Постанова від 12 серпня 2026 р. у справі №766/6935/26 — Херсонський апеляційний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 766/6935/26 Головуючий у 1-й інстанції: Бугрименко В.В.

Номер провадження: 33/819/132/26 Доповідач: Приходько Л.А.

Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року м. Херсон

Херсонський апеляційний суд у складі судді Приходько Л. А., секретар судового засідання Манько К. М., за участю:

захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – адвоката Хомича Андрія Миколайовича,

розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Хомича Андрія Миколайовича на постанову судді Херсонського міського суду Херсонської області від 16 червня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

встановив:

Постановою судді Херсонського міського суду Херсонської області від 16 червня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп., з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 гривень 60 копійок.

Вищевказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 01 травня 2026 року о 10.30 годині, на 179км автодороги М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, що в межах Херсонської області, керував транспортним засобом, автомобілем МЕРСЕДЕС-БЕНЗ, державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме почервоніння очей, явний запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки, так і в медичному закладі ОСОБА_1 відмовився. Своїми діями, ОСОБА_1 , порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП.

Не погоджуючись з вказаною постановою захисник ОСОБА_1 адвокат Хомич А.М. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на недоведеність вини ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушенні просить постанову судді Херсонського міського суду Херсонської області від 16 червня 2026 року скасувати, провадження у справі закрити на підставі пункту 1частини першої статті 247 КУпАП.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на неповноту дослідження судом обставини справи, посилається на те, що суд не надав належної оцінки зібраним доказам, безпідставно дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 та допустив порушення норм права. Також захисник скаржника посилається на порушення права на захист, зазначаючи, що на момент подання апеляційної скарги сторона захисту не була ознайомлена з матеріалами справи та не отримала повного тексту постанови суду першої інстанції, що позбавило можливості належним чином обґрунтувати доводи апеляційної скарги.

Частиною сьомою статті 294 КУпАП визначено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки жодних доповнень до апеляційної скарги, після ознайомлення адвокатом Хомичем А.М. з матеріалами справи, до апеляційного суду не надходило, апеляційний суд переглядає справу в межах доводів поданої апеляційної скарги.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 адвокат Хомич А.М., приймаючи участь у розгляді справи в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу підтримав за обставинами викладеними у скарзі, просив постанову суду першої інстанції скасувати, провадження у справі закрити з підстав визначених пунктом 1 частини першої статті 247 КУпАП за відсутністю складу правопорушення.

Заслухавши пояснення захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вивчивши матеріали адміністративної справи, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У відповідності до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно вимог статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у статті 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 вказаних вимог закону дотримався в повному обсязі, з`ясував всі обставини, дослідив і належним чином оцінив всі докази та дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, за обставин, викладених у постанові суду.

Частиною першою статті 130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до приписів Закону України «Про дорожній рух» до учасників дорожнього руху належать, зокрема, водії (частина друга статті 14). Учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух (абзаци другий і четвертий частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух»). Одним із таких органів державного контролю є Національна поліція (стаття 52 цього Закону).

За змістом абзаців третього та п`ятого частини другої статті 16 указаного Закону водій зобов`язаний виконувати передбачені законом вимоги поліцейського, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами; не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху визначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, водій зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені Законом України «Про дорожній рух» і Правилами дорожнього руху, зокрема передбачений указаним Законом обов`язок виконувати розпорядження поліцейського, яке він дає на підставі цих Правил чи інших нормативних актів. Одним із таких розпоряджень поліцейського є вимога пройти саме огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

За змістом частини шостої статті 266 КУпАП направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів, зокрема, на стан алкогольного сп`яніння визначає Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена наказом МВС України, МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735, якою встановлено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану (пункт 2 розділу І).

Згідно пунктів 2, 3 Розділу 1 Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Пунктом 6 розділу І Інструкції визначено, що огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Відповідно до пункту 7 розділу І Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП (далі – заклад охорони здоров`я).

Процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначена Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103.

Відповідно до пунктів 2, 3 вказаного Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Відповідно до абзацу першого пункту 6 Порядку водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Пунктом 8 Порядку визначено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Висновок суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, що полягало у відмові від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.

Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №248904 вбачається, що 01 травня 2026 року о 10.30 годині, на 179км автодороги М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, що в межах Херсонської області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом, автомобілем МЕРСЕДЕС-БЕНЗ, державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме почервоніння очей, явний запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння рук. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки, так і в медичному закладі ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена частиною першою статті 130 КУпАП. Вказана дія зафіксована на бодікамеру №18/501256/1.

Зміст протоколу про адміністративне правопорушення відповідає вимогам статті 256 КУпАП, складений уповноваженою на те статтею 255 КУпАП особою – поліцейським СР ПП ВП № 1 ХРУП ГУНП старшим сержантом поліції Базай С.Л. У графі протоколу «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» ОСОБА_1 вказав: «згоден».

Відмова ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння зафіксована технічними засобами відеозапису.

З досліджених судом відеозаписів, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що транспортний засіб МЕРСЕДЕС-БЕНЗ, державний номерний знак НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 був зупинений 01 травня 2026 року близько 10.30 години працівниками поліції на блокпості для перевірки документів. В ході спілкування працівником поліції були виявлені у водія транспортного засобу ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 визнав факт керування ним транспортним засобом після вживання алкогольного напою (пару баночок пива). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки чи у медичному закладі категорично відмовився. Відмова висловлена ОСОБА_1 є чіткою та однозначною. Після чого працівниками поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення.

Виявлення у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, його пояснення, відповідно до яких він не заперечував факт вживання напередодні алкогольних напоїв, після чого керував транспортним засобом, а також його відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку зафіксовано відеозаписом із портативного відеореєстратора працівників поліції.

Вказані докази в їх сукупності та взаємозв`язку, поза розумним сумнівом, доводять наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Посилання захисника ОСОБА_1 адвоката Хомича А.М. в судовому засіданні на недопустимість доказу, якими суд першої інстанції обґрунтував вину, а саме відеозаписів, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення апеляційний суд відхиляє.

Так, сторона захисту вказує на те, що відеозапис не є безперервним, а саме на те, що між першим файлом відеозапису, яким зафіксований факт зупинки транспортного засобу, виявлення у водія ознак алкогольного сп`яніння та наступним відеозаписом, на якому ОСОБА_2 відмовляється від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, існує значний проміжок часу.

З досліджених судом відеозаписів вбачається, що фіксація правопорушення здійснювалась різними працівниками поліції. Так, факт зупинки транспортного засобу, виявлення у водія ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, зафіксований відеозаписом, що міститься у файлі 0000000_00000020260501100829_0160. З вказаного відеозапису вбачається, що після виявлення ознак алкогольного сп`яніння поліцейський з`ясував згоду ОСОБА_1 на проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки. Оскільки огляд мав здійснювати інший екіпаж поліції, який був викликаний на блокпост, поліцейський повернувся до виконання своїх обов`язків (перевірка документів).

Факт відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння зафіксований відеозаписом який здійснювався бодікамерою №18/501256/1 (файл 0000000_00000020260501110130_004), з якого вбачається, що поліцейський ГРПП ВР №1 ХРУМ ГУНП старший сержант ОСОБА_3 об 11.01 годині підійшов до ОСОБА_4 , який чекав працівників поліції, повноважних здійснювати огляд на стан алкогольного сп`яніння, у власному транспортному засобі, та запропонував останньому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки або у закладі охорони здоров`я, на що ОСОБА_1 висловив чітку, однозначну відмову. Після чого поліцейським був складений протокол про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП.

Дослідженими судом відеозаписами зафіксовані саме ті обставини, які підлягають з`ясуванню при розгляді справи за частиною 1 статті 130 КУпАП, тобто обставини за яких ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння як на місці зупинки з допомогою алкотестера так і у медичному закладі. Розрив у записах обумовлений тим, що огляд на стан алкогольного сп`яніння у даному випадку мав проводитися не особою, яка зупинила транспортний засіб, а іншим екіпажом поліції, який був викликаний на блокпост саме з цією метою.

Посилання сторони захисту на те, що в період часу, який не зафіксований відеозаписом могла відбутися провокація ОСОБА_1 на вчинення інкримінованого йому правопорушення апеляційним судом розцінюється як намагання ухилитися від відповідальності за вчинене правопорушення, оскільки жодних даних, які б давали підстави дійти такого висновку матеріали справи не містять.

Зафіксована на відеозаписі інформація є достатньою для встановлення обставин, що мають значення для справи та узгоджується з іншими наявними в матеріалах справи доказами.

Посилання захисника на те, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, не дослідив усіх доказів та безпідставно визнав доведеною вину ОСОБА_5 , спростовуються матеріалами справи. Із постанови суду першої інстанції вбачається, що суд дослідив наявні докази, зокрема протокол про адміністративне правопорушення, відеозапис події та інші матеріали, надав їм оцінку відповідно до вимог статті 252 КУпАП і дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_5 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Доводи про порушення права на захист у зв`язку з тим, що на момент подання апеляційної скарги сторона захисту не була ознайомлена з матеріалами справи та повним текстом постанови, також не можуть бути підставою для її скасування. Після отримання копії постанови та ознайомлення з матеріалами справи сторона захисту мала можливість доповнити або уточнити доводи апеляційної скарги, однак не навела будь-яких конкретних обставин, які б свідчили про неправильність висновків суду першої інстанції або істотні порушення норм матеріального чи процесуального права.

Апеляційний суд вважає зібрані у справі докази повністю узгоджуються між собою, є достовірними, належними, допустимими, достатніми та в своїй сукупності поза розумним сумнівом доводять наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 130 КУпАП.

Відповідно до статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Положеннями статті 33 КУпАП передбачено, що при накладені стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Адміністративне стягнення накладене судом першої інстанції з дотриманням вимог статті 33 КУпАП в межах санкції частини 1 статті 130 КУпАП.

Враховуючи викладене апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга захисника Глинки Ю.А. є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, а постанова судді районного суду, в свою чергу, є законною та обґрунтованою, у зв`язку із чим відсутні підстави для її скасування або зміни.

Керуючись статтею 294 КУпАП, суд

постановив:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Хомича Андрія Миколайовича залишити без задоволення.

Постанову судді Херсонського міського суду Херсонської області від 16 червня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя

Херсонського апеляційного суду Л.А. Приходько