Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №585/1156/25 — Сумський апеляційний суд

Справа №585/1156/25 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Яковенко Н. М.

Номер провадження 33/816/346/26 Суддя-доповідач Філонова Ю. О.

Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Недригайлівського районного суду Сумської області від 19 червня 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, мешканець АДРЕСА_1 ,

притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.ст. 124, ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн 60 коп.

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Недригайлівського районного суду Сумської області від 19 червня 2025 року ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 01 рік за те, що 21 березня 2025 року о 19:00 год в м. Ромни по вул. Полтавська, 184 водій ОСОБА_1 керував автомобілем тз Toyota Land Cuiser Prado, д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, нечітка мова). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУПАП.

Крім того, 21 березня 2025 року о 19:00 год в м. Ромни по вул. Полтавська, 184 керував тз Toyota Land Cuiser Prado, д.н.з. НОМЕР_1 без увімкненого світла фар та здійснив виїзд на смугу зустрічного руху, в результаті чого здійснив зіткнення із автомобілем Шкода Фабія, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 . В результаті ДТП тілесних ушкоджень ніхто не отримав, автомобілі зазнали механічних ушкоджень, чим порушив п.10.1 ПДР - інш. порушення ПДР, порушення правил перестроювання, зміни напрямку руху, відповідальність за яке передбачена ст. 124 КУпАП.

Не погодившись зі вказаним судовим рішенням, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, відповідно якої просить скасувати постанову судді Недригайлівського районного суду Сумської області від 19 червня 2025 року, а провадження в адміністративній справи закрити за відсутності в його діях події та складу адміністративних правопорушень.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана постанова, постановлена упереджено, з порушенням конституційного права на захист та в порушення ст.ст. 268, 277-2 КУпАП, а також за відсутності жодного належного та допустимого доказу, який би був складений поліцейським з дотриманням.

Як вказує апелянт, суд першої інстанції не провів всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин даної справи, а отже постанова є необґрунтованою та невмотивованою.

Також апелянт зазначає, що вказані протоколи про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №277933 та серії ЕПР №277908 від 21 березня 2025 року, є протиправними, так як складені інспектором Роменського РВП ГУНП в Сумській області Гвоздецьким В.С. упереджено, з порушенням приписів статей 8,19, 62 Конституції України, статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і, зокрема, з грубим порушенням вимог статей 7, 245, 252, 254, 256 КУпАП, статей 7, 8 Закону України «Про Національну поліцію» та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 №1026.

В той же час, апелянт, стверджує, що 21 березня 2025 року керував транспортним засобом у тверезому стані. Вказаний факт з достовірністю підтверджує належними письмовими доказами, а саме Висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичної чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують та швидкість реакції №48 від 21 березня 2025 року виданого Комунальним некомерційним підприємством Сумської обласної ради «Обласна клінічна спеціалізована лікарня», про відсутність алкогольного сп`яніння.

Окрім цього, апелянт вказує, що протокол оформлений неналежним чином, оскільки були відсутні свідки.

У судове засідання призначене на 09 год. 00 хв. 11 серпня 2026 року, до апеляційного суду ОСОБА_1 разом із захисником - адвокатом Цимбалом В. І. повторно не з`явилися, хоча про час, день та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

При вирішенні питання щодо можливості здійснення апеляційного розгляду за відсутності вказаних осіб, апеляційний суд враховує наступне.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі Пономарьов проти України", та "Трух проти України").

У рішенні в справі "Каракуця проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявники повинні проявляти належну зацікавленість у розгляді їхньої справи.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Нешев проти Болгарії" від 28 жовтня 2004 року визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Так, інкриміновані події ОСОБА_1 вчинив 21.03.2025. Недригайлівський райнний суд ухвалив рішення 19.06.2025 року, і справа перебуває на розгляді в апеляційному суді з 30.06.2025 року.

На судовий розгляд призначений на 11 год. 00 хв. 19 грудня 2025 року ОСОБА_1 та адвокат Цимбал В. І. не з`явилися, подане клопотання про перенесення судового засідання адвокатом Цимбалом В. І. обґрунтоване тим, що ОСОБА_1 перебуває на лікарняному і таке клопотання апеляційним судом було задоволено.

На судовий розгляд призначений на 08 год. 30 хв. 29 квітня 2026 року ОСОБА_1 та адвокат Цимбал В. І. також не з`явилися, подане клопотання про перенесення судового засідання адвокатом Цимбалом В. І. обґрунтоване тим, що ОСОБА_1 перебуває на лікарняному і таке клопотання апеляційним судом було задоволено.

До початку судового засідання призначеного на 09 год. 00 хв. 11 серпня 2026 року адвокат Цимбал В. І. знову подав клопотання про відкладення у зв`язку із перебуванням ОСОБА_1 на лікарняному.

Враховуючи вищезазначене, а також ті обставини, що ОСОБА_1 та його захисник адвокат Цимбал В. І., знаючи, що в апеляційному суді на розгляді з 30 червня 2025 року перебуває подана ними апеляційна скарга, в судове засідання жодного разу не з`явилися, подаючи клопотання про відкладення апеляційного розгляду, апеляційний суд дійшов висновку, що останні не бажають приймати участь в апеляційному перегляді даної справи.

Тому, враховуючи клопотання адвоката Цимбала В. І. про відкладення та принцип судочинства, зазначений у практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, з метою її розгляду у розумні строки, апеляційний суд не вбачає підстав для чергового відкладення апеляційного розгляду та вважає за можливе здійснити розгляд поданої апеляційної скарги особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Недригайлівського районного суду Сумської області від 19 червня 2025 року у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника, і в даному випадку права ОСОБА_1 на доступ до правосуддя, не є порушеним.

Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до наступних висновків.

Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, як він почав рухатись.

Дослідивши матеріали справи апеляційний суд вважає, що висновок судді першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124, ч.1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи, оскільки підтверджується:

- протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 2777908 від 21 березня 2025 року, складеного відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів відповідно до якого ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився;

- довідкою про відсутність кримінального проступку;

- рапортом помічника чергового Роменського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області Деркача Ю. Г. від 21 березня 2025 року відповідно до якого останній доповідає про встановлення у водія ОСОБА_1 стану алкогольного сп`яніння та скоєння ДТП;

- долученим до протоколу відеозаписом;

- протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №277933 від 21 березня 2025 року, складеного відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП;

- довідкою про відсутність кримінального проступку;

- рапортом помічника чергового Роменського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області Деркача Ю. Г. від 21 березня 2025 року відповідно до якого останній доповідає про скоєння ОСОБА_1 ДТП;

- схемою місця ДТП, яка сталася 21 березня 2025 року;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 ;

- письмовими поясненнями свідка ОСОБА_3 ;

- письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_2 .

Вказані докази зібрані у передбаченому законом порядку, є належними та допустимими і ставити їх під сумнів в апеляційного суду підстави відсутні.

Посилання апелянта про те, що постанова постановлена упереджено, з порушенням конституційного права на захист та в порушення ст.ст. 268, 277-2 КУпАП, а також за відсутності жодного належного та допустимого доказу. Як вбачається з матеріалів справи протокол серії ЕПР1 №277908 та протокол серії ЕПР1№277933 підписані ОСОБА_1 власноруч, а отже він був ознайомлений з датою часом та місцем судового засідання. Однак розгляд справи у назначений час не відбувся, оскільки відповідно до постанови Сумського апеляційного суду від 16 травня 2025 року, якою було розглянуто подання голови Роменського міськрайонного суду Сумської області щодо направлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на розгляд до іншого суду, оскільки в Роменському міськрайонному суді Сумської області неможливо провести автоматизований розподіл судової справи через те, що не вистачає потрібної кількості суддів. Подання голови Роменського міськрайонного суду Сумської області було задоволено, матеріали справи направлено на розгляд до Недригайлівського районного суду Сумської області. Розгляд справи було призначено на 09 год. 30 хв. 05 червня 2026 року, про що повідомлено ОСОБА_1 шляхом направлення судової повістки, однак судове засідання не відбулося у зв`язку поданим адвокатом Цимбалом В. І. клопотанням про відкладення розгляду справи.

Разом з тим апеляційний суд зауважує, що у рішенні в справі "Каракуця проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявники повинні проявляти належну зацікавленість у розгляді їхньої справи.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Нешев проти Болгарії" від 28 жовтня 2004 року визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Таким чином, будучи обізнаним про складання адміністративного матеріалу та направлення його до суду, ОСОБА_1 не проявляв належної зацікавленості щодо справи, тобто сам не виконував добросовісно свої процесуальні обов`язки.

За таких обставин, матеріалами справи підтверджується те, що судом першої інстанції було вжито достатньо заходів для повідомлення ОСОБА_1 про призначення справи до розгляду, а вищезазначене свідчить про те, що він сам не бажав приймати участь у судовому засіданні, а тому вважати, що розглянувши справу без участі особи відносно якої було складено протокол, судом було порушено її права, підстави відсутні.

Щодо тверджень апелянта про те, суд першої інстанції не провів всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин даної справи, а отже постанова є необґрунтованою та невмотивованою, то апеляційний суд відхиляє дані доводи, оскільки зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Істотних порушень вимог КУпАП, які б могли стати безумовними підставами для скасування оскаржуваної постанови суду, під час розгляду даних матеріалів судом першої інстанції, апеляційний суд не вбачає. Таким чином, з врахуванням наявних в матеріалах справи доказів, яким була надана належна правова оцінка, суддя вірно встановив в діях ОСОБА_1 ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, а доказів на спростування таких висновків під час апеляційного розгляду здобуто не було. Вказана справа про адміністративне правопорушення була розглянута суддею суду першої інстанції повно, всебічно, об`єктивно і будь-яких порушень, при цьому, апеляційним судом не встановлено. Досліджені апеляційним судом докази у сукупності підтверджують, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Що стосується доводів апелянта про те, що вказані протоколи про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №277933 та серії ЕПР №277908 від 21 березня 2025 року, є протиправними, суд апеляційної інстанції зазначає, що складені стосовно ОСОБА_1 протоколи про адміністративне правопорушення повністю відповідають вимогам статті 256 КУпАП. У протоколі чітко зазначено дату і місце його складання, посаду, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, а також інші відомості, необхідні для вирішення справи. Окрім того, як вбачається з протоколу даний протокол був підписаний водієм ОСОБА_1 особисто, що підтверджує факт його ознайомлення зі змістом документа, реалізацію права на висловлення власної позиції та відсутність будь-яких процесуальних заперечень на момент його складання. За таких обставин, протокол про адміністративне правопорушення оформлений у повній відповідності до норм чинного законодавства, є належним, допустимим та достовірним доказом у розумінні статті 251 КУпАП, який у сукупності з іншими матеріалами справи беззаперечно підтверджує вину водія у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124, ч.1 ст. 130 КУпАП.

Щодо твердження апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 21 березня 2025 року керував транспортним засобом у тверезому стані і вказаний факт підтверджується належними письмовими доказами, а саме Висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичної чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують та швидкість реакції №48 від 21 березня 2025 року виданого Комунальним некомерційним підприємством Сумської обласної ради «Обласна клінічна спеціалізована лікарня», про відсутність алкогольного сп`яніння, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я проводиться в присутності поліцейського.

Пунктом 12 розділу II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, визначено, що у разі наявності підстав вважати, що водій може перебувати у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, поліцейський направляє водія до найближчого закладу охорони здоров`я.

Пунктом 12 розділу II цієї Інструкції також передбачено, що з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Крім того, відповідно до п. 21 розділу III зазначеної Інструкції висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.

Таким чином, огляд водія на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я має проводитися у встановленому законом порядку, зокрема за направленням та доставленням особи поліцейським і в його присутності.

Як встановлено апеляційним судом, ОСОБА_1 відмовився від проходження запропонованого працівниками поліції медичного огляду. Подальше самостійне звернення ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я для проходження огляду не є проходженням огляду у порядку, передбаченому ст. 266 КУпАП та Інструкцією № 1452/735, а тому не спростовує встановленого факту відмови від проходження огляду.

Відтак доводи апеляційної скарги про те, що результати самостійно пройденого ОСОБА_1 медичного огляду спростовують факт вчинення ним адміністративного правопорушення, є необґрунтованими та безпідставними. За таких обставин твердження про недоведеність вини ОСОБА_1 належними та допустимими доказами не відповідає фактичним обставинам справи.

Щодо тверджень апелянта про те, що протокол оформлений не належним чином, оскільки були відсутні свідки, то апеляційний суд їх вважати обґрунтованими не може, оскільки ч. 2 ст. 266 КУпАП після прийняття Закону України № 1231-IX від 16 лютого 2021 року зазнала змін і відповідно до неї огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Таким чином, оскільки всі дії з приводу огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 були зафіксовані на відеозапис, а тому наявність 2 свідків у цьому разі є не обов`язковою, у зв`язку з чим це не впливає на допустимість самого протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно, у ході апеляційного перегляду встановлено, що суд першої інстанції прийняв правильне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке підтверджується належними, допустимими, достатніми доказами, які доповнюють один одного та були дослідженими під час розгляду матеріалів адміністративної справи.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним переглядом не встановлено.

Постанова суду за змістом є належно вмотивованою, обґрунтованою та законною.

Враховуючи вищезазначене, всупереч доводам апеляційної скарги особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає оскаржуване рішення законним, обґрунтованим та вмотивованим, не вбачає підстав для його скасування, а тому, оскаржувану постанову судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. 294, 295 КУпАП України, –

П О С Т А Н О В И В:

Постанову судді Недригайлівського районного суду Сумської області від 19 червня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.ст. 124, ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік, залишити без зміни, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 на цю постанову – без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.