Вирок від 11 серпня 2026 р. у справі №185/10654/26 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 185/10654/26

Провадження № 1-кп/185/1581/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участі секретаря ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в період воєнного стану кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026041370000861 від 07 червня 2026 року, з обвинувальним актом та угодою про визнання винуватості за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Павлограда Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 17.05.2018 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 121 КК України до позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст. 71 КК України, частково приєднано 3 місяці позбавлення волі за вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24.02.2015 року до покарання у вигляді 5 років 3 місяці позбавлення волі. Вирок набрав законної сили 18.06.2018 року. Звільнений 11.11.2022 року по відбуттю строку покарання.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_5

В С Т А Н О В И В :

В період часу з 12:30 год., по 13:00 год., 06 червня 2026 року, ОСОБА_3 перебуваючи поблизу сміттєвих баків поблизу буд. №46 по вул. Вокзальна, м. Павлограда Дніпропетровської області виявив на бетонному блоці чорну шкіряну сумку в середині якої знаходився мобільний телефон Redmi Note 7, механічний годинник марки «DW Daniel Wellington», механічний годинник від Київської міської державної адміністрації, грошові кошти у сумі 1590 грн., 50 євро, 1 долар, яку раніше залишила потерпіла ОСОБА_6 . ОСОБА_3 усвідомлюючи, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу заволодів вищезазначеним майном потерпілої ОСОБА_6 поклавши до власних кишень та покинув вказану територію, розпорядившись особистими речами ОСОБА_6 на власний розсуд.

Дії ОСОБА_3 кваліфікуються за ч. 4 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

24 червня 2026 року між прокурором Павлоградської окружної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_3 в присутності захисника – адвоката ОСОБА_5 була укладена угода про визнання винуватості у відповідності до вимог ст.ст. 468, 469, 472 КПК України, яка була надана в підготовче судове засідання.

Згідно даної угоди, обвинувачений ОСОБА_3 згоден з кваліфікацією вчиненого ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні і зобов`язався визнати її у судовому засіданні.

Сторони погодилися на призначення покарання ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років, із звільненням ОСОБА_3 від покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав свою вину у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, у вчиненому щиро розкаявся. Пояснив суду, що угоду він укладав добровільно і наслідки укладання й затвердження зазначеної угоди для нього зрозумілі, просив затвердити зазначену угоду.

Прокурор просив затвердити угоду в підготовчому судовому засіданні і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Захисник обвинуваченого – адвокат ОСОБА_5 також просив затвердити укладену між прокурором та обвинуваченим угоду про визнання винуватості, оскільки укладений акт відповідає діючому кримінальному та кримінально-процесуальному законодавству.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду про визнання винуватості.

Відповідно до п. 2 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.

Частина 4 статті 469 КПК України передбачає, що угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні, в тому числі, щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, яке згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжкого злочину.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 розуміє, що відповідно до ст. 473 КПК України наслідком укладення та затвердження зазначеної угоди для прокурора, обвинуваченого є обмеження права на оскарження вироку згідно з положеннями ст.ст. 394 та 424 КПК України, а для обвинуваченого - також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами 1 та 4 пункту 1 частини 4 ст. 474 КПК України.

Також судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 розуміє, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що укладена угода відповідає вимогам КПК України та КК України, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод та інтересів сторін по справі та інших осіб.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості укладеної між прокурором Павлоградської окружної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_3 від 24 червня 2026 року і призначення обвинуваченому ОСОБА_3 узгодженої сторонами міри покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років, із звільненням ОСОБА_3 від покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Міра запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирається.

Процесуальні витрати на проведення судово-товарознавчої експертизи, на проведення якої було витрачено 1925 грн. 44 коп., слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Питання про речові докази вирішується на підставі ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд –

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про визнання винуватості від 24 червня 2026 року укладену між прокурором Павлоградської окружної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

У відповідності до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі, якщо протягом іспитового строку 1 (один) рік він не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати на проведення судово-товарознавчої експертизи від 11.06.2026 року за № СЕ-19/104-26/21536-ТВ у сумі 1925, 44 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять п`ять гривень сорок чотири копійок.

Речові докази: мобільний телефон марки Redmi Note 7 механічний годинник марки «DW Daniel Wellington», механічний годинник від Київської міської державної адміністрації, грошові кошти у сумі 1590 грн., 50 євро, 1 долар, які відповідно розписки зберігаються у потерпілої ОСОБА_6 – залишити останній за належністю.

Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти діб з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, а саме:

- обвинуваченим, його захисником, законним представником - виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч. 4, ч. 6, ч. 7 ст. 474 КПК України, у тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;

- прокурором - виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику, потерпілому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1