Рішення від 13 серпня 2026 р. у справі №639/3102/26 — Новобаварський районний суд міста Харкова

Справа №639/3102/26

Провадження №2/639/1664/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2026 року Новобаварський районний суд міста Харкова

в складі: головуючого – судді Баркової Н.В.,

за участю секретаря – Скороход Б.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення шкоди, завданої адміністративним правопорушенням, -

ВСТАНОВИВ:

13.04.2026 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , в якому просить суд стягнути з відповідача на його користь відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок адміністративного правопорушення у розмірі 4 500,00 грн. та стягнути з відповідача на його користь судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 12.03.2025 року відповідач ОСОБА_2 , перебуваючи біля будинку за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив адміністративне правопорушення, в результаті якого розбив скло у квартирі АДРЕСА_2 , що належить позивачу ОСОБА_1 . Зазначені дії були кваліфіковані за ст. 173 КУпАП, що підтверджується постановою судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 21.04.2025 року, яка набрала законної сили. Внаслідок протиправних дій відповідача було пошкоджено майно - скло у вікні квартири АДРЕСА_2 , де проживає позивач за адресою АДРЕСА_1 . Для відновлення порушеного права позивач поніс витрати на заміну скла, роботи з демонтажу/монтажу загальною вартістю 4 500,00 грн.

У зв`язку з викладеним позивач вимушений звернутися до суду з вказаним позовом.

Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 15.04.2026 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення шкоди, завданої адміністративним правопорушенням - залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії даної ухвали.

На виконання ухвали суду від 15.04.2026 року позивачем ОСОБА_1 подано уточнену позовну заяву.

Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 29.04.2026 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення шкоди, завданої адміністративним правопорушенням – знов залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії даної ухвали.

На виконання ухвали суду від 29.04.2026 року позивачем вказані недоліки позовної заяви були усунуті та ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова прийнято позов до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення шкоди, завданої адміністративним правопорушенням. Призначено судове засідання.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, надав письмову заяву, в якій просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та розглянути справу у його відсутність.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 надав вступне слово, заперечував проти позовних вимог позивача, посилаючись на те, що скло в квартирі, де проживає позивач на першому поверсі ним дійсно було розбито, але не навмисно. ОСОБА_1 після цього поміняв вікно, але про відшкодування шкоди в досудовому порядку домовитись не вдалося.

Суд, заслухавши вступне слово відповідача, дослідивши письмові докази, приходить до наступних висновків.

Відповідно до постанови судді Новобаварського (Жовтневого) районного суду міста Харкова від 21.04.2025 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 5 неоподаткованих мінімумів доходів громадянин, що дорівнює 85 (вісімдесят п`ять) гривень. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп. В постанові встановлені ряд обставин, а саме, що 12.03.2025 року о 12 год. 40 хв. ОСОБА_2 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , вчинив сварку з гр. ОСОБА_1 , в ході якої пошкодив вікно квартири, чим порушив громадський порядок і спокій громадян, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП. В судове засідання ОСОБА_2 не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, вину визнає у повному обсязі, обставини викладені у протоколі про адміністративне правопорушення визнає та підтверджує. Постанова набрала законної сили 02.05.2025 року (а.с. 8).

Згідно замовлення №1598 від 28.11.2025 року покупець ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 замовив у ФОП ОСОБА_3 профільну систему (фальш раму) без фурнітури та засклення 1 шт, загальна вартість виробів становить 4500,00 грн., що підтверджується копією замовлення (а.с. 6).

Відповідач в судовому засіданні підтвердив і визнав, що ОСОБА_1 дійсно замінив вікно в квартирі АДРЕСА_3 .

Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України та відповідно до ч.ч. 1, 5 та 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасникам справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтями 77, 78, 79, 80 ЦПК України встановлено правила визначення належності, допустимості, достовірності та достатності доказів.

Статтю 82 ЦПК України передбачені підстави звільнення від доказування. Так ч.1 ст. 82 ЦПК України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Також Відповідно до ч. 6 статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, в даному випадку не підлягають доведенню обставини, встановлені постановою судді про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності, за яких відповідач ОСОБА_2 12.03.2025 року о 12 год. 40 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , вчинив сварку з гр. ОСОБА_1 , в ході якої пошкодив вікно квартири.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

В п. 27 постанови №2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Статтею 16 ЦК України також передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути зокрема відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно з ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є, зокрема втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Отже, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Частиною 3 ст. 386 ЦК України передбачено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Статтями 1166, 1167 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Отже, для відшкодування завданої майнової шкоди необхідно довести: неправомірність поведінки особи; вину заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність усіх зазначених умов є обов`язковою для ухвалення судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного із цих елементів виключає відповідальність за завдану шкоду.

Верховний Суд у постанові від 10.12.2018 у справі № 902/320/17 вказав, що протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Пунктом 9 постанови Пленуму Верховного суду України № 6 від 27.03.1992 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» передбачено, що коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди.

Актуальна судова практика, зокрема у постановах Верховного Суду від 27.03.2019 у справі № 754/1108/15-ц, від 30.10.2019 у справі № 753/4696/16-ц (провадження № 61-30908св18), від 04.12.\2019 в справі № 359/2309/17, від 21.02.2020 у справі №755/5374/18 (провадження № 61- 14827св19), від 15.10.2020 у справі № 755/7666/19, від 22.04.2021 у справі № 759/7787/18 (провадження № 61-10773св20), від 22.04.2021 у справі №759/7787/18 (провадження № 61-10773св20), від 21.07.2021 у справі № 757/33065/18-ц (провадження № 61-691св21), від 26.10.2022 у справі №645/6068/18 (провадження № 61-8502св21), виходить з того, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Статтею 1192 ЦК України передбачено, що якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі».

З урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обов`язок подавати докази покладається на сторони процесу, а суд позбавлений можливості визначати коло доказів з власної ініціативи і зобов`язаний розглядати справу виключно на підставі поданих сторонами доказів і в межах заявлених позовних вимог.

Дослідивши надані позивачем письмові докази, враховуючи не подання відзиву з відповідними запереченнями та доказами на їх підтвердження відповідачем, який між тим визнав ряд обставин,а саме факт спричинення шкоди, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані як обставинами, встановленими у постанові про притягнення відповідача ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, яка набрала законної сили, так і документом, що підтверджує вартість придбаних позивачем ОСОБА_1 виробів для відновлення пошкодженого відповідачем вікна. При цьому судом встановлено причинний зв`язок між протиправними діями відповідача та спричиненою шкодою, вина відповідача у пошкодженні майна в квартирі, де проживає позивач, а також наслідки його протиправних дій у вигляді спричинення шкоди – пошкодження вікна, яке потребувало відновлення вартістю 4500, 00 грн., що підтверджено копією замовлення і не спростовано відповідачем.

Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, аз відповідача підлягає стягненню на користь позивача матеріальна шкода у розмірі 4 500,00 грн.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державах – учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (Проніна проти України, №63566/00, пр.23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із задоволенням позову в повному обсязі, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача, сплачений судовий збір в розмірі 1 331,20 грн. (а.с. 1).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.1-18, 76-82, 95, 141, 228, 229, 235, 244, 245, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 16, 22, 386, 1166, 1167, 1192 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення шкоди, завданої адміністративним правопорушенням – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди 4 500 (чотири тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 .

Повне рішення складено 14.08.2026 року.

Суддя Н.В. Баркова