Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №182/5326/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1173/26 Справа № 182/5326/25 Суддя у 1-й інстанції - Ступак Т. С. Суддя у 2-й інстанції - Сєдих А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року м.Кривий Ріг

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Сєдих А.В., за участю секретаря судового засідання Ворони Б.А., захисника Танько Б.О. розглянувши апеляційну скаргу захисника Танько Б.О., який діє в інтересах, ОСОБА_1 на постанову судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 жовтня 2025 року, щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія НОМЕР_1 від 31.08.2021, громадянина України, непрацюючого, пенсіонер за інвалідністю, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.130 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно постанови 12.08.2025 об 11-48 год. в м.Нікополь по вул.Січеславська біля буд.34 гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21011, д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння (звужені зіниці очей що не реагують на світло, тремтіння кінцівок рук). Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, що зафіксовано на технічний засіб відеозапису, а саме: нагрудний персональний відеореєстратор «Motorola VB-400» №796880. Від керування транспортним засобом відсторонений, шляхом передачі тверезому водієві. Своїми діями порушив вимоги п.2.5 ПДР. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП.

Постановою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 жовтня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 17000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто судовий збір 605,60 грн.

З таким судовим рішенням не погодився захисник Танько Б.О., який діє в інтересах, ОСОБА_1 , та оскаржив його в апеляційному порядку з пропуском строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування клопотання зазначає, що 15 лютого 2026р. о 21год. 16хв. в електронний кабінет ЄСІТС надійшла ухвала Дніпровського апеляційного суду від 12.02.2026р. по справі №182/5326/25, провадження №3/0182/2251/2025 згідно якої апеляційну скаргу захисника адвоката Танька Б.О., діючого в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 жовтня 2025 року стосовно ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повернути особі, що її подала, разом із усіма додатками. Підставою для повернення апеляційної скарги є те, що в порушення вимог ст. 271 КУпАП, до апеляційної скарги не додано договору або витягу з договору про надання правової допомоги між адвокатом та особою в інтересах якої подана апеляційна скарга. На виконання вимог рішення суду додає повноваження захисника. Просить поновити строк на апеляційне оскарження.

В обґрунтування апеляційних вимог вказує, що докази у справі є неналежними та недопустимими, оскільки зібрані з порушенням вимог КУпАП, відповідних інструкцій МВС та МОЗ, а також Порядку направлення водіїв на огляд. Вказує, що працівниками поліції безпідставно та незаконно зупинено транспортний засіб під його керуванням, оскільки у матеріалах справи відсутні відомості про вчинення ним порушення ПДР або іншу передбачену законом підставу для зупинки. Зазначає, що поліцейські не повідомили йому конкретної причини зупинки. Зазначає, що відеозаписи з нагрудного відеореєстратора здійснювалися з перервами, що, на його думку, суперечить вимогам відповідної Інструкції. Вказує, що на відеозаписах не зафіксовано порушення ПДР чи інших обставин, які могли бути підставою для зупинки, а також не зафіксовано роз`яснення йому прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Вказує, що на відеозаписі працівник поліції спочатку зазначає про відсутність ознак сп`яніння, а згодом повідомляє про вживання ним наркотичних засобів, при цьому підстави для такого висновку на відео не зафіксовані. Зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази належного направлення його на медичний огляд, а письмове направлення на огляд до закладу охорони здоров`я йому не вручалося. Вважає, що працівниками поліції порушено встановлений порядок направлення водія на медичний огляд. Вважає, що в матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достовірні докази його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зазначає, що всі сумніви щодо доведеності вини мають тлумачитися на його користь, а провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Просить скасувати оскаржувану постанову суду та закрити провадження у справі щодо ОСОБА_1 .

Сторони про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, вислухавши думку сторін по справі, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст.285 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення оголошується негайно після розгляду справи, а копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови суду в той же строк вручається або висилається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності.

З урахуванням наведених у апеляційній скарзі обставин апеляційний суд визнає причини пропуску строку на апеляційне оскарження поважними та вважає за можливе поновити цей строк.

Статтею 294 КУпАП визначено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.

Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є правильним, а зміст постанови відповідає вимогам, передбаченим ст.283 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 вказаного адміністративного правопорушення.

Відповідно до диспозиції ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність за даною статтею настає у разі керування транспортним засобом особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння, а так само у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Так, факт вчинення адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_1 у його вчиненні підтверджується протоколом серії ААД №994178 від 12.08.2025; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КП «Томаківська ЦРЛ», згідно із яким огляд не проводився у зв`язку з відмовою ОСОБА_1 , із зазначенням ознак наркотичного сп`яніння (звужені зіниці ока, що не реагують на світло, тремтіння кінцівок рук); копією постанови серії ЕНА №5461676 від 12.08.2025, якою ОСОБА_1 було притягнуто до відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП.

Крім того, апеляційним судом досліджено відеозапис з нагрудної камери поліцейського, на якому зафіксовано зупинення транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , повідомлення працівником поліції причини зупинки непристебнення ременем безпеки пасажира, перевірку документів, повідомлення про сильне тремтіння ОСОБА_1 та перевірку його зіниць. На відеозаписі також зафіксовано неодноразові пропозиції працівника поліції пройти медичний огляд для встановлення стану сп`яніння у медичному закладі, роз`яснення наслідків відмови від такого огляду, після чого ОСОБА_1 повідомив, що огляд проходити не буде. При цьому він підписав складені документи без будь-яких доповнень чи зауважень.

Проаналізувавши докази по справі в їх сукупності, апеляційний суд вважає, що в діях ОСОБА_1 міститься склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги щодо безпідставного зупинення транспортного засобу та неповідомлення водію причин такої зупинки не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Апеляційний суд зазначає, що в межах розгляду справи про адміністративне правопорушення суд не вирішує як самостійний предмет спору питання про визнання дій працівників поліції щодо зупинення транспортного засобу протиправними. Разом із тим у межах цього провадження суд перевіряє, чи свідчать наведені доводи про істотне порушення процедури, яке вплинуло або могло вплинути на допустимість, належність та достовірність доказів, покладених в основу висновку про винуватість особи.

Апеляційним судом досліджено відеозапис із нагрудної камери поліцейського, з якого встановлено, що працівником поліції було повідомлено ОСОБА_1 причину зупинки транспортного засобу непристебнення ременем безпеки пасажира. Крім того, у матеріалах справи наявна копія постанови серії ЕНА №5461675 від 12.08.2025, якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП.

Таким чином, доводи захисника про те, що причина та підстави зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 працівниками поліції не повідомлялися та матеріалами справи не підтверджуються, спростовуються безпосередньо дослідженим апеляційним судом відеозаписом та наявними у справі матеріалами.

Доводи апеляційної скарги щодо недопустимості відеозапису у зв`язку з перериванням його фіксації також є необґрунтованими.

Апеляційним судом досліджено наявний у матеріалах справи відеозапис, зміст якого відповідає відомостям та обставинам, зазначеним у протоколі про адміністративне правопорушення та інших матеріалах справи. На відеозаписі зафіксовані як обставини зупинки транспортного засобу, так і виявлення працівником поліції ознак можливого наркотичного сп`яніння, пропозиції пройти медичний огляд, роз`яснення наслідків відмови від його проходження та відмова ОСОБА_1 від такого огляду. Даних про спотворення чи монтаж відеозапису матеріали справи не містять. Відтак підстав для визнання вказаного відеозапису недопустимим доказом апеляційним судом не встановлено.

Міркування захисника про те, що на відеозаписі не зафіксовано ознак наркотичного сп`яніння у ОСОБА_1 , не заслуговують на увагу, оскільки право поліцейського виявляти водіїв з ознаками алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів унормовано Законами України «Про Національну поліцію», «Про дорожній рух», постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року №1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».

На підставі викладеного апеляційний суд зазначає, що ознаки сп`яніння встановлює поліцейський під час спілкування з водієм, а наявність таких ознак є підставою для пропонування огляду на стан сп`яніння.

Згідно з матеріалами справи, у ОСОБА_1 працівником поліції були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, та тремтіння кінцівок рук. Вказані ознаки зазначені у направленні на огляд водія транспортного засобу та в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння, а їх наявність зафіксована на бодикамеру №796880.

Вказані ознаки прямо передбачені Інструкцією, затвердженою спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735.

Доводи захисника про зворотне, а саме що з відеозапису вбачається відсутність у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння, є безпідставними та носять суб`єктивний характер, оскільки сам по собі відеозапис не спростовує зафіксованих працівником поліції конкретних ознак, які стали підставою для направлення водія на медичний огляд.

Доводи апеляційної скарги про неналежне роз`яснення ОСОБА_1 його процесуальних прав є необґрунтованими.

Апеляційним судом досліджено відеозапис, з якого вбачається послідовність процесуальних дій працівників поліції, у тому числі пропозиції пройти медичний огляд та роз`яснення наслідків відмови від його проходження. ОСОБА_1 були роз`ясненні його права та обов`язки. Також ОСОБА_1 підписав складені документи, не висловлюючи будь-яких доповнень чи зауважень.

Доводи апеляційної скарги щодо недотримання працівниками поліції процедури направлення ОСОБА_1 на медичний огляд також є необґрунтованими.

Апеляційним судом встановлено наявність у матеріалах справи направлення на огляд водія транспортного засобу до КП «Томаківська ЦРЛ», згідно з яким огляд не проводився у зв`язку з відмовою ОСОБА_1 . У самому направленні зазначені ознаки наркотичного сп`яніння звужені зіниці ока, що не реагують на світло, та тремтіння кінцівок рук.

Крім того, з дослідженого апеляційним судом відеозапису вбачається, що працівник поліції декілька разів пропонував ОСОБА_1 пройти медичний огляд у м. Покров чи смт Томаківка та роз`яснював наслідки відмови від його проходження, після чого ОСОБА_1 повідомив, що огляд проходити не буде через брак часу.

Таким чином, твердження апеляційної скарги про відсутність доказів направлення ОСОБА_1 на медичний огляд не відповідають фактичним обставинам, встановленим апеляційним судом при дослідженні матеріалів справи.

Апеляційним судом встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення, направлення на огляд, акт огляду, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП та відеозапис узгоджуються між собою щодо істотних обставин події та доповнюють один одного. Відеозапис, зокрема, підтверджує обставини зупинки транспортного засобу, виявлення працівником поліції ознак можливого сп`яніння, пропозицію пройти медичний огляд та відмову ОСОБА_1 від його проходження.

З огляду на наведене, апеляційний суд не встановив обставин, які б свідчили про недопустимість або недостатність доказів, покладених в основу висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.

Стягнення суддею накладене відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, даних про особу, відповідно до санкції ч.1 ст. 130 КУпАП. Підстав для застосування іншого, більш м`якого або суворого стягнення не встановлено.

Дії, вчинені ОСОБА_1 є умисними, становлять підвищену суспільну небезпеку, створюють реальну загрозу безпеці дорожнього руху та учасникам цього руху, що обґрунтовує необхідність застосування передбаченого законом комплексного стягнення, зокрема позбавлення права керування транспортними засобами.

Доводи апеляційної скарги про те, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, а постанова є незаконною та необґрунтованою, не знайшли свого підтвердження. Такі твердження апелянта суд розцінює як спробу уникнути адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, у вчиненні якого встановлена вина ОСОБА_1 .

Суддя апеляційного суду приходить до висновку, що підстави для скасування або зміни постанови судді міськрайонного суду відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Поновити захиснику Танько Б.О. строк на апеляційне оскарження.

Апеляційну скаргу захисника Танько Б.О. залишити без задоволення.

Постанову судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 жовтня 2025 року, у справі про адміністративне правопорушення передбачене за ч.1 ст.130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя