Суд: Дніпровський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 12 серпня 2026 р.
Справа: №204/7022/24
Суддя: Макаров М. О.
ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/1053/26 Справа № 204/7022/24 Суддя у 1-й інстанції - Книш А. В. Суддя у 2-й інстанції - Макаров М. О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 серпня 2026 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
головуючого – судді Макарова М.О.
суддів – Петешенкової М.Ю., Красвітної Т.П.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи в письмовому провадженні у м. Дніпрі цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 — ОСОБА_2 на рішення Чечелівського районного суду міста Дніпра від 14 липня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
В С Т А Н О В И Л А:
У липні 2024 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов мотивовано тим, що 10 серпня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВАНС КРЕДИТ» та відповідачем було укладено кредитний договір № 12380-08/2023. У подальшому 27 грудня 2023 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та позивачем укладено Договір факторингу № 27122023, згідно з умовами якого ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» передає (відступає) позивачу належні йому права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників, в тому числі й до відповідача в сумі 36 000,00 грн. При цьому відповідач не виконав свого зобов`язання, не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки попередніх кредиторів.
Рішенням Чечелівського районного суду міста Дніпра від 14 липня 2025 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованість за кредитним договором № 12380-08/2023 від 10 серпня 2023 року, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу в сумі 8 000,00 грн, суми заборгованості за відсотками в сумі 28 000,00 грн, а всього 36 000,00 грн, а також судовий збір в сумі 3 028,00 грн.
Задовольняючи в повному обсязі позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ», суд першої інстанції виходив з їх доведеності та обґрунтованості, зокрема, вважає доведеним обставину порушення відповідачем умов кредитного договору в частині своєчасного повернення суми отриманого кредиту та відсотків у встановлені кредитним договором строки.
Не погодившись з ухваленим рішенням суду, представник відповідача ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідач заперечує факт підписання ним кредитного договору № 12380-08/2023 від 10 серпня 2023 року з ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» на отримання фінансового кредиту в сумі 8 000,00 грн строком на 360днів. Відповідач також стверджує, що для ухвалення законного рішення у справі є необхідність в проведенні судової почеркознавчої експертизи для доведеності позиції відповідача щодо непідписання ним кредитного договору.
Від представника позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ» надійшли додаткові пояснення, у яких він зазначає, що суд першої інстанції не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, а справу розглянув із повним з`ясуванням усіх обставин. Апелянт не спростував належними та допустимими доказами факти укладення кредитного договору й отримання кредитних коштів, тому доводи його скарги є безпідставними та невмотивованими.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно з п. 1 ч 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
У відповідності до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Частиною першою ст. 369 ЦПК України передбачено, що апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що 10 серпня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВАНС КРЕДИТ» та відповідачем ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту № 12380-08/2023, відповідно до п. п.1.1., 1.2. якого Товариство надає клієнту фінансовий кредит у сумі 8 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених Договором. Кредит надається строком на 360 днів. Дата погашення кредиту 03 серпня 2024 року.
Згідно з п.п. 1.4., 1.4.1., 1.4.2., 1.5. вказаного Договору за користування кредитом нараховуються проценти, що є платою за користування кредитом. Тип процентної ставки - фіксована. Процентна ставка становить 2,50 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.2. Договору. Якщо клієнт 03 вересня 2023 року сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, клієнт як учасник програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку в розмірі 50,00 % на перший платіж (розрахунковий період) відповідно до Графіку платежів. Клієнт погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористанням клієнтом права на використання знижки (невиконання умов для отримання знижки) він зобов`язаний сплатити перший платіж (за перший розрахунковий період) в розмірі, відповідно до Графіку платежів. Клієнт зобов`язується сплачувати проценти – кожні 25 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Графік платежів), що є Додатком № 1 до Договору.
Відповідно до п. 1.6. кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта уключаючи використання реквізитів платіжної картки № 4731-21хх-хххх-5833, протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту.
Пунктом 3.1. Договору визначено, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, який є невід`ємною частиною договору.
У розділі 8 Договору «Реквізити та підписи сторін» вказано ідентифікуючі відомості ТОВ «АВАНС КРЕДИТ», а також ідентифікуючі відомості позичальника, зокрема: прізвище, ім`я та по батькові, дані паспорта, місце проживання, ідентифікаційний номер, а також зазначено, що договір підписано позичальником за допомогою електронного підпису шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.
Згідно з Додатком № 1 до Договору про надання фінансового кредиту № 12380 - 08/2023 від 10 серпня 2023 року кінцевою датою платежу за Договором визначено 03 серпня 2024 року.
Підписавши 10 серпня 2023 року паспорт споживчого кредиту, відповідач підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних ним умов кредитування.
27 грудня 2023 року між позивачем ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» укладено Договір факторингу №27122023, згідно з умовами якого ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» зобов`язалось відступити позивачу право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб – боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту, а позивач зобов`язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату.
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 27122023 від 27 грудня 2023 року божником за кредитним договором № 12380-08/2023 зазначено відповідача, де загальна сума заборгованості за договором складає 36 000,00 грн, з яких заборгованість за основною сумою боргу складає — 8 000,00 грн, заборгованість за відсотками – 28 000,00 грн.
Отже, кредитором виконано свої зобов`язання за Договором в повному обсязі.
У свою чергу, відповідач належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором № 12380-08/2023 від 10 серпня 2023 року, у зв`язку з чим утворилася заборгованість перед позивачем в загальній сумі 36 000,00 грн, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу – 8000 грн та заборгованості за відсотками – 28 000,00 грн.
Задовольняючи позов про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції посилався на те, що укладений між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та відповідачем ОСОБА_1 договір підписано електронним цифровим підписом відповідача у відповідності до положень ЗУ «Про електронну комерцію» та на умовах, визначених у вказаному договорі, тому дійшов висновку про встановлення факту невиконання належним чином відповідачем зобов`язань за договором з повернення кредитних коштів (основної суми боргу та відсотків за користування кредиту).
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, вважає його законним та вмотивованим, а доводи апеляційної скарги про помилковість цих висновків - необґрунтованими, зважаючи на наступне.
Правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовано Цивільним кодексом України, Законом України «Про споживче кредитування», Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У відповідності до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Частиною першою статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про споживче кредитування»; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про споживче кредитування»; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, про зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, частиною першою цієї статті визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Таким чином, між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 статті 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до приписів ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
На підставі статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як правильно встановив суд першої інстанції, кредитний договір № 12380-08/2023 від 10 серпня 2023 року підписаний відповідачем власноруч шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, чим підтверджується його волевиявлення на укладення договору та прийняття його умов.
Так, підписуючи договір, відповідач підтвердив ознайомлення з умовами договору та Графіком платежів та надав згоду на їх застосування, що прямо передбачено умовами договору.
Разом з тим кредитний договір містить реквізити платіжного засобу, який відповідач зазначив самостійно та бажав отримати кредит саме у такий спосіб. При цьому відповідач не зазначає про наявність помилки у реквізитах.
Крім того, матеріали справи свідчать про те, що відповідач надав первісному кредитору необхідні анкетні дані, а також погодився на обробку інформації та отримання повідомлень від кредитора, що є складовою договірних відносин сторін та підтверджує участь відповідача у процедурі укладення договору.
Таким чином, укладений між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 кредитний договір № 12380-08/2023 від 10 серпня 2023 року містить усі істотні умови кредитного договору, а також необхідні реквізити сторін, зокрема персональні дані відповідача, його ідентифікаційні відомості та адресу місця проживання.
Отже, наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності свідчать про належне укладення між сторонами кредитного договору та досягнення згоди з усіх його істотних умов.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що кредитний договір укладений між сторонами у спосіб, визначений чинним законодавством України. Сторони кредитного договору досягли згоди з усіх істотних умов договору перед його укладанням, зокрема, щодо суми кредиту, строку кредиту, процентної ставки за кредитом, розміру процентів за користування кредитом, річної процентної ставки, загальної вартості кредиту для позичальника з урахуванням процентної ставки, відповідач ОСОБА_1 погодився на укладення договору саме такого змісту та підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, тому відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним.
Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач заперечує факт підписання ним кредитного договору № 12380-08/2023 від 10 серпня 2023 року та наполягає на проведенні судової почеркознавчої експертизи, колегія суддів відхиляє як необґрунтовані, оскільки кредитний договір є електронним правочином, укладеним відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», підписання якого відбулося не власноручним підписом, а шляхом введення одноразового ідентифікатора (смс-коду), надісланого на номер телефону відповідача, що через відсутність рукописного тексту унеможливлює призначення та проведення почеркознавчого дослідження, при цьому факт укладення договору та отримання кредитних коштів повністю підтверджується електронними доказами та перерахуванням грошей на банківську картку відповідача.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для повного задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача заборгованості у загальній сумі 36 000,00 грн.
Доводи апеляційної скарги представника відповідача висновків суду не спростовують і зводяться лише до незгоди з ухваленим рішенням та переоцінки доказів, яким судом першої інстанції надано належну правову оцінку.
При цьому з матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції дослідив надані сторонами докази у їх сукупності, надав їм належну правову оцінку відповідно до вимог статей 76- 81, 89 ЦПК України та дійшов обґрунтованих висновків щодо наявності правових підстав для задоволення позову.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування чи зміни колегія суддів не вбачає, а тому апеляційну скаргу представника відповідача слід залишити без задоволення, а рішення суду — без змін.
Згідно з підпунктом «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Відповідно статті 141 ЦПК України суд апеляційної інстанції, залишаючи рішення суду без змін, не змінює розподіл судових витрат.
Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, підстави для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відсутні.
Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 — ОСОБА_2 — залишити без задоволення.
Рішення Чечелівського районного суду міста Дніпра від 14 липня 2025 року — залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Повний текст судового рішення складено 13 серпня 2026 року.
Головуючий суддя М.О. Макаров
Судді М.Ю. Петешенкова
Т.П. Красвітна
Оригінал: reyestr.court.gov.ua