільки поспішала та не вважала пошкодження транспортного засобу суттєвими.
Вважала, що в зв`язку з викладеними обставинами має нести відповідальність.
Заперечила, що в той день була водієм указаного транспортного засобу.
В судовому засіданні представник ОСОБА_2 - Величко М.М. повідомив, що зі слів його клієнта йому відомо, що водій автомобіля марки «Мерседес» - особа чоловічої статі.
Ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає адміністративну відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Залишення місця дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до п.1.10 ПДР, - дії учасника дорожньо-транспортної пригоди, спрямовані на приховання факту такої пригоди або обставин її скоєння, які спричинили необхідність проведення поліцейськими заходів щодо встановлення (розшуку) цього учасника та (або) розшуку транспортного засобу.
Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП виражається у залишенні місця дорожньо-транспортної пригоди особами, до якої вони причетні.
Обов`язковою ознакою складу даного правопорушення є суб`єктивна сторона, яка визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу.
Згідно з вимогами п. 2.10а Правил дорожнього руху України, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
На обґрунтування вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, суду надано наступні докази, які досліджені під час розгляду справи:
- протокол про вчинення адміністративного правопорушення серії ЕПР1 №693439 від 15 червня 2026 року, в яких зафіксовані обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення;
- рапорт інспектора взводу №2, роти №4, батальйону №2, полку №1 УПП в м. Києві ДПП рядового поліції в яких зазначено, що був виклик про ДТП, під час зупинки водій Мерседес вийшов, та повідомив, що претензій немає і різко поїхав з місця, вказаний рапорт не містить будь-яких доказів щодо особи водія;
- копію схеми місця ДТП від 06 червня 2026 року, яка складена у відповідності з вимогами Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС №1395 від 07.11.2015; схема підписана учасниками ДТП та на ній зафіксовано: місце зіткнення, ділянку дороги, на якій відбулось ДТП, дорожні знаки та дорожню розмітку; стан покриття проїзної частини, а також, пошкодження, які транспортні засоби отримали внаслідок ДТП, вказана схема не містить будь-яких доказів щодо особи водія;
- письмові пояснення ОСОБА_2 , який зазначив, що водій Мерседес поїхав ще до приїзду патрульної поліції, вказані пояснення не містять будь-яких доказів щодо особи водія;
- письмові пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , яка зазначила, що поїхала з місця тому що пошкодження незначні.
В судовому засіданні уточнила, що поїхала з місця ДТП, як пасажир.
У судовому засіданні уточнила, що в той день не була водієм указаного транспортного засобу;
- протокол огляду транспортного засобу марки «Мерседес» від 15 червня 2026 року, в якому зазначено, що оглядом встановлено подряпини, потертості на задньому бампері з правої сторони, вказаний протокол не містить будь-яких доказів щодо особи водія;
- копію протоколу про вчинення адміністративного правопорушення серії ЕПР1 №673846 від 23 травня 2026 року, в яких зафіксовані обставини вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, вказаний протокол не містить будь-яких доказів щодо особи водія. Таким чином, наданими доказами взагалі не підтверджено особу водія автомобіля марки «Мерседес», номерний знак (реєстраційний номер) НОМЕР_1 , який 23.05.2026 о 17 годині 30 хвилин, по вулиці Набережне Шосе 4 км, залишив місце ДТП.
Згідно ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться щодо особи правопорушника і в межах, встановлених протоколом про адміністративне правопорушення.
Ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
При цьому, фактично, суду не надано жодного об`єктивного та достовірного доказу, передбаченого ст. 251 КУпАП, який би вказував на те, що саме ОСОБА_1 23 травня 2026 року, о 17 годині 30 хвилин, в м. Києві, по вулиці Набережне Шосе 4км, керувала автомобілем марки «Мерседес», номерний знак (реєстраційний номер) НОМЕР_1 та будучи причетною до дорожньо-транспортної пригоди місце події залишила. Водночас, варто зазначити, що тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов`язку доводити свою причетність до вчинення правопорушення. У відповідності до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, у тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України. Так, згідно зі ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь. Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія, викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду, та виключати будь-яке інше розумне пояснення події, крім того, що правопорушення вчинено і особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, є винною у його вчиненні.
Із врахуванням принципу безпосередності дослідження доказів судом, враховуючи те, що твердження, викладені у протоколі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, щодо керування нею автомобілем марки «Мерседес», номерний знак НОМЕР_1 , та залишення нею місця дорожньо-транспортної пригоди, об`єктивно не підтверджені належними та допустимими доказами, суд не може покласти зазначені твердження в основу висновку про її винуватість. При цьому у матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б достовірно підтверджували, що саме ОСОБА_1 23 травня 2026 року о 17 годині 30 хвилин керувала зазначеним транспортним засобом та, будучи причетною до дорожньо-транспортної пригоди, залишила місце її вчинення. В ході судового засідання вказаний факт спросотовано.
Суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поза розумним сумнівом. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях притримується позиції про те, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» №39598/03 від 21.07.2011 р.), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18.01.1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25). Отже, суд не вбачає підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи той факт, що в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом марки «Мерседес», номерний знак НОМЕР_1 , 23 травня 2026 року о 17 годині 30 хвилин у м. Києві по вул. Набережне Шосе, 4 км, а наявні у справі докази не дають можливості поза розумним сумнівом встановити, що саме ОСОБА_1 була водієм зазначеного транспортного засобу та залишила місце дорожньо-транспортної пригоди, суд приходить до висновку про відсутність у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.
Таким чином, суд приходить до висновку, що провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4 КУпАП.
Ураховуючи викладене, керуючись ст. ст. 122-4, 247, 283, 284, 287, 294, 303, 307, 308 КУпАП,-
ПОСТАНОВИВ:
Справу про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомо, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , - закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя О. О. Денисов
Оригінал: reyestr.court.gov.ua