Рішення від 02 серпня 2026 р. у справі №216/6706/25 — Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/6706/25

провадження 2/216/875/26

РІШЕННЯ

іменем України

03 серпня 2026 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Цимбалістенко О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Таганської Є.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про звільнення майна з-під арешту,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про звільнення майна з-під арешту.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що він є єдиним спадкоємцем після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті батька він своєчасно звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак постановою нотаріуса йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки його батько не встиг прийняти спадщину після смерті матері – ОСОБА_3 . Рази з тим, було встановлено, що на спадковий будинок було накладено арешт. Центрально-Міський відділ ВДВС у своїй відповіді на звернення позивача повідомило, що за спливом терміну зберігання документи, які містили інформацію про причини накладення арешту знищені.

Наявність арешту на нерухоме майно обмежує позивача в реалізації спадкових прав, а враховуючи відсутність інших способів захисту порушеного права на спадкове майно, останній змушений звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

Позивач у судове засідання не з`явився, про місце, день та час слухання справи був повідомлений належним чином. Завчасно подав заяву, відповідно до змісту якої, просив суд провести розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує, позов просить задовольнити.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення (частина 4 статті 268 Цивільного процесуального кодексу України).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позову, враховуючи наступне.

Позивач є сином ОСОБА_2 , який є сином ОСОБА_3 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження.

ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

Відповідно до свідоцтва про право власності від 27.08.2001 ОСОБА_3 є власником частки у спільному майні придбаному подружжям за час шлюбу, а також частини спадкового майна, що складається з будинку АДРЕСА_1 .

Відповідно до листа державного виконавця Центрально-Міського відділу Державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 16.04.2026 №32423 встановити на підставі якого виконавчого документу було накладено арешт на нерухоме майно та оголошена заборона на відчудження майна не представляється можливим.

Отже позивач був змушений звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів

Підпунктами 4.16. та 4.18. п. 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністра юстиції України за №296/5 від 22.02.2012, передбачено, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Якщо на спадкове майно накладено арешт судовим чи слідчими органами, видача свідоцтва про право на спадщину затримується до зняття арешту.

З аналізу норм Закону України «Про виконавче провадження» щодо підстав накладення арешту на майно боржника та зняття такого арешту вбачається, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який виконавець має право застосувати для забезпечення реального виконання виконавчого документа, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягає примусовому виконанню.

Підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини встановлені ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Таким чином, позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Відповідно до висновку Верховного Суду України від 15 березня 2013 року у справі № 6-26цс13, вимоги особи, що ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Судом встановлено, що позивач є спадкоємцем нерухомого майна, на яке накладено арешт.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожний громадянин має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно зі ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

За змістом ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 321 ЦК України закріплено принцип непорушності права власності. Зокрема, встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з положеннями ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення, ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.

Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Одночасно з цим варто зазначити, що у зв`язку зі знищенням матеріалів виконавчого провадження в якому було накладено арешт на майно померлого ОСОБА_2 неможливо встановити хто був Стягувачем у виконавчому провадженні та залучити його у справі в якості Відповідача.

Отже, наявність накладеного обтяження порушує права позивача на вступ у спадщину, що дає підстави для задоволення позову, оскільки іншим шляхом відновити порушені права позивача неможливо.

Арешт на спадкове майно було накладено органом виконавчої служби у 2004 році, на даний час виконавче провадження завершено, однак арешт, накладений на майно боржника, знято не було.

На теперішній час наявність цього обтяження (арешту) квартири перешкоджає позивачу в оформленні спадщини, що відкрилась після смерті його батька.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 141, 264, 265 ЦПК суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_4 до Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про звільнення майна з-під арешту – задовольнити.

2. Скасувати арешт, накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № аа-997257 від 29.04.2004 ВДВС Центрально-Міського РУЮ, ОСОБА_5 , об`єкт обтяження: невизначене майно, все майно та виключити запис про обтяження від 17 травня 2004 року № 10730 з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

3. Рішення може бути оскаржено у встановленому порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його підписання. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Позивач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 .

5. Відповідач: Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), номер ЄДРПОУ 34545876, місцезнаходження: Дніпропетровська область, Криворізький район, м. Кривий Ріг, вул. Петра Калнишевського, буд. 5.

Суддя О.В.ЦИМБАЛІСТЕНКО