Вирок від 13 серпня 2026 р. у справі №621/3001/26 — Зміївський районний суд Харківської області

Справа № 621/3001/26

Пр. № 1-кп/621/286/26

ВИРОК

Іменем України

14 серпня 2026 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області :

головуючий - суддя ОСОБА_1

за участі:

секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченої – ОСОБА_4 ,

за відсутності потерпілої – ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12026226310000098 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Харків, є громадянкою України, має середньо-спеціальну освіту, не одружена, працює на посаді провізора «Аптека низьких цін» м. Слобожанське Харківської області, зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 , раніше не судима,

у кримінальному проступку, передбаченому частиною частиною 2 статті 125 Кримінального кодексу України,

у с т а н о в и в:

26 липня 2026 року близько 22:50 години ОСОБА_4 , перебувала поблизу будинку №6 по вул. Каштановій в м. Слобожанське Чугуївського району Харківської області, де на грунті особистих неприязних відноснин, у неї виникла сварка із ОСОБА_5 в ході якої виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень останній.

Того ж дня близько 22:55 години, реалізуючи зазначений умисел, ОСОБА_4 , будучи у стані алкогольного сп`яніння, перебуваючи за вищевказаною адресою умисно нанесла ОСОБА_5 один удар портативним зарядним пристроєм в область обличчя зліва чим завдала забійну рану в проекції лівої надбровної дуги, що по ступеню тяжкості відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Зазначеними діями ОСОБА_4 вчинила умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Викладені вище обставини кримінального провадження щодо часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення не оспорювалися учасниками судового провадження, які під час судового розгляду не заперечували проти того, щоб суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо вказаних обставин.

З`ясувавши, що сторони правильно розуміють зміст зазначених обставин; відсутні сумніви у добровільності їх позиції; роз`яснивши, що сторони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до частини 3 статті 349 Кримінального процесуального кодексу України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися.

Обвинувачена ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального проступку у повному обсязі визнала та під час судового розгляду показала, що 26.07.2026 між нею та ОСОБА_5 виникла сварка, під час якої вона завдала тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , а саме нанесла удар портативним зарядним пристроєм.

У вчиненому кримінальному проступку щиро розкаялась, виявива готовність нести передбачену законом відповідальність.

Оцінивши зазначені вище докази, які є належними, допустимими, достовірними, а в сукупності та взаємозв`язку достатніми для ухвалення обвинувального вироку, суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 є винуватою в умисному легкому тілесному ушкодженні, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, і її дії суд кваліфікує за частиною 2 статті 125 Кримінального кодексу України.

Під час призначення покарання ОСОБА_4 , відповідно до вимог статей 65-67 Кримінального кодексу України, судом враховано:

- ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, яке, відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України є кримінальним проступком;

- обставину, що пом`якшує покарання, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 66 Кримінального кодексу України, якою визнається щире каяття обвинуваченої, що виявилося у критичному ставленні до вчиненого кримінального правопорушення та готовності нести кримінальну відповідальність;

- обставину, що обтяжує покарання, відповідно до пункту 13 частини 1 статті 67 Кримінального кодексу України, якою визнається вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння;

- особу обвинуваченої, яка раніше не судима; на обліку в психіатричному та наркологічному кабінеті не перебувала; не одружена; офіційно працевлаштована; за місцем проживання скарги на її поведінку не надходили.

З урахуванням сукупності зазначених відомостей щодо ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини, що пом`якшує покарання, обставини, що обтяжують покарання, особи обвинуваченої, суд дійшов висновку, щодо застосування покарання, що передбачене санкцією частини 2 статті 125 Кримінального кодексу України у виді штрафу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 349, 368-374 Кримінального процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

Визнати ОСОБА_4 винуватою у кримінальному проступку, передбаченому частиною 2 статті 125 Кримінального кодексу України та призначити їй покарання у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700 (одна тисяча сімсот) грн.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 395 Кримінального процесуального кодексу України, якщо таку скаргу не буде подано.

Копію вироку негайно після його проголошення належить вручити учасникам судового провадження.

Головуючий: