Суд: Києво-Святошинський районний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 12 серпня 2026 р.
Справа: №369/1893/26
Суддя: Мартиненко В. С.
Справа № 369/1893/26
Провадження № 2/369/9241/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.08.2026 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Мартиненко В. С.,
розглянувши в порядку спрощеного письмового позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої непрацездатної дочки,
В С Т А Н О В И В:
До Києво-Святошинського районного суду Київської області з вказаним позовом звернулася ОСОБА_1 , в якому просила стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти на утримання повнолітньої непрацездатної дитини, у розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з дня подання цієї позовної заяви до суду та довічно.
В обґрунтування вказаних вимог позивач посилалася на те, що вона є повнолітньою непрацездатною дочкою відповідача та потребує стороннього догляду, І група інвалідності встановлена безстроково. Позивач отримує лише пенсію, якої не вистачає для проживання та знаходиться на утриманні матері. Відповідач сплачував аліменти до досягнення повноліття дочкою та на теперішній час є працездатним.
На підставі ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області у справі відкрито провадження, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач в строк, встановлений судом, надав відзив, в якому позовні вимоги визнав частково, а саме просив стягнути з нього на користь позивача аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 2000 грн.
В обґрунтування своїх заперечень посилався на те, що на його утриманні перебувають дружина та батько, які мають інвалідність ІІІ групи, а також мати, яка має стійкі хронічні захворювання.
Згідно з п. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
З`ясувавши обставини справи, дослідивши докази, подані на їх підтвердження, суд дійшов висновку про можливість часткового задоволення позовних вимог з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 , виданим повторно Печерським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного ТУЮ у місті Києві (актовий запис №2357 від 31.10.2003 складений Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції міста Києва), копія якого додана до матеріалів справи.
ОСОБА_1 встановлена перша Б група інвалідності з дитинства безстроково, в зв`язку з чим вона потребує стороннього догляду, нагляду та допомоги реабілітаційного центру, лікування в психоневрологічному диспансері, що підтверджується довідкою до акту медико-соціальної експертної комісії від 01.11.2021 серії 12ААВ № 297069.
Відповідач з 24.09.2011 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_2 , виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві.
Згідно з випискою з медичної карти стаціонарного хворого № СК-003136-2025 від 16.05.2025, дружина відповідача ОСОБА_4 має бронхіальну астму персистуючу, IV ступеня, важку, гормонозалежну, фаза стихаючого загострення, з ускладненням: емфізема легень, постзапальний пневмофіброз, та супутні захворювання: слизовогнійний хронічний бронхіт, алергічний реніт.
Відповідно до Свідоцтва про хворобу № 3157/зв від 20.06.2025, виданого медичною (військово-лікарською) комісією Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по м. Києву та Київській області», ОСОБА_4 визнана не придатною для подальшої служби в поліції. 04.07.2025 ОСОБА_4 було звільнено зі служби в поліції за пунктом 2 (за станом здоров`я (через хворобу)) ч. 1 ст. 77 «Про Національну поліцію». У витязі з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Київської міської клінічної лікарні №10 зазначено, що з 24.06.2025 їй встановлено III групу інвалідності.
Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_3 від 06.01.1979, копія якого долучена до матеріалів справи.
Згідно з випискою з історії хвороби стаціонарного хворого № 1698 (22.04.2015-30.04.2015), ОСОБА_6 страждає на цукровий діабет II типу тяжкої форми в ст. декомпенсації, діабетичний кетоацидоз, початкову катаракту обох очей, діабетичний мікро- макроангіопатію нижніх кінцівок ІІ ст., діабетичну переферичну сенсо-моторна полінейропатію нижніх кінцівок, субклінічний гіпотиреоз середнього ступеня тяжкості.
Відповідно до виписки з медичної карти стаціонарного хворого № 3241 від 21.09.2022 мати відповідача, ОСОБА_6 має хронічні захворювання, зокрема: шлуночкову аритмію, екстрасистолічну мікроваскулярну стенокардію, кардіосклероз, гіпертонічну хворобу ІІ ст.3ст. ризик 4, гіперхолестеринемію, дисциркуляторну сицефалопатія Іст., субклінічний гіпотиреоз, а також цукровий діабет ІІст. важка форма у стані медикаментозної субкомпенсації зі схильністю до гіпоглікемії.
Відповідно до довідки про доходи №7716 9872 8771 2791 від 15.03.2026 ОСОБА_6 розмір щомісячної пенсії становить 3323,00 грн.
Батько відповідача ОСОБА_5 є пенсіонером, має інвалідність 3 групи, що підтверджується пенсійним посвідченням серія НОМЕР_4 від 30.09.2015.
Згідно з довідкою до Акту огляду МСЕК №0388842 від 05.02.2021 ОСОБА_5 встановлено 3 групу інвалідності з 01.01.2012 довічно, причина встановлення інвалідності загальне захворювання.
Відповідно до виписки стаціонарного пацієнта №1444 Проктологічного центру України від 05.10.2010, витягу з історії хвороби № 601 від 21.11.2011, виписки № 4606 від 15.06.2019, виписки № 4023 від 22.07.2019 із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого у батька відповідача діагностовано хворобу Крона товстої кишки з лівостороннім ураженням, що супроводжувалося хронічним запальним процесом, мікроерозіями та порушеннями функції шлунково-кишкового тракту. У ОСОБА_5 також діагностовано: стабільну стенокардію напруження ПІ ФК; екстрасистолічну аритмію; гіпертонічну хворобу ІІ ст., 3 ступінь; гіпертрофію лівого шлуночка; серцеву недостатність; змішану дисліпідемію.
Відповідно до довідки про доходи №0196 1813 2500 2150 від 15.03.2026, виданої пенсіонеру ОСОБА_5 , розмір його щомісячної пенсії становить 3613,00 грн.
ОСОБА_4 та ОСОБА_2 здійснювали перекази від 5000,00 грн до 20 000,00 грн на картковий рахунок ОСОБА_5 , що підтверджується платіжними інструкціями та квитанціями, які додані до відзиву.
Згідно з відповіддю №2394915 від 27.02.2026 ОСОБА_2 за період з 01.01.2025 по 31.12.2025 отримував щомісячний дохід, джерелом якого є Національна поліція України, розмір якого становив від 58335,98 грн до 63758,73 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 198 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Згідно з ст. ст. 200-201 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
До відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Частинами 2, 3 статті 182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Статтею 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.
Оскільки судом встановлено, що повнолітня непрацездатна дочка відповідача потребує матеріальної допомоги, своєю чергою відповідач може таку матеріальну допомогу надавати, зважаючи на те, що суду не були надані докази щодо можливості надання утримання другим з батьків, враховуючи наявність у відповідача непрацездатних батьків, суд дійшов висновку про необхідність стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої непрацездатної дочки у розмірі 1/6 частки його заробітку (доходу), але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову 28.01.2026, що відповідає поштовому штемпелю на конверті, в якому надійшла позовна заява, протягом усього строку непрацездатності.
Згідно з ч. 4 ст. 273 ЦПК України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
В наведеній нормі права відсутня вимога про те, що якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, що було передбачено ч. 3 ст. 88 ЦПК України в редакції 2004 року.
Аналізуючи вказані норми права, Велика Палата Верховного у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (п п. 41 - 46) дійшла висновку про те, що оскільки позивача звільнено від сплати судових витрат й вона не оплачувала судовим збором позовну заяву, апеляційну та касаційну скаргу, в цій частині судові витрати на відповідача не покладаються.
А отже, відсутні підстави для стягнення з боржника на користь держави судового збору в розмірі 1331 грн 20 коп.
Керуючись ст. ст. 141, 259, 264-265, 273, 354 ЦПК України,
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої непрацездатної дочки задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої непрацездатної дочки у розмірі 1/6 частки його заробітку (доходу), але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, щомісячно, починаючи з 28.01.2026 та протягом усього строку непрацездатності.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання внутрішньо переміщеної особи : АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 .
Суддя Мартиненко В.С.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua