Рішення від 12 серпня 2026 р. у справі №727/7091/26 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/7091/26

Провадження № 2/727/2516/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

13 серпня 2026 року м. Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівців в складі:

головуючого судді Дубець О.С.,

за участю секретаря судового засідання Чебуришкіної Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Шевченківського районного суду м. Чернівців справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за борговими розписками,

УСТАНОВИВ:

І. ОПИСОВА ЧАСТИНА

Зміст позовних вимог та процесуальні дії вчинені в ході справи

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за борговими розписками. Ціна позову становить 14 000,00 євро, що в еквіваленті по курсу валют, встановленого Національним Банком України, становить 721 677,00 грн.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Чернівців від 19 травня 2026 року відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу в порядку загального позовного провадження. Відповідачу наданий строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівців від 16 липня 2026 року підготовче провадження у справі закрито та справа призначена до судового розгляду.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівців від 20 липня 2026 року задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову та вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони на відчуження квартири АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Представник позивача – адвокат Герасимчук Ю.М. – у судове засідання не з`явився, однак подав заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності та відсутності позивача, зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить позов ОСОБА_1 задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином за зареєстрованим місцем проживання в порядку, передбаченому положеннями статей 130, 131 ЦПК України, про що у справі є належні докази. Про причини неявки не повідомив.

Відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням викладеного, а також наявністю згоди позивача на проведення заочного розгляду даної справи, суд вважає за можливе, на підставі статті 280 ЦПК України, розглянути вказану справу у відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів, та ухвалити у справі заочне рішення.

У відповідності до положень частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Стислий виклад позиції учасників справи

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані тим, що 30 листопада 2021 року ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 у позику грошові кошти у розмірі 14 000,00 євро, про що відповідачем власноруч складено боргову розписку. Відповідно до її змісту відповідач зобов`язався повернути отримані у позику грошові кошти у повному обсязі до 30 листопада 2023 року.

Позивач зазначає, що у визначений борговою розпискою строк ОСОБА_2 взятого на себе зобов`язання не виконав та отримані у позику грошові кошти не повернув, у зв`язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 14 000,00 євро.

Позивач вказує, що строк виконання зобов`язання настав 30 листопада 2023 року, однак відповідач ухиляється від повернення отриманих коштів та добровільно свого зобов`язання не виконує.

У зв`язку з невиконанням ОСОБА_2 зобов`язання щодо повернення отриманих у позику грошових коштів ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

ІІ. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин, встановлені судом

Дослідивши докази по справі судом встановлені такі фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що відповідно до боргової розписки від 30 листопада 2021 року, складеної власноруч ОСОБА_2 , останній підтвердив отримання від ОСОБА_1 у борг грошових коштів у розмірі 14 000,00 євро та зобов`язався повернути зазначену суму до 30 листопада 2023 року. Розписка власноручно складена та підписана ОСОБА_2 30 листопада 2021 року(а.с. 10).

З урахуванням встановлених обставин справи та досліджених доказів суд дійшов висновку, що предметом даного позову є стягнення боргу за договором позики.

Релевантні джерела права й акти, їх застосування та позиція суду

Положеннями частини 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положень статей 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з частиною першою статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини другої статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Судом встановлено, що 30 листопада 2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникли правовідносини за договором позики, відповідно до якого відповідач отримав від позивача грошові кошти у розмірі 14 000,00 євро, які зобов`язався повернути у повному обсязі до 30 листопада 2023 року.

Факт отримання ОСОБА_2 від ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 14 000,00 євро підтверджується борговою розпискою від 30 листопада 2021 року, яка власноручно складена та підписана ОСОБА_2 цього ж дня.

За правилами частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Таким чином, розписка є належним письмовим доказом не лише укладення договору позики, а й факту передачі позичальникові визначеної суми грошових коштів та виникнення у нього обов`язку щодо їх повернення.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 11 листопада 2015 року у справі № 6-1967цс15, розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 10 грудня 2018 року у справі № 319/1669/16, від 08 липня 2019 року у справі № 524/4946/16 та від 12 вересня 2019 року у справі № 604/1038/16.

Порушенням зобов`язання відповідно до статті 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що позивач свої зобов`язання за договором позики виконав належним чином, передавши відповідачу грошові кошти у розмірі 14 000,00 євро.

Натомість відповідач свого обов`язку щодо повернення позики у встановлений сторонами строк – до 30 листопада 2023 року – не виконав. Доказів повернення позивачу 14 000,00 євро повністю або частково матеріали справи не містять та відповідачем суду не надано.

Вирішуючи питання щодо валюти зобов`язання та валюти платежу, суд бере до уваги висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 11 вересня 2024 року у справі № 500/5194/16, відповідно до яких належним виконанням зобов`язання, визначеного в іноземній валюті, є повернення грошових коштів у національній валюті в сумі, еквівалентній відповідній сумі іноземної валюти на момент платежу.

Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, що у випадку наявності спору між сторонами та його вирішення судом відповідає дню виконання судового рішення.

Отже, у разі виконання судового рішення, яким присуджено стягнення заборгованості, визначеної як грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної іноземної валюти на день здійснення кожного окремого платежу, а у випадку поетапного виконання рішення – з урахуванням курсу, що діє на дату здійснення кожного такого платежу.

Так, судом встановлено, що відповідно до боргової розписки від 30 листопада 2021 року сторони погодили, що сума грошових коштів, яка підлягає поверненню за зобов`язанням, становить 14 000,00 євро.

Валюту платежу сторони у розписці не визначили. Разом з тим відсутність у ній відповідного застереження не змінює встановлених законом правил щодо виконання грошового зобов`язання, визначеного в іноземній валюті.

Таким чином, змістом зобов`язання у даній справі є повернення заборгованості у розмірі, еквівалентному 14 000,00 євро на момент виконання зобов`язання.

Отже, з урахуванням змісту боргової розписки від 30 листопада 2021 року суд доходить висновку, що належним виконанням зобов`язання, яке виникло між сторонами, є повернення грошових коштів у національній валюті України в сумі, еквівалентній 14 000,00 євро за офіційним курсом Національного банку України на день платежу.

Висновки за результатами розгляду справи

Щодо суті позовних вимог

Таким чином, беручи до уваги досліджені в ході розгляду справи докази та встановлені обставини справи, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за борговими розписками є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи те, що зобов`язання з повернення позики відповідачем не виконано, та з урахуванням наведеного у мотивувальній частині рішення обґрунтування, суд доходить висновку, що з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за договором позики, оформленим борговою розпискою від 30 листопада 2021 року, у розмірі 14 000,00 євро в гривневому еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України на день виконання рішення суду.

Щодо судових витрат

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною першою статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги те, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволені повністю, сума судового збору, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 7216,77 грн.

Керуючись статтями 12, 76-81, 133, 141, 263, 265, 280-282, 285, 289, 351-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за борговими розписками.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики, оформленим борговою розпискою від 30 листопада 2021 року, у розмірі 14 000,00 євро (чотирнадцять тисяч євро 00 євроцентів) у гривневому еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України на день виконання рішення суду.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 7216,77 грн (сім тисяч двісті шістнадцять грн 77 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його повного складання до Чернівецького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Дата складання повного судового рішення 13 серпня 2026 року.

Суддя Дубець О.С.