Вирок від 13 серпня 2026 р. у справі №638/22845/24 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/22845/24

Провадження № 1-кп/638/858/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2026 року Шевченківський районний суд м. Харкова

в складі головуючого судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря: ОСОБА_2 ,

з участю прокурора: ОСОБА_3 ,

з участю обвинуваченого: ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові обвинувальний акт, внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024221200002139 від 14.10.2024 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Січенці Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, громадянина України, українця, неодруженого, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, в силу статті 89 Кримінального кодексу України не судимий, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 1 статті 122 Кримінального кодексу України,-

ВСТАНОВИВ:

13.10.2024 року приблизно о 17 год. 00 хв. ОСОБА_4 перебував за адресою свого тимчасового мешкання у підвальному приміщенні під`їзду АДРЕСА_2 . Разом із ОСОБА_4 у вказаному підвальному приміщенні перебував раніше йому знайомий ОСОБА_5 . Під час спілкування між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виник словесний конфлікт на ґрунті раптово виниклих неприязнених стосунків. В ході вказаного конфлікту у ОСОБА_4 виник умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 .

ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, знаходячись в положенні стоячи перед диваном, де сидів ОСОБА_5 , приблизно на відстані витягнутої руки від останнього, після чого, зненацька, наніс ОСОБА_5 один удар кулаком правої руки в область обличчя, а саме носу, та одразу наніс один удар кулаком правої руки в область обличчя, а саме лівої скули, після чого підняв останнього за одяг з дивану, виштовхав до виходу з підвалу та наніс удар лівою ногою в область спини.

Злочинними діями ОСОБА_4 громадянину ОСОБА_5 були спричинені наступні тілесні ушкодження: закрита тупа травма лівої половини груді у вигляді перелому 9 ребра по середньо-пахвовій лінії зі зміщенням; поєднана черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку і множинних гематом м`яких тканин обличчя та травма кісток носу у вигляді перелому кісток носу. За ступенем тяжкості закрита травма лівої половини груді у вигляді перелому 9 ребра по середньо-пахвовій лінії зі зміщенням не є небезпечною для життя в момент заподіяння, а спричинила за собою тривалий розлад здоров`я понад 3-х тижнів (21 дня) і за цією ознакою відноситься до ушкоджень середнього ступеня тяжкості (згідно п.п. 2.2.1 «а», «б», «в», і 2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995), поєднана черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку і множинних гематом м`яких тканин обличчя та травма кісток носу у вигляді перелому кісток носу належить до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад 6-ти днів, але не більше 3-х тижнів (21 дня), згідно п.п. 2.3.1 «а», 2.3.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995), відповідно до висновку судово-медичної експертизи №09-1744/2024 від 01.11.2024.

Допитаний обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення у повному обсязі, підтвердивши обставини, викладені у обвинувальному акті, у вчиненому розкаявся.

Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, причину неявки не повідомив, про час та місце слухання справи повідомлявся своєчасно та належним чином.

Враховуючи положення статті 325 КПК України, якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за його відсутності з`ясувати всі обставини під час судового розгляду, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілого або про відкладення судового розгляду.

Враховуючи, що потерпілий повідомлявся належним чином про час та місце слухання справи, що підтверджується матеріалами справи, матеріальних притензій до обвинуваченого не має, суд дійшов до висновку про проведення судового засідання за його відсутності.

Даючи оцінку показанням обвинуваченого ОСОБА_4 , суд визнає їх правдивими і достовірними, оскільки вони послідовні, об`єктивно відображають обстановку і обставини скоєння обвинуваченим кримінального правопорушення, пояснюють мотив скоєного, підстав для самообмови судом не встановлено.

Суд зі згоди прокурора, обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до частини 3 статті 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому, суд з`ясував, чи правильно розуміє обвинувачений зміст цих обставин, не оспорює їх, і не наполягає на дослідженні всіх доказів у справі, у суду відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, а також роз`яснив, що у такому випадку обвинувачений буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Аналізуючи представлені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку щодо доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_4 та кваліфікує його дії за частиною 1 статті 122 Кримінального кодексу України, тобто умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що останній офіційно не працевлаштований; інвалідності або хронічних захворювань не має; неодружений; на утриманні неповнолітніх дітей не має; на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває; раніше в силу статті 89 Кримінального кодексу України не судимий.

Відповідно до статті 66 Кримінального кодексу України, обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття.

Відповідно статті 67 Кримінального кодексу України, обставиною, що обтяжує відповідальність ОСОБА_4 , судом не встановлено.

При вирішенні питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує характер і ступінь важкості вчиненого кримінального правопорушення, яке у відповідності до статті 12 Кримінального кодексу України відноситься до нетяжкого злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

При цьому також суд враховує, що відповідно до статті 50 Кримінального кодексу України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого та у відповідності до частини 2 статті 50 Кримінального кодексу України має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

При призначенні покарання ОСОБА_4 суд керується також положенням п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 23.10.2003 року, згідно якого суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Відповідно до статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод є складовою частиною загальнонаціонального законодавства України.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 повинно бути призначене покарання, необхідне та достатнє для виправлення та попередження нових злочинів у межах санкції кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 Кримінального кодексу України у вигляді позбавлення волі із застосуванням статей 75, 76 Кримінального кодексу України, оскільки цей вид покарання буде мати вплив на його виправлення та попередження нових злочинів, і саме в такому випадку буде досягнута передбачена частиною 2 статті 50 Кримінального кодексу України мета покарання як обвинуваченим, так і іншими особами.

Витрати, пов`язані із проведенням експертизи по кримінальному провадженню відсутні.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого у вигляді особистого зобов`язання до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Цивільний позов не заявлявся.

Керуючись статтями 349, 368, 370 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 1 статті 122 Кримінального кодексу України та призначити покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

На підставі пунктів 1, 2 частини 1, пункту 2 частини 3 статті 76 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_4 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Головуючий суддя: