Вирок від 13 серпня 2026 р. у справі №519/1204/26 — Південний міський суд Одеської області

Справа № 519/1204/26

1-кп/519/77/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.08.2026 м. Південне

Південний міський суд Одеської області у складі судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 , на стадії судового розгляду кримінального провадження розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадженні № 12026162200000081 від 10.06.2026

відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, громадянина України, українця за національністю, неодруженого, працюючого на посаді машиніста стакера в ТОВ «ТІС–Вугілля», із середньою – технічною освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого;

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України,

Сторони кримінального провадження, які приймали участь на стадії судового розгляду кримінального провадження, -

прокурор ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

1.Статтею 1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу психотропних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» визначено, що діяння, пов`язані із придбанням, зберіганням, перевезенням, збутом психотропних речовин, включених до «Переліку психотропних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770, що здійснюються у порушення порядку, встановленого законодавством про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори, є незаконними.

2.Згідно з вимогами ст. ст. 25-28 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» придбання, виготовлення, зберігання та перевезення фізичними особами психотропних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у будь-яких кількостях в цілях, не передбачених зазначеним Законом, забороняється.

3.Відповідно до ст. 1 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та Таблиці І Списку №2 виданого в її розвиток Переліку психотропних засобів, психотропних речовині прекурсорів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №770, PVP внесений до списку особливо небезпечної психотропної речовини, обіг яких заборонено.

4.Так, ОСОБА_3 будучи обізнаним про порядок обігу психотропних засобів, психотропних речовин, прекурсорів на території України, та відповідальність за незаконний обіг психотропних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, не пізніше 09.06.2026 року, знаходячись за місцем свого проживання, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи намір на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, обіг якої заборонено, здійснив замовлення через інтернет мережу в месенжері «Телеграм» на каналі «Легіон», особливо небезпечну психотропну речовиною – PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), обіг якої відповідно до таблиці № 1 «Переліку психотропних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770 заборонено.

5.Надалі 09.06.2026 року в денний час доби знаходячись на робочому місці ОСОБА_3 отримав повідомлення від служби «Нова Пошта», про те, що його замовлення доставлено до поштомату №41671, яке розташоване за адресою: Одеська область, Одеський район, м. Південне, просп. Миру, №26.

6.В цей же день після робочої зміни ОСОБА_3 підійшов до поштомату №41671, який розташований за адресою: Одеська область, Одеський район, м. Південне, просп. Миру, №26 відчинив через мобільний додаток поштомат, та забрав посилковий пакет служби доставки «Нова Пошта», на якій була бірка ТТН: Одеса Посилковий від 06.06.2026 №2045145758 2187 на ім`я ОСОБА_3 .

7.Далі, 09.06.2026 року приблизно о 21 годині 05 хвилин, ОСОБА_3 маючи намір на незаконне придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини без мети збуту, для власного вживання, з метою реалізації свого протиправного умислу, забрав вищевказаний пакет та направлявся додому, де неподалік будинку №26 по проспекту Миру, міста Південне Одеської області був зупинений співробітниками поліції.

8.Того ж дня, у період часу з 21 годин 20 хвилин по 21 годину 45 хвилин у ході проведення огляду місця події, у дворі будинку №26, попроспекту Миру в місті Південне Одеського району Одеської області, співробітниками відділення поліції №4 Одеського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Одеській області у ОСОБА_3 було виявлено та вилучено прозорий полімерні пакет з пазовим замком, в якому знаходиться кристалічна речовина світло-бежевого кольору, що є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено – PVP.

9.Загальний кількісний вміст PVP у кристалічних речовинах становить 7,526г., що є великим розміром, передбачений наказом Міністерства охорони здоров`я України від 1 серпня 2000 року № 188 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів психотропних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, які знаходяться в незаконному обігу».

10.Таким чином, ОСОБА_3 вчинив незаконне придбання, зберігання психотропних засобів у великих розмірах, без мети збуту, тобто кримінальне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 309 Кримінального кодексу України.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

11.В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав себе винним, щиро розкаявся, фактичні обставини справи не оспорював, а також підтвердив встановлені обставини справи.

12.Так, обвинувачений ОСОБА_3 пояснив суду, що 09.06.2026 року, знаходячись за місцем свого проживання, здійснив замовлення через інтернет мережу в месенжері «Телеграм» на каналі «Легіон» психотропної речовини PVP. 09.06.2026 року в денний час доби знаходячись на робочому місці ОСОБА_3 отримав повідомлення від служби «Нова Пошта», про те, що його замовлення доставлено до поштомату №41671, яке розташоване за адресою: Одеська область, Одеський район, м. Південне, просп. Миру, №26 та в той же день після робочої зміни забрав замовлення з поштомату. Приблизно о 21.05. год він йшов додому та був зупинений працівниками поліції, які вилучили у нього пакет з PVP. Вказану психотропну речовину придбав для власного вживання без мети збуту. Шкодує, що так сталося.

13.Показання ОСОБА_3 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

14.Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміє зміст цих обставин та відсутність сумніву щодо добровільності його позиції, роз`яснивши йому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

15.Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті доведена повністю.

16.Таким чином, суд вважає доведеною вину ОСОБА_3 у незаконному придбанні, зберіганні психотропних засобів у великих розмірах, без мети збуту, та кваліфікує його дії за ч. 2 ст.309 КК України.

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

17.Обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого – щире каяття.

18.Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого – не встановлено.

Мотиви призначення покарання.

19.Суд зауважує, що згідно зі ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

20.У правовій державі покарання передусім є виправним та превентивним засобом, в якій має використовуватись не надмірні, а лише необхідні і зумовлені метою заходи.

21.На реалізацію принципу, встановленого частиною другою статті 61 Конституції України, згідно з яким юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, спрямовані положення статті 65 КК України. Зазначений принцип, зокрема, конкретизовано у положеннях Кримінального кодексу України щодо системи покарань, звільнення від кримінальної відповідальності, звільнення від покарання та його відбування, у тому числі призначення більш суворого покарання.

22.Керуючись загальними засадами призначення покарання (ст. 65 КК України), суд має призначати покарання конкретній особі за конкретний злочин, максимально індивідуалізуючи покарання.

23.Призначене судом покарання повинно відповідати ступеню суспільної небезпеки кримінального правопорушення, обставинам його вчинення та враховувати особу винного, тобто бути справедливим.

24.Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину та передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину.

25.Виходячи з мети покарання й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

26.Тобто, кримінально-правовий зміст принципу справедливості полягає в тому, що покарання, яке застосоване до особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, повинно бути справедливим, тобто таким, що відповідає як тяжкості вчиненого кримінального правопорушення так і конкретним обставинам його вчинення, а також особливостям особистості злочинця.

27.Вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.05.2023 винесеній за результатами розгляду справи № 135/563/22.

28.Призначаючи міру покарання ОСОБА_3 , суд у відповідності зі ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, характер діяння, обстановку, спосіб, місце і час вчинення кримінального правопорушення, форми, виду, ступеня вини, мотивів і мети, особу обвинуваченого, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, має середню спеціальну освіту, працює, позитивно характеризується за місцем роботи та проживання.

29.Згідно досудової доповіді ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства оцінюється як середній, тому на думку органу пробації виправлення обвинуваченого можливе без позбавлення волі.

30.Враховуючи що обвинувачений в судовому засіданні негативно оцінив власну протиправну поведінку, його щире бажання стати на шлях виправлення, суд вважає призначити обвинуваченому покарання у межах санкції ч. 2 ст. 309 КК України у виді штрафу.

31.Призначення ОСОБА_3 саме такого покарання, буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів рівних можливостей та справедливого судового розгляду, принципу індивідуалізації покарання і є достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

32.Питання щодо речових доказів необхідно вирішити згідно з вимогами ст. 100 КПК України.

33.Запобіжний захід обвинуваченому, враховуючи вид та розмір покарання, не обирати.

34.Жодних цивільно-правових вимог у вказаному кримінальному провадженні не заявлено.

35.Відповідно до ст. 126 КПК України суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого процесуальні витрати, які пов`язані із залученням експертів та проведення експертизи.

36.На підставі викладеного, керуючись ст. 349, 368, 370, 374, 376 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

37.Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 2 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн. 00 коп.

38.Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання цим вироком законної сили не обирати.

39.Речовий доказ PVP у кристалічних речовинах масою 7,526г. -знищити.

40.Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судові витрати за проведення експертизи за експертною спеціальністю 8.6 у сумі 5776,32 (п`ять тисяч сімсот сімдесят шість) гривень 32 коп.

41.Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

42.Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана через суд, який ухвалив судове рішення, протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України. Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися.

43.Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору та не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя Південного міського суду

Одеської області ОСОБА_1