Рішення від 12 серпня 2026 р. у справі №949/429/26 — Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №949/429/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2026 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді Отупор К.М.,

за участю секретаря судового засідання Катюхи К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Свої вимоги мотивує тим, що 25 липня 2008 року між нею, ОСОБА_3 , та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який зареєстровано Сварицевицькою сільською радою Дубровицького району Рівненської області, про що складено відповідний актовий запис № 17.

Від даного шлюбу сторони не мають спільних дітей. Відносини між сторонами почали погіршуватись, і шлюб виявився невдалим. Підставами для розпаду сім`ї стала втрата взаємної поваги, відсутність піклування про створення нормальних сімейних стосунків та різні погляди на сімейне життя і ведення спільного господарства. Кожен із подружжя тривалий час живе своїм життям та своїми інтересами, а шлюбні стосунки між сторонами фактично припинені.

Оскільки відповідач відмовляється від добровільного розірвання шлюбу через органи державної реєстрації актів цивільного стану, подальше збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, а примирення є неможливим, позивачка була змушена звернутися за захистом своїх прав до суду.

Представник позивача - адвокат Стрикаль М.В., подав до суду клопотання про розгляд цивільної справи за відсутності позивача та її представника, у якому зазначив, що заявлені позовні вимоги позивачка підтримує в повному обсязі, наполягає на їх задоволенні.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, хоча був своєчасно та належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи.

Відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до переконання, що позов слід задовольнити з таких підстав.

Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 25 липня 2008 року.

Шлюб зареєстровано Сварицевицькою сільською радою Дубровицького району Рівненської області, про що 25 липня 2008 року складено відповідний актовий запис за № 17, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.8).

Від даного шлюбу сторони спільних дітей не мають.

Відповідно до положень статті 51 Конституції України, частини 1 статті 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на добровільній згоді жінки та чоловіка, примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно із положеннями пункту 3 частини 2 статті 18, статті 51, частини 3 статті 56, частини 1 статті 110 Сімейного кодексу України, дружина і чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі, є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред`явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним із подружжя.

Судом встановлено, що за час сімейного життя у сторін склалася обстановка, що виключає можливість спільного проживання, почуття любові та поваги один до одного між сторонами втрачено, фактичні шлюбні відносини між ними припинені, примирення між подружжям та збереження сім`ї не можливо, так як це буде суперечити інтересам та волі позивача.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що сім`я розпалася остаточно і шлюб існує формально.

Беручи до уваги, що шлюб - це добровільний союз чоловіка та жінки, а позивач зберегти сім`ю не бажає, суд з урахуванням того, що розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини, після розірвання шлюбу не будуть порушені її особисті і майнові права, враховуючи відсутність обставин, що перешкоджають розірванню шлюбу, передбачених частиною 2 статті 110 Сімейного кодексу України, вважає за необхідне позов про розірвання шлюбу задовольнити.

Згідно зі ст. 111 СК України, суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 11 червня 2019 року у справі №605/434/18, яка узгоджується з п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року, у разі встановлення обставин, що свідчать про неможливість збереження шлюбу з позицій моралі та інтересів подружжя, суд повинен уникати формалізму та не надавати строку для примирення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач наполягає на розірванні шлюбу, примирення сторін є неможливим.

Згідно з п.10 роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їхніх дітей.

Суд дійшов висновку, що між сторонами втрачено взаємоповагу та взаєморозуміння, шлюбні відносини припинені, сім`я розпалася остаточно, а подальше збереження шлюбу суперечить інтересам сторін.

Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Позивачка виявила бажання після розірвання шлюбу залишити своє шлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».

Відповідно до вимог статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 1331,20 грн, що підтверджується квитанцією АТ "ТАСКОМБАНК" від 07 березня 2026 року. Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Тому, на підставі викладеного, керуючись статтями 104, 105, 110, 112, 113 Сімейного кодексу України, статтями 12, 81, 141, 247, 264, 265, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд-

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 25 липня 2008 року Сварицевицькою сільською радою Дубровицького району Рівненської області, про що складено відповідний актовий запис №17 - розірвати.

Після розірвання шлюбу прізвище позивачки надалі іменувати як « ОСОБА_4 ».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , понесені нею судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).

Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Дубровицький районний суд Рівненської області в Рівненський апеляційний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно пункту 4 частини 5 статті 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя: підпис.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Суддя Дубровицького

районного суду К.М. Отупор