Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №509/941/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/5001/26

Справа № 509/941/25

Головуючий у першій інстанції Спічак В.О.

Доповідач Громік Р. Д.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого – Громіка Р.Д.,

суддів – Драгомерецького М.М., Комлевої О.С.,

за участю секретаря – Скрипченко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 06 січня 2026 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про відшкодування моральної шкоди завданої смертю фізичної особи,

ВСТАНОВИВ:

1. ОПИСОВА ЧАСТИНА.

Короткий зміст позовних вимог.

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Овідіопольського районного суду Одеськох області з позовною заявою про стягнення з АТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 300000 гривень в якості відшкодування моральної шкоди без врахування податків, зборів та інших обов`язкових платежів, та стягнення на користь ОСОБА_2 300000 гривень в якості відшкодування моральної шкоди без врахування податків, зборів та інших обов`язкових платежів.?

Позовна заява вмотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Сухий Лиман Одеської області Одеського району потяг скоїв наїзд на ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який від отриманих травм помер.?

Позивачі зазначають, що смертю ОСОБА_3 їм було завдано моральну шкоду, оскільки внаслідок смерті ОСОБА_3 вони назавжди позбавлені можливості отримувати від нього підтримку та допомогу як моральну так і матеріальну і жодні зусилля не зможуть виправити ситуацію, що склалася. Сталий життєвий устрій позивачів непоправно змінено з незалежних від них обставин. До смерті батька та сина в позивачів було звичне для них життя, в якому загиблий займав важливе місце. Вони втратили можливість тривалого життєвого зв`язку з батьком та сином, який відновлений бути не може.??

ОСОБА_2 втратила батька в молодому віці (в 18 років), що завдає більших страждань і впливає на подальше життя, оскільки вона є студенткою і не може повноцінно самостійно забезпечувати своє існування, потребує підтримки та допомоги батьків.?

ОСОБА_1 проживала разом з сином, їх об`єднував спільний побут, спільні традиції. Тепер змушена проживати сама, що завдає моральної шкоди та негативно впливає на життєвий устрій. Також ОСОБА_1 зазначає, що мала правомірні сподівання отримувати від свого сина допомогу. З часом в кожної людини природно зменшується можливість самостійно організовувати своє життя.?

Позивачі зазначають, що окрім втрат, пов`язаних з підтримкою та допомогою, позивачі відчувають біль та страждання, відчуття самотності, тривожності, гострої несправедливості через смерть свого близького, оскільки смерть дитини в будь-якому віці є найтяжчою втратою для матері, а також смерть батька є великою втратою для дітей, і така втрата не може не спричиняти зміну в психоемоційному стані.?

З урахуванням наведеного вище, позивачі оцінюють розмір грошового відшкодування завданої моральної шкоди у грошовому еквіваленті по 300 000 гривень.??

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 06 січня 2026 року позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до АТ «Українська залізниця», про відшкодування моральної шкоди завданої смертю фізичної особи, задоволено частково.?Стягнено з АТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 100 000 гривень 00 копійок, без врахування податків, зборів та інших обов`язкових платежів.?Стягнути з АТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 150 000 гривень 00 копійок, без врахування податків, зборів та інших обов`язкових платежів.?В іншій частині позовних вимог відмовлено.?Стягнено з АТ «Українська залізниця» на користь Держави судовий збір в розмірі 3750 гривень.?

Короткий зміст та доводи апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі АТ «Українська залізниця» просить змінити оскаржуване судове рішення, зменшивши розмір моральної шкоди до 30 000 гривень кожному, посилаючись при цьому на порушення норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що Судом першої інстанції при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди не в повній мірі враховано вину потерпілого, який перебував у стані алкогольного сп`яніння, та визначив розмір відшкодування позивачам у розмірі 100 000 грн. та 150000 грн., що з огляду на відповідальність АТ «Укрзалізниця» без вини, не узгоджується з положеннями частини 3 статті 23, частини 2 статті 1193 ЦК України.

2. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція апеляційного суду

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції зміні шляхом зменшення розміру відшкодування моральної шкоди.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно з ч. 1 п. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Сухий Лиман Одеської області Одеського району потяг скоїв наїзд на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який від отриманих травм помер.??

Відповідно до Акту огляду технічного стану електровоза ВЛ80т №1297 від 24.10.2024 вогні буферних ліхтарів та прожектора - працюють справно; система подачі піску під колісні пари - справна, звукові сигнали великої та малої гучності - справні; система склоочисників - працює справно; гальмівне обладнання справне та відповідає вимогам Інструкції з експлуатації гальм.??

За наслідками аварії машиністом ОСОБА_4 було сладено рапорт, адресований начальнику ВП локомотивного депо Одеса-Сортувальна, відповідно якого доведено до відома, що працюючи 23.10.2024 року по ст. Одеса-Сортувальна при електровозі ВЛ80т № 1297, слідуючи за потягом № 1309? на перегоні п.п. 12 км-Ксенієво при виїзді з кривої ділянки колії за 100 метрів побачили, що людина лежить на шляху колії, одразу застовували екстренне гальмування з подачею піску та подачею сигналу великої гучності, людина не реагувала. При огляді помічником машиніста було виявлено під 35м вагоном людину без ознак життя. Через радіозв`язок було викликано поліцію і швидку.?

За фактом події на підставі наказу регіональної філії «Одеська залізниця» від 27.12.2017 №379-H/Од зі змінами від 04.06.2018 № 186-Н/Од та наказу начальника ВП «Одеська дистанція колії» від 24.10.2024 № ПЧ-1-11/432 було складено Акт службового розслідування аварії, форми ЦРБО-2 від 28 жовтня 2024 року, відповідно до якого аварія сталась 23.10.2024, о 23 год. 02 хв.. регіональна філія «Одеська залізниця», ВП «Одеська дистанція колії», 14 км пк2 перегону Одеса-Західна - Ксенієве; номер поїзда, сполучення (для пасажирських та приміських поїздів), час затримки, локомотив (серія, номер), П.І.Б. машиніста та помічника машиніста, депо приписки регіональної філії: № 3109, ВЛ80m № 1297, ВП «Локомотивне депо Знам`янка», машиніст ОСОБА_4 , помічник машиніста ОСОБА_5 ВП «Локомотивне депо Одеса-Сортувальна»; Прізвище, ім`я та по батькові потерпілого: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешкав АДРЕСА_1 ; стан потерпілого: травми несумісні із життям. Свідки аварії відсутні. Поїзд № 3109 осигналізовано згідно вимог п.п.10.1, 10.3 «Інструкції з сигналізації на залізницях України» ЦШ-0001, затвердженої наказом МТЗУ від 23.06.2008 року №747; Штучне освітлення на перегоні Одеса-Західна Ксенієве відсутнє. На електровозі увімкнено прожектор та буферні ліхтарі. Відповідно до акту комісійного огляду електровоза ВЛ80т № 1297 зауваження щодо буферних ліхтарів тa прожектору відсутні.?

У п. 6 Акту вказано, що для попередження наїзду на стороннього чоловіка, машиністом поїзда ОСОБА_4 подавались сигнали малої та великої гучності при швидкості 67 км/год., застосовано екстрене гальмування з одночасною подачею піску під колісні пари, при цьому, гальмівний шлях склав 500 м при розрахунковому 508 м.??

У п. 7 Акту зазначено обставини випадку: 23.10.2024 о 23 год. 02 хв. машиніст поїзда № 3109 (ВЛ80т № 1297 ТЧ-7 Знам`янка, ТЧМ-1 ОСОБА_4 , 4439 т, 192 осей) на 14 км пк2 перегону Одеса-Західна Ксенієве, при швидкості 67 км/год. застосував екстрене гальмування для запобігання наїзду на чоловіка, який лежав на колії. Через незначну відстань наїзд не попереджено, чоловіка смертельно травмовано ( ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ). Повідомлено: НОР-1, нацполіція, швидка допомога.?

У п. 12 Акту викладено Висновок комісії, відповідно до якого випадок смертельного травмування рухомим складом залізничного транспорту, що переміщався, громадянина ОСОБА_3 , що стався 23.10.2024 на перегоні Одеса-Західна Ксенієве класифіковано як аварія. Причиною випадку визнано порушення громадянином ОСОБА_3 вимог п.п.2.1, 2.2, 2.3, 2.5, 2.6 «Правил безпеки громадян на залізничному транспорті України», затверджених наказом Міністерства транспорту України від 19.02.1998 № 54 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.03.1998 № 193/2633. Згідно з вимогами п.9.6.10 СТП 07-005:2019 «Порядок службового розслідування транспортних подій» випадок смертельного травмування рухомим складом залізничного транспорту, що переміщався, громадянина ОСОБА_3 , що стався 23.10.2024 на перегоні Одеса-Західна - Ксенієве, віднесено з інших причин.?

Відповідно до Протоколу оперативної наради при в.о. начальника виробничого підрозділу служби колії “Одеська дистанція колії” від 28.10.2024 року зазначено, що 23.10.2024 року о 23 год. 02 хв. на 14км пк2 перегону Одеса-Західна Ксенієве локомотивна бригада виробничого підрозділу «Локомотивного депо Одеса-Сортувальна», у складі машиніста ОСОБА_4 та помічника машиніста ОСОБА_5 , під час прямування поїзда №3109 (ВЛ80т №1297 ТЧ-7 Знам`нка) при виїзді з кривої ділянки колії, за 100 м, побачили чоловіка, який лежав на колії. Машиністом ОСОБА_4 при швидкості 67 км/год відразу було застосовано екстрене гальмування з подачею піску під колісні пари електровозу, сигналів малої та великої гучності для попередження наїзду на людину. Через незначну відстань наїзд попередити не вдалось. Поїзд був зупинений на 14км пк7. Фактичний гальмівний шлях поїзда склав 500 м, розрахунковий гальмівний шлях 508 м. Після зупинки поїзду №3109 машиніст ОСОБА_4 викликав ДСП ст. Ксенієве ОСОБА_6 та по радіостанції доповів про те, що сталось, з вимогою викликати швидку домедичну допомогу. Під час огляду місця події помічником машиніста ОСОБА_5 було встановлено, що потерпілий знаходився під 35 вагоном, без ознак життя. Після прибуття машини швидкої допомоги та закінчення роботи слідчо-оперативної групи, локомотивна бригада отримала дозвіл на подальше прямування. У добу 24.10.2024 о 03 год. 43 хв. поїзд №3109 продовжив рух. Затримка поїзда склала 4 год. 41 хв. Тіло потерпілого забрали до Овідіопольського відділення Одеського обласного бюро судово-медичної експертизи. За попередніми даними смертельно травмовано ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .? Нарада постановила: Даний випадок, допущено у добу ІНФОРМАЦІЯ_3 об 23 год. 02 хв. на 14км пк2 перегону Одеса-Західна Ксенієве, а саме смертельне травмування сторонньої особи ОСОБА_3 , класифікувати як аварія. Комісія з розслідування, не вбачає вини працівників АТ «Українська залізниця» регіональної філії «Одеська залізниця», у випадку смертельного травмування сторонньої особи ОСОБА_3 , на 14км пк2 перегону Одеса-Західна Ксенієве. Матеріальний збиток та пошкодження майна щодо АТ «Укрзалізниця» не нанесені. Інженеру з охорони праці ОСОБА_7 у жовтні-листопаді місяці ознайомити працівників Одеської дистанції колії з випадком та причинами невиробничого травматизму. Шляховим майстрам дільниці, старшим шляховим майстрам дільниці в разі виявленні знаходження сторонніх осіб на залізничних колій або прохід громадян через несанкціоновані переходи, проводити профілактичні бесіди, щодо «Правил безпеки громадян на залізничному транспорті України».??

Відділом розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Одеській області? на виконання ухвали Овідіопольського районного суду Одеської області? від 02.07.2025 року направлено на адресу суду копію висновку судово-медичної експертизи відносно ОСОБА_3 за кримінальним провадженням № 12024162250000731 від 24.10.2024 року.?

Згідно з висновком експерта №291 від 31.12.2024, у період з 24 жовтня 2024 року по 31 грудня 2024 року була проведена судово-медична експертиза трупа ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (46 років), на підставі даних судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_3 , 1978 року народження, виявлені наступні тілесні ушкодження:

відкрита черепно-мозкова травма - відкритий багатоуламковий перслом кісток склепіння, основи та лицьового черепа з розривами оболонок мозку, розтрощенням та екстракцією головного мозку; безліч саден підборіддя та шиї;

закрита травма грудної клітини та живота і таза: рвана рана передньо-бічної поверхні грудної клітини зліва; безліч дрібних сален передньої поверхні грудної клітини та живота; безліч саден грудної клітини, задньої поверхні; садно лівої поперекової ділянки з переходом на праву поперекову ділянку; садно бічної поверхні живота зліва; розриви з розтрощення легень; розриви печінки, розтрощення селезінки та правої нирки; закриті непрямі переломи П-ХІІ лівих ребер по прихребтовій лінії. та з ІІ по VII по задній пахвовій лінії, з розривом плеври; переломи ІІ-ХІІ правих ребер по прихребтовій лінії та V - VI лівих ребер по задній пахвовій лінії. з розривом плеври; закритий перелом на рівні ХІІ-го грудного та 1 -го поперекового з повним розривом спинного мозку, та інфільтруючим крововиливом навколо;

ліва верхня кінцівка - повна травматична ампутація лівого передпліччя на рівні середньої третини: садно в проекції лівого плечового суглоба, у верхнього краю якого рвана рана

права верхня кінцівка - два (2) садна в проекції правого плечового суглоба: два (2) садна правого передпліччя; безліч дрібних саден правої кисті; закритий багатоуламковий перелом тіла променевої та ліктьової кістки, зі зміщенням уламків, та інфільтруючим крововиливом навколо

ліва нижня кінцівка - садно лівого стегна; рвана рана в проекції лівого колінного суглоба; рвана рана лівого стегна; безліч дрібних саден лівої гомілки верхньої та стопи; закритий перелом тіла лівої стегнової кістки, зі зміщенням уламків, та інфільтруючим крововиливом навколо

права нижня кінцівка - сім (7) саден в проекції правого колінного суглоба; чотири (4) рвані рани правої гомілки; дві (2) рвані рани правого стегна; дві (2) рвані рани правої стопи; закритий багатоуламковий перелом нижньої третини кісток правої гомілки, та інфільтрую- чим крововиливом навколо.

Ці тілесні ушкодження виникли від дії тупих предметів, якими могли бути зовнішні частини рухомого транспорту та елементи залізничного шляху. Враховуючи морфологічні особливості ушкоджень (поверхня саден темно-червоного кольору, нижче рівня навколишньої шкіри; рани - з нерівними зсадненими, незіставними краями), та результати судово-гістологічного дослідження ("...без реактивних змін...), вони були спричинені у короткий проміжок часу до смерті, тривалістю до кількох хвилин.

Смерть ОСОБА_3 стоїть у прямому причинному зв`язку з вищеописаною поєднаною травмою голови, грудної клітини, живота, верхніх та нижніх кінцівок, яка за критерієм небезпеки для життя, згідно п.2.1.2. та п.2.1.3.«б», «и», «й», «л», «м» "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень (1995р.) має ознаки ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень. Безпосередньою причиною смерті стала гостра крововтрата.

Ступінь прояву трупних явищ встановлена при судово-медичній експертизі трупа в морзі (Ознаки гниття не виражені. Трупне заклякання добре та рівномірно виражене в усіх групах досліджуваних м`язів. Трупні плями ледь помітні, островчасті, слабо розрізнюються на тулубі, темно-багрового кольору, на кінцівках ледь розрізнюються. При їх дозованій динамометрії в ділянці попереку з силою 2кг/см2, змінюють своє забарвлення (бліднуть) і відновлюють первісний стан через 50-55"), з урахуванням тривалості та умов зберігання трупа в холодильній камері моргу, свідчить про те, що смерть могла настати за 10-12 годин до проведення судово-медичної експертизи трупа.

При судово-токсикологічному дослідженні м`язі та сечі від трупа ОСОБА_3 виявлено етиловий спирт у концентрації: в м`язі – 2,29%, в сечі – 3,02%. Така концентрація етилового спирту в крові, за життя, могла відповідати алкогольному сп`янінню середнього ступеню.?

Електровоз ВЛ80т №1297 перебуває на балансі виробничого підрозділу «Локомотивне депо Знам`янка» регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця», що зазначено Акціонерним товариством «Українська залізниця» 22.01.2025 року у відповіді на адвокатський запит від 16.01.2025 № 1. Крім того, у зазначеній відповіді вказано, що машиніст електровоза перебував у трудових відносинах з виробничим підрозділом «Локомотивне депо Одеса-Сортувальна регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця».??

? ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є сином ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про народження, серія НОМЕР_1 , виданим м. Одеса Київський відділ РАГЦ 24 червня 1978 року, актовий запис №996.

? ОСОБА_9 та ОСОБА_8 26.09.1998 року уклали між собою шлюб, після реєстрації шлюбу прізвище дружини після одруження - ОСОБА_10 , що підтверджується? свідоцтвом про одруження, серія НОМЕР_2 , виданим Відділом реєстрації актів громадського стану Іллічівської рай-адміністрації виконкому Одеської міськради 26 вересня 1998 року, актовий запис № 367.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .?

Судом першої інстанції правильно встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_3 , виданим третім відділом реєстрації актів цивільного стану Приморського районного управління юстиції м. Одеси, актовий запис №188.

Суд першої інстанції правильно встановив, що між сторонами виник цивільно-правовий спір, він розглядається судом з дотриманням засад диспозитивності, рівності та змагальності сторін, у відповідності до вимог Цивільного процесуального кодексу України.?

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.?

Відповідно ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.?

Відповідно до ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.?

Відповідно до статті 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.?

Стаття 3 Конституції України визначає, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.?

Згідно зі статтею 27 Конституції України кожна людина має невід`ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов`язок держави - захищати життя людини.?

Статтею 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що право кожного на життя охороняється законом.?

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (частини перша, друга статті 23 ЦК України).?

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина третя статті 23 ЦК України).?

Тлумачення статті 23 ЦК України свідчить, що вона є нормою, яка має поширюватися на будь-які цивільно-правові відносини, в яких тій чи іншій особі було завдано моральної шкоди. Це, зокрема, підтверджується тим, що законодавець вживає формулювання «особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав». Тобто можливість стягнення компенсації моральної шкоди ставиться в залежність не від того, що це передбачено нормою закону або положеннями договору, а від порушення цивільного права особи (постанова Верховного Суду від 16 червня 2022 року у справі № 569/20510/19).?

Виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі №216/3521/16-ц).?

У постанові Верховного Суду від 12 жовтня 2020 року у справі №372/2085/16-ц зазначено, що: «під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Аналіз зазначених норм права дає можливість дійти висновку про те, що моральна шкода підлягає відшкодуванню за наявності у діях особи, яка заподіяла таку шкоду складу цивільного правопорушення, елементами якого є заподіяна шкода, встановлення факту протиправної поведінки такої особи, наявності причинного зв`язку між ними та вини заподіювача шкоди».?

По своїй суті зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є досить специфічним зобов`язанням, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту, а саме щодо способу та розміру компенсації. Джерелом визначеності змісту обов`язку особи, що завдала моральної шкоди, може бути: (1) договір особи, що завдала моральної шкоди, з потерпілим, в якому сторони домовилися зокрема, про розмір, спосіб, строки компенсації моральної шкоди; (2) у випадку, якщо не досягли домовленості, то рішення суду в якому визначається спосіб та розмір компенсації моральної шкоди (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року у справі № 180/1735/16-ц).?

Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи.?

Гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновлення стану потерпілого. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості (постанова Верховного Суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20).?

Абзац другий частини третьої статті 23 ЦК України, у якому вжитий термін «інші обставини, які мають істотне значення» саме тому і не визначає повний перелік цих обставин, оскільки вони можуть різнитися залежно від ситуації кожного потерпілого, особливості якої він доводить суду. Обсяг немайнових втрат потерпілого є відкритим, і в кожному конкретному випадку може бути доповнений обставиною, яка впливає на формування розміру грошового відшкодування цих втрат. Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв`язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа, а не із виключністю переліку та кількістю обставин, які суд має врахувати (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2022 року в справі № 477/874/19).?

Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.?

Згідно з ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів. Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживають з нею однією сім`єю.?

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають такі обставини: наявність шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вина останнього в заподіянні шкоди.?

Отже, при визначені розміру відшкодування моральної шкоди суд враховує характер та обсяг заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, ступінь вини відповідача у кожному конкретному випадку, а також інші обставини, зокрема, характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.?

Відповідно до ч. 1,2ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.?

Шкода, завдана внаслідок ДТП водієм (машиністом), який виконував трудові обов`язки та на відповідній правовій підставі керував транспортним засобом, що належить роботодавцю, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки (висновок викладено у постановах Верховного Суду від 25 листопада 2020 року у справі №760/28302/18-ц (провадження №61-12464св20) та від 02 листопада 2020 року у справі №133/1238/17 (провадження №61-19345св19).?

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 426/16825/16-ц зазначено, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець.?

Відповідно до ч. 5 ст. 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.?

За результатами аналізу встановлених обставин справи та вищенаведених правових норм можна дійти таких висновків.?

Аналіз положень ст.ст.1166, 1167, 1187, 1188 ЦК України свідчить про встановлення в цивільному праві України змішаної системи деліктів, до якої входить: по-перше, правило генерального делікту, відповідно до якого будь-яка шкода (в т.ч. моральна), завдана потерпілому неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; по-друге, правило спеціальних деліктів, яке передбачає особливості відшкодування шкоди, завданої у певних спеціально обумовлених у законодавстві випадках (спеціальними суб`єктами, у спеціальний спосіб тощо).?

Статтями 1187, 1188 ЦК України відносяться до спеціальних деліктів, які передбачають особливості суб`єктного складу відповідальних осіб (коли обов`язок відшкодування шкоди покладається не на безпосереднього заподіювача, а на іншу вказану у законі особу - власника джерела підвищеної небезпеки) та встановлюють покладення відповідальності за завдання шкоди незалежно від вини заподіювача. Так, ст.1187 ЦК України встановлює особливого суб`єкта, відповідального за завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки. Згідно з ч.2 ст. 1187 ЦК України таким суб`єктом є особа, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.?

Таким чином, закон містить указівку на перерозподіл обов`язку доказування та зобов`язує саме відповідача довести, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, була спричинена внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Разом з тим шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, завжди є неправомірною та передбачає безвинну відповідальність власника такого джерела.?

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 1193 ЦК України шкода, завдана потерпілому внаслідок його умислу, не відшкодовується. Якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого, якщо інше не встановлено законом, розмір відшкодування з особи, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, має бути зменшено.?

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 263 ЦК України непереборною силою визнається надзвичайна або невідворотна за таких умов подія. Непереборна сила - це подія, об`єктивно невідворотна за певних умов не тільки для цього заподіювача шкоди, а й для інших осіб при досягненому рівні розвитку науки і техніки; надзвичайна подія, яка не може бути передбачена заподіювачем шкоди; завжди зовнішня подія по відношенню до діяльності заподіювача шкоди. Як підстава звільнення особи, що порушила зобов`язання, від відповідальності непереборна сила характеризується двома ознаками: надзвичайністю та невідворотністю.?

Під умислом потерпілого розуміють, зокрема, таку його протиправну поведінку, коли потерпілий не лише передбачає, але і бажає або свідомо допускає настання шкідливого результату.?

Підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують безпеку життя і здоров`я громадян, які користуються його послугами, а також безпеку руху поїздів, охорону навколишнього природного середовища згідно з чинним законодавством України. Безпека руху поїздів - це комплекс організаційних і технічних заходів, спрямованих на забезпечення безаварійної роботи та утримання в постійній справності залізничних споруд, колій, рухомого складу, обладнання, механізмів і пристроїв (частини перша-друга статті 11 Закону України "Про залізничний транспорт").?

Пунктом 100 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1998 року № 457, передбачено, що залізниці повинні забезпечувати потреби населення у пасажирських перевезеннях, безпеку користування залізничним транспортом, необхідні зручності, якісне обслуговування пасажирів на вокзалах і в поїздах, своєчасне перевезення і збереження багажу і вантажобагажу.?

У той же час Правилами безпеки громадян на залізничному транспорті України, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 19 лютого 1998 року № 54, заборонено підходити ближче ніж на 0,5 метра до краю платформи після оголошення про подачу або прибуття поїзда до його повної зупинки; сидіти на краю посадкової платформи, перону; знаходитись на об`єктах залізничного транспорту в стані алкогольного сп`яніння (пункти, 2.16, 2.19, 2.20).?

Додатково слід зазначити, що Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичними особами, врегульовано розділом IV Податкового кодексу України, яким визначено види отриманих фізичними особами доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (ст.164 ПК України), та доходів, що не включаються до розрахунку загального (річного) оподатковуваного доходу (ст.165 ПК України).?

З 23.05.2020 року набрали чинності зміни до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів податком на доходи фізичних осіб, внесені Законом України від 16.01.2020 р. 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».?

Так, згідно з підпунктом «а» підпункту 164.2.14 п.164.2 ст.164 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю.?

При цьому, відповідно до підпункту 168.1.1 п.168.1 ст.168 ПК України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст.167 ПК України.?

Відповідно до підпункту 14.1.180 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філії, відділень, інших відокремлених підрозділів), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV ПК України, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст.18 та розділом IV ПК України.?

Таким чином, чинним податковим законодавством передбачено, що суми відшкодування немайнової (моральної) шкоди, стягнуті на підставі судового рішення, включаються до оподатковуваного доходу платника податку, відповідно підлягають оподаткуванню, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров`ю. Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові №180/683/13-ц (провадження № 61-14316св18) від 25 липня 2018 року.?

Виходячи з аналізу зазначених правових норм вбачається, що податковий агент сплачує податок на суму відшкодування шкоди за рішенням суду, який спрямовується на відшкодування шкоди, завданої життю та здоров`ю громадянина та який не включається до загального оподатковуваного доходу і не підлягає оподаткуванню.?

Суд першої інстанціх, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів дійшов висновку, що причиною загибелі ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , стали травми, завдані йому внаслідок зіткнення з потягом, які були спричинені джерелом підвищеної небезпеки у зв`язку зі здійсненням експлуатації останнього. Отже, між діями відповідача та наслідками, які настали в результаті події є прямий причинний зв`язок.?

При цьому, основною причиною аварії на залізниці, у наслідок якої настала смерть ОСОБА_3 є його власна груба необережність, перебування у стані алкогольного сп`яніння та порушення правил безпеки громадян на залізничному транспорті, що в сукупності відповідно до ч. 2 ст. 1193 ЦК України є підставою для зменшення розміру відшкодування такої шкоди, але вищевикладені обставини не можуть бути підставою для звільнення відповідача від відповідальності за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.?

Відповідачем належними, допустимими та достовірними доказами не доведено, що загибель ОСОБА_3 сталася внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.?

При визначенні розміру моральної шкоди, що підлягає відшкодуванню, суд взяв до уваги, що сам факт загибелі сина та батька під час ДТП є безумовним свідченням глибини та тривалості моральних страждань позивачів, враховуючи те, що згідно з частиною першою статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.??

Враховуючи вищевикладене, виходячи із засад розумності та справедливості, суд вважає, що з відповідача на користь? матері загиблого - ОСОБА_1 необхідно стягнути моральну шкоду в розмірі 100 000,00 гривень, а на користь доньки загиблого? - ОСОБА_2 слід стягнути 150000,00 гривень.??

Однак апеляційний суд не може погодитись з таким розміром відшкодування моральної шкоди з огляду на таке.

Потерпілий має право вимагати будь-яку компенсацію, проте суд керується ступенем доведеності нанесених моральних страждань, відповідністю розміру компенсації заподіяним стражданням.

Цивільне законодавство розрізняє просту і грубу необережність, що має значення при визначенні розміру відшкодування. При грубій необережності особа порушує елементарні правила поведінки, тому ступінь шкідливих наслідків досить великий. При простій необережності, навпаки, протиправність полягає у порушенні складних правил, у зв`язку з чим ступінь передбачення наслідків досить малий. У випадку коли заподіювач відповідає тільки за шкоду, а вина потерпілого виражена у формі грубої необережності, то враховуючи ступінь вини кожної зі сторін, можна говорити про зменшення розміру відповідальності заподіювача шкоди. Коли заподіювач відповідає незалежно від вини, то в разі наявності грубої необережності потерпілого розмір відшкодування повинен бути зменшений.

У даному місце груба необережність потерпілого ОСОБА_3 , який грубо порушив елементарні правила поведінки при знаходженні поряд з залізничною колією під час руху по такій товарного поїзда. Більш того, потерпілий ОСОБА_3 перебував в стані сильного алкогольного сп`яніння.

Апеляційний суд погоджується з тим, що суд першої інстанції при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди не в повній мірі врахував вину потерпілого, який до того ж перебував у стані сильного алкогольного сп`яніння, та визначив розмір відшкодування у 150 000 грн та 100 000 грн, що, з огляду на відповідальність АТ «Укрзалізниця» без вини, не узгоджується з положеннями частини 3 статті 23, частини 2 статті 1193 ЦК України.

Апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги щодо наявності підстав для зміни судового рішення та з урахуванням обставин, що мають істотне значення (груба необережність потерпілого, перебування в стані сильного алкогольного сп`яніння), знижує розмір грошового відшкодування моральної шкоди до 30000 грн кожному з позивачів.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, не довів обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, висновки районного суду не відповідають обставинам справи, у зв`язку з чим є підстави для зміни рішення в частині розміру моральної шкоди.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» задовольнити.

Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 06 січня 2026 року змінити, зменшивши:

1) розмір відшкодування моральної шкоди, стягнутий на користь ОСОБА_1 з 100 000 гривень до 30 000 гривень;

2) розмір відшкодування моральної шкоди, стягнутий на користь ОСОБА_2 , з 150 000 гривень до 30 000 гривень.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її ухвалення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 14 серпня 2026 року.

Головуючий Р.Д. Громік

Судді: М.М. Драгомерецький

О.С. Комлева