Суд: Новокодацький районний суд міста Дніпра
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 18 червня 2026 р.
Справа: №205/19630/25
Суддя: Остапенко Н. Г.
Єдиний унікальний номер 205/19630/25
Номер провадження2/205/1811/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 червня 2026 року м. Дніпро
Новокодацький районний суд міста Дніпра в складі: головуючого судді Остапенко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Шерекіної А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,
ВСТАНОВИВ:
Позивач 24.12.2025 року звернулась до Новокодацького районного суду міста Дніпра з вищезазначеним позовом, у якому просила змінити спосіб стягнення аліментів, а саме стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на свою користь аліменти на утримання синів – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/3 частини усіх доходів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття. Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Позов мотивований тим, що сторони перебували у шлюбі з 05.10.2013р., за час якого у них народились діти - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Шлюб розірвано рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 20.12.2022р.
Діти мешкають із позивачкою та знаходяться на повному її утриманні.
Рішенням Новокодацького районного суду міста Дніпра від 10.07.2023р. із ОСОБА_2 на користь позивачки стягнуто аліменти на утримання дітей у твердій грошовій сумі у розмірі 2272 грн. та 2833 грн.
Виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_2 аліментів відкрито у Самарському ВДВС у м. Дніпрі ПМУМЮ (м. Одеса). Під час примусового виконання виконавчого листа відповідач допускав нерегулярну сплату аліментів на утримання синів.
На даний час позивачу стало відомо, що майновий стан відповідача покращився, він має стабільну заробітну плату. Матеріальне становище позивача в порівнянні з дня присудження аліментів погіршилось, оскільки вона утримує двох синів з періодичних та нестабільних доходів, наразі на позивача лягає тягар утримання синів, і визначений розмір аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 2272 грн. та 2833 грн. не є достатнім для належного утримання дітей, що потребують додаткових витрат.
Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 15.01.2026 року позовну заяву залишено без руху із наданням строку для усунення недоліків, які позивачем усунуто 27.01.2026р.
Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 30.01.2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач та її представник адвокат Лупан О.Є. у судове засідання не з`явились. Письмово просила розглядати справу без участі позивача та її представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Відповідач та його представник – адвокат Тарасевич С.В., у судове засідання не з`явились. Представником подано письмову заяву, в якій просить розгляд справи проводити без його участі, у задоволенні позову просить відмовити.
У відзиві на позов поданому представником відповідача 25.03.2026р., посилаючись на викладені аргументи та обставини, просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зокрема, зазначає про необґрунтованість тверджень позивача про покращення майнового стану відповідача та доцільність збереження способу стягнення аліментів у твердій грошовій сумі посилаючись на те, що позивачем не надано доказів у підтвердження зміни матеріального становища відповідача в бік покращення. Також, на думку сторони відповідача рішення Новокодацького районного суду міста Дніпра від 10.07.2013р. враховує специфіку доходів відповідача. Жодних нових істотних обставин, які б вимагали перегляду цього балансу з липня 2023 року не виникло. Оскільки, відповідач не має стабільного заробітку, розмір аліментів у частці від доходу може виявитись значно меншим ніж суми, які він виплачує зараз. Встановлена судом тверда сума забезпечує позивачці можливість чітко планувати бюджет на утримання дітей, оскільки ці кошти надходять у фіксованому обсязі незалежно від того, чи вдалося відповідачу отримати дохід. В цілому вважає позовні вимоги необґрунтованими та документально не підтвердженими.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 05 жовтня 2013 року, який розірвано рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 20.12.2022р.
В квітні 2025 року позивач змінила прізвище з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 ».
Від шлюбу сторони мають дітей – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом з матір`ю та знаходиться на її утриманні.
Рішенням Ленінського районного суду міста Дніпропетровська по справі № 205/4994/23 від 10.07.2023 року вирішено «стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 2 272,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят дві гривні) щомісячно, що підлягає індексації відповідно до закону, починаючи стягнення з 23.05.2023 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 2 833,00 грн. (дві тисячі вісімсот тридцять три гривні) щомісячно, що підлягає індексації відповідно до закону, починаючи стягнення з 23.05.2023 року і до досягнення дитиною повноліття».
На підставі вказаного рішення суду 09.10.2023р. видано виконавчі листи, які позивачем пред`явлено до виконання до Самарського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.
Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно до положень статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 181 СК України спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
У частині першій статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (частина третя статті 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Право вимагати зміну розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених статтями 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням. А відповідно до положень п. 2 ч. 3 ст. 181 СК України спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Отже, суд вважає за потрібне зазначити, що право вибору способу стягнення аліментів належить лише тому з батьків, з ким проживає дитина, тобто визначений рішенням суду спосіб стягнення аліментів може бути змінений лише за позовом одержувача аліментів. Оскільки позивач є платником аліментів, які присуджені у частці від його заробітку, перед судом він не вправі ставити питання про заміну способу стягнення аліментів. Таке положення ч. 3 ст. 181 СК України повністю відповідає, перш за все, інтересам дитини, а також інтересам особи, з якою дитина проживає.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХП (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності Україною 27 вересня 1991 року, держави-учасники визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей.
Верховний Суд у постанові від 11 березня 2020 року у справі № 759/10277/18 року виклав висновок, в якому зазначено, що інтереси дитини превалюють над майновим становищем платника аліментів.
Крім того, відповідач є здоровою, працездатною особою, тобто може працювати і отримувати дохід, не має на утриманні інших осіб. Ним не надано обґрунтованих та достатніх заперечень щодо неможливості сплати аліментів в частці від свого доходу, належних та допустимих доказів щодо скрутного матеріального становища чи незадовільного стану здоров`я, які б унеможливлювали ним сплату аліментів на утримання своїх малолітніх дітей у частці від заробітку (доходу).
Слід наголосити, що обов`язок утримувати спільних дітей є рівною мірою обов`язок обох батьків. При цьому суд враховує, що виховання дитини, в даному випадку двох дітей, одним із батьків, коли інший проживає окремо, створює додаткове навантаження на того з батьків, з ким проживають діти, у зв`язку із чим з`являється певний дисбаланс між зусиллями, які мають прикладати обоє з батьків для розвитку дітей таким чином, що тягар здебільшого лягає лише на одного, в даному випадку на матір.
Таким чином, враховуючи, що позивачем наведено достатньо обставин щодо наявності підстав зміни способу стягнення аліментів, суд приходить до висновку, про зміну способу та розміру стягнення аліментів з відповідача на користь позивача на утримання малолітніх дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визначений рішенням Новокодацького районного суду міста Дніпра від 10.07.2023 року, та стягувати з ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/3 частки з всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня набрання рішенням суду законної сили та до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Згідно із п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у випадку зміни розміру аліментів у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позовні вимоги задоволено, а позивач на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» була звільнена від сплати судового збору, то з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. 51 Конституції України, ст. ст. 180-184, 191-192, СК України, ст.ст.12,13,81,258,259,263-265, 354 ЦПК України,
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів - задовольнити.
Змінити спосіб та розмір стягнення аліментів, які стягуються на підставі рішення Новокодацького районного суду міста Дніпра по справі № 205/4994/23 від 10.07.2023 року, та стягувати з ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/3 частки з всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня набрання рішенням суду законної сили та до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Відкликати виконавчі листи, видані на виконання рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська по справі № 205/4994/23 від 10.07.2023 року.
Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , в дохід держави судовий збір в розмірі 1 331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).
Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.Г. Остапенко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua