Рішення від 12 серпня 2026 р. у справі №207/1638/26 — Південний районний суд міста Кам’янського

№ 207/1638/26

№ 2/207/1995/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року Південний районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого судді Подобєд О.К.

при секретарі Рубцовій К.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Кам`янське Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу міста Київ Павелків Тетяна Леонідівна та приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гамаль Ірина Миколаївна про визнання виконавчого напису приватного нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, посилаючись на те, що в лютому 2026 року через додаток «Дія» вона дізналась про існування відкритого виконавчого провадження про стягнення з неї заборгованості на користь АТ «Пумб» в сумі 64724,08 грн. Підставою для відкриття виконавчого провадження був виконавчий напис №3073 виданий 19.06.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу. Вказується, що вона не укладала ніяких договорів з відповідачем, жодного зобов`язання не мала, письмової вимоги чи повідомлення щодо погашення заборгованості на адресу позивача не надходило. Просить визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню та стягнути на її користь заборгованість.

Позивачка в судове засідання не з`явилась.

Відповідач у судове засідання не з`явився. Надав заяву про визнання позову в частині визнання виконавчого напису приватного нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та просив врахувати їхнє визнання позову при стягненні судових витрат.

Треті особи у судове засідання не з`явились, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином. Поважність причини неявки до суду не надано.

На підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази, дійшов до висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що в провадженні приватного виконавця виконавчого округу м.Києва знаходиться виконавче провадження №58708315 відкрите на підставі виконавчого напису №3073 виданого 19.06.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Пумб»» заборгованості в розмірі 64724,08 грн.

Згідно ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

При цьому ст. 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 ЗУ «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами згідно з Переліку документів за якими стягнення проводиться у безспірному порядку.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 ЗУ «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не обмежується лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі необхідно перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Згідно з п.3.2. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року в редакції, чинній на час вчинення виконавчого напису, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172.

Відповідно до п. 1-1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172, нотаріусу, окрім іншого, повинні бути надані оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 будь-яких претензій чи заяв, а також вимог про наявність заборгованості та погашення боргу від АТ «Пумб» чи приватного нотаріуса не отримувала. Позивачка не була проінформована про існування заборгованості та її розмір, чим була позбавлена права оскаржити вимогу у судовому порядку або виставити письмове заперечення відповідачу чи нотаріусу.

Нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

У зв`язку з наведеним, заборгованість має спірний характер, а виконавчий напис про стягнення заборгованості необхідно визнати таким, що не підлягає виконанню.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача на її користь заборгованості стягнутої за виконавчим написом суд зазначає наступне. Позивачем надано суду постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення заборгованості в сумі 64724,08 грн. на користь ПАТ «Пумб», при цьому не надано належних та достатніх доказів реального утримання з неї вказаної вище заборгованості, тому позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.ст.141, 142 ЦПК України, у зв`язку з визнанням відповідачем позову, з нього слід стягнути 50 відсотків сплаченого судового збору за подану позовну заяву.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 15-18 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258-268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу міста Київ Павелків Тетяна Леонідівна та приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гамаль Ірина Миколаївна про визнання виконавчого напису приватного нотаріуса таким, що не підлягає виконанню – задовольнити частково.

Визнати виконавчий напис №3073, виданий 19.06.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль Іриною Миколаївною про стягнення з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості в розмірі 64724,08 гривень таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» код ЄДРПОУ 14282829 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , 50 відсотків судового збору, який сплачений при зверненні до суду із позовною заявою, що становить 665,60 гривень.

Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , 50 відсотків судового збору, який сплачений при зверненні до суду із позовною заявою, що становить 665,60 гривень (квитанція від 10.04.2026 року за №КQ99-MSА8-47ТЕ, унікальний код операції:039847765619).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційного скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Подобєд О.К.