Постанова від 12 серпня 2026 р. у справі №210/7972/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/8683/26 Справа № 210/7972/25 Суддя у 1-й інстанції - КУЗНЕЦОВ Р.О. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року м. Кривий Ріг

справа № 210/7972/25

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Остапенко В.О.

суддів Акуленка В.В., Бондар Я.М.

секретар судового засідання Дяченко Д.П.

сторони:

позивач ОСОБА_1

відповідач Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 травня 2026 року, яка постановлена суддею Кузнецовим Р.О. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області, відомостей щодо дати складання повного тексту рішення суду матеріали справи не містять,

УСТАНОВИВ:

В грудні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради про визнання незаконним пункту договору оренди та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 травня 2026 рокувказану позовну заяву, на підставі поданої позивачем заяви про залишення позову без розгляду, залишено без розгляду.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апелянт посилається на те, що він вважав, що позовна заява по справі № 210/7972/25 стосується оспорюваного ним договору оренди і ця позовна заява фактично яаляється заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, яку позивач подав до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу 13 травня 2026 року.

Однак, під час з`ясування обставин справи позивачу стало відомо, що нововиявлені обставини - це істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час, розгляду справи.

З урахуванням того, що 15 грудня 2009 року відбулись зміни в законодавстві, позивач помилково подав 13 травня 2026 року до суду першої інстанції заяву про залишення позовної зави без розгляду.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача просить ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, як закону та обгрунтовану, на переконання представника відповідача, апеляційну скаргу позивача – залишити без задоволення.

Заслухавши суддю - доповідача, позивача ОСОБА_1 та його представника - адвоката Кисилевича С.Ф., які, кожен окремо, підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із частини першої, другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване судове рішення відповідає цим вимогам, за таких підстав.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив із того, що заявник скористався своїм правом на звернення до суду з заявою про залишення без розгляду поданої ним позовної заяви.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. При цьому учасники справи зобов`язані, зокрема, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; та виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки (пункт 3 частини першої статті 43 ЦПК України).

Як вбачається із матеріалів справи, в грудні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради про визнання незаконним пункту договору оренди та зобов`язання вчинити певні дії.

12 лютого 2026 року на підставі ухвали Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, зазначену цивільну справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні.

13 травня 2026 року, до початку розгляду справи по суті, до суду надійшла заява позивача, в якій він просить залишити без розгляду зазначений позов.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 скористався своїм правом на ініціювання залишення без розгляду поданої ним заяви, що не суперечить чинному законодавству, а тому дійшов висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 до Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради про визнання незаконним пункту договору оренди та зобов`язання вчинити певні дії слід залишити без розгляду.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позовна заява ОСОБА_1 підлягала залишенню без розгляду, оскільки заявник самостійно скористався своїм правом на подання заяви, а тому підстави для скасування ухвали суду за доводами апеляційних скарг відсутні.

Згідно з положеннями п. 5 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є диспозитивність.

Дії та воля сторони цивільного процесу фактично визначає спрямованість процесуальної діяльності суду та її результати.

Відповідно до ч.1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Відхиляючи доводи апеляційної скарги про помилковість подання позивачем заяви про залишення позовної заяви без розгляду, колегія суддів виходить з того, що залишення заяви без розгляду за ініціативою заявника є процесуальним правом останнього згідно положень п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, при цьому причини, з яких заявник просить залишити заяву без розгляду, значення не мають.

У той же час залишення заяви без розгляду не позбавляє заявника ОСОБА_1 права повторного звернення до суду в установленому законом порядку.

Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав для висновку про порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, відповідно до положень ст. 375 ЦПК України, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 травня 2026 року- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повне судове рішення складено 13 серпня 2026 року.

Головуючий:

Судді: