Постанова від 12 серпня 2026 р. у справі №211/7551/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6300/26 Справа № 211/7551/25 Суддя у 1-й інстанції - Гонтар А. Л. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року м. Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Бондар Я.М.,

суддів Акуленка В.В., Остапенко В.В.,

секретар судового засідання Лідовська А.А.,

сторони:

позивач - Акціонерне товариство «Сенс Банк»,

відповідач – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, без участі учасників справи, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Сенс Банк» на рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 березня 2026 року, яке ухвалено суддею Гонтар А.Л.. у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, повне судове рішення складено 06 березня 2026 року,

ВСТАНОВИВ

В липні 2025 року позивач Акціонерне товариство «Сенс Банк» (далі АТ «Сенс Банк») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26.10.2021 року між АТ «Альфа Банк» та відповідачем було укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії.

12 серпня 2022 року загальні збори акціонерів АТ «Альфа-Банк» затвердили рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про зміну найменування позивача внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30 листопада 2022 року.

Відповідно до умов Кредитного договору Банк зобов`язувався надати Позичальнику кредит, Позичальник зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених Кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі і в сумі, строки та на умовах, що передбачені Кредитним договором.

Проте, відповідачка взяті на себе зобов`язання не виконала, тому у неї виникла заборгованість в розмірі 186 447,46 грн., з яких 82 718,84 грн. сума заборгованості за простроченим тілом кредиту, 103 728,62 грн. сума заборгованості за відсотками, яку просить стягнути позивач. Також просить стягнути витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422,40 грн. та 14 683,22 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішенням Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 березня 2026 року позовні вимоги задоволені частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» суму заборгованості за кредитним договором від 26 жовтня 2021 року у сумі 162773,49 гривень, відшкодування витрат по сплаті судового збору 2114,81 грн., витрати на правову допомогу 14 682,22 грн.

В решті позову відмовлено.

В апеляційній скарзі АТ «Сенс Банк», не погоджуючись з рішенням Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 березня 2026 року в частині відмови у стягненні з ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту в розмірі 8 079,95 грн., просить скасувати рішення суду в вказаній частині та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції встановивши, що ОСОБА_1 підписала акцепт пропозиції на укладання угоди про обслуговування кредитної карти та відкриття відновлювальної кредитної лінії, згідно якого отримала кошти в розмірі 90000 грн., позичальник мала дотримуватися встановленого графіку платежів, однак зобов`язання належним чином не виконала, відповідно до виписки по рахунку за період з 26.10.2021 року по 16.04.2025 року відповідач користувалась картковим рахунком, має залишок кредиту 82 718,84 грн., що є заборгованістю по тілу кредиту, дійшов помилково висновку про стягнення суми заборгованості за тілом кредиту лише в розмірі 74638,89 грн., оскільки саме така сума заборгованості зазначена в розрахунку.

Посилається, що матеріалами справи підтверджується, що позичальнику була надана в користування сума 90 000 грн, а сплачено в рахунок її повернення лише 7 281,16 грн. Таким чином, залишок боргу за тілом кредиту складає 82 718,84 грн., яка зазначена в розрахунку як заборгованість за кредитом.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо відсутності у позивача підстав для стягнення частини заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором в розмірі 8079, 95 грн., яка не була повернена позичальником.

В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Учасники справи, будучи завчасно належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили, що, у відповідності до ч.2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає розглядові справи.

Представником АТ "Сенс Банк" подано заяву, в якій заявник просить розглянути справу за відсутності представника позивача та задовольнити апеляційну скаргу.

Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті.

Така правова позиція викладена Верховний Судом у постанові від 24 січня 2018 року у справі № 907/425/16.

У постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 суд дійшов висновку про те, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд апеляційної інстанції вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Колегія суддів не вбачає підстав для визнання обов`язкової явки сторін по справі в судове засідання, оскільки наявні у справі матеріали є достатніми для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Як установлено судом та вбачається із матеріалів справи, 26.10.2021 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 підписано анкету-заяву про акцепт Публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про банківське обслуговування фізичних осіб у ПАТ «Альфа-Банк».

26.10.2021 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 підписано Оферту на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлюваної кредитної лінії .

26.10.2021 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 підписано акцепт пропозиції на укладання угоди про обслуговування кредитної карти та відкриття відновлювальної кредитної лінії, згідно якої ліміт кредитної лінії встановлений у розмірі 90000 грн., процентна ставка за користування коштами відновлювальної кредитної лінії при вчиненні торгових операцій та/або операцій зняття коштів готівкою 40% річних, тип процентної ставки фіксована.

Відповідно протоколу позачергових загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства «Альфа-Банк» № 2/2022 від 12.08.2022, вирішено змінити найменування Банку з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк».

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 30.11.2022 року було внесено запис про юридичну особу АТ «Сенс Банк».

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитом станом на 16.04.2025 року заборгованість ОСОБА_1 становить 186 447,46 грн., з яких 82 718,84 грн. сума заборгованості за простроченим, 103 728,62 грн. заборгованість за відсотками (а.с. 21).

Відповідно до виписки по рахунку за період з 26.10.2021 року по 16.04.2025 року відповідачка користувалась картковим рахунком, на якому встановлений кредитний ліміт.

Згідно з вимогами про усунення порушень АТ «Сенс Банк» надісланих ОСОБА_1 , позивач вимагав від відповідача протягом 30 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги Банку, але в будь-якому випадку не пізніше 35 календарних днів з моменту надсилання даної вимоги, усунути порушення умов Кредитного договору та погасити заборгованість в розмірі простроченого боргу, у випадку невиконання достроково повернути кредит у повній непогашеній сумі та сплатити всі нараховані і несплачені проценти за користування кредитом, комісії, а саме, 182 311,52 грн. станом на 24.03.2025 року. На час звернення з позовом до суду, вимога залишилась не виконаною, заборгованість за кредитним договором не погашена.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, дійшовши висновку про доведеність та обґрунтованість вимог АТ «Сенс Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором, виснував, що за основною сумою боргу за кредитним договором від 26.10.2021 року підлягає стягненню 74 638,89 грн., оскільки саме така сума заборгованості зазначена в розрахунку, наданому позивачем.

Також, дійшовши висновку, що позивач просить стягнути відсотки за кредитним договором за період з 26 жовтня 2021 року по 16 квітня 2025 року поза межами строку кредитування, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідачки на користь позивача, з урахуванням сплачених сум, 88 134,60 грн. (станом на 26.10.2024 року). З огляду на вказане, загальна сума заборгованості становить 162 773,49 грн.

Рішення суду першої інстанції оскаржується позивачем лише в частині відмови у стягненні з ОСОБА_1 суми заборгованості за тілом кредиту в розмірі 8 079,95 грн. В іншій частині не оскаржується, тому з урахуванням положень ч. 1 ст. 367 ЦПК України, рішення перевіряється апеляційним судом лише в оскарженій частині.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в оскарженій частині рішення суду щодо наявності підстав для часткового задоволення вимог позивача про стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 74 638,89 грн. з огляду на наступне.

Факт укладення 26 жовтня 2021 року між сторонами кредитного договору підтверджується акцептом пропозиції на укладення Договору про банківське обслуговування фізичних осіб АТ «Альфа-Банк», яку було підписано відповідачкою, зі змісту якої вбачається, що остання підтвердиля акцепт Публічної пропозиції та укладення договору між ним та банком на умовах, викладених в Публічній пропозиції та додатках до Договору, що розміщені на веб-сторінці www.alfabank.ua або у разі її подальшої зміни за іншою електронною адресою, що буде вказана в договорі.

Сторонами було погоджено основні умови Договору: тип кредиту – «Кредит готівкою», сума кредиту – 90 000,00 грн, процентна ставка – 40%, тип ставки фіксована, строк кредиту 36 місяців, дата повернення кредиту – 26.10.2024 року.

Вищезазначене сторонами не заперечується та підтверджено належними та допустимими доказами.

Статтями 526, 530, 610 частини першої статті 612 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений строк (термін), відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може гуртуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Стаття 612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 ЦК України презюмується, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (статті 610, 611 ЦК України).

Кредитодавець свої зобов`язання виконав повністю та надав позичальнику можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором, та в межах встановленого кредитного ліміту, що встановлено судом першої інстанції та не оспрюється позивачем в апеляційній інстанції.

Відповідачкою ОСОБА_1 умови Договору не виконані.

На підтвердження позовних вимог позивачем надано такі докази: оферта на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії; акцепт пропозиції на укладення Договору про банківське обслуговування фізичних осіб АТ «Альфа-Банк», яка була підписана відповідачем; розрахунок заборгованості, в якому зазначаються складові заборгованості; виписка по картковому рахунку; досудова вимога щодо виконання договірних зобов`язань і докази її направлення відповідачеві; паспорт споживчого кредиту.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині того, що відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, кредитні кошти не повернув, внаслідок чого виникла заборгованість у визначеному судом розмірі.

Разом з тим, перевіряючи рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів не приймає доводи позивача щодо помилкового висновку суду про наявність підстав для задоволення вимог Банку про стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі лише 74 638,89 грн., оскільки у наданому позивачем розрахунку за період з 26.10.2021 року по 16.04.2025 року у відповідних стовбцях зазначено, що до сплати за тілом кредиту належить 81 920,05 грн, погашено – 7 281,16 грн., заборгованість - 74 638,89 грн. Таким чином, з урахуванням сплачених відповідачкою сум на погашення заборгованості за тілом кредиту заборгованість в цій частині дійсно становить 74 638,89 грн., про що обґрунтовано зауважено судом першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачкою було використано кредитний ліміт 90 000,00 грн. не підтверджені належними доказами, оскільки згідно наданого позивачем розрахунку станом на 16.04.2025 року витрати за кредитним договором склали лише 81 920,05 грн. і позивачем не надані інші докази на спростування вказаного.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не впливають на правильність висновків суду першої інстанції в оскарженій частині. Крім того, наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.

Аргументи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів учасниками справи діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані, підтверджуються письмовими доказами та не спростовуються доводами, викладеними в апеляційній скарзі.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Сенс Банк» залишити без задоволення.

Рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 березня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 13 серпня 2026 року.

Головуючий:

Судді: